Поняття та загальна класифікація сімейних правовідносин

Вантажиться...
Ескіз
Дата
2020
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право». – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова Міністерства освіти і науки України, Одеса, 2020; Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна Міністерства освіти і науки України, Харків, 2021. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове розв’язання актуальної науково-прикладної проблеми сімейного права України – розроблена системна концепція загальної класифікації сімейних правовідносин, що містить потенціал для ефективної розбудови останніх у процесі сучасної рекодифікації цивільного законодавства. В роботі зроблено акцент на тому, що проблеми правовідносин є одними з найскладніших у теорії права, проблеми класифікації сімейних правовідносин є ключовими для розвитку сімейного права як самостійного розділу юридичної науки. Зауважено, що в ракурсі досліджуваної проблематики стабільні відносини, пов’язані зі шлюбом, особистими немайновими та майновими правами і обов’язками подружжя, батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім’ї та родичів, мають важливе соціальне значення. З урахуванням проведеного дослідження зроблено висновок про те, що, незважаючи на те, що інститут сім’ї є важливою ланкою національного суспільства, де зростають і виховуються діти, формується особистість людини, задовольняються потреби літніх людей, в Україні досі не переглянуто Концепцію державної сімейної політики, схвалену постановою Верховною Радою України від 17 вересня 1999 р. № 1063XIV. Відзначаючи прогресивний зміст згаданої Концепції, положення якої ґрунтуються на нормах міжнародно-правових актів у сфері загальних прав людини, охорони сім’ї та дитинства, водночас визнано, що з моменту її схвалення Україна стала учасником інших міжнародних угод, конвенцій, норми яких потребують якісних імплементації у законодавство і застосування на практиці. Акцентовано увагу на тому, що саме сім’я визначається у міжнародній і національній правовій політиці основним елементом забезпечення стабільності держави, гарантією побудови громадянського суспільства. Зауважено, що сім’я відіграє велику роль у збереженні і підтриманні духовних традицій народу України. Трансформації у сфері суспільних відносин безпосередньо відображаються у правовому регулюванні сімейних відносин в цілому. В роботі зроблено висновок про те, що недостатня, а часом вкрай слабка розробка окремих норм сімейного права, диктує нагальну необхідність їх подальшого вдосконалення, а також усунення існуючих прогалин у регулюванні сімейних відносин. Зауважено, що з ухваленням Сімейного кодексу України поняття «сім’я» припинило бути суто соціальним, соціологічним поняттям, а набуло юридичного значення, має вплив на формування суб’єктного складу сімейних правовідносин, на їх зміст. На підставі проведеного аналізу сформульовано та обґрунтовано висновок про те, що до визначення окремих видів сімейних правовідносин звертаються дослідники майже всіх сімейно-правових і цивільно-правових наукових розвідок, присвячених вивченню конкретних шлюбно-сімейних правових відносин. До основних науково обґрунтованих результатів проведеного дослідження належать, зокрема, положення, які вперше виносяться на захист: – на підставі вивчення наукових досліджень з проблем приватного права, законодавства періоду входження України до складу інших держав та в добу незалежності виявлено трансформаційні процеси в розвитку інститутів сімейного права. Доведено послідовну змінюваність інститутів сімейного права залежно від звичаєвих, моральних та релігійних норм. Обґрунтовано та доведено існування взаємозв’язку і взаємовпливу соціальних норм у сімейних відносинах. Продемонстровано зміну правового статусу членів сім’ї починаючи від безмежної влади чоловіка і батька до рівноправності подружжя в сім’ї, від дитини як об’єкта сімейних прав до дитини як суб’єкта сімейних правовідносин; – здійснено класифікацію сімейних правовідносини за видами залежно від суб’єктного складу правовідносин та їх змісту (взаємних прав і обов’язків учасників). Систему сімейних правовідносин становлять: 1) правовідносини між подружжям (правовідносини між нареченими (зарученими); правовідносини між подружжям, яке зареєструвало шлюб в органі державної реєстрації актів цивільного стану; правовідносини між жінкою та чоловіком, які проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою (фактичні шлюбні відносини); правовідносини між колишнім подружжям у разі набуття права на утримання після розірвання шлюбу. Правовідносини між колишнім подружжям щодо поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, належать до цивільних правовідносин; 2) правовідносини між батьками і дітьми (правовідносини між батьками і дітьми на підставі кровного споріднення; правовідносини між усиновлювачами і усиновленими (штучна спорідненість)); 3) правовідносини між іншими родичами (правовідносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками; правовідносини між братами та сестрами; правовідносини між мачухою, вітчимом і пасинком, падчеркою); 4) квазі-сімейні правовідносини (правовідносини між опікунами/піклувальниками та підопічними; правовідносини між прийомними батьками та підопічними дітьми; правовідносини між батьками-вихователями та підопічними дітьми); Сформульовано тезу, що правовідносини між патронатними вихователями і дітьми належать до цивільно-правових, які врегульовують адання соціальних послуг; 5) правовідносини з фактичного виховання між особою, яка взяла у свою сім’ю дитину, та такою дитиною щодо її виховання, захисту та утримання; – обґрунтовано висновок, що міжгалузеві зв’язки елементів системи права проявляються у збігові інтересів приватного і публічного права щодо охорони і захисту сім’ї, прав та інтересів її членів. Обґрунтовано доцільність співвідношення норм публічного і приватного права в механізмі правового регулювання сімейних відносин. Ефективність правового регулювання залежить від співмірності застосування норм, визначається результатом досягненням мети; – доведено, що під принципами сімейного права слід розуміти основні засади, ідеї, що визначають соціальне призначення сімейного права, та відповідно до яких норми сімейного права регулюють особисті немайнові і майнові відносини між учасниками сімейних відносин; – обґрунтовується необхідність доповнення Сімейного кодексу України нормами-принципом, що встановлюватимуть межі здійснення сімейних прав; – доводиться, що зловживання правом може відбуватись не лише батьками щодо дітей, а й дітьми щодо батьків, іншими родичами щодо дітей. Сформульовано визначення «зловживання сімейним правом», під яким пропонується розуміти правопорушення, під яким слід розуміти такі дії, вчинки суб’єктів сімейних правовідносин, за яких можливо, не порушуючи загальноприйняті норми поведінки, втілити негідні наміри та заподіяти шкоду іншим. Метою втілення наведеної ідеї є гармонізація власне норм Сімейного кодексу України, а також норм Сімейного кодексу України із нормами Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Наведена пропозиція обґрунтована для подальшого її закріплення у нормах Сімейного кодексу України; – обґрунтовується необхідність внесення змін до ч. 1 ст. 1 Сімейного кодексу України, яка визначає предмет сімейно-правового регулювання шляхом доповнення нормою про те, що Сімейний кодекс України врегульовує відносин з влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Можливість формування сімейних відносин у прийомній сім’ї підтверджується практикою ЄСПЛ, законодавче визнання такої можливості сприятиме стабільності сімейного влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; – окреслено перспективи розвитку сімейного законодавства в процесі рекодифікації цивільного та сімейного законодавства. Обґрунтовується доцільність здійснення рекодифікації Цивільного кодексу України шляхом декодифікації Господарського кодексу України. Оптимальне поєднання норм кодексів сприятиме ефективному врегулюванню цивільних, у т. ч. підприємницьких, правовідносин. Наведено перелік аргументів на користь того, що Сімейний кодекс України має бути сформовано як окремий кодифікований акт, що врегульовує приватні відносини у сфері сім’ї та родини. З урахуванням висновків, отриманих на підставі проведеного дослідження, доводиться логічність структури Сімейного кодексу України за взірцем книги шостої проекту Цивільного кодексу України 1996 р. у доопрацьованій редакції 1999 р.
Qualifying scientific paper as a manuscript. Thesis for a Doctoral Degree in Law Specialty 12.00.03 «Civil Law and CivilProcedure; Family Law; International Private Law. – Odessa I. I. Mechnikov National University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Odessa, 2020; V. N. Karazin Kharkiv National University of the Ministry of Education and Science of Ukraine, Kharkiv, 2021. The dissertation provides a theoretical generalization and a new solution to the current scientific and applied problem of family law of Ukraine – developed a systematic concept of general classification of family relations, which contains the potential for effective development of the latter in the process of modern recoding of civil law. Problems of legal relations are one of the most difficult in the theory of law, problems of classification of family legal relations are key to the development of family law as an independent branch of legal science. Stable relationships related to marriage, personal non-property and property rights and responsibilities of spouses, parents and children, adoptive parents and adopted children, other family members and relatives are of great social importance. Despite the fact that the institution of the family is an important part of the national society, where children grow up, a person’s personality is formed, the needs of the elderly are met, the Concept of State Family Policy approved by the Verkhovna Rada of Ukraine on September 17, 1999 has not been revised № 1063-XIV. Noting the progressive content of the mentioned Concept, the provisions of which are based on the norms of international legal acts in the field of general human rights, protection of the family and childhood, we recognize that since its approval Ukraine has become a party to other international agreements, conventions in legislation and application in practice. The family is defined in international and national legal policy as the main element of ensuring the stability of the state, a guarantee of building a civil society. The family plays an important role in preserving and maintaining the spiritual traditions of the people of Ukraine. Transformations in the field of public relations are directly reflected in the legal regulation of family relations in general. Insufficient, and sometimes extremely weak, development of certain norms of family law dictates the urgent need for their further improvement, as well as the elimination of existing gaps in the regulation of family relations. With the adoption of the IC of Ukraine, the concept of «family» has ceased to be a purely social, sociological concept, and has acquired legal significance, has an impact on the formation of the subjective composition of family relations, their content. Researchers of almost all family law and civil law scientific investigations devoted to the study of specific marital and family legal relations turn to the definition of certain types of family legal relations. The main scientifically substantiated results of the study include, in particular, the provisions that are first submitted for defense: – on the basis of the study of scientific research on the problems of private law, the legislation of the period of Ukraine’s accession to other states and the era of independence, transformational processes in the development of family law institutions were identified. The consistent variability of family law institutions depending on customary, moral and religious norms has been proved. The existence of interrelation and mutual influence of social norms in family relations is substantiated and proved. It shows the change in the legal status of family members from the unlimited power of husband and father to the equality of spouses in the family, from the child as an object of family rights to the child as a subject of family relations; – classification of family legal relations by types depending on the subject composition of legal relations and their content (mutual rights and obligations of participants). The system of family relations consists of: 1) legal relations between spouses (legal relations between brides) marital relations), legal relations between the former spouses in case of acquisition of the right to maintenance after divorce. Legal relations between the former spouses regarding the division of property, which is the object of the right of joint joint ownership of the spouses, belong to civil legal relations; 2) legal relations between parents and children (legal relations between parents and children on the basis of blood relationship; legal relations between adoptive parents and adopted children (artificial kinship)); 3) legal relations between other relatives (legal relations between grandmother, grandfather, great-grandmother, great-grandfather and grandchildren, great-grandchildren; legal relations between brothers and sisters; legal relations between stepmother, stepfather and stepson, stepdaughter); 4) quasi-family legal relations (legal relations between guardians / trustees and wards; legal relations between foster parents and wards; legal relations between foster parents and wards); The thesis is formulated that the legal relations between foster parents and children belong to the civil law, which will regulate the provision of social services. 5) legal relations on actual upbringing between a person who has adopted a child and such a child with regard to his / her upbringing, protection and maintenance; – the conclusion is substantiated that interbranch connections of elements of the legal system are shown in coincidence of interests of private and public law concerning protection and protection of a family, the rights and interests of its members. The expediency of the ratio of public and private law in the mechanism of legal regulation of family relations is substantiated. The effectiveness of legal regulation depends on the proportionality of the application of norms, determined by the result of achieving the goal; – it is proved that the principles of family law should be understood as the basic principles, ideas that determine the social purpose of family law, and according to which the rules of family law govern personal non-property and property relations between participants in family relations; – the necessity of supplementing the IC of Ukraine with normsprinciples that will establish the limits of exercising family rights is substantiated; – it is proved that abuse of rights can occur not only by parents in relation to children, but also by children in relation to parents, other relatives in relation to children. Abuse of family law is an offense, which should be understood as such actions, actions of the subjects of family law, in which it is possible, without violating the generally accepted norms of behavior, to implement unworthy intentions and harm others. The purpose of the implementation of this idea is to harmonize the actual norms of the IC of Ukraine, as well as the norms of the IC of Ukraine with the norms of the Law of Ukraine «On Prevention and Counteraction to Domestic Violence». This proposal is justified for its further consolidation in the norms of the IC of Ukraine; – the necessity of making changes to part 1 of Art 1 of the IC of Ukraine, which determines the subject of family law regulation, by supplementing the rule that the IC of Ukraine regulates the placement of orphans and children deprived of parental care. The possibility of forming family relations in a foster family is confirmed by the practice of the European Court of Human Rights, the legislative recognition of such a possibility will contribute to the stability of family placement of orphans and children deprived of parental care; – outlines the prospects for the development of family law in the process of recoding civil and family law. The expediency of recoding the Central Committee of Ukraine by decoding the Civil Code of Ukraine is substantiated. The optimal combination of codes will contribute to the effective settlement of civil, including business, legal relations. The IC of Ukraine should be formed as a separate codified act that regulates private relations in the field of family and family. The logic of the structure of the Insurance Code of Ukraine on the model of the sixth book of the draft of the Central Committee of Ukraine in 1996 in the revised edition of 1999 is proved.
Опис
Ключові слова
класифікація сімейних правовідносин, учасники сімейних правовідносин, правовідносини між подружжям, правовідносини між батьками та дітьми, правові відносини між іншими родичами, усиновлення, опіка та піклування, влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, рекодифікація цивільного законодавства, classification of family legal relations, participants of family legal relations, legal relations between spouses, legal relations between other relatives, legal relations between parents and children, adoption, guardianship and custody, placement of orphans and children deprived of parental care, recoding of civil law
Бібліографічний опис
Труба В. І. Поняття та загальна класифікація сімейних правовідносин : дис ... д-ра юрид. наук : [спец.] 12.00.03 "Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право" / В. І. Труба. – Одеса, 2020. – 470 с.
DOI
ORCID:
УДК