Монографії ФМВПС
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Монографії ФМВПС за Автор "Dubovyk, Volodymyr A."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Strategic Culture and Foreign Policy of Ukraine(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Koval, Ihor M.; Коваль, Ігор Миколайович; Коваль, Игорь Николаевич; Brusylovska, Olha I.; Брусиловська, Ольга Іллівна; Брусиловская, Ольга Ильинична; Dubovyk, Volodymyr A.; Дубовик, Володимир Алімович; Дубовик, Владимир Алимович; Sinovets, Polina A.; Сіновець, Поліна Андріївна; Синовец, Полина Андреевна; Glebov, Sergii V.; Maksymenko, Iryna V.; Максименко, Ірина Володимирівна; Максименко, Ирина Владимировна; Kuzmin, Denys V.; Кузьмін, Денис Валерійович; Кузьмин, Денис Валерьевич; Pokas, Mykhailo S.; Покась, Михайло Сергійович; Покась, Михаил Сергеевич; Tarasiuk, Yuliia M.; Тарасюк, Юлiя Матвiївна; Тарасюк, Юлия Матвеевна; Zubarenko, Iryna V.; Зубаренко, Ірина Валеріївна; Зубаренко, Ирина Валерьевна; Poble, Dmytro; Zadorozhnia, Alina H.; Maistrenko, Yuliia I.; Майстренко, Юлія Іванівна; Майстренко, Юлия Ивановна; Задорожня, Аліна ГригорівнаThe state’s strategic culture is an integrated system of symbols reflected in language, analogies, myths, metaphors, and daily rituals. This system creates firm strategic goals and/or preferences for the role of power (economic, military, and political) in the interstate relations. Strategic culture relates to shared beliefs and patterns of behaviour, which grew out of common experiences and adopted narratives (oral and written). These change collective identity and relations with other groups, determining the accepted objectives and methods for fulfilling tasks in the realm of security. Contemporary political scientists and scholars of international relations are paying more attention to the study of strategic culture since there are more and more international problems related to the fact that the actors “speak different languages”, meaning that the same phenomenon is interpreted differently in different cultures; one side often cannot comprehend the viewpoint of its opponent. In order to foresee future developments and to conduct strategic planning, the politicians and scholars, who are involved in the decision-making process, must be able to account for sudden changes in cultural symbols and behavioural habits, adjustments which were already made by the political elites of various states. The question of how identity influences the strategic choices of a state is timely for contemporary political scientists. So, the main notions that are most frequently connected to the analysis o f strategic-cultural discourses are the following: history, national character, national memory, culture, religion, faith, customs, ethnicity, multiculturalism, behavioural habits, socialization, political thought, values, morals and law, ceremonies, and myths.Документ Міжнародні відносини та політика держав в умовах глобальних трансформацій: аналіз сучасної політичної думки(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2016) Коваль, Ігор Миколайович; Koval, Ihor M.; Коваль, Игорь Николаевич; Брусиловська, Ольга Іллівна; Brusylovska, Olha I.; Брусиловская, Ольга Ильинична; Петкова, Ольга Володимирівна; Шелест, Ганна Володимирівна; Глебов, Сергій Володимирович; Кулешова, Карина Ігорівна; Максименко, Ірина Володимирівна; Романова, Ольга Володимирівна; Задорожня, Аліна Григорівна; Багацький, Євген Володимирович; Покась, Михайло Сергійович; Покась, Михаил Сергеевич; Pokas, Mykhailo S.; Дубовик, Володимир Алімович; Дубовик, Владимир Алимович; Dubovyk, Volodymyr A.; Сіновець, Поліна Андріївна; Синовец, Полина Андреевна; Sinovets, Polina A.; Чебан, Олександр Якович; Зубаренко, Ірина Валеріївна; Zubarenko, Iryna V.; Габер, Євгенія Василівна; Максименко, Ирина Владимировна; Maksymenko, Iryna V.; Zadorozhnia, Alina H.; Kuleshova, Karyna I.; Glebov, Sergii V.Подана монографія продовжує традиційні для школи Аппатова наукові розвідки в галузі вивчення сучасної наукової думки. Автори колективної монографії брали участь у вивченні окремих аспектів теми ІСН ОНУ імені І. І. Мечникова «Міжнародні відносини й політика держав в умовах глобальних трансформацій: концептуальні виміри та зовнішньополітична практика» (державна реєстрація № 0107U012509), що була зорієнтована на науково-аналітичне забезпечення діяльності урядових і неурядових організацій нашої країни. Для викладення матеріалу було обрано проблемний підхід, що дозволяє зосередитись на найбільш суттєвих характеристиках об’єкта дослідження. Вибір ілюстративного матеріалу визначався перш за все намаганням продемонструвати як провідні, так і нові оригінальні тенденції в розвитку міжнародних відносин протягом останніх 25 років. Робота знаходиться на межі кількох гуманітарних дисциплін, що обумовило її специфіку й методи, що було використано. Монографія відображає стан сучасної політичної думки за напрямами, що досліджувались кафедрою міжнародних відносин ОНУ імені І. І. Мечникова та знайшли відображення в захищених її членами дисертаційних дослідженнях. Відповідно праця структурно поділяється на п’ять розділів, кожний з яких освітлює окремий аспект міжнародних відносин та зовнішньої політики держав.Документ Перспективи розвитку політики ЄС: глобальні та регіональні виміри(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Брусиловська, Ольга Іллівна; Brusylovska, Olha I.; Брусиловская, Ольга Ильинична; Коваль, Ігор Миколайович; Koval, Ihor M.; Коваль, Игорь Николаевич; Вакарчук, Катерина Василівна; Vakarchuk, Kateryna V.; Вакарчук, Катерина Васильевна; Volkova, Yana O.; Волкова, Яна Олександрівна; Глебов, Сергій Володимирович; Glebov, Sergii V.; Глебов, Сергей Владимирович; Дубовик, Володимир Алімович; Dubovyk, Volodymyr A.; Дубовик, Владимир Алимович; Задорожня, Аліна Григорівна; Zadorozhnia, Alina H.; Задорожняя, Алина Григорьевна; Захарченко, Алла Миколаївна; Zakharchenko, Alla M.; Захарченко, Алла Николаевна; Романова, Ольга Володимирівна; Романова, Ольга Владимировна; Romanova, Olha V.; Сіновець, Поліна Андріївна; Sinovets, Polina A.; Синовец, Полина Андреевна; Шелест, Ганна Володимирівна; Shelest, Hanna Volodymyrivna; Шелест, Анна ВладимировнаУ монографії досліджено перспективи розвитку політики ЄС через її окремі регіональні та глобальні виміри (політику щодо східноєвропейських країн. РФ, МЕРКОСУР. Сирії. США СПБО. РСМД, посередництва та миротворчості). За останні роки вплив ЄС збільшився: водночас зростає скептицизм щодо подальшого розширення, яке мало шкідливий вплив на відносини Росії і ЄС й зменшило його зовнішньополітичні можливості. Те саме стосується віддалення ЄС від США, та залучення ЄС до процесів «Арабської весни». Національні інтереси окремих країн-членів досі переважають; найближчим часом збережеться статус-кво, допоки ЄС не завершить внутрішні перетворення, що дозволить йому чіткіше окреслити свою позицію в системі міжнародних відносин. Видання призначено дія всіх, хто цікавиться міжнародними відносинами - від студентів до експертів.Документ Стратегічна культура та зовнішня політика України(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Коваль, Ігор Миколайович; Koval, Ihor M.; Коваль, Игорь Николаевич; Брусиловська, Ольга Іллівна; Brusylovska, Olha I.; Брусиловская, Ольга Ильинична; Дубовик, Володимир Алімович; Dubovyk, Volodymyr A.; Сіновець, Поліна Андріївна; Синовец, Полина Андреевна; Sinovets, Polina A.; Глебов, Сергій Володимирович; Максименко, Ірина Володимирівна; Максименко, Ирина Владимировна; Maksymenko, Iryna V.; Кузьмін, Денис Валерійович; Kuzmin, Denys V.; Глебов, Сергій Володимирович; Покась, Михайло Сергійович; Покась, Михаил Сергеевич; Pokas, Mykhailo S.; Тарасюк, Юлiя Матвiївна; Тарасюк, Юлия Матвеевна; Tarasiuk, Yuliia M.; Зубаренко, Ірина Валеріївна; Zubarenko, Iryna V.; Побле, Дмитро Костянтинович; Задорожня, Аліна Григорівна; Майстренко, Юлія Іванівна; Майстренко, Юлия Ивановна; Maistrenko, Yuliia I.; Zadorozhnia, Alina H.; Glebov, Sergii V.Стратегічна культура держави — це інтегрована система символів, відображених у мові, аналогіях, міфах, метафорах, повсякденних ритуалах, що створює стійкі стратегічні цілі/преференції щодо ролі сили (економічної, військової, політичної) в міждержавних відносинах. Стратегічна культура пов’язана з розділеними віруваннями, моделями поведінки, що виросли із загального досвіду і прийнятих наративів (усних і письмових), які міняють колективну ідентичність та відношення до інших груп, та які визначають припустимі цілі і методи для досягнення завдань у сфері безпеки. Нинішня зовнішня політика потребує цілісного реалістичного бачення та стратегічного підходу. Наразі це фактично поле битви, де визначається майбутнє української державності. Стратегічне мислення обумовлюється кількома конкретними речами. По-перше, здатністю визначати пріоритети, а не переслідувати безліч різних цілей за принципом «за все добре та проти усього поганого». По-друге, умінням адекватно оцінити середовище, в якому ми знаходимося, окресливши його фундаментальні характеристики, ключові тенденції розвитку, можливості і ризики, які генеруються для держави вже сьогодні. По-третє, спроможністю, нехай і принципово обмеженою, передбачити контури майбутнього.Документ Чорноморський регіон у світовій політиці: актори, чинники, сценарії майбутнього(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Коваль, Ігор Миколайович; Брусиловська, Ольга Іллівна; Габер, Євгенія Василівна; Глебов, Сергій Володимирович; Сіновець, Поліна Андріївна; Максименко, Ірина Володимирівна; Шелест, Ганна Володимирівна; Удовік, Віолетта Володимирівна; Koval, Ihor M.; Brusylovska, Olha I.; Glebov, Sergii V.; Sinovets, Polina A.; Maksymenko, Iryna V.; Брусиловська, Ольга Іллівна; Дубовик, Володимир Алімович; Коваль, Ігор Миколайович; Brusylovska, Olha I.; Dubovyk, Volodymyr A.; Koval, Ihor M.Політичні, економічні та культурні кордони, як правило, є відмінними від географічних; це стосується й Чорноморського регіону (ЧР). З Чорним морем межує всього шість країн: Болгарія, Румунія, Україна, Росія, Грузія та Туреччина. Але Хартію про чорноморське співробітництво – ЧЕС (BSEC) – підписали також Албанія, Молдова, Азербайджан, Вірменія та Греція. Молдову географічно можна віднести до Чорноморського регіону, адже вона розташована між Україною та Румунією близько до Чорного моря. Греція наближена до гирла Босфору, що з’єднує Чорне та Середземне моря. Вірменія не межує з Чорним морем, але розташована недалеко від нього. Ще дві країни розташовані на берегах інших морів, пов’язаних з Чорномор’ям безліччю зв’язків: Азербайджан – Каспійського, Албанія – Адріатичного. Тому за основу визначення ЧР взято саме підписання ЧЕС, що стало підґрунтям для сучасних економічних та політичних взаємозв’язків 11-ти країн регіону. Однак, актуальність монографії пов’язана насамперед з тим, що ОЧЕС так і не стала основним полем інтеракцій чорноморських держав. Навпаки, її сьогоднішній стан можна умовно охарактеризувати як «коматозний». Саме тому колективна монографія присвячена, по-перше, виявленню особливостей поведінки головних системних та позасистемних акторів, що визначають розвиток регіональної системи Чорноморського регіону, а, по-друге, виявленню чинників, що впливають на цих акторів, і метою прогнозування їх поведінки на середньострокову перспективу. Метою монографії є виявлення причин занепаду Чорноморської регіональної системи. Дослідницька дилема може бути сформульована таким чином: наскільки цей занепад є результатом дій двох регіональних лідерів – ТР та РФ, а в якій – позасистемних акторів. Серед завдань можна виокремити такі: визначення сучасних теоретичних підходів, які найбільш адекватно допомагають дослідити динаміку розвитку Чорноморського регіону; виявлення особливостей: а) політики Туреччини та Росії як регіональних лідерів Чорноморського регіону; б) політики ЄС та НАТО як найбільш впливових міжнародних організацій; в) політики Китаю та Японії як позасистемних акторів, чий вплив на Чорномор’я постійно зростає. Важливими для цієї монографії є поняття системних та позасистемних акторів. Тому для дослідження було обрано системний підхід, який надав можливість: 1) розглядати досліджуваний об’єкт (ЧР) як складну систему вхідних та вихідних сигналів; встановити зв’язок системи з її середовищем (світовою політикою, яка проявляється в політиці основних світових акторів); 3) конкретизувати досліджуваний об’єкт (ЧР) як систему, що є обмеженою внутрішньо визначеними зв’язками між елементами. Системний підхід до явища містить аналіз: 1) елементів, з яких складається система; 2) закономірностей виникнення та розвитку явища; 3) його еволюції; 4) причин змін; 5) сутності та законів розвитку. Застосування системного підходу уможливило поділ ЧР на низку підсистем (систем нижчого рівня, як-от: регіональні лідери, країни-новачки ЄС, країни Нової Східної Європи, країни Регіону Південного Кавказу), й аналіз узгодження цілей кожної підсистеми з загальною метою системи, а також прикінцеву побудову ієрархії системи та ієрархії чинників, що створюють цю систему та сприяють її функціонуванню. Чільне місце у дослідженні відведено вивченню прямого й зворотного зв’язків ЧР з ЄС, НАТО, Китаєм, Японією, що є осередком регіональної системи, яка досліджується. Додатковими методами дослідження було обрано прогностичний метод та метод кейс-стаді, який надає можливість не тільки дослідити окремі випадки, а й застосувати отримані знання у подальших наукових розвідках щодо інших кейсів. Побудова сценаріїв є засобом прогнозування, встановлення логічної послідовності, коли за основу взято існуючу або задану ситуацію. Усі сценарії зосереджено на зв’язках між подіями, на критичних точках, де впливи можуть бути найбільш ефективними. Тому дослідження місця ЧР у світовій політиці було б не повним без спроби надати сценарій розвитку подій на найближчі десятиліття. Монографія зосереджена на тих напрямах розвитку відносин в Чорноморському регіоні, які протягом років досліджували у своїх наукових пошуках співробітники кафедри міжнародних відносин ОНУ імені І. І. Мечникова. Відповідно до цього працю структурно поділено на вісім розділів, кожний з яких висвітлює окремий напрям зовнішньої політики міжнародних та національних акторів. Праця розрахована на всіх, хто цікавиться зовнішньою політикою та міжнародними відносинами – від студентів до експертів.