Дисертації ЕПФ, правові науки

Постійне посилання зібрання

https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/35181

Переглянути

Перегляд Дисертації ЕПФ, правові науки за Автор "Ківало, Людмила Вікторівна"

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Адміністративно-правове забезпечення судового захисту особи у спорах щодо її незаконного звільнення з публічної служби
    (2024) Ківало, Людмила Вікторівна; Kivalo, Liudmyla V.
    Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – право (галузь знань 08 – Право). – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, 2024. Дисертацію присвячено комплексному дослідженню питань, що стосуються адміністративно-правового забезпечення судового захисту особи у спорах щодо її незаконного звільнення з публічної служби. До методологічних засад дослідження адміністративно-правового забезпечення судового захисту особи у спорах щодо її незаконного звільнення з публічної служби віднесено: 1) використання системного підходу з урахуванням специфіки об’єкта дослідження; 2) використання комплексного підходу з урахуванням специфіки об’єкта дослідження; 3) використання термінології. Ці методологічні засади були використані при формуванні структури дисертаційного дослідження, де: в першому розділі роботи розкрито зміст основних понять, що закладаються в основу дослідження – «публічна служба», «публічний службовець», «матеріальні, процедурні, процесуальні адміністративні норми і правовідносини», «судовий захист» та «публічно-правовий спір» і «адміністративно-правове забезпечення судового захисту особи»; в другому розділі роботи розкриті особливості матеріального і процедурного адміністративно-правового регулювання службових відносин; в третьому розділі дисертації розкрито специфіку процесуального адміністративно-правового регулювання порядку розгляду адміністративними судами спорів з приводу звільнення особи з посади публічної служби. Запропоновано авторське визначення публічної служби, під якою слід розуміти: по-перше, професійну діяльність суддів, прокурорів, осіб на посадах державної служби, включаючи військову службу, а також осіб на посадах місцевого самоврядування, які передбачені абзацом четвертим частини першої статті 3 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»; по-друге, діяльність на політичних посадах в органах державної влади та місцевого самоврядування (народні депутати, міністри і їх заступники, урядові уповноважені, депутати місцевих рад і ін.); по-третє, патронатну службу в органах публічної влади (радники, консультанти і ін.); по-четверте, альтернативну (невійськову) службу. Наголошено, що при характеристиці правового статусу публічного службовця, а також особливостей його участі в адміністративних правовідносинах, необхідно розрізняти між собою, по-перше, матеріальні, процедурні і процесуальні норми адміністративного права, по-друге, матеріальні, процедурні і процесуальні адміністративні правовідносини. Зокрема, матеріальні норми – це норми, які фіксують (закріплюють) певний правовий стан, систему органів, перелік санкцій тощо. Процедурні норми – це норми, які спрямовані на забезпечення позасудової реалізації правового статусу суб’єкта права (наприклад, процедура звернення з заявою до адміністративного органу та порядок її розгляду). Процесуальні норми – це норми, які забезпечують судовий розгляд справи (правопорушення чи правового спору). Відповідно, суспільні відносини, які виникають під час реалізації вище озвучених норм адміністративного права, теж будуть поділятись на матеріальні, процедурні і процесуальні правовідносини. Доведено, що правовий захист публічних службовців від незаконного звільнення це комплекс судових і позасудових засобів, механізмів і процедур передбачених чинним законодавством, які спрямовані на усунення та вирішення публічно-правового спору щодо звільнення особи з посади публічного службовця, а судовий захист публічних службовців від незаконного звільнення з посади це комплекс судових засобів, механізмів і процедур передбачених КАС України, які спрямовані на усунення та вирішення публічно-правового спору щодо звільнення особи з посади публічного службовця. Публічно-правовий спір з приводу звільнення особи з посади публічної служби, характеризується змістом, який складається із трьох елементів: а) сторони (суб’єкти) спору – це учасники службових правовідносин, де один із учасників правовідносин наділений владними поважаннями стосовно звільнення з посади публічної служби іншого учасника (підлеглу особу); б) предмет спору – це рішення суб’єкта, який наділений владними повноваженнями в сфері службових правовідносин щодо звільнення підлеглих осіб, яке, на думку іншого учасника правовідносин (підлеглої особи), порушує його права, свободи і законні інтереси; в) підстави виникнення спору – сукупність фактичних та юридичних обставин, що вказують на ймовірне порушення прав, свобод та законних інтересів особи, яка була звільнена з посади публічної служби. Відповідно, ці підстави поділяються на два види: 1) матеріальні – це фактичні або юридичні обставини, які вказують на ймовірне порушення прав, свобод та законних інтересів особи, яку звільнили з посади публічної служби; 2) процесуальні – це юридична обставина, яка свідчить про факт звернення особи до адміністративного суду за захистом. Запропоновано авторське визначення службової дисципліни: «Службова дисципліна – це неухильне додержання обмежень, які закріплені антикорупційним законодавством, та сумлінне виконання службових обов’язків, які передбачені нормами національного законодавства, правилами внутрішнього службового розпорядку, положеннями про структурні підрозділи державних органів, посадовими інструкціями, Присягою державного службовця, а також містяться в контракті про проходження державної служби». Це визначення розкриває як зв’язок службової дисципліни із адміністративно-правовим статусом публічного службовця, так і зв’язок службової дисципліни із дисциплінарною відповідальністю публічного службовця у вигляді звільнення з посади публічної служби. Запропоновано авторське визначення поняття «незаконне звільнення особи з посади публічної служби», під яким слід розуміти підтверджений судовим рішенням факт порушення прав, свобод і інтересів публічного службовця в службових правовідносинах, який набув свого прояву в порушенні: а) загальних підстав та/або процедури звільнення особи з посади публічної служби на загальних підставах; б) підстав та/або процедури притягнення публічного службовця до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади. Виокремлено особливості розгляду та вирішення спорів щодо незаконного звільнення особи з публічної служби, які притаманні даній категорії справ, а саме: а) ці спори відносяться до публічно-правових спорів, пов’язаних з публічною службою; б) ці спори є складним явищем, яке включає в себе публічно-правові аспекти і акцентує зусилля на захисті прав громадян, зайнятих у секторі публічного управління; в) розгляд та вирішення таких адміністративних справ здійснюється адміністративними судами; г) темпоральні межі звернення до адміністративного суду стосовно звільнення з публічної служби – місяць; ґ) це справи незначної складності; д) як правило, ця категорія справ розглядається в порядку спрощеного провадження; е) процесуальний статус учасників цих спорів має свої характерні особливості, обумовлені поєднанням елементів загальної та спеціальної правосуб’єктності; є) ці спори виникають внаслідок конфлікту між публічним службовцем, незаконно відстороненим від виконання своїх обов’язків, та органом публічної влади тощо.