06. Факультет історії та філософії
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд 06. Факультет історії та філософії за Автор "Baklanova, Olena"
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Проблема тоталітаризму в мисленні та практиках повсякденності(2021) Бакланова, Олена; Спаський, Ігор Дмитрович; Baklanova, Olena; Spaskyi, Ihor D.Мислення, яке в самій своїй суті є феноменом свободи руху свідомості людини, перебуває в опозиції до будь-яких тоталітарних станів – від проявів свідомості до дій у повсякденності. Тоталітаризм у мисленні означає антимислення, заперечення мислення саме в його основах. Існує багато різновидів тоталітарних систем, які мають різні соціальні цілі, але схожі типові характеристики, оскільки механізмом досягнення цих цілей стає тотальний контроль за висловлюваннями, поведінкою, особистим життям і навіть за особистою думкою кожного громадянина. Штучно влаштований спосіб життя програмує мислення та визначає повсякденну поведінку. Він фактично формує нову людину зі спотвореними нормами моралі. У роботі розглянуто типові характеристики тоталітарного режиму, які формують мислення і норми громадської та особистої поведінки, а саме: культ традиції та синкретизм, неприйняття критики, культ дії заради дії, неприйняття пацифізму, культивація ідеї ворога та змови, підпорядкування особистого життя колективним інтересам заради досягнення загальної мети. Показано прояв масової свідомості та форми контролю над нею. Визначено суперечливі властивості мас – консервативність, нейтральність, політична байдужість, інертність поведінки, які поєднуються з максималізмом у мисленні, прагненням досягти заповітної мети. Масова поведінка найбільш виразно проявляється у натовпі, де зникає індивідуальна свідомість та виникає психічна спільність. Індивід перестає бути самим собою і стає автоматом, в якого своєї волі немає. З’ясовано, що ці риси притаманні масам не тільки в момент революційного екстазу, а й у повсякденному житті. Тоталітарне мислення характеризує нетерпимість та фанатизм, обожнювання свого вождя і приписування йому містичної сили, які набувають релігійної одержимості. Найбільш згубним є те, що навіть після падіння тоталітарного режиму масовість свідомості не зникає, вона продовжує впливати на повсякденну поведінку людей. Показано можливості зниження впливу тоталітарного чинника на свідомість через практики рефлексії мислення, посилення розрізняючої здатності свідомості та використання принципів нейрофізіології мозку. Розширення мірності мислення дозволяє збільшити його глибину і всеосяжність, звільняючи цим суб’єкта від кайданів тоталітарності.