Перегляд за Автор "Kovalenko, O. V."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Взаємодія мови і культури з погляду сучасної лінгвокультурології
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Матузкова, Олена Прокопівна; Коваленко, Ольга Володимирівна; Matuzkova, Olena P.; Kovalenko, O. V.
    У пропонованій статті досліджуються особливості динамічної, синергійної взаємодії мови і культури в лінгвокультурологічному теоретико-методологічному аспекті. Метою роботи є опис механізму взаємодії зазначених фундаментальних категорій крізь призму сучасної лінгвокультурології. Поставлена мета зумовила виконання низки завдань, у межах яких було уточнено категорійний апарат сучасної лінгвокультурології, висвітлено механізм безперервного динамічного процесу поєднання мови і культури, визначено терміни «лінгвокультурологія», «мова культури», «лінгвокультура». У роботі уточнено квінтесенцію понять «культура» і «мова», релевантну для розуміння механізму взаємодії мови і культури та актуальну для сучасної лінгвокультурології. Також вперше обґрунтовано визначення лінгвокультури — ключового терміна сучасної лінгвокультурології — як комплексу мовних одиниць, що заповнюють ціннісно-смисловий простір мови певного етнокультурного співтовариства в результаті синергійного сполучення мови і культури, зафіксованого й освоєного певною етномовною свідомістю. У статті зазначається, що мова і культура перебувають у відносинах двоспрямованої, паритетної взаємозалежності та взаємовпливу. Мова не може існувати поза культурою, так само як і культура не може існувати поза мовою, вони складають нероздільне ціле, будь-яка зміна однієї складової призводить до зміни іншої. По-перше, мова, як вид людської діяльності, дійсно є складовою культури, але як засіб спілкування вона перебуває на одному рівні з культурою. По-друге, з погляду структури мови, її функціонування та способу опанування нею (як рідною так і іноземною), культура, радше соціокультурний шар, або компонент культури, є частиною мови або тлом її реального існування. Проте взаємодія мови і культури не означає їх тотожності, оскільки це насамперед різні семіотичні системи. Культура не ізоморфна мові, але структурно подібна їй.
  • Ескіз
    Документ
    Хронологічно маркована лексика як фактор тексту в жанрі історичного роману (на матеріалі художньої прози В. Скотта)
    (МПП "Стимул", 2002) Коваленко, Ольга Володимирівна; Kovalenko, O. V.
    У роботі розглядається питання про вплив жанру літературного твору на його лексичний склад, вивчаються семантичні, функціональні, частотні, структурні, кількісні характеристики хронологічно маркованих лексем - історизмів та архаїзмів, аналізуються подібність і різниця функцій архаїзмів та історизмів у історичних романах В. Скотта. Виконане дослідження підтвердило вихідну гіпотезу роботи про жанрово детермінований характер лексичної структури історичного роману. Головна стабільна і об'єктивна ознака жанру історичного роману - це лексика, яка має у своїй семантичній структурі компонент "минуле", тобто архаїзми та історизми. Наявність цих жанрово маркованих одиниць, їх кількість, функціонування і частотність дають змогу говорити про цільність системи авторського бачення, про стабільність мовних комунікативно-прагматичних ознак історичного роману, про нерозривну єдність змісту й форми художнього тексту, в нашому випадку представленого жанром історичного роману.