Дисертації ЕПФ
Постійне посилання зібрання
Переглянути
Перегляд Дисертації ЕПФ за Автор "Maslii, Natalia D."
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Інтеграційні форми розвитку підприємств сфери зв’язку та інформатизації: теоретичні та методологічні аспекти(2019) Маслій, Наталя Дмитрівна; Маслий, Наталья Дмитриевна; Maslii, Natalia D.Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.00.04 «Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)». — Державний університет телекомунікацій, Київ, 2019. У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретико-методологічні підходи та розроблено практичні рекомендації з використання інтеграційних форм розвитку підприємствами сфери зв’язку та інформатизації. Розроблено структурно-логічну схему процесу дослідження термінології щодо інтеграції підприємств, концептуальні положення якої базуються на дослідженні генезису теорії інтеграції у процесі економічного розвитку та спрямовані на теоретико-методологічне обґрунтування створення та використання інтеграційних форм розвитку підприємств в умовах інноваційних змін національної економіки, яка дозволила сформувати власне визначення поняття «інтеграційна форма підприємства», змістовним наповненням якого є теоретико-правові та організаційні засади та прикладні механізми співпраці підприємств задля досягнення ефекту синергії. Наведено науково-методичний підхід до систематизації ієрархічних рівнів нормативно-правового середовища регулювання інтеграційних процесів через інтегрування та уніфікацію міжнародних та національних нормативно-правових документів, що дозволяє уникнути неузгодженості процесів інтеграції в економіко-правовому полі та доведено необхідність формування відповідного правового забезпечення процесів кластерізації через визначення статусу основних елементів кластера та врегулювання базових принципів державно-приватного партнерства при кластерній формі діяльності з урахуванням регіональних особливостей задля формування системи ефективних партнерських зв’язків. На підставі розвинення теоретичних основ процесу інтеграції підприємств розроблено науковий базис багаторівневої систематизації мотивів інтеграції на різних рівнях національної економіки: макрорівень (транскордонне співробітництво), мезорівень (регіональні інтеграції), мікрорівень (горизонтальна та вертикальна інтеграція суб’єктів господарювання), в межах чого наведено базові елементи концепції розвитку бізнес-взаємодії підприємств з партнерами на різних рівнях інтеграції, а також сформовано прикладний механізм співпраці та відповідної трансформації організаційних структур, архітектури мережі, логістики, ринкових взаємовідносин тощо. Розроблено науковий підхід та прикладні інструменти визначення та розрахунку потенціалу сумісності підприємств інтегрованої структури та обґрунтовано методику вибору бізнес-партнера, що заснована на аналізі соціокультурних, науково-технологічних, організаційних, фінансово-економічних, територіальних та юридичних аспектів діяльності потенційного бізнес-партнера; сформовано матрицю вибору оптимальної форми інтеграції на основі співставлення ресурсної бази та цілей діяльності підприємств, що інтегруються. Побудовано біфуркаційну модель розвитку підприємств сфери зв’язку та інформатизації України під впливом кризових явищ з метою визначення кризових періодів й проблем та пропонування шляхів їхнього вирішення у наступному періоді флуктуації, що базується на твердженні: чим вище рівень організованості розвитку інтегрованого підприємства, тим більш чутливе воно до зовнішніх факторів, тим вище його активність впливу на зовнішнє оточення системи, тому при незначній величині зміни управляючого параметру система здатна гасити внутрішні флуктуації чи зовнішні впливи, тобто відновлювати втрачену рівновагу. Розроблено концептуальні основи та складові механізму інтеграції підприємств сфери зв’язку та інформатизації, що складається із науково-методичного, ресурсного та результуючого блоків та містить науковий базис формування потенціалу партнерської взаємодії (інтеграції інтересів) фінансового, клієнтського, бізнес-процесного та інтелектуального спрямування, а також науково-прикладні підходи щодо діагностики фінансово-економічної доцільності інтеграції підприємств на базі використання структурно-функціонального підходу задля досягання синергетичного ефекту. Запропоновано концептуальну модель процесу захисту інформаційних ресурсів та нематеріальних активів в інтегрованих системах, що заснована на послідовному взаємоузгодженні дій елементів процесу, що надасть змогу мінімізувати ризики та підвищити ступінь економічної безпеки діяльності підприємства в інформаційному просторі. Удосконалено концепцію максимізації цінностей під час створення ланцюжка вартості інтегрованої групи підприємств, яка відрізняється від концепції доданої вартості тим, що дозволяє зменшити ступінь невизначеності середовища через здійснення оцінки потенційної ефективної інтеграції підприємств ще на стадії прийняття рішення про її проведення, що у підсумку сприяє скороченню ризиків та невизначеності. Аргументовано систему урахування впливу геополітичного фактору на розвиток інтеграційних процесів, який доповнено критеріями зміни конкурентних позицій інтегрованої групи у сфері виробництва та соціально-економічного середовища, що дозволяє підвищити процеси інтеграції із урахуванням ролі геополітичного положення та природних ресурсів у процесі інтеграції підприємств сфери зв’язку та інформатизації. Визнано прикладний підхід до конвергенції послуг в інтегрованій структурі, який, на відміну від існуючих, базується не лише на інтеграції технологічних рішень, а враховує бізнес-процеси, цільову фокус-групу, архітектуру мережі, ринкові взаємовідносини та інші соціально-економічні чинники. Визначено фінансові інструменти інтеграційних процесів, зокрема методологічні засади процесу обліку та формування фінансової звітності інтегрованих підприємств, які відрізняються від існуючих формуванням відповідних форм бухгалтерського обліку, введення нових показників щодо фінансових результатів та ефективності прийняття управлінських рішень, а також використанням процесного підходу до моніторингу ефективності та функціональності діяльності інтегрованої структури підприємства сфери зв’язку та інформатизації, що дозволяє здійснювати тактичні маневри та стратегічні зміни задля запобігання фінансових невдача інтегрованої структури. Побудовано імітаційну модель державно-приватного партнерства та бізнес-взаємодії, яка містить елементи ERP-системи, що дозволяє підвищувати швидкість інтеграційних процесів та інформаційного забезпечення функціонування інтегрованих підприємств. Системно-синергетичний підхід щодо оцінки ефективності інтеграції підприємств сфери зв’язку та інформатизації доопрацьовано через призмуформування найбільш ефективної в даному випадку моделі інтеграції підприємств, які надають соціально-значущі послуги, а саме моделі державно-приватного партнерства. Представлено науково-прикладній підхід до побудови багатофакторної моделі розвитку сфери зв’язку та інформатизації України, яка базується на використанні статистичного методу множинної регресії та дозволяє визначати її циклічність, яку можливо уникнути за допомогою розвитку інтеграційних зв’язків, що, в свою чергу, сприятиме впровадженню найбільш ефективних та прогресивних технологій та економічних, соціальних і екологічних імперативів в Україні. Узагальнені наукові та прикладні підходи щодо моделювання маркетингової стратегії розвитку інтегрованих підприємств сфери зв’язку та інформатизації, на відміну від існуючих, містять конструктивну модель формування маркетингової стратегії розвитку інтегрованих підприємств, в якій враховуються та узгоджуються стратегії інтегрованих підприємств, регіону й економіки країни. Теоретико-прикладні підходи щодо оптимізації оргструктури управління доопрацьовані шляхом запровадження матричної моделі організаційної структури інтегрованих підприємств сфери зв’язку та інформатизації та містить комбінацію лінійної та програмно-цільовий структур, що завдяки поєднанню дозволяє досягти високого рівня адаптації до змін у середовищі, надає можливість одночасного впровадження різних типів стратегічної ініціативи, забезпечує гнучкість та оперативність маневрування ресурсами тощо. Аргументовано систему показників ефективності інтеграції підприємств, яку доповнено показниками зменшення трансакційних витрат, скорочення витрат на капітал та зростання загальної ринкової вартості підприємства, що у підсумку призводить до появи синергетичного ефекту.