"Наративи секуляризації" в концепції Ч. Тейлора
Вантажиться...
Дата
2018
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Анотація
У дисертаційному дослідженні представлено аналіз наративної складової методологічної стратегії Ч.Тейлора на основі роботи «Секулярна доба».
Проаналізовано вплив основних західноєвропейських тенденцій на формування концепції Ч.Тейлора. Зокрема, зроблено акцент на впливі дискурсів секуляризації й наративу на формування основних ідей праці «Секулярна доба».
Сформовано методологічну стратегію дослідження філософської концепції й методології Ч.Тейлора. Обґрунтовано принципове припущення дисертаційного дослідження: інтелектуальна творчість мислителя репрезентує базові і світоглядні пошуки сучасної йому епохи. Водночас в роботі розгортається широка панорама світоглядних та теоретико-концептуальних пошуків сучасної філософії та гуманітарного знання, на фоні якої творить свою концепцію Тейлор. В дисертації виділяються їхні точки перетину. З усього розмаїття тенденцій авторкою обрані найбільш важливі в цих точках – дискурси секуляризації й наративу. Зазначено також інші тенденції, які вплинули на дослідження канадського філософа (дискурси мультикультуралізму, політики толерантності, етики автентичності тощо). Проте дисертантка свідомо обрала найбільш філософсько-методологічно навантажені смислові ядра і розглянула всі інші в якості тла концепції Тейлора.
Через застосування біоконцептографічного підходу виявлено соціокультурний, інтелектуальний, біографічний контексти створення Тейлором своєї концепції секуляризації. Наголошується на ізоморфізмі ситуацій життя самого Ч.Тейлора, а також суспільства, в якому він жив («подій буття») та інтелектуальних відповідей філософа («подій думки»). Продемонстровано, що навіть за умови схожого соціально-історичного й політичного тла теоретичні рішення мислителів можуть істотно відрізнятись. На основі компаративного аналізу здійснюється порівняння базових ідей двох
3
канадських мислителів – Ч.Тейлора й науковця, який працює в галузі експериментальної психології та когнітивних наук, С.Пінкера. Висувається гіпотеза: спільний контекст задає певне коло тем (мова, релігія тощо). Таким чином контрарні в рамках одного контексту погляди стосуються спільних тем. Показано цілісність концепції Ч.Тейлора, вибудованої на основі поєднанні трьох найвизначніших тем його робіт: толерантності, автентичності й секуляризації. Проаналізовано латентний вплив слов’янського контексту на формування ідей Ч.Тейлора через його наукового керівника – відомого славіста І.Берліна, а також відомого історика, фахівця з історії Росії і України М.Раєва.
Визначено основні методологічні орієнтири філософії Ч.Тейлора. Зауважено, що сам філософ не визначає приналежність своїх філософських ідей до конкретної школи й не описує свою методологію. Авторка дисертації з діалектичних позицій оцінює методологію Ч.Тейлора, показуючи, що її водночас можна і не можна назвати еклектичною. З одного боку, вона еклектична, адже він використовує елементи феноменологічного і герменевтичного методів, наративний підхід, а також елементи концепцій М.Гайдеггера та П.Бурдьє. З іншого боку, всі ці методи і підходи доповнюють одне одного, створюючи специфічну систему, в якій всі елементи пов’язані між собою.
Проаналізовано динаміку процесу визначення і вивчення концепту секуляризації з точки зору методологічних стратегій дослідників. Розглянуто дискурс секуляризації в динаміці: від повного прийняття концепту, спроби відмовитись від нього до сучасних спроб реформувати і реанімувати його. На підставі класифікації, основою якої були різні рівні концептуалізації наративу, показано, що дискурс секуляризації можна представити як гранд-наратив (сукупність наративів, що пояснюють, описують, уточнюють значення конкретного концепту), який складається з мастер-наративів (історично і культурно обґрунтованих інтерпретацій деякого аспекту світу з певної позиції) і мікронаративів (фрагментів досвіду, зафіксованих у текстах). Найвищий ступінь концептуалізації, якого може досягнути секуляризація, - це стати метанаративом (масштабними теоретичними побудовами, які існують у вигляді універсальних пояснювальних схем), а саме секуляризмом як певного роду ідеологією несприйняття і відторгнення релігії.
Розглянуто основні концепти щодо сучасної релігійної ситуації в світі і виявлено складнощі її визначення. Виділено особливості основних концептів: постсекуляризації, десекуляризації, інтра-секуляризації, постсатеїзації, постхристиянізації. Підкреслено їхні характеристики й умови застосування. Наголошено, що сучасні дослідники, створюючи нові концепти, все одно спираються на певне розуміння процесу секуляризації.
4
Проаналізовано теоретичні складові концепції секуляризації Ч.Тейлора як результат використання його методології. Аналізується, як Ч.Тейлор на основі концептів мікронаративів й загального гранд-наративу історії висвітлює ті елементи світобачення, які змінились в свідомості людей. Він створює власні терміни для позначення цих ключових, на його погляд, змін. Зокрема, філософ виділяє такі зрушення: розчаклування світу, перетворення «пористого я» на «ізольоване я», виникнення «виключального гуманізму», перехід від «вищих часів» до секулярного часу, зміна ролі гри структури й анти-структури в рамках культурної динаміки. Авторка дисертації демонструє, в який спосіб Ч.Тейлор обґрунтовує свій мастер-наратив, тобто історію того, як світ, цілковито відкритий до трансцендентного («вертикальний» світ), перетворився на такий, де всі цілі, окрім людського процвітання, були нівельовані («горизонтальний» світ). В своїй роботі канадський філософ демонструє, як наративи, створені представниками інтелектуальної еліти, поширювались на маси й перетворювались на метанаратив (секулярність як ідеологію).
Розглянуто наратив як складний конструкт, який може водночас виступати предметом і методом наукового дискурсу. Розкривається динаміка процесу трансформації наративу від простого необтяженого методологічним навантаженням терміну до онтологізації і згодом розчарування й критики необмеженого застосування наративу в науковому знанні. Показано роль концепту наративу в гуманітарних науках (зокрема, його розуміння в лінгвістиці, історіографії, філософії), а також в інтерпретації людиною навколишнього світу.
Обґрунтовано багаторівневість і складність концепту «наративи секуляризації». Виявлено взаємозв’язок різних ступенів концептуалізації наративу в роботі Ч.Тейлора «Секулярна доба». Показано, що філософ використовує всі рівні концептуалізації наративу в різних частинах своєї роботи.
The dissertation research given provides the analysis of the narrative constituent of methodological strategy of Charles Taylor, based on his work «A Secular Age». The impact of the main West European tendencies on shaping Charles Taylor’s concepts has been analyzed in the work, it has been particularly emphasized how the discourse of secularization and narrative influenced the formulation of the main ideas of the work «A Secular Age». The methodological strategy for researching the philosophical conception and methodology of Charles Taylor has been formulated. The principal assumption of the dissertation research has been justified, which implies that the intellectual works of the thinker represents the basic and philosophical pursuits of his contemporary period. Alongside with this the work presents the whole range of philosophical and theoretical-conceptual pursuits of the modern philosophy and Humanities knowledge, at which background Charles Taylor creates his conceptions. The points of their intersection have been highlighted in the thesis. From the whole variety of trends the author of the thesis has purposefully selected the core notions bearing the biggest philosophical-methodological meaningfulness, and considered the rest of them as the background to Charles Taylor’s conception. By means of applying bioconceptographical approach the author has identified socio-cultural, intellectual and biographical contexts for creating Taylor’s concept of secularization. Isomorphy of Charles Taylor’s life itself as well as that of the society, in which he has been living («existence» events) along with intellectual challenges of the philosopher («thought» events) has been emphasized. It has been shown that theoretical conclusions of philosophers may appear to be remarkably different even on conditions of their similar socio-historical and political background. The basic ideas of two Canadian philosophers – Ch.Taylor and the scholar S.Pinker, who is working in the area of experimental psychology and cognitive science – are being 8 compared applying comparative analysis. A hypothetical assumption has been made that a common context presupposes certain range of themes (language, religion etc), thus the contrary views are related to the common themes within one context. The integrity of Charles Taylor’s concept, based on the convergence of three of the most significant themes in his work – tolerance, authenticity and secularization, -has been demonstrated in the thesis. The latent impact of Slavic context to shaping the concepts of Charles Taylor, which was made possible due to his scientific supervisor, a famous Slavonic scholar I.Berlin, and a well-known historian, expert in the History of Russia and Ukraine, M. Rayev, has also been analyzed. The author of the thesis has identified the basic signposts of Charles Taylor’s philosophy and pointed out that the philosopher himself does not acknowledge that his concept belongs to any particular school of thought and does not describe his methodology. The author of the dissertation regards Ch.Taylor’s methodology from the dialectic point of view, showing that it can be called eclectic and cannot be called so at the same time. On the one hand, it is eclectic as Taylor uses the elements of phenomenological and hermeneutical methods, narrative approach and the elements of the conceptions of Heidegerr and Burdier. On the other hand, all these methods and approaches converge together, creating the specific system in which all the elements are interrelated with each other. The dynamics of the process of identification and research of the concept of the secularization from the point of view of methodological strategies of researches have also been analyzed. The discourse of secularization has been looked into in its dynamics from the complete acceptance of the concept and attempts to reject it to the contemporary attempts to reform and relaunch it. Thanks to the classification based on different levels of narrative conceptualization it has been shown that the discourse of secularization can be presented as grandnarrative (convergence of narratives that clarify, describe, specify the meaning of a particular concept), which is comprised of master-narratives (historically and culturally justified interpretations of some aspect from a certain point of view) and micronarratives (fractions of experience fixed in texts). The highest level of conceptualization that can be reached by secularization is to become metanarrative (large-scale theoretical constructions that exist in the shape 9 of explanatory schemes), that is to become secularism as certain ideology of unacceptance and rejection of religion. The basic concepts related to the contemporary situation with religion in the world have been looked into and the difficulties in identifying it have been shown. The specifications of particular concepts have been singled out, such as postsecularization, desecularization, intrasecularization, postatheization and postChristianization, their characteristics and conditions of their application have also been highlighted. It has been stipulated that contemporary researchers are still basing on certain view on the process of secularization while creating new concepts. The theoretical constituents of Charles Taylor’s conception of secularization have been analyzed as the result of using his own methodology. It is also been analyzed how Ch.Taylor emphasizes those elements of human outlook, that have undergone considerable changes in the consciousness of people, basing on the concepts of micronarrative and general grandnarrative of history. He creates his own terminology to identify the changes that are the most essential in his opinion. In particular, the philosopher outlined such transformations as de-enchantment of the world, the shift from «porous I» to «buffered I», the appearance of «exclusive humanism», the transition from «higher ages» to a secular age, the change in the role of structure and antistructure within the cultural dynamics framework. The author of the thesis demonstrates the way Charles Taylor puts basis to his masternarrative, that is to the story of how the world, which was completely open the transcendental ideas («vertical» world) has transformed into the world where all the goals except the one of personal prosperity have been offset («horizontal» world). The Canadian philosopher demonstrates in his work how narratives created by the representatives of intellectual elite have been spreading over the mass population and have turned into metanarrative (secularization as ideology). Narrative has been regarded as complex construction that could be simultaneously used as the subject and the method of scientific discourse. The dynamics of the process of transformation of narrative from a simple term devoid of methodological load to its ontologization and further frustration and criticsof unlimited usage of narrative in scientific knowledgea have also been spotlighted. The 10 role of the concept of the narrative for Humanities (in particular for Linguistics, Historiography and Philosophy) and for a man’s interpretation of the surrounding world has also been shown in the thesis . The multilevel character and complexity of the concept of «narrative of secularization» has been justified in the thesis. Besides, the author has identified the interrelations of different levels of conceptualization of narrative in the work of Charles Taylor «A Secular Age» and shown that the philosopher uses all the levels of conceptualization of narrative in different parts of his work.
The dissertation research given provides the analysis of the narrative constituent of methodological strategy of Charles Taylor, based on his work «A Secular Age». The impact of the main West European tendencies on shaping Charles Taylor’s concepts has been analyzed in the work, it has been particularly emphasized how the discourse of secularization and narrative influenced the formulation of the main ideas of the work «A Secular Age». The methodological strategy for researching the philosophical conception and methodology of Charles Taylor has been formulated. The principal assumption of the dissertation research has been justified, which implies that the intellectual works of the thinker represents the basic and philosophical pursuits of his contemporary period. Alongside with this the work presents the whole range of philosophical and theoretical-conceptual pursuits of the modern philosophy and Humanities knowledge, at which background Charles Taylor creates his conceptions. The points of their intersection have been highlighted in the thesis. From the whole variety of trends the author of the thesis has purposefully selected the core notions bearing the biggest philosophical-methodological meaningfulness, and considered the rest of them as the background to Charles Taylor’s conception. By means of applying bioconceptographical approach the author has identified socio-cultural, intellectual and biographical contexts for creating Taylor’s concept of secularization. Isomorphy of Charles Taylor’s life itself as well as that of the society, in which he has been living («existence» events) along with intellectual challenges of the philosopher («thought» events) has been emphasized. It has been shown that theoretical conclusions of philosophers may appear to be remarkably different even on conditions of their similar socio-historical and political background. The basic ideas of two Canadian philosophers – Ch.Taylor and the scholar S.Pinker, who is working in the area of experimental psychology and cognitive science – are being 8 compared applying comparative analysis. A hypothetical assumption has been made that a common context presupposes certain range of themes (language, religion etc), thus the contrary views are related to the common themes within one context. The integrity of Charles Taylor’s concept, based on the convergence of three of the most significant themes in his work – tolerance, authenticity and secularization, -has been demonstrated in the thesis. The latent impact of Slavic context to shaping the concepts of Charles Taylor, which was made possible due to his scientific supervisor, a famous Slavonic scholar I.Berlin, and a well-known historian, expert in the History of Russia and Ukraine, M. Rayev, has also been analyzed. The author of the thesis has identified the basic signposts of Charles Taylor’s philosophy and pointed out that the philosopher himself does not acknowledge that his concept belongs to any particular school of thought and does not describe his methodology. The author of the dissertation regards Ch.Taylor’s methodology from the dialectic point of view, showing that it can be called eclectic and cannot be called so at the same time. On the one hand, it is eclectic as Taylor uses the elements of phenomenological and hermeneutical methods, narrative approach and the elements of the conceptions of Heidegerr and Burdier. On the other hand, all these methods and approaches converge together, creating the specific system in which all the elements are interrelated with each other. The dynamics of the process of identification and research of the concept of the secularization from the point of view of methodological strategies of researches have also been analyzed. The discourse of secularization has been looked into in its dynamics from the complete acceptance of the concept and attempts to reject it to the contemporary attempts to reform and relaunch it. Thanks to the classification based on different levels of narrative conceptualization it has been shown that the discourse of secularization can be presented as grandnarrative (convergence of narratives that clarify, describe, specify the meaning of a particular concept), which is comprised of master-narratives (historically and culturally justified interpretations of some aspect from a certain point of view) and micronarratives (fractions of experience fixed in texts). The highest level of conceptualization that can be reached by secularization is to become metanarrative (large-scale theoretical constructions that exist in the shape 9 of explanatory schemes), that is to become secularism as certain ideology of unacceptance and rejection of religion. The basic concepts related to the contemporary situation with religion in the world have been looked into and the difficulties in identifying it have been shown. The specifications of particular concepts have been singled out, such as postsecularization, desecularization, intrasecularization, postatheization and postChristianization, their characteristics and conditions of their application have also been highlighted. It has been stipulated that contemporary researchers are still basing on certain view on the process of secularization while creating new concepts. The theoretical constituents of Charles Taylor’s conception of secularization have been analyzed as the result of using his own methodology. It is also been analyzed how Ch.Taylor emphasizes those elements of human outlook, that have undergone considerable changes in the consciousness of people, basing on the concepts of micronarrative and general grandnarrative of history. He creates his own terminology to identify the changes that are the most essential in his opinion. In particular, the philosopher outlined such transformations as de-enchantment of the world, the shift from «porous I» to «buffered I», the appearance of «exclusive humanism», the transition from «higher ages» to a secular age, the change in the role of structure and antistructure within the cultural dynamics framework. The author of the thesis demonstrates the way Charles Taylor puts basis to his masternarrative, that is to the story of how the world, which was completely open the transcendental ideas («vertical» world) has transformed into the world where all the goals except the one of personal prosperity have been offset («horizontal» world). The Canadian philosopher demonstrates in his work how narratives created by the representatives of intellectual elite have been spreading over the mass population and have turned into metanarrative (secularization as ideology). Narrative has been regarded as complex construction that could be simultaneously used as the subject and the method of scientific discourse. The dynamics of the process of transformation of narrative from a simple term devoid of methodological load to its ontologization and further frustration and criticsof unlimited usage of narrative in scientific knowledgea have also been spotlighted. The 10 role of the concept of the narrative for Humanities (in particular for Linguistics, Historiography and Philosophy) and for a man’s interpretation of the surrounding world has also been shown in the thesis . The multilevel character and complexity of the concept of «narrative of secularization» has been justified in the thesis. Besides, the author has identified the interrelations of different levels of conceptualization of narrative in the work of Charles Taylor «A Secular Age» and shown that the philosopher uses all the levels of conceptualization of narrative in different parts of his work.
Опис
Ключові слова
наратив, секуляризація, феноменологія, герменевтика, метанаратив, тло, narrative, secularization, phenomenology, hermeneutics, metanarrative, background, 09.00.02 діалектика та методологія пізнання
Бібліографічний опис
Долгочуб, А. Ю. "Наративи секуляризації" в концепції Ч. Тейлора : дис ... канд. філос. наук / А. Ю. Долгочуб . – Одеса, 2018 . – 226 с.