Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Інституціоналізація позитивної дискримінації національних меншин у виборчих процесах: правовий та політичний виміри
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Робінкова, Станіслава Валеріївна; Robinkova, Stanislava V.; Узун, Юлія Вадимівна; Uzun, Yuliia V.
Стаття присвячена дослідженню механізмів ефективної участі національних меншин у виборчих процесах, із акцентом на правові та інституційні аспекти позитивної дискримінації. В основі дослідження — аналіз міжнародно-правових документів, таких як Лундські рекомендації, Кодекс належної практики у виборчих справах Венеційської комісії, документи ООН та ОБСЄ. Автор розмежовує виборчі механізми на системні (пропорційне представництво, преференційне голосування, врахування компактного проживання меншин тощо) та спеціальні (квоти, зниження прохідного бар’єра, подвійне голосування), підкреслюючи їхню взаємодоповнюваність і потенціал у забезпеченні справжньої інклюзії. Застосування міждисциплінарної методології — правового, порівняльного, деконструктивного й типологічного аналізу ‒ дозволяє комплексно дослідити інструменти представництва. Особливу увагу приділено питанням виборчої геометрії, юридичної допустимості квотованих місць і пропорційності спеціальних заходів. У висновках зроблено спробу узагальнити сучасний європейський досвід, вказавши на потенціал нормативної бази для формування ефективної моделі інклюзивної демократії. Практична реалізація цих механізмів, однак, потребує врахування національного контексту та подальших емпіричних досліджень.
Стан інституту представництва в наднаціональному контексті на прикладі Європи
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Робінкова, Станіслава Валеріївна; Robinkova, Stanislava V.; Узун, Юлія Вадимівна; Uzun, Yuliia V.
Стаття присвячена дослідженню інституту політичного представництва в наднаціональному контексті на прикладі європейських інтеграційних процесів. У роботі розглядаються основні історичні передумови формування наднаціональних інституцій представництва, зокрема Парламентської Асамблеї Ради Європи, Конгресу місцевих і регіональних влад та Європейського парламенту. Особлива увага приділяється трансформації традиційних моделей делегування повноважень у напрямі поліцентричної системи, що включає різні рівні політичного представництва – від субнаціонального до наднаціонального. Аналізується роль принципу субсидіарності та вплив процесів децентралізації на становлення складної структури наднаціонального політичного представництва. В роботі робиться висновок про тенденції збільшення ролі субнаціонального рівню в ієрархії політичних відносин та наднаціональних структурах.
Інститут президентства в постсоціалістичних країнах: особливості становлення та розвитку
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Ревнюк, Олександр; Revniuk, Oleksandr; Мілова, Марія Іллівна; Milova, Mariia I.
Статтю присвячено аналізу особливостей становлення інституту президенства в постсоціалістичних державах Центрально-Східної Європи та пострадянського простору. Доведено, що становлення президентських інститутів в постсоціалістичних країнах є складним і неоднозначним процесом та залишається актуальним предметом досліджень для сучасної політичної науки. У статті наведено теоретичні моделі, які дають змогу зрозуміти, особливості моделей президенства, їхній зв'язок з історичними передумовами, інституційними структурами та сучасними викликами так званого демократичного транзиту. Розкрито питання, чому деякі країни розвинули демократичні механізми, а інші тяжіють більше до авторитарних. Данна робота виокремлює системні проблеми легітимності, балансу гілок влади та загрози суперпрезиденталізму, які характерні для пострадянського простору. У статі наведено порівняльні приклади з Польщі, України, Білорусі, Казахстану та Чехії.
Роль політики пам’яті в євроінтеграції Польщі та Угорщини
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Препелиця, Аліна; Prepelytsia, Alina; Майстренко, Юлія Іванівна; Maistrenko, Yuliia I.
Стаття присвячена дослідженню ролі політики пам’яті у формуванні зовнішньополітичних орієнтирів Польщі та Угорщини в контексті їхньої євроінтеграції. Проаналізовано, як трансформація національних наративів і адаптація колективної пам’яті до панівних європейських дискурсів використовувалася як інструмент легітимації політичних рішень та побудови позитивного міжнародного іміджу держав. Зроблено акцент на тому, що Польща вибудовувала проєвропейський наратив, базований на боротьбі з тоталітаризмом і визнанні європейських цінностей, тоді як Угорщина, особливо в період правління партії «Фідес», переорієнтувала дискурс на захист національного суверенітету та традиційних цінностей. Показано, що політика пам’яті відіграє важливу роль у зовнішньополітичному позиціонуванні та легітимації міжнародних стратегій.
Японо-китайське суперництво в Східнокитайському морі
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Плохотнюк, Андрій; Plokhotniuk, Andrii; Покась, Михайло Сергійович; Pokas, Mykhailo S.
Стаття присвячена темі протистояння Японії та Китаю в Східнокитайському морі. Море становить стратегічне значення для обох сторін, а протистояння за контроль над стратегічними морськими шляхами та ресурсами триває між Японіє та Китаєм вже більше століття. Контроль є для сторін не тільки репрезентацію власної геополітичної могутності, але і дозволить здійснювати вагомий вплив на протилежну сторону. Актуальність дослідження не зменшилася, і хоч за останнє століття змінилося кілька систем міжнародних відносин, жодна зі сторін не готова поступатися своїми інтересами, що свідчить про виключне значення регіону та результатів протистояння за нього. Проблема потребує нового висвітлення чи не в щорічному інтервалі, особливо зараз, враховуючи глобальну безпекову кризу та трансформацію системи міжнародних відносин. Робота висвітлює ключові чинники протистояння у ХХІ ст., висвітлюючи інтереси обох сторін, що дозволить надати кращий аналіз формату конфлікту на сучасному етапі.
Популярні телешоу та серіали у Туреччині: роль в реалізації турецької культурної дипломатії
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Піштіган, Марія; Pishtigan, Maria; Шаглі, Ганна Іванівна; Shahli, Hanna I.
У статті розглянуто феномен м’якої сили Туреччини через призму культурної дипломатії, зокрема — експорт турецьких телесеріалів. Проаналізовано масштаби та економічний вплив цього явища, вплив серіалів та телешоу на формування національного іміджу, просування історичних і релігійних наративів, зміцнення зовнішньополітичних зв’язків і розвиток туризму. Особливу увагу приділено ролі серіалів та шоу у популяризації турецької мови, цінностей та моделі суспільства в різних регіонах світу — від Балкан до Латинської Америки. Розкрито ідеологічні підтексти, культурні конфлікти та виклики, пов’язані з міжнародною експансією турецького медіаконтенту.
Вплив політичної міфології на сучасні виклики у сфері меморіальної політики України та Польщі
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Островерха, Олександра; Ostroverkha, Oleksandra; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
Стаття присвячена аналізу ролі політичної міфології у формуванні та трансформації історичних наративів у стратегічних підходах до меморіальної політики України та Польщі. Політична міфологія розглядається як інструмент конструювання національних наративів, висвітлюється її практичне втілення в комемораційних практиках України та Польщі, визначаються ключові механізми конструювання міфологічних образів у державних програмах пам’яті. Особлива увага приділяється механізмам впливу політичних міфів на міждержавну співпрацю, соціальну згуртованість і стабільність демократичних інституцій пам’яті. В статті визначаються сучасні виклики, що виникають внаслідок конкуренції символів і різного трактування історичних подій: інформаційні конфлікти, фрагментація суспільної згуртованості й складнощі гармонізації спільної пам’яті в контексті міждержавного діалогу.
Політичні еліти та інновації в науці: як політичні рішення впливають на наукові дослідження
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Печко, Анастасія; Pechko, Aanstasia; Кадук, Наталя Іванівна; Kaduk, Natalia I.
У статті розглянуто проблему впливу політичних еліт на розвиток наукових досліджень в умовах сучасної України. Проаналізовано, яким чином політичні рішення сприяють або, навпаки, стримують розвиток науки й інновацій. Окрему увагу приділено аналізу політичної волі до фінансування наукових установ, формуванню інституційної інфраструктури науки та інтеграції результатів досліджень у сферу державного управління. Визначено, що стратегічне бачення розвитку науки в Україні часто залежить від домінуючого типу політичної еліти, рівня її зацікавленості у модернізації країни, а також політичної культури. Зроблено порівняльний аналіз українських і зарубіжних практик щодо участі еліт у підтримці науково-технічного прогресу. Доведено, що в умовах недостатнього інвестування, відсутності довгострокових стратегій і системної взаємодії між державою та науковими інституціями, наукова сфера не може виконувати роль повноцінного драйвера розвитку. Разом із тим, окреслено перспективи для трансформації моделі елітного управління у напрямі підтримки науки як пріоритетної сфери національного розвитку. Запропоновано ключові напрями вдосконалення державної політики у сфері науки, зокрема через залучення науковців до розробки стратегічних документів, впровадження інноваційних кластерів та створення незалежних експертних рад при органах влади. У підсумку підкреслено, що без інституалізованої підтримки з боку політичних еліт, наука залишатиметься другорядною сферою, що не здатна впливати на суспільний поступ.
Комунітаризація імміграційної політики ЄС
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Молодецька, Марина; Molodetska, Marina; Коч, Світлана Вадимівна; Koch, Svitlana V.
В цій статті розглядається становлення процесу комунітаризації імміграційної політики ЄС. Особливу увагу приділено причинам та передумовам виникнення даного питання, а також історичному процесу розвитку політики ЄС у питання міграції та притулку. Здійснено широкий та системний аналіз впливу прийнятих реформ на положення та права мігрантів на території Європейського Союзу в наш час.
Турецько-китайські відносини у XXI столітті
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Лаврова, Марія; Lavrova, Mariia; Захарченко, Алла Миколаївна; Zakharchenko, Alla M.
Статтю присвячено комплексному аналізу турецько-китайських відносин у XXI столітті. Відзначено, що даний період ознаменувався зростанням впливу Китаю на глобальній арені, а також приходом до влади в Туреччині Партії справедливості та розвитку, що визначила нові напрями зовнішньої політики країни. З’ясовано, якою є роль Туреччини в ініціативі «Один пояс, один шлях». Турецька Республіка, завдяки своєму географічному положенню, розглядається як ключова ланка в реалізації транспортних і торгових проектів у межах цієї стратегії. Розглянуто, як позиція Китаю щодо врегулювання сирійської кризи впливала на хід розвитку відносин. Підтримка принципу невтручання у внутрішні справи держав, а також співпраця КНР з режимом Башара Асада, викликали певні розбіжності з Турецькою Республікою, яка активно підтримувала сирійську опозицію. Проаналізована тема впливу уйгурського питання на відносини між державами. Туреччина, як країна, що має зв’язок з уйгурами, неодноразово ставала на захист їхніх прав. Водночас прагматичне політичне та економічне зближення з Китаєм спонукало Анкару коригувати свою риторику, демонструючи обережність у висловлюваннях з приводу ситуації в Сіньцзяні, аби не погіршити стратегічне партнерство з Пекіном.