Юрій Липа в українському національному русі першої половини XX століття
Альтернативна назва
Yuriy Lypa in the Ukrainian national movement of the first half of the 20th century
Вантажиться...
Дата
2026
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Кучеренко С. В. Юрій Липа в українському національному русі першої половини ХХ століття
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 032 – Історія та археологія. – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, м. Одеса, 2026. – Кваліфікаційна наукова робота на правах рукопису.
У дисертаційній роботі досліджено життєвий шлях і творчу спадщину громадсько-політичного діяча, письменника, лікаря, історіософа і геополітика Юрія Івановича Липи (1900-1944) та його причетність до українського національного руху. Йдеться про організовані зусилля українських інтелектуалів та активістів, будівничих нації, спрямовані на здійснення актуальних прогресивних змін у розвитку українства від зацікавлення спадщиною та окреслення самобутності через самовизначення і розбудову власної держави до самоствердження і самореалізації спільно з іншими націями світу.
Актуальність. Ю. Липа належав до молодшого покоління сучасників Української революції, був учасником українського національного руху другої половини 1920-х – початку 1940-х років поза межами України в умовах еміграції, де збагатив українську національну думку власним варіантом української ідеї, та зробивши екзистенційний вибір, повернувся на українську землю для боротьби, де і зустрів свою смерть.
Ставлення до автора «Всеукраїнської трилогії» як було неоднозначним за життя, так і після його загибелі залишилося суперечливим. В українському суспільстві та у політичних колах країн-сусідів України усталилися різні погляди, аж до протилежних, на постать Ю. Липи, його діяльність, ідеї та праці. Контроверсійність оцінок життєвого шляху і творчої спадщини митця- мислителя потребує неупередженого аналізу джерел і фактів, пов’язаних з його біографією і творчістю.
В процесі дослідження було виконано завдання: 1) проаналізовано історіографічний доробок; 2) опрацьовано сукупність джерел; 3) застосовано відповідний методологічний інструментарій; 4) складено початки родоводу Ю. Липи; 5) реконструйовано біографію; 6) досліджено різноманітну громадську, літературну, культурну, наукову та професійну діяльність Ю. Липи; 7) проаналізовано творчу спадщину; 8) прослідковано еволюцію діяльності й творчості; 9) доведено гіпотезу щодо притаманності Ю. Липі риси життєтворчості, розкрито її зміст.
Хронологічні рамки дослідження були обумовлені роками життя Ю. Липи, від народження у 1900 р. до загибелі у 1944 р. Разом з тим дослідницька оптика виходила за ці межі й охоплювала період від перших відгуків 1917 року до сьогодення у вивченні його діяльності, творчості та спадщини, а також загалом ХІХ–ХХІ століття у пошуках відомостей про предків і нащадків.
Територіальні межі дослідження визначені географією життєвого шляху Ю. Липи, що здебільшого обіймає територію сучасної України та Польщі: Полтавська і Херсонська губернії Російської імперії (1900-1917), УНР (1917-1918), ЗУНР (1918-1920), Річ Посполита ІІ (1920-1939), Генеральне губернаторство Німецької імперії (1939-1944), з урахуванням поїздок до Великобританії (1931), Франції (1937), Німеччини (1940, 1941), Румунії (1941), а також окупованих територій УРСР (1942).
В першому розділі здійснено комплексне опрацювання джерельної та історіографічної бази дослідження із використанням методологічного інструментарію гуманітарних наук та застосуванням міждисциплінарного підходу. Сформульовано гіпотезу щодо життєтворчості Ю. Липи.
В другому розділі прослідковано формування і становлення Ю. Липи як майбутнього культурного, суспільного і політичного діяча, письменника і лікаря. Перевірено гіпотезу життєтворчості щодо спрямованості та наповненості першої половини його життєвого шляху під час так званої «батьківської доби»: від потрапляння 9-річного Г. Геращенка у родину батька та участі поруч з І. Липою в подіях Української революції в Одесі до виїзду на територію Польщі й початку медичних студій.
В третьому розділі простежено розвиток Ю. Липи, громадську активність, професійне вдосконалення, віднайдення життєвого покликання та усвідомлення призначення. Рух від ідеолога української студентської корпорації «Чорноморе» в напрямку створення Українського Чорноморського Інституту; зростання недосвідченого терапевта до фітотерапевта-практика і науковця; перетворення поета, есеїста та прозаїка на публіциста-історіософа та геополітика. Відпрацьовано гіпотезу життєтворчості на біографії діяча і творчості митця у міжвоєнну добу.
В четвертому розділі досліджено діяльність Ю. Липи в роки другої світової війни: організація Українського Чорноморського Інституту, створення «Всеукраїнської трилогії», декілька спроб вплинути на політику Німеччини щодо України. Перевірено слушність гіпотези життєтворчості у воєнних умовах і обставинах, як от свідому зміну місця проживання, лікарська допомога цивільному населенню та бійцям УПА, продовження літературної і публіцистичної діяльності в часи випробувань, гідна зустріч зі смертю.
Наукова новизна одержаних результатів: 1) віднайдено нові біографічні джерела, в тому числі автобіографічні сюжети у творах Ю. Липи та його батька І. Липи; 2) укладено найповнішу бібліографію публікацій про Ю. Липу в хронологічному, тематичному та алфавітному покажчиках; 3) прослідковано історію липознавства, де визначено роль діаспори і схарактеризовано сучасний стан липознавства; 4) складено початки родоводу Ю. Липи по материнській та батьківській лініях; 5) запропоновано нову періодизацію біографії Ю. Липи, в основу якої покладено етапи становлення митця, медика, мислителя; 6) реконструйовано життєвий шлях Ю. Липи, зокрема початковий період біографії (раннє дитинство на Полтавщині, дитинство і підліткові роки на Одещині); визначено роль Ю. Липи в українському студентському корпораційному русі «Чорноморе»; висвітлено спроби Ю. Липи вплинути на політику Німеччини щодо України; 7) удосконалено відомості про одеську, станіславівську, кам’янецьку, тарнівську, винниківську, познанську, варшавську, яворівську сторінки життя Ю. Липи (зокрема додано інформацію про другу медичну освіту і політичні студії; діяльність в українській громаді Варшави; відродження видавництва «Народній стяг» на еміграції; провідництво у варшавському Допомоговому комітеті; уточнено місця і дати проживання, лікарювання і творчості; створено карту меморіальних місць родини Лип; 8) укладено реєстр творчої спадщини шляхом упорядкування бібліографії опублікованих творів Ю. Липи у вигляді алфавітного, хронологічного й тематичного покажчиків з урахуванням відомих, малознаних та нововіднайдених творів, прослідковано процес її збереження і републікації; 9) поглиблено вивчення творчості Ю. Липи, зокрема актуалізовано статті про «Братерство Тарасівців», Українську революцію та есеї, присвячені знаковим постатям (Т. Шевченко, І. Франко, М. Грушевський, С. Петлюра та інші); проаналізовано розвідки, опубліковані в журналі та календарі «Чорноморе» (1925-1929, 1932), підпільному журналі «Вогонь» (1940-1941), «Чорноморських збірниках» УЧІ (1942-1943), часописах «Наші дні» (1942-1944), «Краківські вісті» (1943-1944) тощо; прослідковано історію написання історіософсько-геополітичних праць «Призначення України», «Чорноморська доктрина», «Розподіл Росії» (1938-1941), об’єднаних пізніше першим біографом і бібліографом Ю. Липи Левом Биковським у «Всеукраїнську трилогію»; 10) зроблено спробу показати єдність художньої, медичної та публіцистичної творчості митця-медика-мислителя.
Впровадження результатів роботи: 1) організовано та проведено V-Х Всеукраїнські науково-практичні конференції «Липівські читання» (Кам’янець-Подільський, Одеса, Львів, Київ, Полтава, Івано-Франківськ), опубліковано матеріали; 2) видано біо-бібліографічний довідник творів Ю. Липи «Три брати» до 100-річчя його перших публікацій; 3) підготовлено до друку біобібліографічний довідник публікацій про Ю. Липу «Голоси довкола» до 110-річчя перших рецензій на його перші брошури; 4) створено ілюстрований меморіальний реєстр місць, пов’язаних з життям, діяльністю і творчістю Івана та Юрія Лип до 115-річчя народження; 5) виправлено і доповнено хроніку життя Ю. Липи; 6) видано біографічні нариси про Івана і Юрія Лип в серії «Знамениті українці»; 7) видано збірники поезії й малої прози Ю. Липи; укладено і здано до друку том невідомих і малознаних літературних творів, літературознавчих та мистецтвознавчих праць; 8) запропоновано доповнення навчальних курсів і спецкурсів з біографістики, бібліографії, історіографії, історичного та літературного краєзнавства, джерелознавства, літературознавства, історії української діаспори, історії українського студентського руху; історії національного руху; історії української національної думки; 9) організовано лекторій «Липівські зустрічі» спільно з Благодійним Фондом імені І. та Ю. Лип в Українському клубі Одеси.
Kucherenko S. V. Yuriy Lypa in the Ukrainian national movement of the first half of the 20th century Dissertation submitted for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 032 – History and Archaeology. – Odesa National University named after I.I. Mechnikov, Odesa, 2026. – A qualifying research paper on manuscript rights. The dissertation explores the life path and creative legacy of the public and political figure, writer, doctor, historiographer and geopolitician Yuriy Ivanovych Lypa (1900-1944) and his involvement in the Ukrainian national movement. It is about the organized efforts of Ukrainian intellectuals and activists, nation builders, aimed at implementing relevant progressive changes in the development of Ukrainians from interest in heritage and defining identity through self-determination and building one's own state to self-affirmation and self-realization together with other nations of the world. Relevance. Y. Lypa belonged to the younger generation of contemporaries of the Ukrainian Revolution, was a participant in the Ukrainian national movement of the second half of the 1920s - early 1940s outside Ukraine in emigration, where he enriched Ukrainian national thought with his own version of the Ukrainian idea, and having made an existential choice, returned to Ukrainian soil to fight, where he met his death. The attitude towards the author of the “All-Ukrainian Trilogy” was both ambiguous during his lifetime and remained controversial after his death. In Ukrainian society and in political circles of Ukraine's neighbouring countries, different views, even opposing ones, have been established on the figure of Y. Lypa, his activities, ideas and works. The controversial nature of assessments of the life path and creative heritage of the artist-thinker requires an impartial analysis of sources and facts related to his biography and work. The controversial nature of the assessments of the life path and creative heritage of the artist-thinker requires an impartial analysis of the sources and facts related to his biography and creativity. In the process of the research, the following tasks were completed: 1) the historiographical work was analyzed; 2) the set of sources was processed; 3) the appropriate methodological tools were applied; 4) the beginnings of the lineage of Yu. Lypa were compiled; 5) the biography was reconstructed; 6) the various public, literary, cultural, scientific and professional activities of Yu. Lypa were investigated; 7) the creative heritage was analyzed; 8) the evolution of activity and creativity was traced; 9) the hypothesis regarding the inherent features of Yu. Lypa's life creativity was proven, its content was revealed. The chronological framework of the study was determined by the years of Yu. Lypa's life, from birth in 1900 to his death in 1944; years of research into his activities and creativity from the first reviews in 1917 to the present; as well as the 19th – 21st centuries in search of the ancestors and descendants of Yu. Lypa. The territorial boundaries of the research are determined by the geography of Yu. Lypa’s life path, which mostly covers the territory of modern Ukraine and Poland: Poltava and Kherson provinces of the Russian Empire (1900-1917), the Ukrainian People’s Republic (1917-1918), the Western Ukrainian People’s Republic (1918-1920), the Rzeczpospolita Polska II (1920-1939), the General Governorate of the German Empire (1939-1944), taking into account trips to Great Britain (1931), France (1937), Germany (1940, 1941), Romania (1941), as well as the occupied territories of the Ukrainian SSR (1942). The first section provides a comprehensive study of the source and historiographical base of the study using the methodological tools of the humanities and an interdisciplinary approach. A hypothesis is formulated regarding the creative life of Yu. Lypa. The second section traces the formation and development of Yu. Lypa as a future cultural, social and political figure, writer and doctor. The hypothesis of creative life is tested regarding the direction and content of the first half of his life path during the so-called “father’s era”: from the arrival of 9-year-old G. Gerashchenko in his father’s family and participation alongside I. Lypa in the events of the Ukrainian Revolution in Odessa to his departure to Poland and the beginning of medical studies. The third section traces the development of Yu. Lypa, public activity, professional improvement, finding his life calling and awareness of his purpose. The movement from the ideologist of the Ukrainian student corporation “Chornomore” towards the creation of the Ukrainian Black Sea Institute; the growth of an inexperienced therapist to a practicing phytotherapist and scientist; the transformation of a poet, essayist and prose writer into a publicist-historiographer and geopolitician. The hypothesis of life-creation is worked out on the biography of the figure and the artist's work in the interwar period. The fourth chapter examines the activities of Y. Lypa during the Second World War: the organization of the Ukrainian Black Sea Institute, the creation of the “All-Ukrainian Trilogy”, several attempts to influence Germany's policy towards Ukraine. The validity of the hypothesis of life-creation in wartime conditions and circumstances is tested, such as a conscious change of place of residence, medical assistance to the civilian population and UPA fighters, the continuation of literary and journalistic activities in times of trials, a dignified meeting with death. The scientific novelty of the results obtained: 1) new biographical sources were found, including autobiographical plots in the works of Yu. Lypa and his father I. Lypa; 2) the most complete bibliography of publications about Yu. Lypa was compiled in chronological, thematic and alphabetical indexes; 3) the history of Lypa studies was traced, where the role of the diaspora was determined and the current state of Lypa studies was characterized; 4) the beginnings of Yu. Lypa's family tree along the maternal and paternal lines were compiled; 5) a new periodization of Yu. Lypa's biography was proposed, based on the stages of the formation of an artist, physician, and thinker; 6) the life path of Yu. Lypa was reconstructed, in particular the initial period of the biography (early childhood in the Poltava region, childhood and adolescence in the Odessa region); the role of Yu. Lypa in the Ukrainian student corporate movement “Chornomore” was determined; attempts by Yu. Lypa to influence Germany's policy towards Ukraine were highlighted; 7) information about the Odesa, Stanislaviv, Kamianets, Tarnów, Vynnyky, Poznań, Warsaw, and Yavoriv pages of Yu. Lypa's life was improved (in particular, information was added about the second medical education and political studies; activity in the Ukrainian community of Warsaw; revival of the publishing house “Narodniy Styag” in emigration; leadership in the Warsaw Relief Committee; places and dates of residence, treatment, and creativity were clarified; a map of memorial sites of the Lypa family was created; 8) a register of creative heritage was compiled by arranging the bibliography of Yu. Lypa's published works in the form of alphabetical, chronological, and thematic indexes, taking into account well-known, little-known, and newly discovered works, and the process of its preservation and republication was traced; 9) the study of the work of Y. Lypa was deepened, in particular, the articles on the “Brotherhood of Tarasivtsi”, the Ukrainian Revolution and essays dedicated to iconic figures (T. Shevchenko, I. Franko, M. Hrushevsky, S. Petliura and others) were updated; the intelligence published in the magazine and calendar “Chornomore” (1925-1929, 1932), the underground magazine “Vogon” (1940-1941), the “Chornomore Collections” of the UChI (1942-1943), the magazines “Nashi dni” (1942-1944), “Krakiwski visti” (1943-1944), etc. were analyzed; the history of writing the historiosophical and geopolitical works “The Purpose of Ukraine”, “The Black Sea Doctrine”, “The Partition of Russia” (1938-1941) was traced, later united by the first biographer and bibliographer of Yu. Lypa, Lev Bykovsky, into the “All-Ukrainian Trilogy”; 10) an attempt was made to show the unity of the artistic, medical and journalistic creativity of the artist-physician-thinker. Implementation of the results of the work: 1) the V-X All-Ukrainian Scientific and Practical Conferences “Lypivski Readings” were organized and held (Kamyanetsia-Podilskyi, Odesa, Lviv, Kyiv, Poltava, Ivano-Frankivsk), materials were published; 2) a bio-bibliographic reference book of the works of Yu. Lypa “Three Brothers” was published to the 100th anniversary of his first publications; 3) a biobibliographic guide to publications about Yu. Lypa “Voices Around” was prepared for publication by the 110th anniversary of the first reviews of his first brochures; 4) an illustrated memorial register of places related to the life, activities and creativity of Ivan and Yuriy Lypy was created by the 115th anniversary of his birth; 5) the chronicle of Yu. Lypa’s life was corrected and supplemented; 6) biographical sketches about Ivan and Yuriy Lypy were published in the series “Famous Ukrainians”; 7) collections of poetry and short prose by Yu. Lypa were published; a volume of unknown and little-known literary works, literary and art criticism works was compiled and submitted for publication; 8) proposed to supplement educational courses and special courses in biography, bibliography, historiography, historical and literary local history, source studies, literary studies, history of the Ukrainian diaspora, history of the Ukrainian student movement; history of the national movement; history of Ukrainian national thought; 9) organized a lecture series “Lypivski Meetings" together with the I. and Yu. Lypy Charitable Foundation in the Ukrainian Club of Odessa.
Kucherenko S. V. Yuriy Lypa in the Ukrainian national movement of the first half of the 20th century Dissertation submitted for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 032 – History and Archaeology. – Odesa National University named after I.I. Mechnikov, Odesa, 2026. – A qualifying research paper on manuscript rights. The dissertation explores the life path and creative legacy of the public and political figure, writer, doctor, historiographer and geopolitician Yuriy Ivanovych Lypa (1900-1944) and his involvement in the Ukrainian national movement. It is about the organized efforts of Ukrainian intellectuals and activists, nation builders, aimed at implementing relevant progressive changes in the development of Ukrainians from interest in heritage and defining identity through self-determination and building one's own state to self-affirmation and self-realization together with other nations of the world. Relevance. Y. Lypa belonged to the younger generation of contemporaries of the Ukrainian Revolution, was a participant in the Ukrainian national movement of the second half of the 1920s - early 1940s outside Ukraine in emigration, where he enriched Ukrainian national thought with his own version of the Ukrainian idea, and having made an existential choice, returned to Ukrainian soil to fight, where he met his death. The attitude towards the author of the “All-Ukrainian Trilogy” was both ambiguous during his lifetime and remained controversial after his death. In Ukrainian society and in political circles of Ukraine's neighbouring countries, different views, even opposing ones, have been established on the figure of Y. Lypa, his activities, ideas and works. The controversial nature of assessments of the life path and creative heritage of the artist-thinker requires an impartial analysis of sources and facts related to his biography and work. The controversial nature of the assessments of the life path and creative heritage of the artist-thinker requires an impartial analysis of the sources and facts related to his biography and creativity. In the process of the research, the following tasks were completed: 1) the historiographical work was analyzed; 2) the set of sources was processed; 3) the appropriate methodological tools were applied; 4) the beginnings of the lineage of Yu. Lypa were compiled; 5) the biography was reconstructed; 6) the various public, literary, cultural, scientific and professional activities of Yu. Lypa were investigated; 7) the creative heritage was analyzed; 8) the evolution of activity and creativity was traced; 9) the hypothesis regarding the inherent features of Yu. Lypa's life creativity was proven, its content was revealed. The chronological framework of the study was determined by the years of Yu. Lypa's life, from birth in 1900 to his death in 1944; years of research into his activities and creativity from the first reviews in 1917 to the present; as well as the 19th – 21st centuries in search of the ancestors and descendants of Yu. Lypa. The territorial boundaries of the research are determined by the geography of Yu. Lypa’s life path, which mostly covers the territory of modern Ukraine and Poland: Poltava and Kherson provinces of the Russian Empire (1900-1917), the Ukrainian People’s Republic (1917-1918), the Western Ukrainian People’s Republic (1918-1920), the Rzeczpospolita Polska II (1920-1939), the General Governorate of the German Empire (1939-1944), taking into account trips to Great Britain (1931), France (1937), Germany (1940, 1941), Romania (1941), as well as the occupied territories of the Ukrainian SSR (1942). The first section provides a comprehensive study of the source and historiographical base of the study using the methodological tools of the humanities and an interdisciplinary approach. A hypothesis is formulated regarding the creative life of Yu. Lypa. The second section traces the formation and development of Yu. Lypa as a future cultural, social and political figure, writer and doctor. The hypothesis of creative life is tested regarding the direction and content of the first half of his life path during the so-called “father’s era”: from the arrival of 9-year-old G. Gerashchenko in his father’s family and participation alongside I. Lypa in the events of the Ukrainian Revolution in Odessa to his departure to Poland and the beginning of medical studies. The third section traces the development of Yu. Lypa, public activity, professional improvement, finding his life calling and awareness of his purpose. The movement from the ideologist of the Ukrainian student corporation “Chornomore” towards the creation of the Ukrainian Black Sea Institute; the growth of an inexperienced therapist to a practicing phytotherapist and scientist; the transformation of a poet, essayist and prose writer into a publicist-historiographer and geopolitician. The hypothesis of life-creation is worked out on the biography of the figure and the artist's work in the interwar period. The fourth chapter examines the activities of Y. Lypa during the Second World War: the organization of the Ukrainian Black Sea Institute, the creation of the “All-Ukrainian Trilogy”, several attempts to influence Germany's policy towards Ukraine. The validity of the hypothesis of life-creation in wartime conditions and circumstances is tested, such as a conscious change of place of residence, medical assistance to the civilian population and UPA fighters, the continuation of literary and journalistic activities in times of trials, a dignified meeting with death. The scientific novelty of the results obtained: 1) new biographical sources were found, including autobiographical plots in the works of Yu. Lypa and his father I. Lypa; 2) the most complete bibliography of publications about Yu. Lypa was compiled in chronological, thematic and alphabetical indexes; 3) the history of Lypa studies was traced, where the role of the diaspora was determined and the current state of Lypa studies was characterized; 4) the beginnings of Yu. Lypa's family tree along the maternal and paternal lines were compiled; 5) a new periodization of Yu. Lypa's biography was proposed, based on the stages of the formation of an artist, physician, and thinker; 6) the life path of Yu. Lypa was reconstructed, in particular the initial period of the biography (early childhood in the Poltava region, childhood and adolescence in the Odessa region); the role of Yu. Lypa in the Ukrainian student corporate movement “Chornomore” was determined; attempts by Yu. Lypa to influence Germany's policy towards Ukraine were highlighted; 7) information about the Odesa, Stanislaviv, Kamianets, Tarnów, Vynnyky, Poznań, Warsaw, and Yavoriv pages of Yu. Lypa's life was improved (in particular, information was added about the second medical education and political studies; activity in the Ukrainian community of Warsaw; revival of the publishing house “Narodniy Styag” in emigration; leadership in the Warsaw Relief Committee; places and dates of residence, treatment, and creativity were clarified; a map of memorial sites of the Lypa family was created; 8) a register of creative heritage was compiled by arranging the bibliography of Yu. Lypa's published works in the form of alphabetical, chronological, and thematic indexes, taking into account well-known, little-known, and newly discovered works, and the process of its preservation and republication was traced; 9) the study of the work of Y. Lypa was deepened, in particular, the articles on the “Brotherhood of Tarasivtsi”, the Ukrainian Revolution and essays dedicated to iconic figures (T. Shevchenko, I. Franko, M. Hrushevsky, S. Petliura and others) were updated; the intelligence published in the magazine and calendar “Chornomore” (1925-1929, 1932), the underground magazine “Vogon” (1940-1941), the “Chornomore Collections” of the UChI (1942-1943), the magazines “Nashi dni” (1942-1944), “Krakiwski visti” (1943-1944), etc. were analyzed; the history of writing the historiosophical and geopolitical works “The Purpose of Ukraine”, “The Black Sea Doctrine”, “The Partition of Russia” (1938-1941) was traced, later united by the first biographer and bibliographer of Yu. Lypa, Lev Bykovsky, into the “All-Ukrainian Trilogy”; 10) an attempt was made to show the unity of the artistic, medical and journalistic creativity of the artist-physician-thinker. Implementation of the results of the work: 1) the V-X All-Ukrainian Scientific and Practical Conferences “Lypivski Readings” were organized and held (Kamyanetsia-Podilskyi, Odesa, Lviv, Kyiv, Poltava, Ivano-Frankivsk), materials were published; 2) a bio-bibliographic reference book of the works of Yu. Lypa “Three Brothers” was published to the 100th anniversary of his first publications; 3) a biobibliographic guide to publications about Yu. Lypa “Voices Around” was prepared for publication by the 110th anniversary of the first reviews of his first brochures; 4) an illustrated memorial register of places related to the life, activities and creativity of Ivan and Yuriy Lypy was created by the 115th anniversary of his birth; 5) the chronicle of Yu. Lypa’s life was corrected and supplemented; 6) biographical sketches about Ivan and Yuriy Lypy were published in the series “Famous Ukrainians”; 7) collections of poetry and short prose by Yu. Lypa were published; a volume of unknown and little-known literary works, literary and art criticism works was compiled and submitted for publication; 8) proposed to supplement educational courses and special courses in biography, bibliography, historiography, historical and literary local history, source studies, literary studies, history of the Ukrainian diaspora, history of the Ukrainian student movement; history of the national movement; history of Ukrainian national thought; 9) organized a lecture series “Lypivski Meetings" together with the I. and Yu. Lypy Charitable Foundation in the Ukrainian Club of Odessa.
Опис
Ключові слова
Юрій Липа, Іван Липа, біографія, життєтворчість, український національний рух, українська національна думка, українська ідея, націєтворення, українська революція, українська міжвоєнна еміграція, політичні репресії, Одеса, Південь України, літературні джерела, національна пам’ять, Yuriy Lypa, Ivan Lypa, biography, life-creativity, Ukrainian national movement, Ukrainian national thought, Ukrainian revolution, Ukrainian idea, Ukrainian emigration, Odesa, Black Sea doctrine, literary sources, national memory, 032 Історія та археологія
Бібліографічний опис
Кучеренко С. В. Юрій Липа в українському національному русі першої половини XX століття : дис. … д-ра філос. у галузі 03 Гуманітарні науки : 032 / С. В. Кучеренко ; наук. керівник В. М. Хмарський ; Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. Одеса, 2026. 260 с.
DOI
ORCID:
УДК
94:323.1(477)″1917/1944″:929Липа(043.5)