Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Повсякденне життя флорентійця на межі XIV–XV ст. (за матеріалами хроніки Бонаккорсо Пітті)
(Одеський національний університет імені і. І. Мечникова, 2021) Зарічняк, Олег Олександрович
Історія повсякденності є доволі «молодим» напрямком розвитку історичної науки, адже завершує своє остаточне формування лише в другій половині XX ст. На сьогодні ця течія набуває все більшої популярності, в результаті чого, з’являється все більше праць даного характеру.
Озброєння скіфів
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Юрікіна, Валерія Олегівна
Aктуaльнicть тeми визнaчaє тe, щo cуcпiльнo-пoлiтичнe життя cкiфiв гpaє пpoвiдну poль у вiдiгpaвaннi вoєннoї cпpaви. Cкiфи є oдними iз пepшиx нapoдiв нa тepитopiї Укpaїни зa iнфopмaцiєю iз пиceмниx джepeл. Bcecтopoннє вивчeння тa aнaлiзувaння вiйcькoвoгo opгaнiзувaння, миcтeцтвa вoєннoї cпpaви, якi викликaнi пoтpeбoю cучacнoгo poзвитку вiтчизнянoї нaуки тa вивчeння вoєннo-icтopичнoгo вчeння, пoглиблeння тa зaнуpeння знaння пpo гepoїзм у минулoму нaшoї Бaтькiвщини зaдля вдocкoнaлeння вiйcькoвo-пaтpioтичнoгo виxoвaння.
Етнопедагогіка в навчально-виховному процесі: традиції та сучасність
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Єрємєєва, Олена Валеріївна
Актуальність дослідження в тому, що розвиток людства в кінці XX і початку XXI століття характеризується наявністю глибоких протиріч між суспільством і природою, що викликали важку соціально-екологічну кризу. У зв'язку з цим посилюється значимість величезного досвіду життя багатьох поколінь людей. Найбагатша, але поки що серйозно не затребувана філософська мудрість, етнопедагогічні, етнопсихологічні та етноекологічні знання народів, які зібрані в різних джерелах, недостатньо використовуються в практиці навчально-виховної роботи.
Людина та влада: Франклін Д. Рузвельт в роки Другої світової війни
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Воронюк, Олена Вікторівна
Друга світова війна (1939-1945 рр.) – жахлива сторінка історії всього людства. Війна, яка завдала величезних людських та матеріальних втрат. Війна, яка викрила систему тоталітаризму перед тогочасною демократією, яка об’єднувала не за расовим походженням та національністю, а за своїм загарбницьким та ідеологічним спрямуванням.
Феномен ідентичності крізь призму матеріальної культури: археологічний аспект
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Ульянич, Аліна Олексіївна
Концепція ідентичності є однією із найбільш нових в сучасній культурній антропології і археології. Вияв соціально-історичного контексту ідентичності має принципове значення для розуміння об’єктивних передумов її становлення, що у свою чергу дозволяє позначити загальні закономірності в її розвитку, виявити спільні та особливі умови соціальної ідентифікації, пов’язати з тенденціями універсалізації, глобалізації, становленням часового і просторового розмаїття. Ідентичність стала тим поняттям, яке досить точно відображає зв’язок зі сферами соціальної теорії і практики. Зокрема, це вказує на важливу рису сучасної полеміки про людину: адже йдеться про особистість, яка історично змінюється залежно від вимог часу.
Дипломатія Гетьманщини часів Національно-Визвольної війни
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Топало, Дмитро Ігоревич
Тема Національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького та міжнародних відносин Гетьманщини в цей період є досить добре вивченою істориками різних періодів, проте актуальність цього питання не зменшується з часом. Дослідники знаходять та публікують нові джерела, які висвітлюють часто невідомі до цього події, що стосуються військових дій або процесу переговорів. Окрім того, залишається велика кількість суперечливих питань, які досі є об’єктом гострих дискусій серед істориків. Таким чином, актуальність цієї теми не зменшується з часом та досі привертає увагу дослідників
Караїми Одеси
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Сидоров, Гліб Володимирович
Україна завжди була місцем проживання великої кількості різноманітних народів, етносів та національностей. В сучасному глобалізованому суспільстві ХХІ ст. їхнє число дедалі росте, але разом із цим втрачається самобутність в якості традицій, звичаїв та культури. Тому вивчення малочисельних та зникаючих етно-соціальних груп з кожним днем стає актуальнішою і завдання історика – дослідити та зберегти як можна більше історичного культурного матеріалу, а за можливості і об’єктів його відтворення.
Німецько-російські відносини на рубіжі XIX-XX ст.
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Шимко, Даниїл Олегович
В останні роки в Європі склалась доволі неоднозначна політична ситуація, в якій важлива роль належить Німеччині та Росії. Історія відносин між цими двома країнами значно актуалізується з огляду на те, що дві світові війни, пов’язані як раз з їх геополітичним суперництвом. Рубіж ХІХ — ХХ ст. є переломним моментом в історії взаємин не тільки Німецької та Російської імперій, але й держав Європи та всього світу, бо саме Європа була локомотивом тогочасних цивілізаційних змін та розвитку. Поява об’єднаної та потужної Німецької імперії на мапі змінила розстановку сил в центрі континенту як політично так і економічно. За часів Отто фон Бісмарка новопостала імперія укріплювала свою позицію на світовій арені. Після відставки залізного канцлера політичний курс почав визначати особисто кайзер Вільгельм ІІ, який на основі попередніх досягнень бажав здобути своїй імперії «місце під сонцем». Водночас Росія, з одного боку, намагаласься провести модернізацію економіки й відповідно потребувала німецьких технологій та наукових здобутків, а з іншого, також бажала відігравати важливу роль в системі європейської міжнародної політики та закріпитись на Балканах. Саме Німеччина та її капітал були одним з локомотивів індустріалізації Російської імперії, яка в свою чергу виступала як житниця для Європи і найбільше для Німеччини.
Історія міського рейкового транспорту в Одесі наприкінці ХІХ ст. – на початку ХХ ст.
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Рибко, Євген Анатолійович
Зародження системи громадських перевезень в Одесі розпочинається на межі 1870-их – 1880-их років. На той час у сфері перевезень абсолютно домінували візники. Але кінець XIX століття був часом промислового перевороту у Російській імперії та швидкого зростання міст як за площею, так і за чисельністю населення. Виникла гостра необхідність масових регулярних перевезень на великі відстані. Проте візники не могли цього забезпечити. З’явилася потреба у реформуванні. З іншого боку кінно-залізні дороги коштували дуже дорого, через брак спеціалістів в Імперії та необхідність імпорту технологій та компетенцій з Європи, що обумовлювало появу цього виду транспорту тільки у найбільш важливих центрах країни.
Колабораціонізм на окупованих територіях Північно-Західного СРСР 1941-1944 рр.
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Петришин, Владислав Олександрович
Актуальність теми являє цінність для кожного хто живе в ХХІ ст. Явище Другої світової війни в плані військових маневрів, нових видів озброєння є лише однією стороною медалі, а ось інша полягає у соціальному факторі. Не завжди війна є романтичним явищем, також війна несе за собою втрати серед мирного населення. Голод, втрата рідних, майна, людяності. В районах окупації, де населення вимушене переходити від стану «громадян» до стану другосортних. Для того щоб пристосуватися до нових умов, люди, повинні були підкоритися новим законам та порядкам. Таких людей називали колабораціоністами. Чи заслуговували вони на клейма зрадників, або вони просто стали жертвами обставин? Багато наших предків постали перед складним становищем вибору, тому буде доцільно та актуально дослідити ці явища, та зробити висновки для себе. В нашому столітті ми не повинні здійснювати помилок, які коштували мільйони зруйнованих доль.
Метою дослідження є всесторонньо дослідити явище колабораціонізму на окупованих територія в Північно-Західних територіях СРСР.