Захист права інтелектуальної власності заходами адміністративної відповідальності

Альтернативна назва
Protection of intellectual property rights by administrative liability measures
Вантажиться...
Ескіз
Дата
2026
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Заліпаєв Ю. В. Захист права інтелектуальної власності заходами адміністративної відповідальності. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – право (галузь знань 08 – Право). – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. Одеса, 2026. Дисертацію присвячено комплексному дослідженню питань, що стосуються захисту права інтелектуальної власності заходами адміністративної відповідальності. Поступово були вирішені наступні завдання: 1) дослідити інтелектуальну власність як об’єкт адміністративного правового регулювання; 2) визначити місце та значення адміністративної відповідальності у системі адміністративно-правових заходів захисту права інтелектуальної власності в Україні; 3) висвітлити особливості історії розвитку наукової думки про адміністративну відповідальність за порушення у сфері інтелектуальної власності; 4) визначити особливості розвитку в Україні адміністративно-деліктного законодавства щодо захисту права інтелектуальної власності; 5) охарактеризувати суб’єктивні ознаки юридичного складу адміністративного правопорушення, що посягає на право інтелектуальної власності; 6) дослідити об’єктивні ознаки юридичного складу адміністративного правопорушення, що посягає на право інтелектуальної власності; 7) розкрити особливості провадження в справах про адміністративні правопорушення в сфері інтелектуальної власності; 8) проаналізувати практичний досвід суб’єктів адміністративно-юрисдикційної діяльності у сфері захисту права інтелектуальної власності; 9) визначити орієнтири подальшого розвитку адміністративно-деліктного законодавства у сфері захисту права інтелектуальної власності. Доведено, що заходи адміністративної відповідальності, які застосовуються в Україні для захисту права інтелектуальної власності, по-перше, є системою обмежувальних заходів, які передбачені КУпАП та застосовуються таким суб’єктом адміністративно-юрисдикційної діяльності як суд, по-друге, є реакцією держави на факт вчинення особою протиправного діяння, яке підпадає під ознаки адміністративного правопорушення, що посягає на відносини у сфері інтелектуальної власності, по-третє, є однією із груп обмежувальних заходів (окрім заходів попередження і припинення), що застосовуються з метою виховання та покарання особи, а також з метою профілактики подібних правопорушень у майбутньому. На підставі аналізу історичного розвитку адміністративно-деліктного законодавства у сфері захисту права інтелектуальної власності було встановлено, що такий розвиток відбувався несистемно та непослідовно, що обумовлювалося двома факторами – неспроможністю держави захистити відповідні права виключно заходами цивільного права і бажанням держави контролювати та впливати на ті процеси у суспільстві, які вийшли або почали виходити з під її контролю та впливу. У зв’язку із цим, в історії розвитку адміністративно-деліктного законодавства у сфері захисту права інтелектуальної власності запропоновано виділяти сім етапів, кожен із яких характеризується своїми особливостями: 1) з 1991 по 1993 роки; 2) з 1994 по 1995 роки; 3) з 1996 по 1998 роки; 4) з 1999 по 2000 роки; 5) з 2001 по 2016 роки; 6) з 2017 по 2021 роки; 7) з 2022 року по сьогодні. Доведено, що сучасний стан адміністративно-деліктного правового регулювання суб’єктивних ознак адміністративних правопорушень, що посягають на право інтелектуальної власності, є недосконалим, про що свідчать наступні факти: 1) законодавче формулювання статей Особливої частини КУпАП допускає можливість притягнення до адміністративної відповідальності загального суб’єкта, який вчиняє протиправне як у формі умислу, так і з необережності, тоді як аналіз матеріалів практики показує, що по факту відповідальність несе спеціальний суб’єкт, який вчинив діяння умисно; 2) норми адміністративно-деліктного законодавства іноді відстають від динамічного розвитку національного законодавства у сфері інтелектуальної власності, що породжує складнощі як у виявленні суб’єкта правопорушення та форми його вини, так і у застосовуванні статей Особливої частини КУпАП; 3) недоліки адміністративно-деліктного правого регулювання породжують правові колізії у застосуванні норм КУпАП, зокрема, автори чисельних науково-практичних коментарів до КУпАП суперечливо визначають як суб’єкта, так і суб’єктивну сторону правопорушень, які посягають на сферу інтелектуальної власності. На підставі аналізу чинного законодавства та узагальнення положень наукової літератури виділено п’ять основних специфічних рис, що характеризують об’єктивну сторону складу адміністративних правопорушень у сфері інтелектуальної власності: 1) поєднання дії та бездіяльності, особливо у цифровому середовищі, – сучасні склади можуть охоплювати як активні порушення (подання недостовірних відомостей), так і пасивні (невчинення дій щодо блокування доступу, нерозміщення інформації, несвоєчасна відповідь); 2) переважно формальний характер складів – здебільшого достатньо встановлення факту протиправного діяння, тоді як шкідливі наслідки та причинний зв’язок не є обов’язковими елементами складу; 3) зростання значущості факультативних ознак загального складу адміністративного правопорушення (зокрема, час вчинення, спосіб реалізації протиправного діяння, використані засоби і ін.); 4) альтернативні диспозиції є типовими для цієї категорії адміністративних правопорушень (одна стаття КУпАП нерідко охоплює кілька самостійних форм поведінки, що вимагає точного встановлення конкретної реалізованої альтернативи для правильної кваліфікації); 5) бланкетність норм КУпАП зумовлює необхідність звернення до спеціальних законів, які визначають сутність об’єктивної сторони правопорушення. Встановлено, що усталені тенденції правозастосування демонструють обмежену ефективність адміністративної відповідальності порівняно з цивільно-правовими та господарськими способами захисту, адже значна частина проваджень «руйнується» через процесуальні дефекти оформлення матеріалів справи, неоднозначність підходів до конфіскації предмету та потребу в спеціальних знаннях (експертизі) для підтвердження факту незаконного використання об’єктів інтелектуальної власності. Додатково на результативність заходів адміністративної відповідальності впливають: 1) часте застосування інституту малозначності; 2) фіскальна природа адміністративних санкцій, що не забезпечує правовласнику прямої компенсації й послаблює превентивний ефект покарання. Цифровізація ж порушень посилює ці проблеми через труднощі ідентифікації порушника та збереження доказів в Інтернеті, що потребує адаптації процесуальних інструментів до цифрових доказів. Доведено, що системне оновлення адміністративно‑деліктних механізмів у сфері інтелектуальної власності має забезпечити перехід до сучасної моделі примусового реагування, що поєднує превенцію та невідворотність адміністративної відповідальності з належною правовою процедурою, технологічною адаптивністю та відповідністю європейським стандартам. Визначальними орієнтирами такого оновлення виступають: 1) євроінтеграційний курс, що вимагає гармонізації підходів із правом ЄС, підвищення ефективності та пропорційності правозастосування, посилення міжвідомчої координації (зокрема з митними й правоохоронними органами); 2) цифровізація суспільних відносин, яка потребує нормативного закріплення електронних доказів і процедур роботи з ними, а також уточнення складів проступків з урахуванням онлайн‑способів порушення та їх транскордонного характеру.
Zalipaiev Yu. V. Protection of intellectual property rights by administrative liability measures. – Qualifying scientific work on the rights of the manuscript. The dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the speciality 081 – law (field of knowledge – 08 Law). Odesa I. I. Mechnikov National University, Odesa, 2026. The dissertation is devoted to a comprehensive study of issues related to the protection of intellectual property rights by administrative liability measures. The following tasks were gradually solved: 1) to study intellectual property as an object of administrative legal regulation; 2) to determine the place and significance of administrative liability in the system of administrative legal measures for the protection of intellectual property rights in Ukraine; 3) to highlight the features of the history of the development of scientific thought on administrative liability for violations in the field of intellectual property; 4) to determine the features of the development of administrative tort law in Ukraine regarding the protection of intellectual property rights; 5) to characterize the subjective features of the legal structure of an administrative offense that infringes on intellectual property rights; 6) to investigate the objective features of the legal structure of an administrative offense that infringes on intellectual property rights; 7) to reveal the features of proceedings in cases of administrative offenses in the field of intellectual property; 8) to analyze the practical experience of subjects of administrative and jurisdictional activity in the field of protection of intellectual property rights; 9) to determine the guidelines for the further development of administrative and tort legislation in the field of protection of intellectual property rights. It has been proven that the measures of administrative liability applied in Ukraine to protect intellectual property rights are, firstly, a system of restrictive measures provided for by the Code of Administrative Offenses and applied by such a subject of administrative and jurisdictional activity as a court, secondly, they are a reaction of the state to the fact of a person committing an illegal act that falls under the signs of an administrative offense that encroaches on relations in the field of intellectual property, thirdly, they are one of the groups of restrictive measures (except for measures of prevention and termination) applied for the purpose of educating and punishing a person, as well as for the purpose of preventing similar offenses in the future. Based on the analysis of the historical development of administrative tort law in the field of intellectual property rights protection, it was established that such development took place unsystematically and inconsistently, which was due to two factors - the inability of the state to protect the relevant rights exclusively by civil law measures and the desire of the state to control and influence those processes in society that have left or have begun to leave its control and influence. In this regard, in the history of the development of administrative tort law in the field of intellectual property rights protection, it is proposed to distinguish seven stages, each of which is characterized by its own characteristics: 1) from 1991 to 1993; 2) from 1994 to 1995; 3) from 1996 to 1998; 4) from 1999 to 2000; 5) from 2001 to 2016; 6) from 2017 to 2021; 7) from 2022 to the present. It has been proven that the current state of administrative tort law regulation of subjective signs of administrative offenses that infringe on intellectual property rights is imperfect, as evidenced by the following facts: 1) the legislative formulation of the articles of the Special Part of the Code of Administrative Offenses allows for the possibility of bringing to administrative liability a general subject who commits an offense both intentionally and negligently, while an analysis of practice materials shows that in fact a special subject who committed an act intentionally is liable; 2) the norms of administrative tort law sometimes lag behind the dynamic development of national legislation in the field of intellectual property, which creates difficulties both in identifying the subject of the offense and the form of his guilt, and in applying the articles of the Special Part of the Code of Administrative Offenses; 3) shortcomings of administrative tort law regulation give rise to legal conflicts in the application of the norms of the Code of Administrative Offenses, in particular, the authors of numerous scientific and practical commentaries on the Code of Administrative Offenses contradictorily define both the subject and the subjective side of offenses that encroach on the sphere of intellectual property. Based on the analysis of current legislation and the generalization of the provisions of scientific literature, five main specific features have been identified that characterize the objective side of the composition of administrative offenses in the field of intellectual property: 1) a combination of action and inaction, especially in the digital environment - modern compositions can cover both active violations (providing false information) and passive ones (failure to take action to block access, failure to post information, untimely response); 2) the predominantly formal nature of the compositions - in most cases, it is sufficient to establish the fact of an illegal act, while harmful consequences and a causal relationship are not mandatory elements of the composition; 3) an increase in the significance of optional features of the general composition of an administrative offense (in particular, the time of commission, the method of implementing the illegal act, the means used, etc.); 4) alternative dispositions are typical for this category of administrative offenses (one article of the Code of Administrative Offenses often covers several independent forms of behavior, which requires the precise establishment of a specific implemented alternative for correct qualification); 5) the blanket nature of the Code of Administrative Offenses necessitates the use of special laws that determine the essence of the objective side of the offense. It has been established that established trends in law enforcement demonstrate limited effectiveness of administrative liability compared to civil and commercial methods of protection, since a significant part of the proceedings is “destroyed” due to procedural defects in the preparation of case materials, ambiguity of approaches to confiscation of the object and the need for special knowledge (expertise) to confirm the fact of illegal use of intellectual property objects. In addition, the effectiveness of administrative liability measures is influenced by: 1) frequent application of the institute of minor importance; 2) the fiscal nature of administrative sanctions, which does not provide the rightholder with direct compensation and weakens the preventive effect of punishment. The digitalization of violations exacerbates these problems due to the difficulties of identifying the violator and preserving evidence on the Internet, which requires the adaptation of procedural tools to digital evidence. It has been proven that the systematic update of administrative tort mechanisms in the field of intellectual property should ensure the transition to a modern model of coercive response, combining prevention and inevitability of administrative liability with due legal procedure, technological adaptability and compliance with European standards. The defining guidelines for such an update are: 1) the European integration course, which requires harmonization of approaches with EU law, increasing the efficiency and proportionality of law enforcement, and strengthening interdepartmental coordination (in particular with customs and law enforcement agencies); 2) the digitalization of public relations, which requires the regulatory consolidation of electronic evidence and procedures for working with them, as well as the clarification of the components of offenses, taking into account online methods of violation and their cross-border nature.
Опис
Ключові слова
інтелектуальна власність, право інтелектуальної власності, об’єкт авторського права, захист прав інтелектуальної власності, адміністративна відповідальність, адміністративне правопорушення, провадження у справі, процес, судочинство, адміністративне провадження, обмежувальні заходи, примусові заходи, судова практика, intellectual property, intellectual property law, copyright object, protection of intellectual property rights, administrative liability, administrative offense, proceedings, process, judicial proceedings, administrative proceedings, restrictive measures, coercive measures, judicial practice, 081 Право
Бібліографічний опис
Заліпаєв Ю. В. Захист права інтелектуальної власності заходами адміністративної відповідальності : дис. … д-ра філос. у галузі 08 Право : 081 / Ю. В. Заліпаєв ; наук. керівник О. І. Миколенко ; Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. Одеса, 2026. 277 с.
DOI
ORCID:
УДК
342.951(043.5):347.77/.78