Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Ефективність заводського вирощування у відновленні природних запасів річкових раків
(Baltija Publishing, 2025) Сидорак, Раїса Володимирівна; Лічна, Анастасія Іванівна; Sydorak, Raisa V.; Lichna, Anastasiia I.
В останні десятиліття чисельність популяцій річкових раків значно скоротилася внаслідок забруднення водойм, зміни кліматичних умов, хвороб та надмірного вилову. У зв’язку з цим розведення раків в умовах аквакультури набуває важливого значення для їх подальшого вселення в природні водойми. Використання заводських технологій вирощування раків дозволяє контролювати процес їхнього росту, зменшити рівень смертності на ранніх етапах розвитку та підвищити шанси на успішну адаптацію після випуску у природне середовище.
Вікові зміни метаболічної активності у риб
(Baltija Publishing, 2025) Матвієнко, Тетяна Іванівна; Безик, Ксенія Ігорівна; Matviienko, Tetiana I.; Bezyk, Kseniia I.
Метаболічна активність риб є динамічною системою, що змінюється впродовж онтогенезу. З віком відбуваються зрушення у співвідношенні анаболічних і катаболічних процесів, у роботі ферментних систем, гормональній регуляції та енергетичному забезпеченні. Метаболізм риб відображає баланс між енергетичними потребами організму та здатністю забезпечувати їх за рахунок зовнішніх і внутрішніх ресурсів. Упродовж життя риби проходять кілька етапів, кожен із яких характеризується специфічним рівнем метаболічної активності. Молоді особини відзначаються високим інтенсивним обміном речовин, що зумовлено швидкими темпами росту, високими енергетичними витратами та активним синтезом білків. З віком метаболічні процеси поступово уповільнюються, змінюється співвідношення між анаболізмом і катаболізмом, відбувається зниження енергетичної ефективності клітин. Вікові зміни метаболізму у риб відображаються у зниженні споживання кисню, активності ферментів окисного фосфорилювання, швидкості росту та коефіцієнтах перетравлення корму. У більшості видів спостерігається зниження базального метаболізму (SMR) зі збільшенням віку, що пов’язано з накопиченням окислених білків, ліпофусцину та зниженням активності мітохондріальних ферментів.
Екологічні аспекти розвитку аквакультури у природних водоймах України в умовах воєнного стану
(Baltija Publishing, 2025) Катинська, Ірина Вікторівна; Katynska, Iryna V.
Аквакультура України після 2022 року стрімко переходить у стратегічну категорію продовольчої безпеки, оскільки повномасштабні військові дії спричинили різкі порушення логістики, часткову втрату рибогосподарської інфраструктури та підвищення залежності від імпортної рибної сировини.
За даними ФАО, вже у 2023 році зафіксовано стійке випередження обсягів світової продукції аквакультури над виловом природних водних біоресурсів, а у 2024 році глобальний попит на рибу, вирощену за умов аквакультури, зріс на понад 10% порівняно з довоєнними прогнозами. Водночас частка імпортної риби на ринку України у 2024 році перевищила майже 90% від загального обсягу споживання, що свідчить про критичну продовольчу вразливість країни та неможливість повністю гарантувати стабільне забезпечення населення білковими ресурсами без масштабного розвитку внутрішньої аквакультури.
У цих умовах аквакультура розглядається не лише як економічна галузь, а як системний елемент національної стійкості, здатний забезпечувати автономність виробництва, компенсувати ризики імпортозалежності та підтримувати продовольчу рівновагу в умовах геополітичної невизначеності.
Parasitic infestations in commercial fish species of the Ukrainian part of the Danube Delta: epizootic and sanitary significance
(Baltija Publishing, 2025) Burhaz, Maryna I.; Бургаз, Марина Іванівна
The Danube River is one of the largest and most important transnational river systems in Europe, playing a decisive role in maintaining ecological balance, preserving biodiversity, and supporting the development of fisheries. The Ukrainian part of the Danube Delta, owing to its favorable hydrological and hydrochemical conditions, is distinguished by a rich ichthyofaunal composition, with commercial fish species accounting for a significant share. At the same time, modern fish populations of the region are subject to numerous natural and anthropogenic factors that adversely affect their condition. These include climate change, anthropogenic pressure, environmental pollution, and parasitic infestations. Fish parasites are an integral component of aquatic ecosystems, forming a complex system of interactions between hosts and their environment. They not only influence the physiological state and productivity of fish, but also serve as bioindicators, reflecting the quality of the aquatic environment as well as the ecological conditions of feeding and migration. The study of parasite communities in ichthyofauna has become especially relevant under conditions of intensive industrial and recreational use of aquatic resources in the Ukrainian stretch of the Danube. Consequently, parasitological research holds not only scientific but also applied significance for fisheries, veterinary and sanitary control, and public health.
Regional specificities of changes in fisheries during the war: a comparison of southern and western Ukraine
(Baltija Publishing, 2025) Burhaz, Maryna I.; Serbov, Mykola G.; Бургаз, Марина Іванівна; Сербов, Микола Георгійович
The war in Ukraine has caused large-scale destruction in the fisheries sector, manifested in the loss of production capacities, degradation of natural water bodies, and a sharp decline in both exports and domestic production of aquaculture products. Under these conditions, international assistance and humanitarian programs represent one of the key mechanisms for supporting the industry, aimed not only at compensating current losses but also at creating the foundation for post-war recovery and modernization. An important feature of such support is its multi-level character: it encompasses financial, technical, infrastructural, and expert assistance, which makes it fundamental in overcoming the crisis in the fisheries sector.
Innovative framework for the recovery of Ukraine’s fisheries: integrating conservation measures and meteorological forecasts
(Baltija Publishing, 2025) Burhaz, Maryna I.; Burhaz, Oleksii A.; Shanyuk, Oleg V.; Бургаз, Марина Іванівна; Бургаз, Олексій Анатолійович; Шанюк, Олег Віталійович
The integration of protected areas conservation and military meteorology in the recovery of Ukraine’s fisheries represents a novel interdisciplinary approach aimed at ensuring the effectiveness of ecological measures in the post-war period. The combination of conservation regimes of protected areas with high-precision military meteorological forecasts makes it possible to minimize the risks of unsuccessful stocking, increase the survival of juvenile fish, and enhance the adaptability of aquatic ecosystems to extreme climatic and anthropogenic impacts.
Main morpho-biological characteristics of the European flounder (Platichthys flesus Linnaeus, 1785) of the Shabolatski estuary in the period from 1980 to 2020
(Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України, 2025) Shekk, Pavlo V.; Shumarin, D. P.; Шекк, Павло Володимирович; Шумарін, Д. П.
Purpose. Study of changes in the main morpho-biological characteristics of the European flounder P. flesus of the Shabolatsky lagoon for the period from 1980 to 2020.
Methodology. The study was conducted in 1980–2020 in different seasons of the year. The material for ichthyological studies were representative samples (25-50 fish) taken from commercial and control fishing gears. Generally accepted methods of ichthyological studies were used. The sex, fecundity, composition of diets and the ratio of individual food com ponents were determined. The age of fish was determined using otoliths. Condition factor was calculated based on actual data. Microsoft Excel was used for statistical data processing.
Findings. In the 1970s and 1980s, the European flounder of the Shabolatsky lagoon was characterized by high growth and condition factor. After the ecological disaster in 1993, the size, weight and condition factor of European flounder in all age groups significantly decreased. In the following period, the length and weight of the flounder population in the lagoon gradually increased, but they never reached those of the previous period. The variability of the length-weight composition of the population increased, and the condition factor of fish decreased. All these changes directly depended on the state of the feed supply, which caused changes in the composition of the diets of European flounder. After 1993, the diet of flounder in the lagoon changed. Males in the lagoon reached sexual maturity in the second year of life, females in the third or fourth. In the spring, mass migrations of age-0+ European flounder were observed from the sea to the lagoon, and in early autumn, sexually mature fish left the lagoon to the sea. Systematic migrations of the European flounder suggest that today there is no separate (isolated) lagoon population of flounder, and the population of the Shabolatsky lagoon is a combination of marine and lagoon forms of flounder, the ecological and biological features of which are formed under the influence of the peculiarities of the lagoon ecosystem.
Originality. For the first time since 1980, the results of a study of the European flounder from the Shabolatsky lagoon are presented. A retrospective analysis of changes in the size, weight, age, and sex composition of the population was carried out. This assessment of condition factor, nutritional characteristics, and fecundity of flounder of different size and age groups. It is assumed that the lagoon population of the European flounder from the Shabolatsky la goon today represents a combination of marine and lagoon forms of flounder, the ecological and biological features of which are formed mainly under the combined influence of environmental factors.
Practical Value. The presented ecological and biological characteristics of the European flounder will allow us to objectively assess the current state of the glossa population in the lagoon and can be used to optimize fishing and the technology of artificial reproduction and cultivation of this object in mariculture.
Оцінка придатності вод водосховища Ялпуг у м. Болград для різних видів водокористування
(Гельветика, 2025) Романчук, Марина Євгенівна; Тишкевич, Мілена Ігорівна; Romanchuk, Maryna Ye.; Tyshkevych, Milena I.
Водосховище Ялпуг є складовою системи Придунайських озер і використовується для іригаційних, питних, рибогосподарських потреб тощо. До 60–70-х років воно мало статус озера та підтримувало природний водообмін з озером Кугурлуй. Після спорудження у 70-х роках дамб і шлюзових споруд усі Придунайські озера були перетворені на наливні водосховища з регульованим гідрологічним режимом. Нині водосховище Ялпуг–Кугурлуй поповнюється водними ресурсами річки Дунай через канали «105-й кілометр», Репіда та Скунда. Нами було проведено оцінку якості вод водосховища Ялпуг в районі м. Болград, яке знаходиться на півдні Одеської області, за 2020–2023 роки для іригаційних, питних та рибогосподарських цілей. Для визначення придатності води для зрошення були використані: класифікація С. Я. Бездніної (1984), за якою аналізувалося відсоткове співвідношення іонів натрію до суми катіонів у порівнянні з мінералізацією; методика Келлі і Лібіха, по якій розраховувалось співвідношення натрію до суми кальцію та магнію, а також магнію до суми кальцію та магнію; методика А. М. Можейка і Т. К. Воротника – характеризує співвідношення суми натрію та калію до суми кальцію, магнію, натрію та калію у порівнянні з коефіцієнтом К; методика «Відсоток розчинного натрію» (SSP), яка визначає співвідношення натрію та калію до сумарної концентрації катіонів; методика адсорбційного співвідношення (SAR), яка базується на співвідношенні іонів Na⁺ до іонів Ca²⁺ і Mg²⁺. Встановлено, що вода водосховища по всім методикам, окрім SAR відповідає нормам лише у 2022 році, тоді як в інші роки для покращення якості вона потребує розбавлення прісною водою та застосування інших методів попередньої обробки. За показником SAR вода Ялпуга має низький ризик осолонцювання ґрунтів протягом усього періоду дослідження. Оцінку якості вод для господарсько-питних потреб здійснювали відповідно до вимог ДСТУ 4808:2007 на основі середніх та найгірших показників. За методикою джерела централізованого питного водопостачання оцінюються за 80 показниками, згрупованими у сім груп. У даному дослідженні розглянуто 15 показників із двох груп, тому оцінка якості вод в м. Болград являється орієнтовною: ІІ група – загально-санітарні показники хімічного складу води: сухий залишок (мінералізація), сульфати, хлориди, магній, твердість загальна, водневий показник (рН), азот амонійний, азот нітритний, азот нітратний, окисність біохроматна (ХСК), розчинений кисень, біохімічне споживання кисню за п’ять діб (БСК5 ); VII група – токсикологічні показники хімічного складу води: залізо загальне, нафтопродукти (НП), синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР). У середньому за період 2020–2023 рр. визначено, що у водосховищі Ялпуг за середніми значеннями якість води «добра», чиста з ухилом до класу «задовільної», слабко забрудненої прийнятної якості. За найгіршими показниками якість води у водосховищі характеризується як «задовільна», слабко забруднена вода з ухилом до класу «доброї», чистої. Оцінка води за показником фізіологічної повноцінності (СанПіН 2.2.4-171-10) показала, що найбільші перевищення діапазону нормативних значень спостерігаються за вмістом натрію та сухого залишку. Для оцінки води водосховища, призначеної для рибогосподарських потреб, у роботі використано методику порівняння фактичних даних із нормативними значеннями, згрупованими за лімітуючою ознакою шкідливості (ЛОШ) – санітарно-гігієнічною, токсикологічною та рибогосподарською. Було з’ясовано, що за весь період спостережень максимальне перевищення показників токсикологічної групи ЛОШ спостерігалося у 2020 році – у 4,13 ра зів, а санітарно-токсикологічної групи ЛОШ – у 2021 році – у 8,48 разів. Через обмеженість даних рибогосподарську ЛОШ було визначено лише за показником нафтопродуктів, який знаходиться в межах нормативу.
Оцінка просторово-часових трендів поширення зелених водоростей (Chlorophyta) в Україні на основі біогеографічних даних GBIF
(Гельветика, 2025) Катинська, Ірина Вікторівна; Бургаз, Марина Іванівна; Katynska, Iryna V.; Burhaz, Maryna I.
У статті представлено комплексний просторово-часовий аналіз поширення зелених водоростей (Chlorophyta) у водоймах України впродовж 2015–2025 рр. у контексті кліматичних коливань та зростання антропогенного навантаження. Актуальність зумовлена дефіцитом узагальнених даних національного масштабу щодо динаміки фітопланктонних угруповань та потребою у цифрових інструментах біомоніторингу. Метою дослідження є виявлення часових трендів таксономічного різноманіття Chlorophyta та оцінка регіональних відмін у структурі біорізноманіття з використанням відкритих біогеографічних даних GBIF. База дослідження включає 1100 реєстрацій із 24 адміністративних областей, охоплюючи прісноводні, солонуваті та прибережно-морські системи. Дані систематизовано за роками, регіонами та основними класами (Chlorophyceae, Ulvophyceae, Trebouxiophyceae); застосовано описову статистику, порівняльний аналіз, біогеографічне картування (QGIS) та інтерпретацію через індикаторні групи, чутливі до трофності та мінералізації. Отримано чітку динаміку розширення таксономічної структури: за десяти річчя зафіксовано представників 33 родин, 75 родів і близько 120 видів, із максимумом у 2024 р. (61 вид). Частка класів у середньому становила: Chlorophyceae – 58%, Ulvophyceae – 28%, Trebouxiophyceae – 12%. Після 2020 р. відзначено істотне зростання Ulvophyceae, що корелює з посиленням мінералізації у південних регіонах (прибережні та лиманні акваторії). Серед домінантів відзначено роди Desmodesmus, Scenedesmus, Monoraphidium, Tetradesmus та Ulva, що відображає поєднання мезо-/евтрофних прісноводних і солонуватих комплексів. На рівні порядків переважають Sphaeropleales (45%), Cladophorales (23%) та Ulvales (17%). Просторова структура є неоднорідною: найбільша видова насиченість – у Полтавській (47 видів), Харківській (44 види) та Одеській (38 видів) областях; у центрально-східних регіонах превалюють евтрофні комплекси Desmodesmus/ Monoraphidium, у південних зростає частка Ulva/Cladophora – індикаторів солонуватих та евритермних умов. Виділено три провідні тренди десятиріччя: (1) посилення евтрофікації (експансія Desmodesmus, Tetradesmus, Hydrodictyon); (2) підвищення мінералізації, особливо у прибережних і лиманних зонах (зростання Ulvophyceae); (3) регіоналізація структури біорізноманіття з градієнтом зниження видової насиченості із центру на захід. Результати підтверджують придатність Chlorophyta як універсальної біоіндикаційної групи для оцінювання трофічного статусу та сольового режиму водойм; Ulvophyceae пропонуються як цільова індикаторна підгрупа для прибережно-лиманних систем. Застосування GBIF демонструє ефективність цифрових джерел у відстеженні багаторічних змін і інтеграції національних спостережень у глобальний контекст. Практичним результатом є обґрунтування створення інтегрального індексу фітодіагностики водойм України, що поєднуватиме біогеографічні, таксономічні та гідрологічні параметри для кількісної оцінки екологічної стабільності регіонів і виявлення зон ризику деградації.
Tiligul Estuary: an object of a research platform for masters of Aquatic Bioresources and Aquaculture in southern Ukraine
(Гельветика, 2025) Honcharova, O. V.; Burhaz, Maryna I.; Melnychenko, S. H.; Гончарова, О. В.; Бургаз, Марина Іванівна; Мельниченко, С. Г.
The article is devoted to the analysis of scientific research on the assessment of the current ecological state of the Tiligul Estuary as an important water body in southern Ukraine. Given the complex ecological situation associated with natural and anthropogenic factors that have led to increased salinity, hypoxia, reduced bioproductivity, and decreased freshwater inflow to the estuary, the choice of this object for research is relevant and timely. The purpose of the study is to summarize the ecological state of the Tiligul Estuary as a unique object in southern Ukraine and to determine its potential as a base for research work by students majoring in H5 «Aquatic Bioresources and Aquaculture». The object of research is the Tiligul Estuary as a promising site for conducting scientific research in the field of aquatic biological resources and aquaculture. The subject of the study is the ecological, hydrological, bioproductive, and educational scientific aspects of using the Tiligul Estuary as a natural environment for developing the professional competencies of master’s students and the fisheries potential of southern Ukraine. The following methods were used during the study: analysis of scientific literature, synthesis, generalization and systematization, modeling. The role of higher education institutions in southern Ukraine in training a “new generation” of specialists capable of integrating modern scientific approaches, aquaculture technologies, and environmental management to ensure the rational use and restoration of the estuary has been determined. The study proposes a model that combines the practical and theoretical components of the educational process, based on the principles of communication, interdisciplinarity, and cooperation, and indicates their role in the development of research competencies of future masters. The creation of a research base on the basis of the Tiligul Estuary will contribute to the implementation of sustainable development programs, increase fish productivity, and preserve biodiversity, which will further positively affect the food security.