Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Оптимальні умови екстракції поліфенольних сполук із рослинної сировини Potentilla erecta
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Еберле, Лідія Вікторівна; Господар, Г. О.; Семененко, М. О.; Eberle, Lidiia V.; Hospodar, H. O.; Semenenko, M. O.
Дослідження Potentilla erecta (підмаренник прямостоячий) у контексті оптимізації умов екстрагування є важливим напрямом сучасної фармацевтичної науки, що обумовлено необхідністю підвищення ефективності вилучення біологічно активних речовин та забезпечення стандартизованої якості фітопрепаратів. Potentilla erecta відомий високим вмістом дубильних речовин, флавоноїдів та інших фенольних сполук, фармакологічна активність яких безпосередньо залежить від повноти та селективності їх екстракції.
Водночас традиційні методи отримання екстрактів не завжди забезпечують максимальний вихід цільових компонентів і можуть супроводжуватися деградацією термолабільних сполук або екстракцією баластних речовин. У зв’язку з цим актуальним є дослідження впливу основних технологічних параметрів – природи екстрагента, його концентрації, температурного режиму, тривалості процесу, співвідношення «сировина-екстрагент» та ступеня подрібнення сировини – на вихід та якісний склад екстрактів із Potentilla erecta. Оптимізація зазначених умов дозволяє не лише підвищити ефективність екстракції, але й забезпечити відтворюваність результатів та стабільність фармакологічної дії отриманих препаратів.
Кількісний вміст флаваноїдів в надземних та підземних органах Cnicus benedictus
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Еберле, Лідія Вікторівна; Ковік, Т. О.; Еберле, Д. В.; Eberle, Lidiia V.; Kovik, T. O.
Cnicus benedictus (чортополох) – багаторічна трав’яниста рослина родини Asteraceae, широко відома як джерело біологічно активних речовин. Зростаючий інтерес до лікарських рослин зумовлений їхнім потенціалом у профілактиці та лікуванні різних захворювань, зокрема завдяки наявності сесквітерпенових лактонів, флавоноїдів, тритерпенів, танінів та ефірних олій. За даними сучасних досліджень, ці сполуки обумовлюють протизапальну, антиоксидантну, антимікробну та гепатопротекторну активність, а окремі компоненти можуть впливати на травну систему та функціональний стан нервової системи. Крім того, Cnicus benedictus є перспективним джерелом гірких глікозидів, що стимулюють апетит і секреторну функцію травного тракту. Незважаючи на численні дослідження, комплексне вивчення хімічного складу та фармакологічних властивостей рослини залишається актуальним для створення нових ефективних фітопрепаратів. Таким чином, поглиблене вивчення Cnicus benedictus є важливим напрямом сучасної фармакогнозії та фармацевтичної науки.
Метою роботи було визначення вмісту флавоноїдів у різних морфологічних частинах Cnicus benedictus та оцінка їх розподілу в надземній та підземній сировині.
Оптимізація умов екстракції поліфенольних сполук із плодів Eryngium planum
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Еберле, Лідія Вікторівна; Козак, Ю. В.; Еберле, Д. В.; Eberle, Lidiia V.
Eryngium planum (синеголовник плоский) – багаторічна трав’яниста рослина родини Apiaceae (Зонтичні), яка поширена на території України, зокрема в степових і лісостепових зонах, на сухих луках, узліссях та піщаних ґрунтах. Актуальність її вивчення зумовлена зростаючим інтересом до лікарських рослин як джерела біологічно активних речовин із потенційним терапевтичним застосуванням. За даними наукової літератури, рослина містить сапоніни, флавоноїди, фенольні сполуки, дубильні речовини та ефірні олії, що формують її фармакологічний потенціал. Встановлено, що ці компоненти обумовлюють антиоксидантну, протизапальну та антимікробну активність. Окремі дослідження вказують на можливий седативний ефект і вплив на функціональний стан нервової системи. З огляду на це, поглиблене вивчення Eryngium planum є перспективним напрямом сучасної фармакогнозії та фармацевтичної науки з метою створення нових ефективних фітопрепаратів.
Метою дослідження було здійснення комплексного аналізу поліфенольних сполук у стиглих плодах Eryngium planum залежно від тривалості екстрагування в апараті Сокслета.
Вміст каротиноїдів в екстрактах стиглих плодів Actinidia kolomikta залежно від умов екстракції
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Бермас, К. С.; Александрова, Олександра Ігорівна; Bermas, K. S.; Aleksandrova, Oleksandra I.
Рослини роду Actinidia — це багаторічні дерев’янисті листопадні ліани родини Actinidiaceae, поширені переважно у Східній Азії, які характеризуються виткими пагонами, черговими простими листками, дводомними квітками та соковитими багатонасінними ягодоподібними плодами. Плоди та листя роду Actinidia є багатим джерелом біологічно активних речовин (БАР), за багатьма дослідженнями, вони містять терпеноїди, флавоноїди, каротиноїди, глікозиди, спирти, альдегіди, кетони, органічні кислоти, глюкозиди та інші сполуки. Ці комплекси фітосполук демонструють широкий спектр фармакологічної активності, включаючи антиоксидантні, протизапальні, імуномодулюючі та антимікробні властивості, що робить їх перспективними для застосування в медичній та косметичній практиці. В Україні ця рослина інтродукована та культивується як плодова і декоративна культура в різних регіонах, зокрема і на півдні країни.
Наше дослідження присвячено визначенню вмісту каротиноїдів в екстрактах зі шкірки та м’якоті стиглих плодів Actinidia kolomikta.
Дослідження вмісту поліфенольних сполук в екстрактах свіжих шишок Thúja occidentalis залежно від концентрації етанолу
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Лату, Ярослав Васильович; Александрова, Олександра Ігорівна; Latu, Yaroslav V.; Aleksandrova, Oleksandra I.
У сучасних фармацевтичних та косметологічних дослідженнях біологічно активні сполуки, ізольовані з хвойних рослин, викликають підвищений науковий інтерес у зв’язку з їхнім багатогранним фармакологічним потенціалом. Шишки мають подібний хімічний склад до хвойної деревини та зазвичай складаються з целюлози, лігніну та геміцелюлози як основних компонентів, також екстракти шишок та кори хвойних містять різноманітні фенольні сполуки, терпеноїди, флавоноїди, таніни, стильбени та ефірні олії, які демонструють антиоксидантну, протизапальну, антибактеріальну та імуномодулюючу активність та багато інших. Такі властивості роблять шишки хвойних цінним джерелом біологічно активних речовин, які можна використовувати у складі лікарських та косметичних засобів.
Метою нашого дослідження було визначити вплив концентрації етанолу на кількість екстрагованих поліфенольних сполук зі віжих шишок Thúja оccidentalis.
Флавоноїди комплексного екстракту на основі квітів Calendula officinalis, кореня Glycyrrhiza glabra та бутонів Syzygium aromaticum
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Колесник, Елла Вячеславівна; Александрова, Олександра Ігорівна; Нефьодов, Олександр Олександрович; Kolesnyk, Ella V.; Aleksandrova, Oleksandra I.; Nefodov, Oleksandr O.
Флавоноїди – вторинні метаболіти, які належать до однієї з найбільш численних груп природних поліфенольних сполук рослинного походження. Упродовж останніх десятиліть флавоноїди привертають значну увагу дослідників у галузі фармації, медицини та косметології, що зумовлено їх спектром біологічної активності. За багатьма дослідженнями, встановлено, що ці сполуки проявляють виражені антиоксидантні, протизапальні, антимікробні, антиканцерогенні, кардіопротекторні та нейропротекторні властивості та багато інших. Вони мають здатність поглинати супероксидні, гідроксильні та ліпідні радикали. Таким чином, рослинна сировина, що містить флавоноїди, становить важливе джерело біологічно активних сполук із широким спектром фармакологічної дії.
Мета нашого дослідження полягала в отриманні екстракту, збагаченого поліфенольними сполуками, у тому числі флавоноїдами. Нами було обрано три рослини, які містять велику кількість сполук поліфенольної структури: квіти Calendula officinalis, корінь Glycyrrhiza glabra та бутони Syzygium aromaticum.
Determination of total polyphenol content in Withania somnifera L. roots and Cynara scolymus L. leaves using the Folin-Ciocalteu method
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Kirianova, Ye.; Borovska, K. O.; Ustianska, Olha V.; Tsisak, Alona O.; Кірьянова, Є.; Боровська, К. О.; Устянська, Ольга Володимирівна; Цісак, Альона Олександрівна
Polyphenolic compounds represent a key group of biologically active substances in medicinal plant raw materials, contributing significantly to antioxidant, anti-inflammatory, and cytoprotective effects. Their ability to scavenge reactive oxygen species, inhibit lipid peroxidation, and modulate cellular signaling pathways determines their therapeutic potential.
Roots of Withania somnifera (ashwagandha) are widely used as adaptogenic agents. Along with withanolides, phenolic compounds contribute to their antioxidant and neuroprotective effects.
Leaves of Cynara scolymus (artichoke) are rich in hydroxycinnamic acids (chlorogenic, caffeic acids) and flavonoids (luteolin derivatives), which are responsible for hepatoprotective, choleretic, and antioxidant activities.
Thus, quantitative evaluation of polyphenols is essential for standardization and scientific substantiation of pharmacological activity.
The aim of the work was to determine the total polyphenol content in the roots of Withania somnifera and the leaves of Cynara scolymus using the Folin-Ciocalteu method.
Полісахаридні гідрогелі фармацевтичного призначення
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Тимчук, Алла Федорівна; Tymchuk, Alla F.
Зростаюча популярність гідрогелів у різних галузях, перш за все у фармації, пояснюється їх будовою та незвичайними властивостями. Завдяки функціональним тривимірним біополімерним ділянкам, що мають групи -OH, -CONH₂, -SO₃H, -CONH, -COO, полімерні сполуки проявляють високу гелеутворюючу та сорбційну здатність водночас залишаючись нерозчинними у воді. Останні дослідження властивостей гідрогелів для терапевтичної доставки показали значне розширення їх спектру: гідрогелі, що реагують на стимули, наногелі, 3D-друковані гідрогелі. Здатність утримувати воду всередині взаємопов’язаної полімерної матриці допомагає їм належним чином набухати та стискатися, що має позитивний внесок у застосуванні їх для доставки ліків. Регульовані властивості гідрогелів роблять їх чудовими матеріалами для специфічних терапевтичних застосувань, таких як пероральне, назальне та трансдермальне введення ліків.
Метою досліджень було отримання полісахаридних гідрогелів з визначеними сорбційними та вологопоглинаючими властивостями, а також дослідження їх сорбційної здатності. Це має не тільки практичне значення, але й дає уявлення щодо ступеня спорідненості полісахаридів до певних класів речовин, механізм їх взаємодії, допомагає з'ясувати природу та розподіл сорбційних центрів, отримати інформацію про їхню надмолекулярну структуру.
Вплив деяких низькомолекулярних спиртів на міцелярні властивості водних розчинів поверхнево-активних речовин
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Стрельцова, Олена Олексіївна; Волювач, Ольга В’ячеславівна; Streltsova, Olena O.; Voliuvach, Olha V.
Впровадження в медичну практику лікарських засобів потребує наукового обґрунтування не тільки їх фармакологічних, а й і фізико-хімічних властивостей. На сьогоднішній день дискусійним залишається питання щодо впливу низькомолекулярних водорозчинних спиртів на міцелярні властивості поверхнево-активних речовин (ПАР). Існуючі літературні дані суперечливі, з одного боку, низькомолекулярні спирти можуть послаблювати гідрофобні взаємодії, збільшуючи розчинність ПАР, яке супроводжується ростом критичної концентрації міцелоутворення (ККМ) ПАР (в такому випадку спирти виступають як со-розчинники); а з іншого боку – замала дифільність молекул спиртів і строго визначена їх концентрація у розчинах ПАР може сприяти процесу міцелоутворення ПАР, ККМ зменшується.
Дана робота присвячена дослідженню впливу деяких низькомолекулярних спиртів (пропанол-1, бутанол-1) на міцелярні властивості водних розчинів катіонних (етоній, декаметоксин) та аніонних (децил- (ДСН) і додецилсульфат (ДДСН) натрію) ПАР, що використовують у медицині для зовнішньої обробки шкірної поверхні.
Комбіновані ентеросорбенти: перспективний напрям створення інноваційних лікарських засобів
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2026) Солдаткіна, Людмила Михайлівна; Миндру, А. Д.; Soldatkina, Liudmyla M.; Myndru, A. D.
Ентеросорбція є фундаментальним методом еферентної терапії при інтоксикаціях різної етіології, алергічних станів та метаболічних порушеннях. Проте традиційні моноентеросорбенти (активоване вугілля, діоксид кремнію) часто демонструють обмежену селективність щодо окремих груп токсичних речовин. Створення комбінованих (композитних) ентеросорбентів є відповіддю на виклики сучасної медицини щодо розширення спектра дії та біосумісності лікарських засобів.
Мета роботи – узагальнити досвід розробки та оцінити напрями розвитку синтезу комбінованих ентеросорбентів за даними наукометричних баз (Scopus, PubMed) за період 2016-2026 рр.