Перегляд за Автор "Bondar, Oleksandr I."
Зараз показуємо 1 - 7 з 7
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Взаємодія об’єктивного, суб’єктивного та віртуального у процесах текстотворення і текстосприймання(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2007) Бондар, Олександр Іванович; Бондарь, Александр Иванович; Bondar, Oleksandr I.Текст традиційно розглядають як знакову систему чи структуру, що організує континуальну систему значень — смисл тексту. Головна проблема організації тексту полягає у подвійній його спрямованості: з одного боку, це результат діяльності автора у процесі текстотворення, з іншого, — це матеріал для діяльності читача у процесі текстосприймання. Така комунікативна гіперсистема зі складниками Автор — Текст — Читач, по суті, являє собою взаємодію кількох Світів. Мета статті полягає у встановленні загальних засад цієї взаємодії на тлі різних процесів розуміння змісту тексту.Документ Взаємодія об’єктивного, суб’єктивного та віртуального у процесах текстотворення і текстосприймання(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Бондар, Олександр Іванович; Бондарь, Александр Иванович; Bondar, Oleksandr I.Стаття присвячена з’ясуванню загальних засад взаємодії фізичного світу (Світуї), світу ментальних станів (Світу2) та світу змісту думки і продуктів людського розуму (Світуз) у процесах текстотворення і текстосприймання як джерелах формування Світу автора, Світу читача і Світу персонажів. Рушійною причиною існування різних змістів для автора і читача є різні процеси розуміння тексту: семантизувальний, когнітивний і розпредметнювальний. Визначальну роль в окресленні тріади «світів» належить темпоральній координаті. З перебігом прочитання тексту реципієнт суб’єктивно переживає зміну своїх темпорально-локативних координат від Я — ТУТ — ТЕПЕР до Я — ТАМ — ТОДІ, роблячи вибір між різними системами референції, що викликає переживання суб’єкта, близькі до шоку. Функцію зменшення шокових вражень під, час перемикання локації читача в тексті мають зачин і кінцівка з почерговою зміною видо-часових формДокумент Взаємодія ФСП аспектуальності з ФСП часової локалізованості в українській мові(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 1999) Бондар, Олександр Іванович; Бондарь, Александр Иванович; Bondar, Oleksandr I.На перетині ФСП аспектуальності з різними зонами ФСП часової локалізованості формуються центральні аспектуальні функції: конкретно-фактична і результативно-станова (для форм ДВ),конкретно-процесна, узагальнено-фактична, необмежено-кратна, узагальнено-процесна, постійно-безперервна функції (для форм НВ). ФСП часової локалізованості щодо ФСП аспектуальності взаємодіє в основному з субполями термінативності, акціональності, статальності, реляційності, кратності та фазовості. Часова локалізо- ваність визначається дієсловами ДВ.Документ Мова як громадський гуманітарний товар(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2005) Бондар, Олександр Іванович; Бондарь, Александр Иванович; Bondar, Oleksandr I.У статті ставиться питання про відношення мови до категорій економіки. Підтримано розуміння мови як гуманітарного капіталу. Зроблено спробу довести слушність розгляду мови через економічну категорію товару зі встановленням ряду особливостей, які дозволяють трактувати мову як громадський гуманітарний товар.Документ Синергетичний підхід як підгрунтя лінгвістичної екології(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Бондар, Олександр Іванович; Бондарь, Александр Иванович; Bondar, Oleksandr I.В статті висвітлено фундаментальні складники поняття синергетичності як основи досліджень функціонування складних відкритих систем узагалі та лінгвоекологічних явищ зокремаДокумент Словник українських говорів Одещини на тлі розвитку української діалектної лексикографії в ХХІ столітті(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012) Бондар, Олександр Іванович; Бондарь, Александр Иванович; Bondar, Oleksandr I.У статті описано особливості Словника українських говорів Одещини та з’ясовано його місце у зв’язку з проблемами діалектного словництва в Україні ХХІ ст. Доведено, що словник заповнив собою лакуну, яка склалася в українській діалектній лексикографії щодо опису західностепових та буджацьких говірок з досить вдалою спробою оптимізувати медіоструктуру словника та розмежувати різні конотативні семи лексеми.Документ Українське діалектне словникарство початку XXI століття(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2012) Бондар, Олександр Іванович; Бондарь, Александр Иванович; Bondar, Oleksandr I.У статті розглянуто розвиток, проблеми і завдання у зв’язку з ситуацією в українських говорах та тенденції подальшого розвитку українського діалектного словникарства. Вказано основні діалектологічні та діалектографічні центри та школи в Україні, перераховано всі діалектні словники, в тому числі й електронні, відзначено найкращі з них. Стратегічним завданням у діалектній лексикографії залишається системне вивчення лексико-семантичної структури народних говорів, результатом чого має стати створення загального (зведеного) словника діалектів української мови. Вимагають подальшого поглиблення теоретичні аспекти діалектного словництва, є необхідність теоретичного обґрунтування типу населених пунктів для збирання матеріалів, залучення до укладання зведеного діалектного словника української мови рукописних словників, визначення говірок на пограниччі чи в оточенні інших мов. Гострою залишається проблема уніфікації оформлення реєстрових статей, розрізнення у лексиці говірок власне полісемії і позірної полісемії, розмежування діалектної і просторічної лексики і особливо фразеології, проблема опису у діалектних словниках фразеологічних одиниць, розмежування різних конотативних сем, залучення до діалектологічних словників матеріалів із художніх текстів. Актуальними є дослідження напрямів динаміки діалектної мови, дослідження з історичної діалектології, зіставної діалектної лексикології, етнолінгвістичний напрям, соціолінгвістична діалектологія і словникарство, когнітивна діалектологія і когнітивне діалектне словникарство, психолінгвістичний напрям, вивчення говіркових ідіолектів, корпусна лінгвістика, комп’ютерна лексикографія та комп’ютерне діалектне словникарство.