Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
«Зелене підприємництво» як фактор сталого розвитку
(Камула, 2026) Грінченко, Юрій Леонідович; Hrinchenko, Yurii L.
Зелене підприємництво стає дедалі значущим фактором забезпечення сталого розвитку через свою гнучкість на реагування все більш відчутного запиту споживачів на зменшення тиску економіки на природне середовище. Базуючись на принципах сталого розвитку, соціальної відповідальності та екологічної сприятливості, зелене підприємництво здатне запропонувати більш інноваційні бізнесові рішення ніж традиційні компанії. Для успішної реалізацій цих рішень потрібно, по-перше, вміти швидко і чітко визначати вимоги споживачів, а по-друге, вміти шукати джерела фінансування. Побудова партнерських мереж та професійних спільнот, орієнтованих на сталий розвиток, є ключовим фактором, який допомагає зеленому підприємництво подолати виклики конкуренції, регуляторної політики та взаємодії зі споживачами.
Методологія сталого відновлення та екологічного розвитку територіальних громад
(Камула, 2026) Павленко, Олена Пантеліївна; Хоу, Бо; Pavlenko, Olena P.
Розглянуто методологічні засади сталого відновлення територіальних громад України в умовах воєнних та соціально-економічних викликів. Обґрунтовано необхідність інтегрованого підходу, що поєднує принцип Build Back Better, стратегічне планування розвитку, інструменти оцінювання екологічних і соціальних ризиків, цифрові рішення управління портфелем відновлювальних проєктів та участь стейкхолдерів. Запропоновано систему показників для моніторингу стійкості громад, зокрема на основі рамки PEOPLES та використання методів нечіткої логіки для роботи з неповними даними. Показано роль «зелених» закупівель, екологічного аудиту та громадянської науки у підвищенні прозорості та ефективності відбудови. Акцентовано, що сталий характер відновлення визначається не лише фізичною відбудовою інфраструктури, а й формуванням довгострокової екологічної та енергетичної спроможності громади.
Водна стратегія України як основа збалансованого природокористування та екологічної безпеки
(Камула, 2026) Овчарук, Валерія Анатоліївна; Кущенко, Лілія Вікторівна; Коваленко, Михайло Петрович; Поздняков, Юрій Олексійович; Ovcharuk, Valeriya A.; Kushchenko, Liliia V.; Kovalenko, Mykhailo P.; Pozdnyakov, Yurii O.
У статті проаналізовано основні положення Водної стратегії України на період до 2050 року як ключового інструменту забезпечення збалансованого природокористування та екологічної безпеки держави. Розглянуто сучасний стан водних ресурсів України, основні проблеми водного сектору, зокрема погіршення якості поверхневих і підземних вод, дефіцит водних ресурсів у південних регіонах, зношеність водогосподарської інфраструктури та неефективність водокористування. Особливу увагу приділено впливу зміни клімату та зростанню частоти екстремальних гідрологічних явищ — паводків і посух. Охарактеризовано стратегічні цілі Водної стратегії, принципи інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, розвиток системи моніторингу та впровадження природоорієнтованих рішень. Показано роль наукових досліджень у прогнозуванні гідрологічних ризиків та адаптації водного господарства до кліматичних змін.
Прогностичний моніторинг екстремального водного стоку річок України для сталого водокористування та управління водними ресурсами
(Камула, 2026) Шакірзанова, Жаннетта Рашидівна; Сіваєв, Денис Вадимович; Блага, Анастасія Олександрівна; Shakirzanova, Zhannetta R.; Sivaiev, Denys V.; Blaha, Anastasiia O.
З метою імплементації положень Водної Рамкової Директиви 2000/60/ЄC та Паводкової Директиви 2007/60/ЄС в роботі обґрунтовано підходи до прогностичного моніторингу екстремального водного стоку річок України, що відіграє ключову роль у забезпеченні сталого водокористування та управлінні водними ресурсами в умовах сучасної кліматичної зміни та внутрішньорічного перерозподілу стоку води протягом року. На основі кількісного прогнозування максимального та меженного стоку річок виконується картографічне представлення прогнозних величин та їх багаторічних ймовірнісних характеристик, що дозволяє здійснювати прогностичний моніторинг у різні фази водного режиму як для окремих річок, так й для регіонів в цілому.
Оцінка екологічної шкоди водним об’єктам регіонів Західної України
(Камула, 2026) Недострелов, Максим Валентинович; Чугай, Ангеліна Володимирівна; Nedostrelov, Maksym V.; Chugai, Angelina V.
Навантаження на водні об’єкти формується під впливом широкого спектра джерел, до яких належать промислові підприємства, комунальне господарство, аграрний сектор, транспортна інфраструктура. Забруднення води впливає на здоров’я населення та позначається на соціально-економічному розвитку регіонів. Виконано оцінку екологічної шкоди водним об’єктам регіонів Західної України за період 2009 – 2023 рр. Для оцінки було використано інтегральний коефіцієнт екологічної шкоди КЕШ. Найбільша екологічна шкода водним об’єктам відзначалась для території Львівської області у 2009–2013 рр. Волинська, Закарпатська, Рівненська і Тернопільська області характеризуються значно нижчими показниками шкоди, показники в інших областях нижче вище зазначених регіонів. За обсягами скидів стічних вод найбільші показники також відзначаються у Львівській області.
Дослідження впливу змін клімату на ріст озимої пшениці в осінній період на станції Ізмаїл
(Камула, 2026) Барсукова, Олена Анатоліївна; Barsukova, Olena A.
У статті представлено результати оцінювання агрокліматичних умов вирощування озимої пшениці на метеостанції Ізмаїл за умов кліматичного потепління. Дослідження здійснювалися шляхом порівняльного аналізу кліматичних і агрокліматичних показників, що визначають ріст, розвиток і формування врожаю озимої пшениці, для середніх багаторічних умов та прогнозних кліматичних сценаріїв. Оцінювання проводилося для двох часових інтервалів: 1986–2015 рр., які розглядалися як базовий період, та 2026–2050 рр., що відповідають сценарному періоду.
Кліматичні екстремуми та ризики для збалансованого природокористування в Україні: спостережні й прогнозовані зміни у XX – першій половині XXI століття
(Камула, 2026) Хоменко, Інна Анатоліївна; Недострелова, Лариса Василівна; Прокоф’єв, Олег Милославович; Галич, Єлизавета Анатоліївна; Гончарова, Людмила Дмитрівна; Куришина, Вікторія Юріївна; Khomenko, Inna A.; Nedostrelova, Larysa V.; Prokofiev, Oleg M.; Halych, Yelyzaveta A.; Goncharova, Liudmyla D.; Kuryshyna, Viktoriia Yu.
В роботі проаналізовано довгострокові зміни кліматичних екстремумів на території України у ХХ – першій половині ХХІ століття та оцінено пов’язані з ними ризики для збалансованого природокористування. Дослідження базується на результатах аналізу екстремальних кліматичних індексів, рекомендованих експертною групою ETCCDI, для багаторічних рядів спостережень тривалістю від 47 до 137 років для 16 метеорологічних станцій України. Показано, що сучасне потепління супроводжується статистично значущим зростанням частоти та інтенсивності хвиль тепла, збільшенням екстремальних опадів і трансформацією режимів зволоження. Прогнозні оцінки до середини ХХІ століття свідчать про подальше посилення кліматичних ризиків, зокрема для аграрного сектору, водних ресурсів та природних екосистем. Отримані результати підкреслюють необхідність інтеграції кліматичних екстремальних індексів у стратегії адаптації та управління природними ресурсами в Україні.
Сніговий покрив у системі моніторингу забруднення навколишнього середовища
(Камула, 2026) Недострелова, Лариса Василівна; Nedostrelova, Larysa V.
В роботі досліджено особливості розподілу снігового покриву на станції Дрогобич Львівської області за період 2004-2023 роки. Проведено аналіз статистичних і кліматичних показників снігового покриву.
Додаток. Ілля Мечников очима преси
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Пружина, Валентина Павлівна; Pruzhyna, Valentyna P.
Ілля Мечников був непересічним вченим, помітною особою. Інформаційна сфера не могла бути байдужою, залишитись осторонь й не висвітлювати часи перебування І. Мечникова в Одесі. Маємо на меті проаналізувати матеріали одеської преси 1867–1888 рр. із фондів Наукової бібліотеки, у яких висвітлювалися відомості про його життя та діяльність.
Дослідження таких джерел становить науковий інтерес, оскільки вони були невід’ємною частиною подій, що відбувалися, і є своєрідною пам'яттю людства. Газети формували уявлення суспільства про ту чи іншу подію чи особу та виступали виразником місцевих інтересів і особливостей місцевого менталітету.
Наш Мечников (або післяслово)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2025) Хмарський, Вадим Михайлович; Khmarskyi, Vadym M.
Ця книжка задумувалась як запрошення до міркувань щодо ролі університету у долі людини та значенні людини для університету через оптику знакової для Одеського університету персони – Іллі Мечникова. В одному з розділів вже висловлювалась думка про те, що роки, які Ілля Мечников провів в Одесі, стали найбурхливішими у його довгому і сповненому подіями житті [15, с. 151], а от головним локусом тих років безсумнівно став для нього Одеський університет. Принагідно зазначимо, що хоч традиційно наприкінці монографій уміщуються висновки, але дозволимо собі зробити разом з ними ще низку фінальних міркувань як за допомогою сучасних нам науковців, так і сучасників Іллі Мечникова та й навіть і його самого, що мають доповнити (не)сказане раніше. Наша праця не є суто біографічним дослідженням. Втім, написати будь-яку біографію і просто, і непросто водночас. Здається, що запорукою якісного результату має стати вивчення репрезентативної вибірки джерел та оволодіння історіографічним доробком. Втім біографи зазвичай захоплені своїми персонажами і, навіть за умови виконання названих інтелектуальних процедур, завжди є небезпека схибити на глорифікацію свого героя і тоді вийде недосконала ікона. Можна, декларуючи об’єктивність, намагатись дотримуватись балансу у створенні образу, демонструвати не тільки перемоги, але й невдачі, не тільки позитивні, а й суперечливі риси свого героя з метою, врешті, показати його життя як драму. Але, вважаємо, і цього замало. Адже, зрештою, варто визнати, що будь-який життєпис – це проекція на певну особу очима сьогодення. І треба визнати, що ми звертаємось до минулого саме з метою відобразити своє осягнення сьогодення за допомогою того чи іншого об’єкту минулого, яким може бути і персона, і установа, і навіть ідея.