Трансформація міфологічної свідомості у сучасному суспільстві (на матеріалі індійської «нової міфології»)
Альтернативна назва
The transformation of mythological consciousness in modern society (based on Indian “new mythology”)
Вантажиться...
Дата
2025
Автори
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Рижик М. Трансформація міфологічної свідомості у сучасному суспільстві (на матеріалі індійської «нової міфології»). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 03 «Гуманітарні науки» за спеціальністю 033 «Філософія». – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, 2025.
Дисертація присвячена дослідженню трансформації міфологічної свідомості у сучасному суспільстві (на матеріалі індійської «нової міфології»). Для філософського осмислення сутнісних характеристик та напрямків трансформації міфологічної свідомості у міжкультурній перспективі було обрано Індію, оскільки саме в цій країні спостерігається активний розвиток нової міфотворчості. Ця країна пройшла через процес деколонізації, який зараз відбувається і в Україні. Переосмислення ідентичності, розвиток деколонізаційного дискурсу та пошук нових орієнтирів перетворюють Індію на своєрідний патерн подібних процесів. Джерельною базою дисертаційного дослідження стали літературні твори представників індійської «нової міфології» Д. Паттанаїка, А. Тріпаті та К. Кане. Підхід цих авторів унікальний тим, що вони свідомо популяризують і модернізують класичну міфологічну спадщину, приділяють увагу процесам міжкультурної комунікації, ґендерним питанням, соціальній рівності, фемінізму, емансипації, культурній ідентичності, громадському лідерству, проблематиці бізнесу, корпоративної культури, освіти та виховання.
Метою дослідження стала комплексна філософська експлікація сутнісних характеристик та напрямків трансформації міфологічної свідомості у сучасному соціумі на прикладі індійської «нової міфології». Серед сукупності дослідницьких завдань, котрі реалізують мету, найважливішими є такі: визначення теоретико-методологічних засад дослідження міфологічної свідомості та її сучасних трансформацій у міжкультурній площині; систематизація концептуальних підходів до аналітики міфу і міфологічної свідомості в сучасній західній та вітчизняній науковій думці, а також у рецепції індійських теоретиків; здійснення філософської експлікації сутнісних характеристик і функцій міфологічної свідомості та напрямків її трансформації в сучасному соціумі; розкриття сутності «нової міфології» та «нової міфотворчості» як маніфестації міфологічної свідомості в універсальній культурній та цивілізаційній перспективі; розгляд векторів трансформації інтерпретації стародавніх індійських епосів представниками індійської «нової міфології» в системі сучасних цінностей та нових цивілізаційних акцентів.
В дисертаційній роботі використана комплексна методологія, кожна складова якої відповідає вирішенню конкретних дослідницьких завдань. Концептуальну рамку дослідження задають теоретичні підходи сучасних українських філософів – З. Атаманюк, А. Бойко, Ю. Бродецької, І. Голубович, В. Готинян-Журавльової, Ю. Завгороднього, М. Карпенко, О. Кирилюка, В. Менжуліна, О. Погорєлова, С. Секунданта та ін. Методологічними орієнтиром стали базові положення концепцій міфу: психоаналітичної (З. Фрейд, К. Г. Юнг), ритуалістської (В. Буркерт, Дж. Гаррісон, Т. Гастер, А. Дженсен, Е. Дюркгейм, К. Клакхон, Б. Малиновський, С. Хук), структуралістської та семіотичної (Р. Барт, Е. Кассірер, К. Леві-Строс, Л. Леві-Брюль), феноменологічної (М. Еліаде), персоноцентрічної, сконцентрованої на «подорожі героя» та мономіфі (Дж.
Кемпбел) тощо.
В цій дисертаційній роботі вперше в українському філософськогуманітарному просторі вводяться в науковий обіг праці сучасних індійських теоретиків міфу (К. Бхавані, П. Бхаралі, Т. Джані, А. А. Джаяшрі Прабхакар, С. Кулкарні, С. Тріпаті, Ш. Чаттерджі та ін.). Також долучений корпус творів науковців Індії, які досліджують складні релігійно-філософські питання, що складають первинний метафізичний рівень міфологічної свідомості та її новітніх трансформацій (Н. Джха, А. С. Мадхукар, А. Мукхопадх’яй, С. Мукхопадх’яй, Б. А. Ніврутті, С. К. Ядав та ін.). Дисертаційна робота ґрунтується на комплексі загальнофілософських і загальнонаукових методів та підходів, найсуттєвішими серед яких є наступні: компаративістський, історико-генетичний, діалектичний методи, методи аналізу та синтезу, текстологічний та герменевтичний аналіз.
Наукова новизна отриманих результатів узагальнена в таких положеннях. В дисертаційній роботі вперше здійснена комплексна філософська експлікація сутнісних характеристик та напрямків трансформації міфологічної свідомості в сучасному соціумі на прикладі індійської «нової міфології». Також вперше окреслено теоретико-концептуальні та праксеологічні контури феномена «нової міфології» на міжкультурному та локальному рівнях, де міф маніфестується як культурна матриця, як регулятор, мотиватор, «пусковий» механізм суспільних процесів і як форма аналітики соціокультурного буття.
Міфологічна свідомість репрезентована в дисертаційному дослідженні як багаторівневий феномен, одна з найважливіших складових в системі суспільної свідомості. Уточнено розуміння ключових функцій міфологічної свідомості, що складають певну смислову єдність: функція забезпечення цілісності світу через формування єдиної картини світу; функція збереження та підтримки колективної пам’яті; функція забезпечення соціальної солідарності; функція символізації мислення, трансформації складних філософсько-релігійних ідей у зрозумілі для індивіда міфи; аксіологічна функція.
Наголошено, що міфологічна свідомість проявляє себе на двох рівнях: об’єктивно-надіндивідуальному (колективному) та індивідуально-
особистісному (персональному). Створена класифікація особистісних типів, яка дозволяє виділити на індивідуальному рівні ступені інтенсивності та насиченості міфологічної свідомості: експерти-носії міфологічної свідомості, творці нових міфологічних смислів та ініціатори реактуалізації сюжетів міфів; передавачімедіатори, які популяризують новаторські ідеї; споживачі, готові споживати нові міфологічні продукти; а також люди з ослабленим міфологічним сприйняттям, дистанційовані від міфологічних наративів.
Запропонована така схема взаємодії індивіда з міфом: відторгнення; адаптація, що супроводжується спрощенням міфів, їх інструменталізацією, використанням нових міфів для практичних цілей, перетворенням їх на актуальні соціальні та культурні орієнтири; інтеріоризація, самоототожнення людини з міфом, з героєм міфологічної оповіді. В стадії інтеріорізації міф стає частиною внутрішнього світу людини; з одного боку, сприяє саморозвитку і самовдосконаленню, з іншого – створює загрозу втрати власної ідентичності, коли людина повністю зливається з міфічним героєм.
«Нова міфотворчість», притаманна сучасній культурі, представлена як сутнісний прояв трансформації міфологічної свідомості в сучасному суспільстві, що виконує функції збереження культурної пам’яті через модернізацію традиційних міфів, реактуалізацію їхньої ціннісно-смислової сфери, а також функції інновації, креативності, компенсаторності. Доведено, що «нова міфологія» та «нова міфотворчість» притаманні сучасній культурі в усіх її регіональних просторах. На підставі порівняльного аналізу проявів нової міфотворчості в Індії та в західних країнах зафіксовано, що на Заході вона більш інноваційна та креативна і проявляється через створення унікальних нових «Всесвітів», переважно, у літературному жанрі фентезі. В Індії, як правило, базова основа міфу залишається більш-менш сталою.
Визначена регіональна специфіка індійської «нової міфології» та її універсальний характер в контексті міжкультурного діалогу та базових тенденцій розвитку сучасної світової цивілізації (десакралізація, мультикультуралізм, глобалізація, комерціалізація, вестернізація, диджиталізація, медіалізація, популяризація та масовізація східної культури). Окреслені контури еволюції міфологічного корпусу індійської культури від традиційного міфологічного оповідання з усталеним тематично-сюжетним та смисловим ядром до «нової міфології», котра гнучко та пластично адаптується до проблематики сучасного соціуму і нових проблемних вузлів (фемінізм, кастова система, культурна ідентичність, мова, життєві та професійні сценарії людини XXI століття).
Доведено, що базовою основою та культурною матрицею для нової міфотворчості залишається давньоіндійський епос «Рамаяна» з константами
(міфологічними універсаліями), які залишаються стабільними, наприклад, базовий сюжет, що обертається навколо головного героя епосу принца Рами – сьомого з десяти аватар бога Вішну та зразка ідеальної людини. Світ «Рамаяни» не передбачає абстрактних категорій чи метаопису, а скоріше відображає життя через конкретні міфообрази та події, насичені міфологічною символікою. «Рамаяна», як і раніше, залишається безмежно глибоким культурним резервуаром ціннісно-аксіологічної сфери з її системою універсальних позачасових морально-етичних норм та базових істин.
Здійснено філософсько-герменевтичний аналіз творів сучасних індійських міфологів Д. Паттанаїка, К. Кане, А. Трипаті та їхні інтерпретації стародавнього епосу «Рамаяна». Розглянуто зміну смислового фокусу щодо класичних міфологічних героїв (Рама, Сіта, Лакшмана та ін.) у таких напрямах: десакралізація міфів; перехід від міфу з його трансцендентними сакральними смислами до біографії, зануреної в простір повсякденності; трансформація героїв міфу в героїв культури; модернізація сюжетів з акцентом на проблематиці деколонізації, гендерної рівності, фемінізму, бізнес-сфери, корпоративної діяльності, лідерства, виховання та освіти.
Визначені вектори трансформації інтерпретації стародавніх індійських епосів представниками індійської «нової міфології» в системі сучасних цінностей та нових цивілізаційних акцентів. Механізми та практики трансформацій створюють певну цілісність, що складається з таких характеристик: комерціалізація, медіалізація, мовний зсув, посилення феміністичної складової, акцент на емансипації жінок, зміна ієрархії в усталеній системі головних та другорядних персонажів, морально-етичні трансформації в системі героїв, що уособлюють добро та зло, перевертання негативних та позитивних персонажів та ін.
Визначено, що проект «бізнес-сутри» Д. Паттанаїка є репрезентацію індійської «нової міфології» в сфері економіки, менеджменту та корпоративної культури. Концепція та практики цього нового феномена відображають певний філософський поворот в індійській бізнес-комунікації. Акцентовано філософські засади цієї інновації, репрезентовані у «3В» підході: єдність віри, поведінки, бізнесу (belief, behaviour, business – три «B»). Наголошено, що практика бізнессутри у контексті «нової міфології» передбачає персоніфікацію та міфологізацію морально-етичних чеснот корпоративної культури. Діяльність Д. Паттанаїка є прикладом комерціалізації релігії, формування нової моделі корпоративної культури, що здійснюється через міфологічну свідомість. Сакралізація повсякденно-соціального (в даному контексті бізнес-стратегій) – одна з основних рис нової міфотворчості.
В дисертаційному дослідженні окреслені контури нового релігійнофілософського повороту в індійській культурі, що дозволяє поставити базові питання про сучасні трансформації індуїзму як духовної основи соціокультурного буття Індії. В цьому контексті розглянуто метаморфози сакрального у «новій міфології» Д. Паттанаїка під впливом процесів глобалізації та мультикультуралізму, зафіксовані суттєві зміни в тлумаченні ключових понять індійської філософії (Атман, Параматман та джива); акцентовано симпліфікацію глибинного релігійно-філософського ядра, суттєве спрощення складних полісемантичних онтологічних концептів та понять, вестернізацію їхнього смислового ядра, адаптацію до запитів масової свідомості, що свідчить про кризу духовності в сучасному соціокультурному бутті. Одним із інструментів такого свідомого спрощення є мовна вестернізація: відмова від санскриту та трансляція сакральних знань і понять англійською мовою, в ресурсі якої принципово відсутній відповідний тезаурус.
Доведено, що практичне значення результатів дослідження полягає у можливості їх застосування для розв’язання широкого спектру наукових, педагогічних та праксеологічних завдань. Представлені в роботі висновки мають значний евристичний потенціал для подальшого дослідження феномена міфологічної свідомості та розмаїття його трансформацій в сучасному соціумі, для аналітики становлення культурної ідентичності та національної самосвідомості в Україні. Результати дисертаційного дослідження, що мають значну міжкультурну складову, можуть бути застосовані в розробці національних та регіональних державних програм з культурної та гуманітарної політики.
Ryzhik M. “The Transformation of Mythological Consciousness in Modern Society (Based on Indian “New Mythology”)”. – Qualifying scientific work on the rights of the manuscript. The thesis for the degree of Doctor of Philosophy degree in the field of study 03 “Humanities” in the programme subject area 033 “Philosophy”. – Odesa I. I. Mechnikov National University, Odesa, 2025. The dissertation is devoted to the investigation of the transformation of mythological consciousness in contemporary society (based on the material of Indian “new mythology”). For the philosophical understanding of the essential characteristics and directions of this transformation with an intercultural framework, India has been selected, since the notable and dynamic development of contemporary myth-making is observed in this country. India has experienced a process of decolonization, which is currently underway in Ukraine. The reconfiguration of identity, the development of decolonization discourse, and the search for new reference points have positioned India as a kind of pattern of decolonization processes. The source base of the dissertation research comprises the literary works of representatives of Indian “new mythology,” namely D. Pattanaik, A. Tripathi, and K. Kané. The approach adopted by these authors is distinguished by their efforts to popularize and modernize classical mythological narratives, and engage with issues of intercultural dialogue, gender, social equality, emancipation, cultural identity, business, corporate ethics, education, and upbringing. The aim of the research is to provide a comprehensive philosophical explication of the essential characteristics and directions of the transformation of mythological consciousness in modern society, using the example of Indian “new mythology”. Among the set of research objectives formulated to achieve the aim, the most significant are the following: to determine the theoretical and methodological foundations of the study of mythological consciousness and its modern transformations in the intercultural framework; to systematize conceptual approaches to the analysis of myth and mythological consciousness in modern Western and Ukrainian scientific thought, as well as in the reception offered by Indian theorists; to undertake a philosophical explication of the essential characteristics and functions of mythological consciousness and the directions of its transformation in modern society; to reveal the essence of the “new mythology” and “new myth-making” as manifestations of mythological consciousness in a universal cultural and civilizational context; and to examine of the vectors of transformation in the interpretation of ancient Indian epics by representatives of Indian “new mythology” within the framework of interpretation values and new civilizational accents. The dissertation employs a comprehensive methodological framework, with each component that corresponds to the solution of specific research objectives. The conceptual framework of the study is set by the theoretical approaches of modern Ukrainian philosophers, including Z. Atamaniuk, A. Boyko, Yu. Brodetska, I. Golubovych, V. Gotynyan-Zhuravlyova, Yu. Zavgorodny, M. Karpenko, O. Kyrylyuk, V. Menzhulin, O. Pogorelov, S. Sekundant, and others. The methodological reference points are grounded in the fundamental principles of various conceptualizations of myth, such as psychoanalytic (S. Freud, C. G. Jung), ritualistic (W. Burkert, E. Durkheim, T. Gaster, A. Jensen, J. Harrison, S. Hooke, B. Malinowski, and C. Klakhon), structuralist and semiotic (R. Barth, E. Cassirer, C. Lévi-Strauss, L. LévyBruhl), phenomenological (M. Eliade), person-centric, focused on the “hero’s journey” and monomyth (J. Campbell), and more. In this dissertation, for the first time in the Ukrainian philosophical and humanities discourse, the works of modern Indian theorists of myth (P. Bharali, K. Bhavani, Sh. Chatterjee, T. Jani, A. A. Jayashree Prabhakar, S. Kulkarni, S. Tripathi, etc.) are introduced into scholarly circulation. Additionally, the study incorporates a corpus of works by Indian scholars who explore complex religious and philosophical issues that form the metaphysical core of mythological consciousness and its latest transformations (N. Jha, A. S. Madhukar, A. Mukhopadhyay, S. Mukhopadhyay, B. A. Nivrutti, S. K. Yadav, etc.). The dissertation is based on a range of general philosophical and scientific methods, the most significant of which include comparative, historical-genetic, and dialectical methods, as well as methods of analysis and synthesis, textual interpretation, and hermeneutic analysis. The scientific novelty of the results obtained is reflected in the following key provisions. In the dissertation, a comprehensive philosophical explication of the essential characteristics and directions of the transformation of mythological consciousness in contemporary society is carried out for the first time on the example of Indian “new mythology.” Moreover, the theoretical, conceptual, and praxeological contours of the phenomenon of “new mythology” at the intercultural and local levels are outlined, where myth is interpreted as a cultural matrix, a regulator, a motivator, a “trigger” mechanism of social processes, and as a form of analytical reflection on socio-cultural existence. Mythological consciousness is presented in the dissertation research as a complex, multi-layered phenomenon, one of the most significant components within the structure of social consciousness. The dissertation provides a clarified understanding of the key functions of mythological consciousness, which collectively form a coherent semantic system: the function of ensuring the integrity of the world through the construction of a unified worldview; the function of preserving and transmitting collective memory; the function of fostering social solidarity; the symbolic function, through which myth transforms complex philosophical and religious ideas into myths understandable to the individual; and the axiological function. It is emphasized that mythological consciousness operates on two distinct levels: the objective-supraindividual (collective) and the individual-personal. A classification has been created that enables the differentiation of the intensity and saturation of mythological consciousness at the individual level. It includes experts-bearers of mythological consciousness who create new mythological meanings and act as initiators of the re-actualization of myth plots; transmitters-mediators who popularize innovative ideas; consumers who are ready to consume new mythological content; and people with weakened mythological perception, who remain distanced from mythological narratives. The following scheme of interaction between the individual’s consciousness and myth is proposed: rejection; adaptation, which is accompanied by simplification of myths, their instrumentalization, use of new myths for practical purposes, and their transformation into relevant social and cultural guidelines; and internalization, selfidentification of a person with a myth or the protagonist of a mythological narrative. At the level of internalization, the myth becomes part of a person’s inner world – on the one hand, it contributes to self-development and self-realization, on the other hand, it poses the risk of losing one’s own identity through full assimilation with the mythic hero. “New myth-making,” inherent in contemporary culture, is presented as a significant manifestation of the transformation of mythological consciousness in modern society. It fulfils key functions, including the preservation of cultural memory through the modernization of traditional myths, the re-actualization of their value and semantic dimensions, as well as the functions of innovation, creativity, and compensation. It is demonstrated that the “new mythology” and “new myth-making” are characteristic features of modern culture across all regional contexts. Based on a comparative analysis of the manifestations of new myth-making in India and in Western countries, it is established that in the West myth-making tends to be more innovative, imaginative and manifests itself through the creation of unique new “universes” within literary genres, particularly in fantasy. In India, typically, the basis of myth remains more or less stable. The regional specificity of the Indian “new mythology,” as well as its universal character, is revealed within the context of multiculturalism, intercultural dialogue, and basic trends in the development of modern world civilization, such as desacralization, multiculturalism, globalization, commercialization, westernization, digitalization, medialization, popularization, and massification of Eastern culture. The dissertation outlines the evolution of the mythological corpus of Indian culture, tracing its development from a traditional mythological narrative with a fixed thematic plot and semantic core to a “new mythology” that flexibly and adaptively responds to the issues of contemporary society and emerging problem areas, such as feminism, the caste system, cultural identity, language, and the life scenarios of individuals in the 21st century. It is proven that the foundational basis and cultural matrix for new myth-making continues to be the ancient Indian epic “Ramayana,” which preserves mythological constants (mythological universals) that remain stable over time. The basic plot is focused on the main character of the epic, Prince Rama – seventh among the ten avatars of Vishnu and the archetype of the ideal man. The world of the “Ramayana” is not constructed around abstract categories or meta-theoretical descriptions, but rather reflects life through specific mythological images and events imbued with mythological symbolism. The “Ramayana,” as in the past, continues to serve as an inexhaustible cultural reservoir of value-axiological significance, grounded in a system of universal, timeless values and fundamental truths. A philosophical and hermeneutic analysis of the works of contemporary Indian mythologists, D. Pattanaik, K. Kané, and A. Tripathi, and their interpretations of the ancient epic “Ramayana” has been conducted. The study explores the shift in semantic emphasis regarding classical mythological figures (Rama, Sita, Lakshmana, etc.) and highlights the process of desacralization of myths; the transition from myth, with its transcendent sacred meanings, to biography, which immerses in the space of everyday life; the transformation of myth heroes into cultural heroes; the modernization of traditional plots with an emphasis on the issues of decolonization, gender equality, feminism, business, corporate activities, leadership, upbringing, and education. The vectors of transformation of the interpretation of ancient Indian epics by representatives of Indian “new mythology” within the framework of contemporary values and emerging civilizational emphases are determined. The mechanisms and practices of transformations create a certain integrity, which is characterized by commercialization, medialization, a linguistic shift, the strengthening of the feminist component, an emphasis on the emancipation of women, the reconfiguration of hierarchies within the traditional system of major and minor characters, moral and ethical redefinitions within the heroic dichotomy of good and evil, the inversion of conventional portrayals of positive and negative characters, etc. It has been established that the project of the “business sutra” of D. Pattanaik represents a manifestation of the Indian “new mythology” within the domains of economics, management, and corporate culture. The concept and practices of the business sutra reflect a certain philosophical turn in Indian business communication. Central to this innovation is the “3B” approach – belief, behaviour, and business. It is emphasized that the practice of the business sutra in the context of the “new mythology” involves the personification and mythologizing of the moral and ethical virtues of corporate culture. The works of D. Pattanaik are an example of the commercialization of religion and the development of a new model of corporate culture, which is carried out through mythological consciousness. A defining characteristic of this new myth-making is the sacralization of everyday social realities (in this context of business strategies). The outlined contours of the new religious-philosophical turn in Indian culture prompt a series of fundamental questions concerning the contemporary transformations of Hinduism as the spiritual foundation of India’s socio-cultural existence. The metamorphoses of the sacred in the “new mythology” of D. Pattanaik are examined through the lens of globalization and multiculturalism. Notable changes in the interpretation of key concepts of Indian philosophy, such as Atman, Paramatman, and jiva, are observed. These transformations reveal a tendency toward the simplification of the profound religious-philosophical core, involving a marked reduction of complex ontological constructs, the Westernization of their semantic content, and their adaptation to the expectations of mass consciousness. These trends indicate an emergent crisis of spirituality within the framework of contemporary socio-cultural reality. A key instrument of this simplification is linguistic Westernization, characterized by the abandonment of Sanskrit terminology in favour of English translation. It has been demonstrated that the practical significance of the research findings lies in their potential application to a wide spectrum of scientific, pedagogical, and praxeological tasks. The conclusions presented in the work have significant heuristic potential for further exploration of the phenomenon of mythological consciousness and the variety of its transformations in modern society, as well as for the analysis of the formation of cultural identity and the development of national self-consciousness in Ukraine. The results of the dissertation research, which have a significant intercultural component, can be applied in the formulation and implementation of national and regional cultural and humanitarian policy programs.
Ryzhik M. “The Transformation of Mythological Consciousness in Modern Society (Based on Indian “New Mythology”)”. – Qualifying scientific work on the rights of the manuscript. The thesis for the degree of Doctor of Philosophy degree in the field of study 03 “Humanities” in the programme subject area 033 “Philosophy”. – Odesa I. I. Mechnikov National University, Odesa, 2025. The dissertation is devoted to the investigation of the transformation of mythological consciousness in contemporary society (based on the material of Indian “new mythology”). For the philosophical understanding of the essential characteristics and directions of this transformation with an intercultural framework, India has been selected, since the notable and dynamic development of contemporary myth-making is observed in this country. India has experienced a process of decolonization, which is currently underway in Ukraine. The reconfiguration of identity, the development of decolonization discourse, and the search for new reference points have positioned India as a kind of pattern of decolonization processes. The source base of the dissertation research comprises the literary works of representatives of Indian “new mythology,” namely D. Pattanaik, A. Tripathi, and K. Kané. The approach adopted by these authors is distinguished by their efforts to popularize and modernize classical mythological narratives, and engage with issues of intercultural dialogue, gender, social equality, emancipation, cultural identity, business, corporate ethics, education, and upbringing. The aim of the research is to provide a comprehensive philosophical explication of the essential characteristics and directions of the transformation of mythological consciousness in modern society, using the example of Indian “new mythology”. Among the set of research objectives formulated to achieve the aim, the most significant are the following: to determine the theoretical and methodological foundations of the study of mythological consciousness and its modern transformations in the intercultural framework; to systematize conceptual approaches to the analysis of myth and mythological consciousness in modern Western and Ukrainian scientific thought, as well as in the reception offered by Indian theorists; to undertake a philosophical explication of the essential characteristics and functions of mythological consciousness and the directions of its transformation in modern society; to reveal the essence of the “new mythology” and “new myth-making” as manifestations of mythological consciousness in a universal cultural and civilizational context; and to examine of the vectors of transformation in the interpretation of ancient Indian epics by representatives of Indian “new mythology” within the framework of interpretation values and new civilizational accents. The dissertation employs a comprehensive methodological framework, with each component that corresponds to the solution of specific research objectives. The conceptual framework of the study is set by the theoretical approaches of modern Ukrainian philosophers, including Z. Atamaniuk, A. Boyko, Yu. Brodetska, I. Golubovych, V. Gotynyan-Zhuravlyova, Yu. Zavgorodny, M. Karpenko, O. Kyrylyuk, V. Menzhulin, O. Pogorelov, S. Sekundant, and others. The methodological reference points are grounded in the fundamental principles of various conceptualizations of myth, such as psychoanalytic (S. Freud, C. G. Jung), ritualistic (W. Burkert, E. Durkheim, T. Gaster, A. Jensen, J. Harrison, S. Hooke, B. Malinowski, and C. Klakhon), structuralist and semiotic (R. Barth, E. Cassirer, C. Lévi-Strauss, L. LévyBruhl), phenomenological (M. Eliade), person-centric, focused on the “hero’s journey” and monomyth (J. Campbell), and more. In this dissertation, for the first time in the Ukrainian philosophical and humanities discourse, the works of modern Indian theorists of myth (P. Bharali, K. Bhavani, Sh. Chatterjee, T. Jani, A. A. Jayashree Prabhakar, S. Kulkarni, S. Tripathi, etc.) are introduced into scholarly circulation. Additionally, the study incorporates a corpus of works by Indian scholars who explore complex religious and philosophical issues that form the metaphysical core of mythological consciousness and its latest transformations (N. Jha, A. S. Madhukar, A. Mukhopadhyay, S. Mukhopadhyay, B. A. Nivrutti, S. K. Yadav, etc.). The dissertation is based on a range of general philosophical and scientific methods, the most significant of which include comparative, historical-genetic, and dialectical methods, as well as methods of analysis and synthesis, textual interpretation, and hermeneutic analysis. The scientific novelty of the results obtained is reflected in the following key provisions. In the dissertation, a comprehensive philosophical explication of the essential characteristics and directions of the transformation of mythological consciousness in contemporary society is carried out for the first time on the example of Indian “new mythology.” Moreover, the theoretical, conceptual, and praxeological contours of the phenomenon of “new mythology” at the intercultural and local levels are outlined, where myth is interpreted as a cultural matrix, a regulator, a motivator, a “trigger” mechanism of social processes, and as a form of analytical reflection on socio-cultural existence. Mythological consciousness is presented in the dissertation research as a complex, multi-layered phenomenon, one of the most significant components within the structure of social consciousness. The dissertation provides a clarified understanding of the key functions of mythological consciousness, which collectively form a coherent semantic system: the function of ensuring the integrity of the world through the construction of a unified worldview; the function of preserving and transmitting collective memory; the function of fostering social solidarity; the symbolic function, through which myth transforms complex philosophical and religious ideas into myths understandable to the individual; and the axiological function. It is emphasized that mythological consciousness operates on two distinct levels: the objective-supraindividual (collective) and the individual-personal. A classification has been created that enables the differentiation of the intensity and saturation of mythological consciousness at the individual level. It includes experts-bearers of mythological consciousness who create new mythological meanings and act as initiators of the re-actualization of myth plots; transmitters-mediators who popularize innovative ideas; consumers who are ready to consume new mythological content; and people with weakened mythological perception, who remain distanced from mythological narratives. The following scheme of interaction between the individual’s consciousness and myth is proposed: rejection; adaptation, which is accompanied by simplification of myths, their instrumentalization, use of new myths for practical purposes, and their transformation into relevant social and cultural guidelines; and internalization, selfidentification of a person with a myth or the protagonist of a mythological narrative. At the level of internalization, the myth becomes part of a person’s inner world – on the one hand, it contributes to self-development and self-realization, on the other hand, it poses the risk of losing one’s own identity through full assimilation with the mythic hero. “New myth-making,” inherent in contemporary culture, is presented as a significant manifestation of the transformation of mythological consciousness in modern society. It fulfils key functions, including the preservation of cultural memory through the modernization of traditional myths, the re-actualization of their value and semantic dimensions, as well as the functions of innovation, creativity, and compensation. It is demonstrated that the “new mythology” and “new myth-making” are characteristic features of modern culture across all regional contexts. Based on a comparative analysis of the manifestations of new myth-making in India and in Western countries, it is established that in the West myth-making tends to be more innovative, imaginative and manifests itself through the creation of unique new “universes” within literary genres, particularly in fantasy. In India, typically, the basis of myth remains more or less stable. The regional specificity of the Indian “new mythology,” as well as its universal character, is revealed within the context of multiculturalism, intercultural dialogue, and basic trends in the development of modern world civilization, such as desacralization, multiculturalism, globalization, commercialization, westernization, digitalization, medialization, popularization, and massification of Eastern culture. The dissertation outlines the evolution of the mythological corpus of Indian culture, tracing its development from a traditional mythological narrative with a fixed thematic plot and semantic core to a “new mythology” that flexibly and adaptively responds to the issues of contemporary society and emerging problem areas, such as feminism, the caste system, cultural identity, language, and the life scenarios of individuals in the 21st century. It is proven that the foundational basis and cultural matrix for new myth-making continues to be the ancient Indian epic “Ramayana,” which preserves mythological constants (mythological universals) that remain stable over time. The basic plot is focused on the main character of the epic, Prince Rama – seventh among the ten avatars of Vishnu and the archetype of the ideal man. The world of the “Ramayana” is not constructed around abstract categories or meta-theoretical descriptions, but rather reflects life through specific mythological images and events imbued with mythological symbolism. The “Ramayana,” as in the past, continues to serve as an inexhaustible cultural reservoir of value-axiological significance, grounded in a system of universal, timeless values and fundamental truths. A philosophical and hermeneutic analysis of the works of contemporary Indian mythologists, D. Pattanaik, K. Kané, and A. Tripathi, and their interpretations of the ancient epic “Ramayana” has been conducted. The study explores the shift in semantic emphasis regarding classical mythological figures (Rama, Sita, Lakshmana, etc.) and highlights the process of desacralization of myths; the transition from myth, with its transcendent sacred meanings, to biography, which immerses in the space of everyday life; the transformation of myth heroes into cultural heroes; the modernization of traditional plots with an emphasis on the issues of decolonization, gender equality, feminism, business, corporate activities, leadership, upbringing, and education. The vectors of transformation of the interpretation of ancient Indian epics by representatives of Indian “new mythology” within the framework of contemporary values and emerging civilizational emphases are determined. The mechanisms and practices of transformations create a certain integrity, which is characterized by commercialization, medialization, a linguistic shift, the strengthening of the feminist component, an emphasis on the emancipation of women, the reconfiguration of hierarchies within the traditional system of major and minor characters, moral and ethical redefinitions within the heroic dichotomy of good and evil, the inversion of conventional portrayals of positive and negative characters, etc. It has been established that the project of the “business sutra” of D. Pattanaik represents a manifestation of the Indian “new mythology” within the domains of economics, management, and corporate culture. The concept and practices of the business sutra reflect a certain philosophical turn in Indian business communication. Central to this innovation is the “3B” approach – belief, behaviour, and business. It is emphasized that the practice of the business sutra in the context of the “new mythology” involves the personification and mythologizing of the moral and ethical virtues of corporate culture. The works of D. Pattanaik are an example of the commercialization of religion and the development of a new model of corporate culture, which is carried out through mythological consciousness. A defining characteristic of this new myth-making is the sacralization of everyday social realities (in this context of business strategies). The outlined contours of the new religious-philosophical turn in Indian culture prompt a series of fundamental questions concerning the contemporary transformations of Hinduism as the spiritual foundation of India’s socio-cultural existence. The metamorphoses of the sacred in the “new mythology” of D. Pattanaik are examined through the lens of globalization and multiculturalism. Notable changes in the interpretation of key concepts of Indian philosophy, such as Atman, Paramatman, and jiva, are observed. These transformations reveal a tendency toward the simplification of the profound religious-philosophical core, involving a marked reduction of complex ontological constructs, the Westernization of their semantic content, and their adaptation to the expectations of mass consciousness. These trends indicate an emergent crisis of spirituality within the framework of contemporary socio-cultural reality. A key instrument of this simplification is linguistic Westernization, characterized by the abandonment of Sanskrit terminology in favour of English translation. It has been demonstrated that the practical significance of the research findings lies in their potential application to a wide spectrum of scientific, pedagogical, and praxeological tasks. The conclusions presented in the work have significant heuristic potential for further exploration of the phenomenon of mythological consciousness and the variety of its transformations in modern society, as well as for the analysis of the formation of cultural identity and the development of national self-consciousness in Ukraine. The results of the dissertation research, which have a significant intercultural component, can be applied in the formulation and implementation of national and regional cultural and humanitarian policy programs.
Опис
Ключові слова
буття, філософський поворот, філософське пізнання, суспільство, культура, духовність, цінності, міфологія, система цінностей, мультикультуралізм, традиції, гендерні питання, освіта, комунікація, ідентичність, being, philosophical turn, philosophical cognition, society, culture, spirituality, values, mythology, value system, multiculturalism, traditions, gender issues, education, communication, identity, 033 Філософія
Бібліографічний опис
Рижик М. Трансформація міфологічної свідомості у сучасному суспільстві (на матеріалі індійської «нової міфології») : дис. … д-ра філос. : 033 Філософія 03 Гуманітарні науки / М. Рижик ; наук. кер. І. В. Голубович ; Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. – Одеса, 2025. – 184 с.
DOI
ORCID:
УДК
165.12:2-264]:316.324.8(043.5)