Визначення походження дитини в міжнародному приватному праві
| dc.contributor.author | Лефтерова, Олена Іванівна | uk |
| dc.contributor.author | Lefterova, Olena I. | en |
| dc.date.accessioned | 2026-02-24T18:20:04Z | |
| dc.date.available | 2026-02-24T18:20:04Z | |
| dc.date.issued | 2026 | |
| dc.description.abstract | Лефтерова О.І. Визначення походження дитини в міжнародному приватному праві. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 08 «Право» спеціальності 081 – «Право». – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України, Одеса, 2026. Дисертація є комплексним науковим дослідженням матеріально-правового та колізійно-правового регулювання визначення походження дитини в міжнародному приватному праві. У роботі досліджено загальнотеоретичні питання визначення походження дитини в міжнародному приватному праві, проаналізовано актуальні норми національного законодавства та положення міжнародних договорів і висвітлено стан колізійного регулювання визначення походження дитини за наявності іноземного елемента, на підставі чого запропоновано низку авторських визначень, концепцій та висновків, які відзначаються науковою новизною. Структура дисертації складається з трьох розділів, перший розділ присвячено теоретичним засадам визначення походження дитини в міжнародному приватному праві, зокрема, досліджено правову природу поняття «визначення походження дитини» у доктрині сімейного та міжнародного приватного права. У другому розділі дисертації здійснено аналіз джерел правового регулювання визначення походження дитини у міжнародному праві та досліджено правове регулювання визначення батьківства та материнства, у тому числі у випадку застосування допоміжних репродуктивних технологій, в обраних країнах романо-германської та англосаксонської правових сімей, країнах релігійного та з елементами звичаєвого права. Окрему вагу приділено колізійному регулюванню визначення походження дитини у випадках транскордонного визначення материнства та батьківства та діяльності Гаазької конференції з міжнародного приватного права у цьому напрямку. Третій розділ дисертації присвячено правовому регулюванню визначення походження дитини за українським законодавством, досліджено визначення материнства та батьківства у позасудовому (адміністративному) та судовому порядку, здійснено аналіз правового регулювання визначення походження дитини, народженої за допомогою репродуктивних технологій. Окрім того, приділено увагу актуальним питанням української соціально-правової дійсності: зміни правового регулювання визначення походження дитини у зв’язку із рекодифікацією цивільного та сімейного законодавства в Україні, стан та перспективи регулювання транскордонного сурогатного материнства у національному законодавстві, визначення походження дитини в умовах воєнного стану та на тимчасово окупованих територіях України. Дослідження теоретичного опрацювання питання визначення походження дитини у вітчизняній та європейській доктрині сімейного та міжнародного приватного права дозволило сформулювати авторську дефініцію поняття «визначення походження дитини» як процедури встановлення батьківства та/або материнства щодо конкретної дитини, що здійснюється на підставах та у спосіб, визначених у законодавстві, і має своїм наслідком виникнення взаємних прав та обов’язків у батьків та дитини. Установлено, що у правовій доктрині термін «походження дитини» має триєдину структуру, що включає правовстановлюючий юридичний факт, який після формального закріплення у встановленому законом порядку як акт цивільного стану є: 1) тлом для виникнення батьківських правовідносин; 2) підставою для виникнення взаємних прав та обов’язків у батьків та дітей і 3) елементом ідентичності дитини, що формує особистість дитини та впливає на її подальше життя. Аргументовано, що походження дитини від батьків може ґрунтуватись як на біологічному, так і на соціальному зв’язку між дитиною та батьками, що дозволяє застосовувати цей термін не тільки у разі природного народження дитини, а й у випадках усиновлення, народження дитини за допомогою допоміжних репродуктивних технологій, зокрема сурогатного материнства. Автором визначено, що правове регулювання визначення походження дитини у міжнародному приватному праві характеризується наявністю іноземного елемента і полягає у встановленні та формальному закріплені у визначеному в законі порядку батьківства та материнства, що здійснюється компетентними органами держави за національними правилами, з урахуванням норм міжнародних договорів. Правове регулювання визначення походження дитини у міжнародному приватному праві характеризується наявністю чотирьох ключових ознак: фактичної (визначення походження дитини є правовстановлюючим юридичним фактом), юридичної (засвідчення походження у визначеній формі (адміністративна процедура) відповідно до національного законодавства), інструментальної (включає закріплені в законі засоби забезпечення прав дитини та її найкращих інтересів) і міжнародної (визначення застосовуваного права, визнання іноземних актів цивільного стану і судових рішень, а також стандарти прав дитини, закріплені в міжнародному праві). Зважаючи на наявність іноземного елемента як ознаки правового регулювання визначення походження дитини в міжнародному приватному праві, у дослідженні визначено форми існування іноземного елемента у таких правовідносинах: народження дитини у державі, що не є державою громадянства або постійного місця проживання її батьків; здійснення акту реєстрації народження у державі, що не є державою громадянства або постійного місця проживання батьків дитини; винесення судового рішення про визнання материнства або батьківства судом держави, що не є державою громадянства або постійного місця проживання батьків дитини; здійснення процедури допоміжних репродуктивних технологій (штучне запліднення, імплантація ембріона) у державі, що не є державою громадянства або постійного місця проживання батьків дитини; укладення цивільно-правового договору про надання послуг сурогатного материнства у державі, що не є державою громадянства або постійного місця проживання батьків дитини; різне громадянство батьків дитини. У дослідженні проведено аналіз положень міжнародних договорів, що містять гарантії та стандарти захисту прав дитини при визначенні її походження, зокрема, положення статей 7 та 8 Конвенції ООН про права дитини, що покладають на держави-учасниці конвенції зобов’язання гарантувати реалізацію прав дитини на реєстрацію народження, ім’я, набуття громадянства та збереження ідентичності, і права знати своїх батьків та на їх піклування. Визначення походження дитини (в адміністративному порядку шляхом реєстрації народження чи у судовому порядку шляхом ухвалення рішення про визнання/встановлення факту батьківства) є одним із способів захисту прав дитини і має слугувати забезпеченню найкращих інтересів дитини. Порівняльно-правовий аспект дисертаційного дослідження зосереджено на аналізі правового регулювання визначення походження дитини у країнах, що належать до різних правових сімей, на підставі чого виявлено ключові особливості та підходи до визначення походження дитини у країнах романо-германського права, англосаксонського права, релігійного права та з елементами звичаєвого права. Встановлено, що досліджувані країни романо-германської правової сім’ї тяжіють до більш традиційних підходів визначення материнства та батьківства на підставі презумпції шлюбного походження дитини, суворо регулюють питання застосування репродуктивних технологій і забороняють сурогатне материнство (окрім України). Водночас, країни загального права мають більш гнучкі підходи, визнають намір особи або факт соціального зв’язку з дитиною як підставу для встановлення материнства та батьківства, дозволяють тільки альтруїстичне сурогатне материнство. Досліджувані країни з релігійним правом у визначенні походження дитини спираються на релігійні правила, які дістали системної кодифікації тільки в останні десятиліття; не визнають застосування репродуктивних технологій з релігійних причин; і, водночас, розробляють окреме правове регулювання питань визначення походження дитини для негромадян за світськими законами. І, нарешті, країни, що спираються частково на звичаєве право, мають доволі гнучкі норми до визначення походження дитини, що, зокрема, включають встановлення батьківства на підставі визнання себе батьком перед громадою. У дисертації розглянуто питання колізійно-правового регулювання визначення походження дитини і встановлено, що для ефективного захисту інтересів дитини у правовідносинах, що виникають при визначенні походження дитини за наявності іноземного елемента, доцільним є застосування принципу захисту слабкої сторони правовідносин (дитини), а тому належить застосувати той правопорядок, що є найбільш сприятливим для забезпечення інтересів дитини. Тому автором запропоновано доповнити частину 1 статті 65 Закону України «Про міжнародне приватне право» і викласти у такій редакції: «встановлення та оскарження батьківства визначається особистим законом дитини на момент її народження або правом, яке має тісний зв’язок із відповідними відносинами і якщо воно є більш сприятливим для дитини». Окрім цього, зважаючи на триваючу під еґідою Гаазької конференції з міжнародного приватного права розробку проєкту конвенції про транскордонне батьківство, у дисертації наведено пропозиції щодо структури та змісту майбутньої конвенції. Автором аргументовано, що проєкт конвенції має імперативно містити наступні положення: Гарантії прав дитини (Guarantees of children’s rights), Визнання батьківства в силу закону (Recognition by operation of law), Автоматичне визнання батьківства (Automatic recognition), Застосовне право (Applicable law), Юрисдикція (Jurisdiction), Процедурні гарантії (Procedural guaranties), Факультативний протокол про сурогатне материнство (Surrogacy Optional Protocol). Останній підрозділ дисертації «Проблеми і перспективи захисту прав дітей при визначенні їх походження в Україні» присвячено актуальним питанням впливу воєнного стану, ведення бойових дій та тимчасової окупації території України країною-агресором на визначення походження дітей, які народжуються під час війни, зокрема на дотримання їх права знати своїх батьків і на їх піклування, права на одержання громадянства відповідно до походження від батьків, права на збереження ідентичності. Доведено, що дії російської влади з примусового переміщення українських дітей з тимчасово окупованих територій порушують норми міжнародного права. Визначення походження дитини, народженої на тимчасово окупованих територіях (реєстрація народження, встановлення факту народження) провадиться за спеціальними (спрощеними) процедурами з метою забезпечення та захисту прав дитини. Українське законодавство передбачає механізми реєстрації народження органами РАЦС і встановлення факту народження на тимчасово окупованих територіях за рішенням суду. Тож на підставі здійсненого дослідження сформульовано доктринальні положення та пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства з урахуванням міжнародних стандартів захисту прав дитини, а також рекомендації щодо колізійного врегулювання визначення походження дитини шляхом прийняття конвенції про транскордонне батьківство. | uk |
| dc.description.abstract | Lefterova O.I. Determination of Child’s Origin in Private International Law. – Qualifying research work as a manuscript. Doctoral thesis for an academic degree of the Doctor of Philosophy in specialty 081 “Law”. – Odessa I. I. Mechnikov National University, Odesa, 2026. The thesis is a comprehensive scientific study of the substantive and conflict-of-laws regulation of the determination of a child’s origin in private international law. It examines general theoretical issues of determining a child’s origin in private international law, analyzes current norms of national legislation and provisions of international treaties, and highlights the state of conflict-of-laws regulation of determining a child’s origin in the presence of a foreign element. On this basis, several author’s definitions, concepts, and conclusions are proposed, which are distinguished by scientific novelty. The thesis consists of three sections. The first section is devoted to the theoretical foundations of determining a child’s origin in private international law. It studies the legal nature of the concept of “determination of a child’s origin” in the doctrine of family law and private international law. The second section analyzes the sources of legal regulation of determination of a child’s origin in international law and examines the legal regulation of determining paternity and maternity, including in cases involving assisted reproductive technologies, in selected Civil Law and Common Law countries, as well as in countries with religious and customary law. Particular attention is paid to the conflict-of-laws regulation of determination of child’s origin in cross‑border cases of determining maternity and paternity and to the work of the Hague Conference on Private International Law in this area. The third section is devoted to the legal regulation of determination of child’s origin under Ukrainian legislation. It examines the determination of maternity and paternity in extrajudicial (administrative) and judicial procedures and analyzes the legal regulation of determining the origin of children born with the help of reproductive technologies. In addition, attention is paid to topical issues of Ukrainian socio‑legal reality: changes in the legal regulation of determining a child’s origin in connection with the recodification of civil and family legislation in Ukraine; the state and prospects of regulating cross‑border surrogacy in national legislation; and the determination of a child’s origin under martial law and in the temporarily occupied territories of Ukraine. The study of the development of the issue of determining a child’s origin in the domestic and European doctrine of family law and private international law made it possible to formulate an author’s definition of the concept of “determination of a child’s origin” as a procedure for establishing paternity and/or maternity in relation to a specific child, carried out on the grounds and in the manner specified by law, which results in the emergence of mutual rights and obligations between parents and the child. It is established that, in legal doctrine, the term “child’s origin” has a three‑part structure, which includes a legal fact that establishes rights and, after being formally recorded in the manner prescribed by law as a civil status act, is: 1) the basis for the emergence of parental legal relations; 2) the basis for the emergence of mutual rights and obligations between parents and children; 3) an element of the child’s identity, which shapes the child’s personality and affects his or her further life. It is argued that the origin of a child from parents may be based on both biological and social ties between the child and the parents, which allows this term to be used not only in the case of the natural birth of a child but also in cases of adoption and birth through assisted reproductive technologies, in particular surrogacy. The author establishes that the legal regulation of the determination of a child’s origin in private international law is characterized by the presence of a foreign element and consists in establishing and formally recording paternity and maternity according to the procedure specified by law, which is carried out by the competent authorities of a state under national rules, considering the norms of international treaties. The legal regulation of determination of a child’s origin in private international law is characterized by four key features: factual (determination of a child’s origin is a legal fact‑finding process); legal (certification of the origin in a certain form —administrative procedure — in accordance with national legislation); instrumental (it includes the means of ensuring the rights of the child and his or her best interests enshrined in law); and international (determination of the applicable law, recognition of foreign civil status acts and court decisions, and application of international standards on the rights of the child). Taking into account the presence of a foreign element as a feature of the legal regulation of determining a child’s origin in private international law, the study identifies the forms of existence of such a foreign element in the following legal relations: birth of a child in a state that is not the state of citizenship or permanent residence of the parents; registration of birth in a state that is not the state of citizenship or permanent residence of the child’s parents; issuance of a court decision recognizing maternity or paternity by a court of a state that is not the state of citizenship or permanent residence of the child’s parents; performance of assisted reproductive technology procedures (artificial insemination, embryo implantation) in a state that is not the state of citizenship or permanent residence of the child’s parents; conclusion of a civil law surrogacy agreement in a state that is not the state of citizenship or permanent residence of the child’s parents; different citizenship of the child’s parents. The study analyzes provisions of international treaties containing guarantees and standards for the protection of the rights of the child when determining his or her origin, in particular Articles 7 and 8 of the UN Convention on the Rights of the Child, which impose on States Parties the obligation to guarantee the realization of the child’s rights to birth registration, a name, acquisition of nationality, preservation of identity, and the right to know and be cared for by his or her parents. Determining a child’s origin (administratively, by registering birth, or judicially, by issuing a decision on recognition/establishment of paternity) is one of the ways to protect the rights of the child and should serve to ensure the best interests of the child. The comparative‑legal aspect of the research focuses on the analysis of the legal regulation of determining a child’s origin in countries belonging to different legal families. On this basis, key features and approaches to determining a child’s origin in Civil Law and Common Law countries, in states governed by religious law, and in states with elements of customary law are identified. It is found that the studied Civil Law countries tend to apply more traditional approaches to determining maternity and paternity based on the presumption of a child’s marital origin, strictly regulate the use of reproductive technologies, and prohibit surrogacy (except for Ukraine). At the same time, Common Law countries adopt more flexible approaches, recognize a person’s intention or the existence of a social connection with the child as grounds for establishing maternity and paternity, and allow only altruistic surrogacy. The examined countries with religious law rely on religious rules in determining a child’s origin, which have been systematically codified only in recent decades; they do not recognize the use of reproductive technologies for religious reasons, while at the same time developing separate legal regulation of determining a child’s origin for non‑citizens under secular laws. Finally, countries that rely partly on customary law have quite flexible rules for determining a child’s origin, which, in particular, include establishing paternity on the basis of a man’s public acknowledgment of himself as the father before the community. The thesis examines conflict‑of‑laws regulation of the determination of a child’s origin and concludes that, in order to effectively protect the interests of the child in legal relations arising from the determination of a child’s origin in the presence of a foreign element, it is appropriate to apply the principle of protecting the weaker party to the legal relationship (the child). Therefore, the legal order that is the most favourable for ensuring the interests of the child should be applied. The author proposed to supplement Part 1 of Article 65 of the Law of Ukraine “On Private International Law” and to state it in the following wording: “the establishment and challenge of paternity is determined by the personal law of the child at the time of his or her birth or by the law that is closely related to the relevant relationship and if it is more favourable to the child”. Considering the ongoing development of a draft convention on cross‑border parentage under the auspices of the Hague Conference on Private International Law, the thesis offers proposals for the structure and content of the future convention. The author argues that the draft convention must necessarily contain the following provisions: Guarantees of Children’s Rights, Recognition by Operation of Law, Automatic Recognition, Applicable Law, Jurisdiction, Procedural Guarantees, and an Optional Protocol on Surrogacy. The last section of the thesis, “Problems and Prospects for the Protection of Children’s Rights When Determining Their Origin in Ukraine”, is devoted to current issues related to the impact of martial law, hostilities, and the temporary occupation of parts of the territory of Ukraine by the aggressor state on determining the origin of children born during the war. It examines respect for children’s right to know and be cared for by their parents, the right to acquire citizenship based on descent, and the right to preserve their identity. It is stated that the actions of the Russian authorities to forcibly transfer Ukrainian children from the temporarily occupied territories violate norms of international law. Determining the origin of a child born in the temporarily occupied territories (birth registration, establishment of the fact of birth) is carried out according to special (simplified) procedures to ensure and protect the rights of the child. Ukrainian legislation provides mechanisms for registering births by the Civil Registry Office and for establishing the fact of birth in the temporarily occupied territories by court decision. Based on the research conducted, doctrinal conclusions and proposals have been formulated to improve national legislation in line with international standards for the protection of the rights of the child, as well as recommendations for resolving conflicts of laws in determining a child’s origin by adopting a convention on cross‑border parentage. | en |
| dc.identifier.citation | Лефтерова О. І. Визначення походження дитини в міжнародному приватному праві : дис. … д-ра філос. у галузі 08 Право : 081 / О. І. Лефтерова ; наук. керівник Л. М. Токарчук ; Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. Одеса, 2026. 259 с. | uk |
| dc.identifier.uri | https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/43537 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.subject | міжнародне приватне право | uk |
| dc.subject | визначення походження дитини | uk |
| dc.subject | сімейне право України | uk |
| dc.subject | сімейні права | uk |
| dc.subject | сімейні правовідносини | uk |
| dc.subject | Конвенція ООН про права дитини | uk |
| dc.subject | Європейський суд з прав людини | uk |
| dc.subject | рішення ЄСПЛ | uk |
| dc.subject | захист прав дитини | uk |
| dc.subject | захист прав дітей | uk |
| dc.subject | визначення батьківства | uk |
| dc.subject | визнання батьківства/материнства | uk |
| dc.subject | встановлення батьківства/материнства | uk |
| dc.subject | колізійне регулювання | uk |
| dc.subject | найкращі інтереси дитини | uk |
| dc.subject | private international law | en |
| dc.subject | determination of a child’s origin | en |
| dc.subject | family law of Ukraine | en |
| dc.subject | family rights | en |
| dc.subject | family legal relations | en |
| dc.subject | UN Convention on the Rights of the Child | en |
| dc.subject | European Court of Human Rights | en |
| dc.subject | ECtHR case‑law | en |
| dc.subject | protection of the rights of the child | en |
| dc.subject | protection of children’s rights | en |
| dc.subject | determination of paternity | en |
| dc.subject | recognition of paternity/maternity | en |
| dc.subject | establishment of paternity/maternity | en |
| dc.subject | conflict‑of‑laws regulation | en |
| dc.subject | best interests of the child | en |
| dc.subject | 081 Право | uk |
| dc.subject.udc | 341.9:347.61 | |
| dc.title | Визначення походження дитини в міжнародному приватному праві | uk |
| dc.title.alternative | Determination of child’s origin in private international law | en |
| dc.type | Thesis | en |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Lefterova_PhD_Thesis.pdf
- Розмір:
- 1.86 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: