Перегляд за Автор "Kopyt, Mykola M."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Аналитическое определение двух пределов гетерогенного воспламенения частиц углерода и металлов(Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова, 2004) Калинчак, Валерий Владимирович; Черненко, Александр Сергеевич; Орловская, Светлана Георгиевна; Копыт, Николай Николаевич; Калінчак, Валерій Володимирович; Черненко, Олександр Сергійович; Орловська, Світлана Георгіївна; Копит, Микола Миколайович; Kalinchak, Valerii V.; Chernenko, Oleksandr S.; Orlovska, Svitlana G.; Kopyt, Mykola M.В безразмерных переменных, предложенных Франкаменецким, рассмотрено протекание в кинетической области одной химической реакции с образованием газообразных и твердых продуктов реакции на поверхности сферической частицы. Найдены приближенные критические значения двух безразмерных коэффициентов теплообмена, которые характеризуют предельный переход с низкотемпературного на высокотемпературный режим окисления и объяснена причина их появления.Документ Влияние размера титановых частиц с рассворённым газами на характеристики гетерогенного воспламенения(Астропринт, 2010) Копыт, Николай Николаевич; Калинчак, Валерий Владимирович; Черненко, Александр Сергеевич; Копит, Микола Миколайович; Калінчак, Валерій Володимирович; Черненко, Олександр Сергійович; Kopyt, Mykola M.; Kalinchak, Valerii V.; Chernenko, Oleksandr S.В данной работе проведён анализ влияния размера частиц титана, содержащих в себе расстворённые газы, на критические режимы окисления и тепломассообмена с газом с учётом и без учёта теплообмена излучением.Документ Дослідження початкової стадії окислення заліза в повітрі. Частина 1. Інтервал температур 250-400 ºС(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Копит, Mикола Xарламович; Копит, Микола Миколайович; Калінчак, Валерій Володимирович; Черненко, Олександр Сергійович; Копыт, Николай Харламович; Копыт, Николай Николаевич; Калинчак, Валерий Владимирович; Черненко, Александр Сергеевич; Kopyt, Mykola Kh.; Kopyt, Mykola M.; Kalinchak, Valerii V.; Chernenko, Oleksandr S.Проводиться вивчення окислення заліза при утворенні тонких оксидних плівок по логарифмічному закону на поверхні заліза при окисленні в атмосфері повітря. Були використані прямокутні зразки у вигляді пластинок заліза марки ЖЧК-2 з розмірами 20 х 10 х 1 мм. Експериментальне визначення залежності товщини від часу основане на методі виникнення на поверхні окисленої залізної пластинки кольорів «мінливості». Зразки перед завантаженням в піч знежирювалися спирто-ефірною сумішшю і висушувалися в сушильній шафі при температурі 40 ºС протягом п'яти хвилин. При збільшенні товщини оксидної плівки в результаті інтерференції її колір буде послідовно змінюватися згідно ряду: жовтий, помаранчевий, червоний, пурпурний, фіолетовий і синій. Це відповідає інтервалу товщин оксидної плівки від 46 до 72 нм. Час появи кольорів мінливості усереднювався по трьом зразкам, при цьому на кожному зразку проводилося не менше 4-5 вимірювань. В результаті отримані залежності товщини плівки (за кольором) від часу її досягнення в нагрітій печі при сталій температурі. Час появи кольорів мінливості при температурах, нижче 200°С вимірювалося годинами і днями. Показано, що в інтервалі температур 250 – 375 ºС закон зміни товщини плівки є логарифмічним. При цьому константа в даному законі з температурою змінюється згідно закону Арреніуса. Знайдена відповідна «видима» енергія активації E = 20.7 кДж/моль. Результати при температурі 253 °С виразно виділяються від результатів в температурному інтервалі 300-375°С. Мабуть, окислення при 253 °С є складнішим і ускладнюється утворенням двох видів оксидів.Документ Дослідження початкової стадії окислення заліза в повітрі. Частина 2. Інтервал температур 400-625ºС(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Копит, Mикола Xарламович; Копит, Микола Миколайович; Калінчак, Валерій Володимирович; Черненко, Олександр Сергійович; Копыт, Николай Харламович; Копыт, Николай Николаевич; Калинчак, Валерий Владимирович; Черненко, Александр Сергеевич; Kopyt, Mykola Kh.; Kopyt, Mykola M.; Kalinchak, Valerii V.; Chernenko, Oleksandr S.Проводиться дослідження окислення заліза при утворенні тонких оксидних плівок по параболічному закону на поверхні заліза в результаті окислення в повітрі та температурах вище (400 - 550 ºС) та нижче (575 – 600 ºС ) точки Шадрона (575 ºС). Експериментальне визначення залежності товщини від часу засновано на методі виникнення на поверхні окисленої залізної пластинки кольорів «мінливості». При збільшенні товщини оксидної плівки в результаті інтерференції її колір буде послідовно змінюватися згідно ряду: жовтий, помаранчевий, червоний, пурпурний, фіолетовий і синій. Це відповідає області товщин оксидної плівки від 46 до 72 нм. В області температур 400-550оС на поверхні заліза з'являється стійкий оксид Fe3O4 – магнетит. Показано лінійність залежностей lnh і lnτ з тангенсами кута нахилу, рівними 0.5. Отримано значення величини енергії активації, яка є сталою і рівною E = 43.0 кДж/моль. На основі моделі окислення металевої пластинки, яка основана на визначальній ролів дифузії кисню через оксидну плівку, отримано значення коефіцієнту дифузії кисню D = 1.73 ·10 −13 м2/с. В області температур 550 – 625 ºС відбувається зміна константи швидкості взаємодії заліза з киснем з повітря, що пояснюється стійким утворенням вюстіту FeO. Всі ізотерми окислення можна описати лінійною залежністю в координатах lnh і lnτ. Показано, що показник ступеня в законі окислення при температурах нижче точки Шадрона дорівнює 2 (параболічний закон), а вище точки Шадрона зростає з ростом температури процесу згідно отриманої залежності n = 2+0.008(T–823).Документ ПОДЖИГАТЕЛЬНАЯ СПОСОБНОСТЬ ФРИКЦИОННЫХ ИСКР(Одесский национальный университете имени И. И. Мечникова, 2012) Копыт, Николай Николаевич; Калинчак, Валерий Владимирович; Черненко, Александр Сергеевич; Копыт, Николай Харламович; Селиванов, С. Е.; Копит, Микола Миколайович; Калінчак, Валерій Володимирович; Черненко, Олександр Сергійович; Копит, Mикола Xарламович; Kopyt, Mykola M.; Kalinchak, Valerii V.; Chernenko, Oleksandr S.; Kopyt, Mykola Kh.; Selivanov, S. Ye.Для зажигания газа необходим внешний тепловой импульс. Известно, что фрикционные искры могут нести такой тепловой импульс, который при воздействии на газ прогревает близко лежащие слои газа и это приводит к ускорению экзотермических реакций. Расположенные дальше от искры слои газа будут своеобразными стоками тепла. Зажигание газа произойдет только тогда, когда интенсивность стока тепла сравняется или станет меньше интенсивности источника в зоне химической реакции. С повышением температуры область воспламенения расширяется и начинается горение газовой смесиДокумент РОЛЬ СТЕФАНОВСКОГО ТЕЧЕНИЯ В ПРОЦЕССАХ ЗАЖИГАНИЯ, ГОРЕНИЯ И САМОПРОИЗВОЛЬНОГО ПОГАСАНИЯ МЕТАЛЛИЧЕСКОЙ ЧАСТИЦЫ В ВОЗДУХЕ КОМНАТНОЙ ТЕМПЕРАТУРЫ(2012) Калинчак, Валерий Владимирович; Черненко, Александр Сергеевич; Семенов, К. И.; Копыт, Николай Николаевич; Шанюк, С. А.; Михалев, В. В.; Калінчак, Валерій Володимирович; Черненко, Олександр Сергійович; Копит, Микола Миколайович; Kalinchak, Valerii V.; Chernenko, Oleksandr S.; Semenov, K. I.; Kopyt, Mykola M.; Shaniuk, S. A.; Mikhalev, V. V.При рассмотрении поведения движущихся раскаленных металлических частиц в холодных газовых смесях, представляющие собой пожарную опасность, малоизученными остаются вопросы о механизме одновременного возникновения плотного и пористого окислов, роли теплопотерь на излучение, стефановского течения и диффузионного сопротивления в процессах зажигания, горения и самопроизвольного погасания таких частицДокумент Электрообмен в системе конденсированная дисперсная фаза и нагретая частица титана(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Копыт, Николай Харламович; Семенов, К. И.; Копыт, Николай Николаевич; Копит, Mикола Xарламович; Семенов, К. І.; Копит, Микола Миколайович; Kopyt, Mykola Kh.; Semenov K. I.; Kopyt, Mykola M.Представлены результаты исследований частиц титана с размером 10 – 100 мкм, нагретых выше температуры плавления. Приведена схема и фотографии экспериментальной установки, которая состоит из генератора нагретых частиц титана, блока температурных измерений, включающего в себя фотоэлектрический датчик температуры движущихся частиц, блока измерения электрического заряда, состоящего из вертикальных плоских параллельных заряженных металлических пластин, блока измерения скорости движения частиц. Экспериментально показано, что вокруг таких частиц образуется конденсированная дисперсная фаза, к-фаза, которая при движении частиц в воздушной среде состоит из наночастиц окислов титана. Результаты электронномикроскопического исследования конденсированной дисперсной фазы показали, что размер частиц конденсированной дисперсной фазы лежит в пределах 5 - 100 нм и зависит от начальных условий. Приведены теоретические расчеты, определяющие электрообмен в системе нагретая сферическая частица и окружающая ее конденсированная дисперсная фаза, которые показали совпадение с экспериментальными данными в пределах ошибки измерений, а заряд частиц оказался порядка сотен тысяч - миллиона зарядов электрона. Теоретическое исследование кинетики термоэмиссионной зарядки частиц титана показало, что время накопления 95% равновесного заряда частицы при температурах 3000 – 2200 К соответственно составило 14 нс – 33 мкс. При температуре 2000 К время накопления 85 % равновесного заряда составило 240 мкс. При температуре 1400 К время накопления 91% равновесного заряда той же частицы составляет 610 мкс. Проведенные оценки показали, что за время релаксации заряда для частицы титана при температуре большей 1400 К последнее практически не меняется. Это позволяет считать процесс термоэмиссионной зарядки частиц в данных условиях квазистационарным. Полученные результаты могут быть использованы в исследованиях процессов электрообмена в аэродисперсных системах при высоких температурах. Развитая модель термоэлектронной зарядки частиц позволяет в дальнейшем использовать её для моделирования поведения к-фазы вблизи нагретых частиц, а также для других целей. Полученные результаты показывают удовлетворительное соответствие между экспериментальными и расчетными значениями заряда.