Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Гра у викладанні культурології в закладах освіти
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Коннікова, Олена Костянтинівна
Останнє десятиліття освітня система України, інтегруючи в європейську систему, вимагає постійного удосконалення та запровадження нових технологій навчання. Отже, інноваційні методики сприяють підвищенню мотивації до навчання, що позначається на покарщенні культурного рівня слухачів. Особливе значення інноваційні методи навчання мають під час викладання дисципліни «Культурологія», враховуючи специфіку та зміст навчальної дисципдіни. Курс «Культурологія» має на меті ознайомлення здобувачів освіти з різними типами культур, з етапами становлення культури людства та культурами різних народів. Тому дуже важливо формувати діалог в мисленні студента, адже відбувається переплетіння культур і поколінь. Елементи навчання культурологічних знань різноманітні, але вагоме значення має саме поєднання діяльності викладача та студента, що сприятиме більш глибокому засвоєнню та використанню набутих знань.
Нетрадиційна релігіозність в сучасній культурі: символіка та нова міфологія
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Калаус, Марина Вікторівна
У сучасному суспільстві спостерігається зростання інтересу до нетрадиційної релігійності та альтернативних духовних практик, що стає невід'ємною частиною культурного життя багатьох людей. Ця тенденція зумовлена глобалізацією, розвитком інформаційних технологій та посиленням індивідуалізму, які сприяють пошуку особистих, неінституціоналізованих шляхів духовного самовираження. Нетрадиційні релігійні течії пропонують широкий спектр нових символів і міфів, які проникають у різні сфери культури, зокрема літературу, музику, кінематограф і медіа.
Вплив відеоігор на формування інформаційно-комунікативного простору: культурологічний аспект
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Дьяченко, Денис Костянтинович
У сучасному світі відеоігри стали значущим соціокультурним феноменом, що стрімко розвивається. Дохід відеоігрової індустрії вже перевищує доходи традиційних медіа, таких як кіно та телебачення, глобальна аудиторія гравців налічує понад 3 мільярди людей[див.: 1], а в 2024 році кіберспорт був визнаний олімпійським видом спорту[див.: 2]. Водночас відеоігри не лише виконують розважальну функцію, але й формують нові способи взаємодії людей з інформацією, впливають на сприйняття реальності та пропонують нові платформи для комунікації. Ці аспекти, незважаючи на їхню вагомість, залишаються недостатньо дослідженими, особливо в контексті їхнього впливу на інформаційно-комунікативний простір.
Світоглядні категорії в структурі міфу: філософський аналіз
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Білогрива, Даніелла Валеріївна
Актуальність дослідження пов’язана із проблематикою визначення поняття «світоглядні категорії», адже попри використання цього терміну у наукових джерелах, досі не було надано опис конкретних, найбільш характерних суттєвих ознак визначуваного формулювання, котрі б визначили чітку граничність цієї дефініції. Такі обставини зумовлені, по-перше, браком в науковій, академічній, енциклопедичній літературі визначаючого роз’яснення визначуваного; по-друге, обумовлено нестачею у вітчизняній та зарубіжній науці фахових джерел, а відповідно, малою кількістю фахівців вивчаючих цю тему.
Типологізація кам'яних надмогильних пам'яток: на матеріалах сільських цвинтарів Одещини
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Фраценюк, Юрій Григорович
Надмогильний хрест як частина поховального обряду на території України відомий ще з ХІ–ХІІ століття на білокам’яних князівських саркофагах. Цей факт досліджувався в працях багатьох істориків різних часів [напр., 32; 35; 38; 44; 48; 51]. «На могилу хрест зійшов з домовини в XIV столітті» [35, с. 73], як стверджує Микола Моздир. З часом надмогильний хрест змінював свою форму, але ніколи основний сакральний зміст й мету його встановлення на місці поховання померлого, якою було не тільки відзначення місця останнього притулку близької людини, але й оберіг для його душі, сподівання на вічне життя й віру в воскресіння. Сакральність надмогильного знаку, прихована в його окремих елементах, досліджувалася такими сучасними істориками, мистецтвознавцями, етнографами, як М. Моздир, В Малина, Г.
Троценко, А. Попружна, Т. Кара-Васильєва, С. Вольська та інші. Дехто з
них пов’язував розвиток, зміну художньої форми хреста з загальними рисами народної творчості в ті чи інші історичні часи.
Зображення тварин на матеріалах поселень Кукутень-Трипілля у Буго-Дністровському межиріччі
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Печерська, Анастасія Миколаївна
Зооморфні зображення у колекціях з поселень культурного комплексу Кукутень-Трипілля є важливим джерелом для реконструкції соціокультурного, світоглядного та господарського аспектів життя загалом для енеолітичних спільнот на території Східної Європи. Буго-Дністровське межиріччя, як регіон із великою кількістю поселень цієї культури, відіграє важливу роль у вивченні особливостей розвитку Кукутень-Трипілля. Зооморфна пластика та зображення тварин на посуді є цікавим джерелом для дослідження символіки та значення в світі трипільського населення.
Соціокультурна ідентичність носіїв ямної та катакомбної культур за даними археології
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Нестеренко, Ольга Василівна
Регіон Північно-Західного Причорномор’я зі своїми специфічними умовами проживання має певні відмінності в культурному та матеріальному аспектах. Культури, що населяли цей ареал, відрізнялись навіть від своїх побратимів з інших регіонів. Різнопланове вивчення культур, що проживали на цій території, дасть змогу заповнити важливу нішу в історії передусім України, а також сусідніх держав.
Феномен ранньомодерного військового найманства: ландскнехти в структурах, практиках та репрезентаціях Габсбурзької монархії
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Мельник, Кирило Сергійович
Тридцятилітня війна займає особливе місце в історії Європи, відзначаючи глибокі трансформації європейського суспільства. Її наслідки простягнулися далеко за межі полів битв: крім Вестфальського миру, який заклав основи міжнародної системи відносин, війна також принесла глибокий занепад церковної влади та залишила німецькі землі в руїнах. Цей конфлікт став символом невимовної жорстокості й масштабної руйнації, характерних для воєн XVII століття.
Весільна обрядовість болгар Буджака (XX-XXI ст.)
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кофова, Наталя Василівна
Національні традиції є невід'ємним компонентом культури будь якого етносу на нашій планеті. Навіть в сучасних умовах суцільної глобалізації, вестернізації та уніфікації, створені багато століть тому традиції конкретного народу продовжують грати суттєву роль в повсякденному та святковому житті його теперешніх представників.
Українська шляхта Волині XVI-XVII ст.: просопографічний портрет
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Колошнюк, Оксана Сергіївна
На сьогодні, особливо з початком російсько- української війни 2014-2024 рр., значної актуальності набувають дослідження, які доводять давність української історії, української ідентичності та ідей державності. В цьому контексті краєзнавчі дослідження дозволяють від історії окремих регіонів до історії України вцілому, особливо коли в таких регіонах панівний прошарок розглядав своєю не лише територію проживання, але й ту землю, де були фільварки або майно. Такою територією була Волинь, де проживали князі Острозькі, Вишневецькі, Заславські та інші, які мали маєтності ще й по всій Наддніпрянський Україні. Тому краєзнавчі дослідження цієї території є важливою та досить актуальною галуззю історичних досліджень і виводять нас на більш ширші узагальнення. Волинь історичний регіон України – великого історичного, географічного та історико-культурного значення. Волинь відіграла значну роль в трансформаційних процесах середини XVI ст. у Великому князівстві Литовському, і під час територіального розширення Королівства Польського. Саме Волинське воєводство першим увійшло до Польської корони у 1569 році. У різні періоди історії України тут проживали представники стародавній українських родів, які вважали себе православними. В складі Речі Посполитої цей аспект був дуже важливим, адже визначав можливості можновладців займати ті чи інші посади.