Перегляд за Автор "Izbash-Hotskan, Tetiana O."
Зараз показуємо 1 - 20 з 22
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Академик Е.Е. Кёлер и начало античной нумизматики в России(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2006) Избаш-Гоцкан, Татьяна Александровна; Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.Российская наука, в том числе историческая, прошла долгий путь становления и развития. Разрабатывая проект создания Академии наук, Петр I заботился о том, чтобы ее деятельность была на уровне науки своего времени. С этой целью для работы в Академию были приглашены крупные иностранные ученые, большинство из них немецкого происхождения; математики Леонард Эйлер, Николай и Даниил Бернулли, Христиан Гольдбах, астроном и географ Жан Делиль, физик Георг Крафт и др. Как известно, немцы внесли огромный вклад в развитие российской науки, особенно антиковедения.Документ Александр Львович Бертье-Делагард и Одесское Общество Истории и Древностей(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2003) Избаш-Гоцкан, Татьяна Александровна; Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.В 1873 г. военный инженер Александр Львович Бертье-Делагард познакомился с вице-президентом ООИД Николаем Никифоровичем Мурзакевичем. Эта встреча послужила «начальной точкой увлечения вопросами истории и археологии» - по признанию самого Бертье- Делагарда. В это же время Александр Львович лично приводит в порядок заброшенную и даже забытую могилу князя Потёмкина.Документ Антиковедение на кафедре истории древнего мира и средних веков(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Избаш-Гоцкан, Татьяна Александровна; Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.Традиции антиковедения на кафедре истории древнего мира и средних веков имеют давние корни. С момента основания Новороссийского Императорского университета (1865 г.) на историко-филологическом факультете были заложены основы для развития антиковедения в Одессе. Здесь работали крупные учёные, специалисты в области античной истории, филологии, эпиграфики, нумизматики, археологии.Документ Деревицький Олексій Миколайович(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Избаш-Гоцкан, Татьяна Александровна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.Народився О. М. Деревицький 8 березня 1859 р. у м. Харків. Вищу освіту здобув на історико-філологічному факультеті (Імп.) Харківського університету (ІХУ) (нині – Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна), який закінчив в 1884 р. Вже в студентські роки проявив інтерес до науково- дослідної роботи та отримав золоту медаль за твір «Сліди східних впливів в релігійних уявленнях греків» (1883). Після закінчення університету був залишений для підготовки до професорського звання.Документ Заснування та діяльність нумізматичного відділення Російського археологічного товариства(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2010) Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Избаш-Гоцкан, Татьяна Александровна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.У другій чверті XIX ст. нумізматика як наука досягла певних успіхів. На цей час вже було зібрано багато приватних та державних монетних колекцій, опубліковано наукові статті з античної, руської та східної нумізматики. З’явилась необхідність у консолідації сил професійних дослідників та аматорів нуміз¬матики. У 1846 р. в Санкт-Петербурзі було засновано археолого-нумізматичне товариство. Це стало можливим через те, що саме тут було зосереджено значні нумізматичні сили - члени Академії наук, хранителі Ермітажу, сановні колекціонери-нумізмати, чиновники та ін., головним чином, іноземці на російській службі. В їх середовищі зародилася ідея створення археолого- нумізматичного товариства в Росії. З двадцяти членів-засновників товариства тринадцять займалися безпосередньо нумізматикою.Документ Изображение Геракла в нумизматике причерноморских дорийцев(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Избаш-Гоцкан, Татьяна Александровна; Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.Изучение религиозного мировоззрения древних народов даёт нам возможность понять многие моменты их социально-политической и экономической истории. Вся жизнь древнего человека, в том числе и эллина, зависела от богов, от их расположения. Боги постоянно вмешивались в дела людей, что чётко отражено ещё в гомеровской «Илиаде». Большую роль играли также полубоги и герои. Любимых богов и героев изображали на вазах, в стенных росписях, в мраморе и на монетах.Документ К вопросу о судьбе коллекции И. А. Терлецкого(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Избаш-Гоцкан, Татьяна Александровна; Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.Нумизматика как наука началась с коллекционирования. Интерес к монетам как к памятникам искусства, а затем и предметам старины зародился в Европе ещё в эпоху Возрождения. Первыми в сферу интересов собирателей попали античные монеты, к которым относились именно как к памятникам искусства классической древности. Постепенно собирательство монет или коллекционирование находило всё новых и новых приверженцев.Документ К вопросу о творческом наследии Петра Осиповича Карышковского(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Избаш-Гоцкан, Татьяна Александровна; Колесниченко, Е. А.; Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.Петр Осипович Карышковский (1921–1988) – это имя хорошо знакомо каждому специалисту в области античной и средневековой истории, античной археологии, нумизматики, эпиграфики. Одесситы старшего поколения, люди самого различного образовательного и профессионального уровня хорошо помнят его просветительские лекции, когда он выступал от общества «Знание» в Доме Политпросвещения. В начале марта 1988 года почитатели ораторского искусства и энциклопедических знаний Петра Осиповича также в 17:00 ч. собрались послушать «Миф о Христе». Только через полтора часа собравшиеся начали расходиться по домам, было понятно, что случилось нечто экстраординарное, но масштаба трагедии мы тогда представить не могли.Документ Корпус монет царя Скіла з архіву П. Й. Каришковського(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Колєсніченко, Є. О.; Izbash-Hotskan, Tetiana O.Петро Йосипович Каришковський поза сумнівами був видатним нумізматом-античником. Його роботи в царині ольвійської нумізматики досі вважаються незрівняним зразком нумізматичного дослідження. Як показала робота над колекцією зліпків Петра Йосиповича1, вченого цікавили численні сюжети, не пов’язані прямо з його улюбленою Ольвією. Так, наприклад, в нього зібрано зліпки монет Тіри з відомого Дороцького скарбу2. В ході подальшого розбору колекції вдалося виявити зліпки монет скіфського царя Скіла. Вперше ці монети потрапили до сфери інтересів дослідників в 1960 році. При розкопках Ніконія (городище біля с. Роксолани) знайдено дві монети, які прийняли за «ольвійські асси з незвичним для цих монет зображенням сови»3. З часом нумізмати дійшли висновку про приналежність цих монет до продукції ніконійського монетного двору і до карбування царя Скіла. Сьогодні ця теорія вже ніким не заперечується.Документ М.И. Мандес: историк, филолог, искусствовед (по материалам фондов государственного архива Одесской области)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1998) Березин, Сергей Евгеньевич; Избаш-Гоцкан, Татьяна Александровна; Березін, Сергій Євгенович; Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Berezin, Serhii Y.; Izbash-Hotskan, Tetiana O.Одесса - один из немногих городов Российской империи, которому повезло с учебными учреждениями. Здесь был Новороссийский императорский университет. Высшие женские курсы (достаточно редкое явление в царской России), множество гимназий и училищ. Повезло Одессе и с преподавателями: на историко-филологическом факультете Новороссийского университета работали такие блестящие ученые как Р.Ю.Виппер, Ф.И.Успенский, М.И.Мандес (работавший одно время и на Высших женских курсах). Мандес был специалистом в области античной истории и филологии, западноевропейской литературы XIX в., древнегреческой философии и искусствоведения.Документ Нумизматика - «светило археологических наук»(Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова, 1996) Избаш-Гоцкан, Татьяна Александровна; Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.Интерес к нумизматическим памятникам зарождается в России еще в конце 17 — нач. 18 в. В течение 18 в. печатаются статьи по различным разделам нумизматики, кроме русской и северопричерноморской.Документ Нумизматические исследования в Одесском обществе истории и древностей(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2011) Избаш-Гоцкан, Татьяна Александровна; Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.В истории нумизматики конец XVIII и первая половина XIX вв. были периодом сбора материала и первых попыток его систематизации. Археологические раскопки, проводимые в Новороссийском крае, привели к накоплению не только археологического, но и нумизматического материала, в первую очередь периода античности. Стремительный рост числа частных и государственных коллекций монет греческих городов-колоний Северного Причерноморья вызвал необходимость их классификации, что дало толчок к появлению первых исследований в области античной нумизматики. Труды антиквариев XVIII-XIX вв. являются прекрасным материалом для изучения процесса зарождения интереса к античным монетам, а также дальнейшего развития нумизматической науки.Документ Образ Сократа у діалогах Платона(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Куліджанов, Вахтанг; Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.Спираючись на діалоги Платона, нами був сформульований образ Сократа: деякі факти біографії, особливості протистояння із софістами, характерні риси сократичних діалогів. На матеріалі сюжетної послідовності діалогів («Евтифрон», «Апологія Сократа», «Крітон» та «Федон») були сформульовані життєві принципи Сократа, а також зроблено висновок про велике значення драматичного опису смерті Сократа Платоном.Документ Одесское общество истории и древностей и становление востоковедения в Одессе(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Избаш-Гоцкан, Татьяна Александровна; Скрыпник, Наталья Владимировна; Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.История Одесского Общества истории и древностей, бесспорно, является целой вехой в жизни Одессы и отечественной науки. Изучение его деятельности не одного исследователя приводит к мысли о том, насколько она широка и разнообразна. В данной статье хотелось бы остановиться только на одной странице этой многогранной деятельности, а именно на востоковедческих штудиях членов ООИД. В XIX в. Одесса, без сомнения, была практически европейским центром науки. Здесь существовал и активно готовил кадры Ришельевский лицей (1817 г.), был основан один из первых (после Николаева и Феодосии) музеев древностей на юге России (1825 г.) и здесь же произошло становление Одесского Общества истории и древностей (1839 г.), опять- таки, одного из первых в России. Как уже отмечалось исследователями, в Одессе сложились предпосылки для становления и развития востоковедения, так как у нее были связи с Турцией, Палестиной, Египтом и др., а также среди населения города были представители и восточных народов1. Именно поэтому открытие в 1838 г. Института восточных языков (или Восточного института) при Ришельевском лицее имело огромное значение.Документ Одеський і Санкт-Петербурзький археологічні інститути: порівняльна характеристика(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Избаш-Гоцкан, Татьяна Александровна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.Новоросійський університет, заснований в 1865 р проіснував трохи більш півстоліттю і був закритий в 1920 р., разом з іншими українськими університетами. Але вже в наступному 1921 р. в Одесі був відкритий археологічний інститут, правда, проіснувавши трохи більше року Археологічні інститути з'явилися ще в дореволюційній Росії і були украй цікавим явищем в науковому і навіть суспільному житгі свого часу. Метою статті є порівняльний аналіз діяльності Одеського археологічного інституту з Санкт-Петербурзьким зразком, що послужив, при його створенніДокумент Політична ситуація в грецькому полісі за даними монетної типології (на прикладі Гераклеї Понтійської)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.Монетні випуски кожного грецького полісу дають нам можливість відповісти на цілий ряд запитань, пов’язаних з економічною, політичною, релігійною та навіть військовою складовою життя держави. Не є виключенням і мегарська колонія на південному березі Понта Евксінського – Гераклея. Низка подій військово-політичної історії грецьких полісів відомі виключно (!) завдяки нумізматичним даним. Найяскравішим прикладом є симмахія боспорських міст, засвідчена дрібними срібними монетами за повної відсутності письмових джерел1.Документ Религиозно-политический аспект деятельности Клеарха Гераклейского(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2008) Избаш-Гоцкан, Татьяна Александровна; Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.Гераклея Понтийская была основана выходцами из Мегар примерно в 554 г. до н.э.1 При основании города сказались особенности дорийской колонизационной практики, заключающиеся в порабощении местного населения. Гераклеоты покорили племя мариандинов, в области которых и была основана колония и превратили их в государственных рабов. На эксплуатации мариандинов основывалось богатство и политическая сила гераклейской верхушки. Преобладающей формой правления в Геракле соответственно была олигархия. Олигархам противостояли два других класса населения: зажиточные и даже богатые представители торгово-ремесленных слоев (владельцы больших ремесленных мастерских и торговых кораблей), не имевшие доступа к власти и гераклейский демос. В борьбе за политическую власть интересы этих двух групп совпадали, но демос, кроме этого, требовал еще и отмены долгов и доступа к политической власти. Пик этой длительной борьбы приходится на первую четверть IV в. до н.э. В результате обострения противоречий и накала политического противостояния к власти приходит тиран.Документ Религиозно-политический аспект деятельности Клеарха Гераклейского(А.С. Фридман, 2008) Избаш-Гоцкан, Татьяна Александровна; Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.Клеарх не мог не осознавать, что его власть держится на наемниках и на умении манипулировать «общественным мнением». Еще одним фактором такой политической манипуляции стала религия.Документ Римське суспільство II-I ст. до н.е. Повстання рабів(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Избаш-Гоцкан, Татьяна Александровна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.Практикум призначений для загального лекційного курсу «Історія Стародавньої Греції та Риму» для студентів І курсу першого (бакалаврського) рівня навчання спеціальності 032 «Історія та археологія». Основне завдання практикуму навчити студентів аналізувати історичні джерела, які висвітлюють питання соціально-економічного розвитку Риму у II-I ст. до н.е. Робота на практичних заняттях з історії стародавнього Риму передбачає самостійну роботу студента (вивчення навчальної літератури і лекційного матеріалу, знайомство з джерелами), а також аудиторну роботу (аналіз і коментування джерел під керівництвом викладача). Практикум містить плани практичних занять з історії Риму II-I ст. до н.е. та повстань рабів, списки рекомендованих джерел та літератури, методичні вказівки, а також уривки з творів античних авторів. Методичні вказівки спрямовані на вироблення у студентів навичок і умінь працювати з історичними джерелами і літературою, самостійно досліджувати невеликі проблеми, поставлені викладачем перед студентами при підготовці рефератів. Теми практичних занять пов'язані з вузловими проблемами, які становлять найбільшу складність по засвоєнню історії Стародавнього Риму.Документ Традиції антикознавства та медієвістики в Новоросійському — Одеському університеті: кафедра історії стародавнього світу та середніх віків(Астропринт, 2005) Радзиховська, Олена Олександрівна; Ізбаш-Гоцкан, Тетяна Олександрівна; Березін, Сергій Євгенович; Избаш-Гоцкан, Татьяна Александровна; Izbash-Hotskan, Tetiana O.Відкриття Новоросійського університету в Одесі, як відомо, відбулося 1 травня 1865 року. Серед факультетів нового центру освіти, як пише в своїх спогадах відомий учений — античник В. І. Модестов, "був непоганий на перший раз і історико-філологічний факультет" 1. Дійсно, біля його витоків стояли сам В. І. Модестов, молодий петербуржець, магістр римської словесності, якому судилося стати одним з провідних російських фахівців з історії стародавнього Рима; викладачі колишнього Рішельевського ліцею: спеціалісти з античної історії П. К. Брун і В. Н. Юргевич; визначний славіст і візантінознавець В. І. Григорович; випускник Дерптського університету, професор грецької філології, Ф. А. Струве.