Дисертації ФХФ

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/23459

Переглянути

Перегляд Дисертації ФХФ за Автор "Джига, Анна Михайловна"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз недоступний
    Документ
    Модифіковані сполуками Pd(II) та Cu(II) бентоніти в реакціях окиснення монооксиду карбону, діоксиду сульфуру та розкладання озону
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Джига, Ганна Михайлівна; Джига, Анна Михайловна; Dzhyga, Ganna M.
    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук за спеціальністю 02.00.01 – неорганічна хімія. – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, Фізико-хімічний інститут ім. О. В. Богатського Національної академії наук України, Одеса, 2018. У дисертаційній роботі розв’язані актуальні теоретичні та практичні задачі: зіставлені властивості вітчизняних бентонітів Горбського (П-Бент(Г)), Кіровоградського (П-Бент(К)) та Дашуковського (П-Бент(Д)) родовищ і на прикладі останнього розроблені фізичні та хімічні методи ціленаправленого регулювання фізико-хімічних та структурних характеристик П-Бент(Д), серед яких термічний (300-Бент(Д)), гідротермальний (Н2О-Бент(Д)), кислотно-термальний за умови варіювання часу контакту (τ) зразків бентоніту з 1М HNO3 (1Н-Бент(Д)-τ) та концентрації HNO3 від 0,25 до 6 моль/л при τ = 1 год. ( ̅Н-Бент(Д)-1), а також інтеркаляція полігідроксокатіону алюмінію Al13 (Al-PILC). Найбільш дієвими способами є кислотно-термальний та інтеркаляція полігідроксокатіону Al13. Незалежно від способу та розроблених умов модифікування зразків кристалічна структура фази монтморилоніту не зазнає змін, але відбувається стискування алюмосилікатних шарів як для носіїв, так і для композицій Pd(II)-Cu(II)/S ( S – різні форми бентоніту). У разі інтеркаляції катіону Al13 в пілар-глині та композиції Pd(II)-Cu(II)/Al-PILC встановлено міжшарове розширення. Встановлені закономірності зміни структурних параметрів (аm, C) і Sпит; термохімічних властивостей, термодинамічної активності адсорбованої води (аН2О) та рН суспензії для природних та модифікованих різними способами бентонітів. Регулювання складу поверхневих купрум-паладієвих комплексів відбувається за рахунок зміни співвідношення термодинамічних параметрів lgaН2О/aН3О+·aBr-, які визначаються природою носія. Встановлено, що активність каталітичних композицій К2PdCl4-Cu(NO3)2-KBr/ S в реакції окиснення монооксиду карбону залежить від походження та способу модифікування бентоніту. Отримані наступні ряди активності закріплених на носіях ( S ) куп- рум-паладієвих комплексів відносно П-Бент(Д): П-Бент(Д) ˂˂ П-Бент(К) ˂ П-Бент(Г); П-Бент(Д) ≈ 300-Бент(Д) << Н2О-Бент(Д); П-Бент(Д) ˂˂ 1Н-Бент(Д)-0,5 >1Н-Бент(Д)-1 > 1Н-Бент(Д)-3 ≈ 1Н-Бент(Д)-4 ≈ 1Н-Бент(Д)-6; П-Бент(Д) <<0,25Н-Бент(Д)-1 < 0,5Н-Бент(Д)-1 < 1Н-Бент(Д)-1 < 3Н-Бент(Д)-1 < 6Н-Бент(Д)-1. Доведено, що тільки композиція Pd(II)-Cu(II)/6Н-Бент(Д)-1 при заданих співвідношеннях компонентів забезпечує високу ступінь перетворення СО (96 %), за якою к ССО ˂ ГПКСО (20 мг/м3). Розроблена фізико-хімічна модель вибору природних та модифікованих бентонітів в якості носіїв комплексних сполук Pd(II) і Cu(II), що виявляють каталітичні властивості в реакціях низькотемпературного (температура навколишнього середовища) окиснення СО, SO2 і розкладання О3. Запропоновано спосіб виготовлення каталізатора низькотемпературного окиснення монооксиду карбону КНО-СО/6Н-Бент-1 для використання в патроних респіраторах типу «Платан» (ТУ У 28.2-01530125-038:2015). На каталізатор розкладання озону КН-О3/П-Бент розроблено проект Технічних умов. Впроваджено в учбовий процес методичні вказівки «ІЧ-спектральні дослідження природних сорбентів та металокомплексних каталізаторів на їх основі» для студентів вищих навчальних закладів