Перегляд за Автор "Kovtun, I. O."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Стійкість до антибіотиків молочнокислих коків, ізольованих з чорноморських водоростей і мідій
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Васильєва, Тетяна Володимирівна; Васильева, Татьяна Владимировна; Vasylieva, Tetiana V.; Страшнова, Ірина Валентинівна; Страшнова, Ирина Валентиновна; Strashnova, Iryna V.; Басюл, О. В.; Ковтун, І. О.; Іваниця, Володимир Олексійович; Ivanytsia, Volodymyr O.; Иваница, Владимир Алексеевич; Basiul, O. V.; Kovtun, I. O.; Басюл, Е. В.; Ковтун, И. О.
    Метою роботи є визначення стійкості до антибіотиків молочнокислих ко- ків, виділених з чорноморських водоростей і мідій Mytilus galloprovincialis. Методи. Класичні мікробіологічні методи використовували для вивчення культуральних і фізіолого-біохімічних характеристик. Визначення бактерій до виду здійснювали за спектром жирних кислот з використанням авто- матичної системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock методом газової хромотографії. На підставі отриманих результатів ізоляти від- несені до видів Enterococcus faecalis, Pediococcus pentosaceus, Streptococcus bovis і Leuconostoc mesenteroides. Стійкість до антибіотиків визначали дис- ко-дифузійним методом. Графічну обробку даних проводили за програмою Microsoft Excel та R 3.4.0. Результати. Ізольовані бактерії за сукупними фізіолого-біохімічними ознаками та за складом жирних кислот віднесені до родів Enterococcus, Pediococcus, Streptococcus, Leuconostoc, Lactococcus. Показано, що більшість бактерій роду Enterococcus стійкі до бензилпені- циліну (85,7%) і цефазоліну (71,4%). Майже половина з них стійкі також до рифампіцину, цефіксиму і стрептоміцину (42,9%). Представники роду Pediococcus резистентні до бензилпеніциліну (83,3%), цефазоліну (83,3%), канаміцину (66,7%) і цефіксиму (66,7). Бактерії роду Streptococcus були най- більш стійкими до дії антибіотиків. Процент стійких штамів коливався від 50,0% до 100,0% в залежності від антибіотика. Показники стійкості до антибіотиків представників роду Leuconostoc були досить варіативними та їх профіль відрізнявся від усіх інших молочнокислих коків. Представники роду Lactococcus були стійкими майже до усіх досліджених антибіотиків. Висновки. На основі отриманих даних встановлено, що більшість дослі- джених чорноморських штамів молочнокислих коків, асоційованих з водо- ростями і мідіями володіють природною резистентністю до антибіотиків.
  • Ескіз
    Документ
    Характеристика молочнокислих бактерій губок Чорного моря
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Страшнова, Ірина Валентинівна; Ковтун, І. О.; Коротаєва, Надія Володимирівна; Страшнова, Ирина Валентиновна; Ковтун, И. О.; Коротаева, Надежда Владимировна; Strashnova, Iryna V.; Kovtun, I. O.; Korotaieva, Nadiia V.
    Мета. Виділити молочнокислі бактерії з губок Чорного моря та дослідити їх основні біологічні властивості. Методи. Виділення штамів лактобацил та визначення їх чисельності у губках проводили, використовуючи середовища MRS і GYPB. Морфологію колоній та клітин, тінкторіальні властивості, каталазну та оксидазну активності, здатність до утворення індолу, сірководню, нітратредукції, окиснення/ферментації глюкози вивчали за загальноприйнятими методиками. Виділення метилових ефірів жирних кислот проводили відповідно до стандартного протоколу Sherlock Microbial Identification System. Ідентифікацію штамів за жирнокислотним складом проводили методом газової хроматографії з використанням автоматичної системи ідентифікації мікроорганізмів MIDI Sherlock (база даних бібліотеки RTSBA 6 версія 6.2). Стійкість до морської солі визначали за інтенсивністю росту у MRS-бульйоні. Кислотоутворення визначали за активною і титрованою кислотністю у молоці. Результати. Кількість представників молочнокислих бактерій в досліджених чорноморських губках коливалася від 1,87 × 105 до 1,4 × 109 КУО/г залежно від губки. Серед жирних кислот бактерій, віднесених до видів Lactobacillus vaccinostercus, L. parabuchneri та L. bifermentans, переважали гексадеканова, нондеценова і 9-октадеценова кислоти. Оптимуми концентрації морської солі для росту досліджених штамів визначені у межах 2,5–5,0%. Через 24 год культивування титрована кислотність 74,5% штамів становила 26–46 °Т, а через 48 год 6,4% штамів демонстрували кислотність від 20 до 30 °Т, 78,6% – від 30 до 90 °Т, а 15,0% – більш, ніж 90 °Т. Більшість штамів закислювали середовище до pH 4,0– 4,5. Висновки. При дослідженні молочнокислих бактерій чорноморських губок Haliclona sp. виявлено наявність в них представників роду Lactobacillus: L. vaccinostercus, L. parabuchneri і L. bifermentans та вивчено основні біологічні характеристики виділених бактерій.