Перегляд за Автор "Kosovets, Marharyta V."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Граматичне значення та особливості вживання теперішнього неперфектного часу у зіставленні з простим минулим (на матеріалі діалогічного мовлення сучасних англійських п'єс)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Косовець, Маргарита Валеріївна; Kosovets, Marharyta V.Тема: темою нашої дипломної роботи є порівняльний аналіз вживання теперішнього перфектного часу та простого минулого у діалогічному мовленні сучасної англійської мови.Документ Комунікативні тактики реалізації стратегії самопрезентації в англомовному детективі(Астропринт, 2022) Косовець, Маргарита Валеріївна; Kosovets, Marharyta V.Пропонована стаття містить результати дослідження комунікативної стратегії самопрезентації детектива – персонажа детективного роману і комунікативних тактик, які її реалізують. Матеріалом дослідження слугували англомовні детективні романи, в яких об’єктом вивчення обрано персонажне мовлення: допити поліцейським свідків і підозрюваних. Предметом дослідження є комунікативні тактики самопрезентації як супутні засоби впливу на підозрюваного задля отримання необхідної інформації для розкриття злочину. Метою розвідки є когнітитивно-прагматичний аналіз комунікативних тактик, якими послуговуються детективи для отримання потрібної інформації для розкриття злочину. Дослідження ґрунтується на загальнонаукових і спеціальних лінгвістичних методах: методах синтезу й аналізу, методі спостереження, описовому методі, прагмалінгвістичному методі та контекстуально-інтерпретаційному аналізі. Основні результати дослідження вказують на те, що когнітитивно-прагматичний аналіз стратегічного плану детектива – персонажа детективного дискурсу – уможливив складання власної класифікації комунікативних стратегій і тактик, якими послуговується детектив під час допитування свідків і підозрюваних, намагаючись знайти вбивцю. Виявлено, що однією із головних комунікативних стратегій, до яких вдається детектив, є стратегія самопрезентації. Вона експлікується комунікативними тактиками дистанціювання, солідарізації, належністю до певної групи, кожна з яких маркована певними лексичними, морфологічними та синтаксичними засобами мови. Перспективою подальших досліджень є різнобічне вивчення лінгвальних механізмів здійсення стратегії.Документ Лінгвопрагматична характеристика персонажа-сищика в англомовному художньому дискурсі(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Косовець, Маргарита Валеріївна; Kosovets, Marharyta V.Косовець М. В. Лінгвопрагматична характеристика персонажа-сищика в англомовному художньому дискурсі. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) за спеціальністю 035 Філологія. Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, м. Одеса, 2024. У фокусі уваги сучасної лінгвістичної прагматики перебуває мовлення в процесі його породження та сприйняття, умови, за яких людина використовує мовні засоби у спілкуванні. Це передусім умови адекватного добору й використання одиниць і категорій мови з метою досягнення найефективнішого впливу на партнера по комунікації. Стає очевидною необхідність систематизації та узагальнення численних емпіричних даних, що свідчать про зумовленість вибору моделей комунікативної поведінки певними типами комунікативних стратегій. Дисертація присвячена висвітленню результатів дослідження комунікативних стратегій і тактик, до яких вдається персонаж-сищик під час розслідування злочину. В реальній комунікації встановити комунікативні стратегії та тактики мовця вкрай важко, проте в художньому дискурсі за допомогою авторських ремарок та внутрішнього мовлення персонажів прагматичні наміри комунікантів, їх комунікативні інтенції, стратегії та тактики піддаються контекстуально-інтерпретаційному аналізу. У фокусі пропонованої розвідки перебувають комунікативні стратегії і тактики, якими послуговується сищик-професіонал та сищик-аматор, персонажі англомовного художнього детективного дискурсу, задля того, щоб отримати необхідну інформацію та розкрити злочин. Теоретичну основу роботи становлять праці з прагмалінгвістики (Ф. С. Бацевича, І. О. Ківенко, О. І. Морозової, Р. Данзігера, Г. П. Грайса, Т. А. ван Дейка, Дж. Сьорла), когнітивної лінгвістики (Л. Р. Безуглої, І. А. Бехти, Н. О. Бігунової, І. Б. Каузи, Т. Ю. Ковалевської, Н. В. Кондратенко, О. І. Морозової, О. М. Мраморнової, Г. О. Олійник, С. Шабат-Савки), фоностилістики (Бровченко, 2006; Корольова, Григорян, Дьоміна, 2021; Деде, 2023; Ланчуковська, Хапіна, 2019; Матієнко-Сільницька, 2020; Олійник, 2019; Р. Роач, 1990; Шевченко, 2023 та ін.). Художній детективний дискурс постає як статусно-рольове спілкування, що побудовано у певній послідовності з дотриманням стереотипу та зображено автором таким чином, щоб утримувати читача у напрузі до моменту розкриття особи вбивці. Детективний дискурс характеризується процесуальністью (опитуванням свідків та підозрюваних) та логічним аналізом фактів, яке здійснює детектив та його помічник(и). Хронотоп детективного дискурсу – це просторово-часові координати, в межах яких відбувається розслідування злочину (як правило, вбивства) з моменту скоєння злочину до моменту його розкриття. Хронотоп охоплює не тільки місце злочину, а й місця, де проводиться опитування свідків та підозрілих і в кінці виголошується підозра. Моделювання персонажів детективного дискурсу включає п'ять типів комунікативних особистостей: Детектив, Вбивця, Помічник Детектива, Свідок, Жертва. Спостереження над персонажним мовленням художнього дискурсу, контекстуально-інтерпретаційний аналіз настанов та інтенцій детектива уможливили укладання класифікації комунікативних стратегій і тактик, які допомагають йому розкрити злочин: 1. стратегія прямого опитування та контролю над ходом бесіди, яка реалізується комунікативними тактиками безпосереднього запитання, уточнення, вимогою говорити по суті (повернення до теми бесіди) та перебивання, ухилення від відповіді. 2. стратегія емоційного впливу, яка реалізується комунікативними тактиками: прохання, солідарізації / співчуття, заспокоєння / пом’ягшення, вибачення, докору, обіцянки. 3. стратегія маніпулювання, яка маніфестується тактиками провокування, попередження, погрози, шантажу, вмовляння та лестощів, обдурювання. Порівняння вербальної поведінки детектива-поліцейського та детектива-аматора демонструє схожі тенденції використання стратегій та тактик, що обумовлено їхнім схожим соціально-рольовим статусом: поліцейський констебль Хейміш Макбет не має доступу до поліцейських ресурсів і покладається тільки на власний інтелект, працьовитість та бажання будь-якою ціною розкрити злочин. Так само, як і детектив-аматор Агата Рейзин, він опитує свідків та підозрілих, не маючи на це повноважень. Цим пояснюється те, що вживання стратегії прямого опитування та контролю над ходом бесіди є характерним лише для половини з досліджених комунікативних ситуацій, а в інших ситуаціях детективи обох типів йдуть на «стратегічні хитрощі», вдаються до стратегій емоційного та маніпулятивного впливу, щоб привернути до себе свідків і «вивудити» у них потрібні відомості. Здійснене аудиторське та електроакустичне дослідження просодичної організації мовлення поліцейського детектива та детектива-аматора свідчить про існування певного набору частотних, темпоральних та динамічних параметрів, що беруть участь у диференціації тієї чи іншої комунікативної стратегії і тактики та утворюють просодичний образ детектива у кінематографічному дискурсі.Документ Мовленнєва експлікація стратегії позитивного сімейного впливу в мовленні поліцейського інспектора(Астропринт, 2023) Косовець, Маргарита Валеріївна; Kosovets, Marharyta V.У статті проаналізовано комунікативну стратегію позитивного емоційного впливу в мовленні детектива — героя англійського детективного дискурсу. Об’єктом дослідження є мовленнєві епізоди, в яких детектив опитує свідків та підозрюваних. Метою є когнітивно-прагматичний аналіз контекстів виявлення комунікативної стратегії позитивного емоційного впливу, а також комунікативних тактик, які її реалізують. Застосовано загальні та спеціальні методи лінгвістичних досліджень: синтез, аналіз, спостереження, описовий метод, методи прагматичного та когнітивного аналізу, метод контекстуальної інтерпретації. Результати когнітивно-прагматичного аналізу стратегічної мовленнєвої поведінки поліцейського — героя детективного дискурсу — свідчать про те, що стратегія позитивного емоційного впливу реалізується у мовленні детектива за допомогою комунікативних тактик обіцянки, прохання, заспокоєння, пробачення, співчуття, вдячності, докору та пом’якшення. Ці тактики було виокремлено та інтерпретовано. Завдяки зазначеним тактикам детективу вдається створити сприятливу й доброзичливу атмосферу, що дає змогу досягти бажаного результату: щирості свідків, зокрема тих, які приховували інформацію, брехали або відмовлялися від співпраці. Свідок або підозрюваний повідомляє інформацію, потрібну слідству, а злочин успішно розкривають. Перспективу подальших досліджень вбачаємо в аналізі внутрішнього мовлення детектива, яке маркує його комунікативні наміри.Документ Особливості вживання теперішнього перфектного часу у зіставленні з простим минулим (на матеріалі діалогічного мовлення сучасної англійської мови)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Косовець, Маргарита Валеріївна; Kosovets, Marharyta V.Тема: темою нашої курсової роботи є порівняльний аналіз вживання теперішнього перфектного часу та простого минулого у діалогічному мовленні сучасної англійської мови. Мета: встановити особливості вживання зазначених видочасових форм у діалогічному мовленні. Об’єкт дослідження: категорія часу в сучасній англійської мові, зокрема такі її видочасові форми як теперішній перфекний час та простий минулий час. Предметом дослідження є теперішній перфектний час та особливості його вживання у діалогічному мовленні у зіставленні з простим минулим. Основна задача –проаналізувати кожен час окремо, зіставити їх між собою та в результаті аналізу встановити особливості їх вживання у діалогічному мовленні.Документ Роль просодії в реалізації стратегії прямого опитування у мовленні сищика-персонажа кінодискурсу(Астропринт, 2023) Косовець, Маргарита Валеріївна; Kosovets, Marharyta V.У статті висвітлено результати експериментально-фонетичного дослідження, яке має на меті виявлення просодичних характеристик мовленнєвих реалізацій стратегії прямого опитування. В дослідженні з’ясовано та зіставлено особливості просодичної організації комунікативних тактик опитування, використаних поліцейським детективом та детективом-аматором в детективному кінодискурсі. Найважливішу роль при визначенні комунікативних стратегій та тактик, що застосовуються, відіграють частотні засоби, оскільки найбільшою варіативністю під час проведення аудиторського аналізу відзначається саме мелодійний компонент інтонації. На підставі аудитивного аналізу були виявлені просодичні закономірності. Так, результати інструментального аналізу мовлення поліцейського детектива та детектива-аматора показали, що найширший діапазон ЧОТ маркує комунікативну тактику уточнення у мовленні поліцейського детектива та комунікативну тактику вимоги говорити по суті або перебивати в мовленні детектива-аматора. Найвужчий діапазон ЧОТ характеризує комунікативну тактику безпосереднього запитання в мовленні поліцейського детектива та тактику уточнення в мовленні детектива-аматора. Загалом було встановлено, що діапазон ЧОТ реалізацій комунікативних тактик у мовленні детектива-аматора є ширшим у порівнянні з мовленням поліцейського детектива. Результати аналізу локалізації максимумів ЧОТ у різних частинах синтагми в мовленні обох детективів показали, що коливання максимумів ЧОТ у шкалі в мовленнєвих реалізаціях усіх чотирьох типів тактик є незначними та свідчать про експресивне забарвлення найбільш значущих лексем у мовленні обох детективів.