Особливості адаптаційних ресурсів особистості в умовах життєвих криз

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2023
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 «Психологія». – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова МОН України. – Одеса, 2023. Дисертаційне дослідження присвячене вивченню проблеми функціонування та розвитку адаптаційних ресурсів особистості в умовах життєвих криз. У контексті українського суспільства, актуальність зазначеної проблеми стає особливо гострою та невід’ємною частиною сучасних психологічних досліджень. Специфіка останніх десятиліть в Україні насичена низкою складних подій, що спричиняють стрес, серед яких: воєнні дії, пандемія COVID-19, соціальні та економічні кризи, – що своєю чергою чинять тиск на психологічне та фізичне благополуччя особистості. У цьому змісті теоретична концептуалізація та емпіричне дослідження особливостей функціонування адаптаційних ресурсів особистості в контексті кризових життєвих ситуацій дозволило виявити чинники та стратегії, спрямовані на активізацію конструктивного адаптаційного потенціалу і розробити заходи психологічної підтримки та формування стійких індивідуально-психологічних і соціально-психологічних ресурсів для профілактики психологічного здоров’я в умовах сучасної динамічної реальності України. У роботі використано комплекс теоретичних, емпіричних та математико-статистичних методів дослідження. На основі узагальнених результатів діагностики досліджуваної вибірки, встановлено, що конструкт «адаптаційні ресурси особистості» є інтегральною характеристикою, яка об'єднує специфічні ресурси, представлені на різних рівнях організації особистості (індивідуальному, особистісному, суб'єктно-діяльнісному). Виявлено особливості прояву структурних та змістовних характеристик конструкту «адаптаційні ресурси особистості» у досліджуваних з різним рівнем соціально-психологічної адаптації. Визначено ключові зовнішні та внутрішні адаптаційні ресурси особистості, що сприяють її адаптації до травматических ситуациях. З'ясовано, що досліджувані з високим і середнім рівнем адаптації в ускладнених умовах життя характеризуються достовірно високим рівнем прояву життєстійкості, залученості, контролю, високою стресостійкістю та резильєнтністю, що дає змогу особистості легше переносити тривогу, перешкоджає виникненню внутрішнього напруження у стресових ситуаціях завдяки сталому подоланню стресів та сприйняттю їх як менш значущих подій. Визначено, що на психологічному рівні функціонування особистості основні адаптаційні ресурси представлені високим рівнем управління навколишнім середовищем, спрямованістю на особистісне зростання, цілепокладанням у житті, позитивним самоприйняттям, автономією та високими показниками культурного інтелекту, екстраверсією, відкритістю до нового досвіду, доброзичливістю, сумлінністю та емоційною стабільністю. Досліджувані зі слабким рівнем соціально-психологічної адаптації в умовах кризових життєвих періодів вирізняються низькими показниками психічного та психологічного здоров’я, пасивними копінг-стратегіями подолання стресових ситуацій. Вони демонструють виражені психологічні прояви тривожності, ангедонічного компонента депресивних розладів (зниження мотивації або здатності відчувати задоволення), також найбільшої вираженості в них набувають: критерій D ПТСР - погіршення когнітивного функціонування, та критерій Е ПСТР - симптоми надмірної реактивності/збудження. Виявлено й уточнено характер взаємодії компонентів адаптаційних ресурсів індивідного, особистісного (психологічного) і суб'єктно- діяльнісного (соціального) рівнів організації особистості. Встановлено позитивні та негативні взаємозв'язки між складовими адаптаційних ресурсів індивідного та психологічного рівня, які демонструють позитивний вплив життєстійкості, залученості, прийняття ризику та резильєнтності на високий рівень психологічного благополуччя, зокрема на вираженість автономії, особистісний ріст, формування цілей у житті та відчуття спрямованості. Встановлено, що риси особистості, зокрема відкритість до нового досвіду, екстраверсія, узгодженість та емоційна стабільність, сприяють розвитку стресостійкості та життєстійкості особистості в умовах кризових ситуацій. Виявлено, що на психологічному рівні функціонування особистості пасивні копінг-стартегії перешкоджають розвитку життєстійкості та резильєнтності, а вибір адаптивних та активних стратегій подолання сприяють стійкішій адаптації до життєвих викликів, зниженню стресу та підвищенню її психологічної стійкості й благополуччя. Засвідчено, що розвиток метакогнітивного, когнітивного та поведінкового компонентів культурного інтелекту сприяє вищій стійкості особистості до стресу та формуванню здатності до подолання життєвих викликів. Розкрито, що люди, які здатні зберігати стабільний рівень психологічного та фізичного функціонування в несприятливих ситуаціях, адаптуватися та виходити з них без стійких порушень, а також із вродженою здатністю долати стреси та важкі періоди конструктивним шляхом, меншою мірою схильні до посттравматичних стресових розладів. З’ясовано, що високий рівень сприйнятої соціальної підтримки з боку сім'ї, близьких знайомих та друзів зменшує прояв симптомів ПТСР, таких як: нав'язливі спогади (інтрузія), прагнення уникати травмувальних стимулів (ухиляння), погіршення когнітивних функцій та надмірна реактивність. Натомість неприйняття себе, підвладність, дезадаптація, неприйняття іншого, емоційний дискомфорт, низький рівень самоприйняття та екстернальність сприяють розвитку постравматичного стресового розладу. Встановлено й обґрунтовано специфіку функціонування адаптаційних ресурсів індивідного, психологічного та соціального рівнів з урахуванням віддаленості кризових подій у часі. Констатовано, що протягом першого року проживання кризової події адаптаційні ресурси особистості характеризуються найнижчим рівнем життєстійкості, залученості, контролю та емоційної стабільності, недостатнім проявом культурного інтелекту, а саме його метакогнітивного та мотиваційного компонентів, низьким рівнем особистісного сприйняття соціальної підтримки від сім'ї та близьких людей, високим рівнем депресії, наявністю симптомів ПТСР (симптом інтрузії, надмірної реактивності/збудження, погіршення когнітивного функціонування), а також проявом у стресових ситуаціях неконструктивних, пасивних копінг-стратегій, таких як: дистанціювання, втеча або уникнення. Виявлено комплекс ситуаційно-демографічних чинників, які детермінують прояв адаптаційних ресурсів особистості. Визначено залежність життєстійкості, резильєнтності, посттравматичного зростання, психічного здоров'я та психологічного благополуччя від інтенсивності впливу кризової події, статевих і вікових характеристик, рівня освіти, наявності досвіду зміни місця проживання, рівня матеріального доходу та джерела матеріального забезпечення. Продемонстровано відмінності у ключових предикторах адаптаційних ресурсів особистості (життєстійкості, резильєнтності, посттравматичного зростання і психологічного благополуччя), що активізуються у складних, кризових життєвих умовах; встановлено, що прогнозуючими показниками резильєнтності, життєстійкості, психологічного благополуччя та посттравматичного зростання виступають наступні ключові предиктори: активні способи долаючої поведінки (копінг-стратегії); особистісні риси: добросовісність, дружелюбність, відкритість до нового досвіду, емоційна стабільність; мотиваційний, поведінковий та когнітивний компоненти культурного інтелекту; соціальна підтримка з боку сім’ї, друзів та значущого соціального оточення. На основі результатів дослідження було розроблено програму психологічної підтримки та формування стійких адаптаційних ресурсів у ситуації життєвих криз. Програма орієнтована на розвиток конкретних адаптаційних ресурсів та психологічного благополуччя, допомагаючи учасникам краще долати тривожність, депресію та симптоми ПТСР. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні впливу довгострокових ефектів криз на адаптаційний потенціал та психічне здоров'я людей. Також визначення адаптаційних ресурсів особистості в різних типах кризових ситуацій, таких як втрата близької людини, катастрофи, економічні кризи та інші. Це дасть змогу більш детально зрозуміти, які ресурси та стратегії адаптації використовуються в кожному конкретному випадку.
D. thesis for the scientific degree of Doctor of Philosophy, speciality 053 «Psychology». – Odesa I.I. Mechnikov National University, Ministry of Education and Science of Ukraine. – Odesa, 2023. The dissertation research is aimed at examining the problem of functioning and development of adaptive resources of a personality in the conditions of life crises. In the context of Ukrainian society, the relevance of this problem is becoming particularly acute and an integral part of modern psychological research. The specifics of recent decades in Ukraine are filled with a number of complex events that cause stress, such as military actions, the COVID-19 pandemic, social and economic crises, which in turn put pressure on the psychological and physical well-being of the individual. In this sense, the theoretical conceptualization and empirical study of the peculiarities of the functioning of individual adaptive resources in the context of crisis life situations allowed us to identify factors and strategies aimed at activating constructive adaptive potential and develop measures of psychological support and the formation of sustainable individual psychological and socio-psychological resources for the prevention of psychological health in the context of the modern dynamic reality of Ukraine. The work uses a set of theoretical, empirical, mathematical and statistical research methods. Based on the generalized results of the diagnostics of the studied sample, it is established that the construct "adaptive resources of the individual" is an integral characteristic that combines specific resources presented at different levels of personality organization (individual, personal, subjective and activity). The peculiarities of the manifestation of structural and substantive characteristics of the construct "adaptive resources of personality" in subjects with different levels of socio-psychological adaptation are revealed. The key external and internal adaptive resources of a personality that contribute to its adaptation to traumatic situations are identified. It is found that the subjects with high and medium levels of adaptation in difficult living conditions are characterized by a significantly high level of resilience, involvement, control, high stress resistance and resilience, which allows the individual to more easily tolerate anxiety, prevents the emergence of internal tension in stressful situations due to the sustainable overcoming of stress and perception of them as less significant events. It was found that at the psychological level of personality functioning, the main adaptive resources of the individual are represented by a high level of environmental management, focus on personal growth, goal setting in life, positive self-acceptance, autonomy and high levels of cultural intelligence, extraversion, openness to new experiences, friendliness, conscientiousness and emotional stability. Subjects with a weak level of social and psychological adaptation in the conditions of life crisis are characterized by low indicators of mental and psychological health, passive coping strategies to overcome stressful situations. They demonstrate pronounced psychological manifestations of anxiety, the anhedonic component of depressive disorders (decreased motivation or ability to experience pleasure), and the most pronounced are: PTSD criterion D - cognitive deterioration, and PSTD criterion E - symptoms of overreactivity/arousal. It has been found and detailed the relationship between the components of adaptive resources of the individual, personal (psychological) and subjectiveactivity (social) levels of personality organization. Positive and negative relationships between the components of adaptive resources of the individual and psychological levels have been established, which demonstrate the positive impact of resilience, involvement, risk taking and resilience on a high level of psychological well-being, in particular on the expression of autonomy, personal growth, the formation of goals in life and a sense of direction. It has been established that personality traits, in particular openness to new experiences, extraversion, coherence, and emotional stability, contribute to the development of stress resistance and resilience in crisis situations. It was revealed that at the psychological level of personality operation, passive coping strategies impede the development of resilience and resilience, while the choice of adaptive and active coping strategies contribute to a more stable adaptation to life challenges, reduce stress and increase psychological stability and well-being. It has been shown that the development of metacognitive, cognitive and behavioral components of cultural intelligence contributes to higher individual resilience to stress and the formation of the ability to overcome life challenges. It has been revealed that people who are able to maintain a stable level of psychological and physical functioning in adverse situations, adapt and recover from them without persistent disorders, as well as with an innate ability to overcome stress and difficult periods in a constructive way, are less prone to posttraumatic stress disorders. It has been found that a high level of perceived social support from family, close acquaintances, and friends reduces the manifestation of PTSD symptoms, such as intrusive memories (intrusion), the desire to avoid traumatic stimuli (avoidance), cognitive deterioration, and overreactivity. Instead, rejection of oneself, subordination, maladaptation, rejection of the other, emotional discomfort, low self-acceptance, and externalizing contribute to the development of posttraumatic stress disorder. The specifics of the functioning of adaptive resources at the individual, psychological and social levels are established and substantiated, taking into account the remoteness of crisis events in time. It is stated that during the first year of living through crisis events, the adaptive resources of the individual are characterized by the lowest level of resilience, involvement, control and emotional stability, insufficient manifestation of cultural intelligence, namely its metacognitive and motivational components, low level of personal perception of social support from family and close people, high level of depression, presence of PTSD symptoms (intrusion symptoms, overreactivity/arousal, cognitive deterioration), as well as cognitive deterioration), as well as manifestation of nonconstructive, passive coping strategies in stressful situations, such as distancing, escape or avoidance. The complex of situational and demographic factors that determine the manifestation of adaptive resources of the individual is revealed. The dependence of resilience, resilience, post-traumatic growth, mental health and psychological well-being on the intensity of the impact of the crisis event, gender and age characteristics, level of education, experience of changing place of residence, level of material income and source of material support is determined. Differences in the key predictors of individual adaptive resources (resilience, resistance, post-traumatic growth and psychological well-being), which are activated in difficult, crisis life conditions, are demonstrated; it is established that the following key predictors are predictive indicators of resistance, resilience, psychological well-being and post-traumatic growth active ways of coping behavior (coping strategies), personal traits of conscientiousness, friendliness, openness to new experiences, emotional stability, motivational, behavioral and cognitive components of cultural intelligence, social support from family, friends and significant social environment. Based on the results of the study, a program of psychological support and the formation of sustainable adaptive resources in situations of life crises was developed. The program focuses on the development of specific adaptive resources and psychological well-being, helping participants to better cope with anxiety, depression, and PTSD symptoms. The prospect of further research is to study the impact of the long-term effects of crises on people's adaptive capacity and mental health. Also, to determine the adaptive resources of the individual in different types of crisis situations, such as the loss of a loved one, disasters, economic crises, and others. This will allow us to understand in more detail what resources and adaptation strategies are used in each case.
Опис
Ключові слова
адаптація, адаптаційні ресурси особистості, якість життя, життєві кризи, психологічне благополуччя, стресостійкість, життєстійкість, стрес, посттравматичне зростання, копінг-стратегії, культурний інтелект, резильєнтність, посттравматичний стресовий розлад, adaptation, personality adaptation resources, quality of life, life crises, psychological wellbeing, stress resistance, resilience, stress, posttraumatic growth, coping strategies, cultural intelligence, post-traumatic stress disorder
Бібліографічний опис
Кологривова Н. М. особливості адаптаційних ресурсів особистості в умовах життєвих криз : дис. … д-ра філос. : спец. 053 «Психологія» галузі 05 «Соц. та поведінк. науки» / Н. М. Кологривова ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2023. – 248 с.
DOI
ORCID:
УДК