Перегляд за Автор "Dolbina, Karine D."

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Ескіз
    Документ
    Academic English Course as the Means of Improving Academic Writing Skills
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Tkachenko, Hanna V.; Harcheva, Iryna; Dolbina, Karine D.; Ткаченко, Ганна Володимирівна; Долбіна, Каріне Давидівна; Ткаченко, Анна Владимировна; Долбина, Каринэ Давидовна
    Academic writing in English (EAcWr) as a part of the English language of academic purposes today is one of the most important disciplines in the formation of a scientist and the ability to be self representative at a decent scientific level. Traditional English writing, aimed at isolating and correcting speech errors and creative styles, no longer plays its role in the academic perspective. This transformation from a scientific point of view is manifested in the syntactic complexity of the number of words, completeness of the sentence and the complexity of lexemes
  • Ескіз
    Документ
    Мотиваційна структура зоонімів та шляхи їх походження
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Долбіна, Каріне Давидівна; Ткаченко, Ганна Володимирівна; Dolbina, Karine D.; Tkachenko, Hanna V.; Долбина, Карине Давыдовна; Ткаченко, Анна Владимировна
    Background. The article deals with motivational parameters ofproper names in general or specific onymic categories. A motivated proper name has a transparent semantic structure due to its creative basis, the choice of which is due to the extra lingual cause, generated by linguo-psychomental operation, which is based on a certain pattern of relationships between the content and the form of the language unit. Purpose. The purpose of our research is to establish and distinguish the motivational parameters of proper names in general or a specific onymic category, great attention is paid to zoonyms. We single out the classification of zoonyms, which divides the proper names of animals into really motivated, conditionally motivated and unmotivated, and the motivation in this case is treated as the feature of naming that occurs naturally because they are based on real features of the animal directly or metaphorically. Research methods and material. Zoonymic units were chosen as the stimuli to conduct a free associative onomastic experiment where lexical units denoting animal traits are onimized: 50 Ukrainian, Russian, and English-speaking recipients were selected, and each recipient was asked to name five of any animals, give them names and explain why such a zoonym was chosen. Results. The general results of the study indicate that the processes of onimiza- tion (284) and transonymization (468) are the main trends in the zoonym naming drivingforce of the studied languages. A comparison of the results of the experiment, which was conducted with the native speakers of three languages, allows us to make assumptions about the universal nature of this trend, although the percentage ofRussian- and English-language experiments is more dramatic. Conclusions. The motivated proper name has a transparent semantic structure due to its creative basis, the choice of which is due to the extralingual reason, chosen by linguo-psychomental operation, which is based on a certain pattern of relations between the content and the form of the language unit. In general, it can be concluded, based on the results of the free associative onomastic experiment, that the main force in zoonym-forming activity is transonymization, which prevails over the process of onimization.
  • Ескіз
    Документ
    Мотиваційна структура україномовного зоонімікону
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012) Долбіна, Каріне Давидівна; Долбина, Карине Давыдовна; Dolbina, Karine D.
    Статтю присвячено проблемі мотивації зоонімів. Досліджуються результати вільного експерименту з установлення мотиваційної структури україномовного зоонімікону.
  • Ескіз
    Документ
    Сакральний складник індивідуального зоонімічного фрейму
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Долбіна, Каріне Давидівна; Ткаченко, Ганна Володимирівна; Долбина, Каринэ Давидовна; Ткаченко, Анна Владимировна; Dolbina, Karine D.; Tkachenko, Hanna V.
    Наступна стаття присвячена аналізу реалізації зоонімів у царині сакральності. Сакральна складова мовної картини світу є первинною основою існування індивіда, за зразком якої відбувається протиставлення священного та людського. Метою статті є аналіз та опис сакральної складової скрипту індивідуального зоонімічного фрейму за даними асоціативного ономастичного експерименту. Об’єктом нашого дослідження є зооніми, що становлять собою певний компонент картини світу. Предметом дослідження вважаємо структурно-семантичні та когнітивні особливості буття зоонімів у мові, мовленні та ментальному лексиконі носіїв англійської, української та російської мов. Орієнтація сучасної ономастики на виділення та дослідження механізмів репрезентації знань, а також міждисциплінарний характер лінгвістичних студій визначають актуальність порушеної проблеми.
  • Ескіз
    Документ
    Структура узуального скрипта індивідуального зоонімічного фрейму
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2014) Долбіна, Каріне Давидівна; Долбина, Каринэ Давидовна; Dolbina, Karine D.
    Статтю присвячено аналізу результатів вільного асоціативного експерименту, який було проведено на матеріалі української, англійської та російської мов. Виокремлено типи реакцій, сформовано структуру асоціативного поля зоонімів-стимулів, встановлено асоціативні гештальтні ядра аналізованих власних назв.
  • Ескіз
    Документ
    Узуальний складник індивідуального зоонімічного фрейму
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2015) Долбіна, Каріне Давидівна; Долбина, Каринэ Давидовна; Dolbina, Karine D.
    Ця стаття присвячена аналізу асоціативного поля зоонімів, що і становить об’єкт дослідження. Предметом дослідження є структура асоціативного поля узуальних зоонімів. Матеріалом дослідження послугували результати вільного асоціативного експерименту, який було проведено із залученням 30 інформантів-носіїв англійської, української та російської мов. У дослідженні поєднуються методика аналізу асоціативних реакцій О. Ю. Карпенко та методика виокремлення семантичних гештальтів асоціативного поля Ю. М. Караулова.