Суб’єктивна безпека як чинник ментального здоров’я особистості
Альтернативна назва
Subjective security as a factor of individual mental health
Вантажиться...
Дата
2026
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Фокін А.С. Суб’єктивна безпека як чинник ментального здоров’я особистості – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю С4 «Психологія». – Одеський національний університет імені І.І. Мечникова МОН України. – Одеса, 2026.
Дисертаційне дослідження присвячене вивченню проблеми суб’єктивної безпеки як чинника ментального здоров’я особистості.
У контексті глибокої соціальної трансформації українського суспільства, спричиненої воєнною агресією, проблема збереження ментального здоров’я особистості набуває виняткової значущості. Особливої актуальності набуває дослідження суб’єктивної безпеки як ключового психологічного ресурсу та внутрішньої рівноваги в умовах невизначеності та ризику. Сучасна наука фіксує зростання запитів на психологічну підтримку, що обумовлено не лише реальними загрозами, а й тим, як людина їх сприймає, інтерпретує та проживає.
У межах психологічного дискурсу суб’єктивна безпека розглядається як динамічне, багатовимірне утворення, що суттєво впливає на рівень ментального здоров’я, стресостійкість, здатність до адаптації, саморегуляції та реалізації. Розкриття психологічної природи суб’єктивної безпеки, її функціональної структури, чинників формування та зв’язку з ментальним здоров’ям є методологічно і практично важливим завданням сучасної психології.
Результати проведеної дисертаційної роботи містять детальну теоретичну концептуалізацію та емпіричне дослідження таких феноменів, як суб’єктивна безпека та ментальне здоров’я особистості. Об’єктом дослідження виступає ментальне здоров’я особистості, предметом суб’єктивна безпека як його психологічний чинник. Метою роботи є теоретичне обґрунтування та емпірична верифікація системної моделі суб’єктивної безпеки як інтегрального модуля ментального здоров’я особистості на основі саноцентричного підходу.
Проведено теоретичний аналіз основних засад досліджень психологічних особливостей суб’єктивної безпеки та ментального здоров’я особистості. Здійснено концептуальне осмислення феномену безпеки як міждисциплінарного утворення, визначено його роль як базової потреби в структурі особистості. Розкрито природу суб’єктивної безпеки як когнітивно-афективного утворення, що інтегрує індивідуальний досвід, базисні переконання, копінг-стратегії та соціальний контекст. Уточнено зміст поняття ментального здоров’я з позицій саноцентричного підходу як цілісного стану психічної саморегуляції, стійкості та адаптивності.
Визначено методологічні принципи вивчення суб’єктивної безпеки як чинника ментального здоров’я особистості. Методологічну основу становлять положення системного, особистісно-орієнтованого та саноцентричного підходів, ідеї стресу та копінгу, положення про базисні переконання та суб’єктивні уявлення. Обґрунтовано цілісну модель Суб’єктивної безпеки як чинника ментального здоров’я особистості, що поєднує підсистеми: «Суб’єктивна безпека», «Суб’єктивні уявлення про безпеку», «Базисні переконання», «Соціально-демографічні характеристики», «Копінг-стратегії», «Реакції на стрес», «Ментальне здоров’я».
Обґрунтовано теоретичну модель та психодіагностичний інструментарій для її емпіричної верифікації за допомогою сучасних математико-статистичних методів структурного моделювання. Застосовано розроблена авторська анкета та валідизовані методики: «Опитувальник базових переконань», «Опитувальник суб’єктивних уявлень про безпеку» в адаптації О.В. Мальцева; Методика «Модифікована шкала брехні (L)» авторів Бірона Б.В, Булах І.А., Волкової О.О., Ольховського Д.Ф. та Родіна В.С; «Шкала позитивного ментального здоров’я» (J. Lukat, J. Margraf, R. Lutz, W.M. van der Veld, and E.S. Becker) в адаптації Л.М. Карамушки, О.В. Креденцер, К.В. Терещенко; Методика MHI (Mental Health Inventory) (авторів C. Veit та J.E. Ware) в адаптації автора дисертації Індекс ментального здоров’я (ІМЗ-38) в авторській адаптації; «Шкала дослідження копінг-стратегій у ситуаціях небезпеки» авторів Родіни Н.В., Доценко О.Ю.,Кернаса А.В., Перевязко Л.П., Ворнікової Л.К.; «Опитувальник стресових реакцій» авторів Цехмістера Я.В., Данилюка І.В., Родіни Н.В., Бірона Б.В., Семенюк Н.С.
Проведено емпіричне дослідження вибірки з 312 осіб. У дослідженні взяли участь 312 осіб, серед яких 93.6% жінок і 6.4% чоловіків, із середнім віком 26 років (діапазон: 17–63 роки). Переважна більшість респондентів (82.1%) на момент опитування перебували в Україні, решта за кордоном. Відчуття безпеки було виражене у 39.1% опитаних в Україні та 6.7% за кордоном; часткове або слабке у 27.2% та 4.5% відповідно. Близько 40% респондентів іноді відчувають упевненість у собі, тоді як 4.8% дуже часто. Щодо позитивності мислення, 50.6% оцінили його як позитивне, лише 1.9% як дуже негативне. Водночас 72.5% учасників частково, епізодично або зовсім не відчувають стабільності ментального здоров’я.
Виявлено, що найбільш значущими індивідуально-психологічними чинниками впливу на відчуття суб’єктивної безпеки виявились: фінансова стабільність, підтримка родини та друзів, стабільні стосунки з оточуючими та відчуття збереження звичного укладу життя в умовах війни. Регресійний аналіз засвідчив, що суб’єктивна безпека є вагомим предиктором позитивного ментального здоров’я, пояснюючи до 19% його дисперсії, і водночас має обернений вплив на емоційні (21%) та фізіологічні (12%) стресові реакції. Водночас, копінг-стратегії (зокрема, «Прийняття і активна боротьба») демонструють сильний прямий зв’язок із позитивним ментальним здоров’ям (до 30%), а низький рівень безпеки з підвищенням стресу та зниженням ефективності копінгу.
Виявлено характерні ознаки суб’єктивної безпеки, а саме усвідомлене відчуття захищеності щодо фізичних, психологічних, соціальних та екзистенційних загроз; стабільність у сприйнятті звичного укладу життя, зокрема в умовах війни; довіра до оточуючих, відсутність вираженого негативізму до себе і світу; внутрішня впевненість у здатності подолати труднощі, зокрема через підтримку родини, друзів і фінансову стабільність; адекватне сприйняття себе та власних ресурсів, що виявляється в самооцінці ментального здоров’я.
Доведено, що саноцентричний підхід, який орієнтується на збереження та розвиток психічного здоров’я як центральної цінності, є обгрунтованим для дослідження суб’єктивної безпеки особистості як чинника ментального здоров’я. В межах цього підходу досліджена суб’єктивна безпека як чинник ментального здоров’я особистості відіграє фундаментальну роль як внутрішній ресурс особистості, що забезпечує здатність до саморегуляції, адаптації, стресостійкості та психологічного благополуччя. Суб’єктивна безпека не є пасивним фоном, а активним механізмом психологічного самозбереження, який об’єднує внутрішні переконання, самооцінку та зовнішні умови в єдину систему суб’єктивної безпеки як інтегральний модуль ментального здоров’я, та формується на основі індивідуального досвіду, базисних переконань, соціальних зв’язків, копінг-стратегій і емоційного самосприйняття, забезпечує внутрішнє відчуття захищеності особистості та виконує регуляторну функцію в збереженні, підтримці й відновленні ментального здоров’я.
Було встановлено, що суб’єктивна безпека безпосередньо впливає на ментальне здоров’я (β = 0,43), знижує рівень емоційного (0,21) та фізіологічного (0,12) дистресу. Виявлено медіаційний ефект позитивного мислення та впевненості у собі між базовими переконаннями та стресовими реакціями.
Виявлено, що особи з вищим рівнем суб’єктивної безпеки мають більш стабільний емоційний стан, позитивну самооцінку, залучені до соціальної підтримки, рідше демонструють дезадаптивні копінг-стратегії. Визначено, що система суб’єктивної безпеки виступає інтегральним модулем ментального здоров’я динамічною психологічною структурою, яка виконує функції стабілізації, самозбереження та адаптації. Встановлено, що досліджувані демонструють високий рівень значущості стабільних соціальних зв’язків, збереження звичного укладу життя, довіри до інших і впевненості у майбутньому як головних детермінант безпеки.
Перспективи подальших досліджень полягають у поглибленому аналізі диференціальних моделей суб’єктивної безпеки у представників різних соціальних категорій (військових, переселенців, біженців), а також у створенні психопрофілактичних програм з розвитку психологічних ресурсів для збереження ментального здоров’я в умовах війни.
Fokin A.S. Subjective security as a factor of individual mental health. – Qualifying scientific work on the rights of the manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty С4 "Psychology". – Odesa I. I. Mechnykov National University, Ministry of Education and Science of Ukraine. – Odesa, 2026. This dissertation research is devoted to the study of subjective security as a factor influencing individual mental health. In the context of deep social transformation of Ukrainian society caused by military aggression, the issue of preserving individuals’ mental health has acquired exceptional significance. The study of subjective security as a key psychological resource and inner balance in conditions of uncertainty and risk has become especially relevant. Modern science observes an increasing demand for psychological support, which is driven not only by real threats but also by the way individuals perceive, interpret, and experience them. Within psychological discourse, subjective security is considered a dynamic, multidimensional phenomenon that significantly affects the level of mental health, stress resilience, adaptability, self-regulation, and personal realization. Understanding the psychological nature of subjective security, its functional structure, developmental factors, and relationship to mental health, is both a methodologically and practically significant task for contemporary psychology. The dissertation includes a detailed theoretical conceptualization and empirical investigation of such phenomena as subjective security and individual mental health. The object of the study is individual mental health, while the subject is subjective security as its psychological factor. The aim of the study is to theoretically justify and empirically verify a systemic model of subjective security as an integral module of individual mental health based on a sanocentric approach. A theoretical analysis of the foundational principles for studying the psychological features of subjective security and individual mental health was conducted. The phenomenon of security was conceptually interpreted as an interdisciplinary construct, its role identified as a basic need within personality structure. Subjective security was revealed as a cognitive-affective formation integrating individual experience, core beliefs, coping strategies, and social context. The concept of mental health was clarified from the standpoint of the sanocentric approach as a holistic state of psychological self-regulation, resilience, and adaptability. The methodological principles for studying subjective security as a factor of mental health were defined. The methodological basis consists of the principles of systemic, person-centered, and sanocentric approaches, stress and coping theories, as well as ideas concerning core beliefs and subjective representations. A holistic model of subjective security as a factor of mental health was substantiated, integrating the following subsystems: “Subjective Security,” “Subjective Representations of Security,” “Core Beliefs,” “Socio-Demographic Characteristics,” “Coping Strategies,” “Stress Reactions,” and “Mental Health.” The theoretical model and psychodiagnostic toolkit were substantiated for empirical verification using modern statistical methods of structural modeling. The study employed an original author-developed questionnaire and validated tools: the “Core Beliefs Inventory,” the “Subjective Security Perception Inventory” (adapted by O.V. Maltsev), the “Modified Lie Scale (L)” (by B.V. Bіron, I.A. Bulakh, O.O. Volkova, D.F. Olkhovskyi, and V.S. Rodin), the “Positive Mental Health Scale” (J. Lukat et al., adapted by L.M. Karamusha et al.), the Mental Health Inventory (C. Veit and J.E. Ware), adapted as the Mental Health Index (MHI-38) by the author of this dissertation, the “Scale for Studying Coping Strategies in Dangerous Situations” (Rodina N.V. et al.), and the “Stress Reaction Questionnaire” (Tsekhmister Y.V. et al.). An empirical study was conducted on a sample of 312 individuals, including 93.6% women and 6.4% men, with a mean age of 26 years (range: 17–63). The majority of respondents (82.1%) were residing in Ukraine at the time of the survey, with the remainder living abroad. A pronounced sense of security was reported by 39.1% of respondents in Ukraine and 6.7% abroad; partial or weak security was observed in 27.2% and 4.5% respectively. Approximately 40% occasionally felt confident, while only 4.8% felt confident very often. Regarding positive thinking, 50.6% rated theirs as positive, and only 1.9% as very negative. At the same time, 72.5% reported only partial, episodic, or no sense of mental health stability. It was found that the most significant psychological determinants of subjective security included financial stability, family and peer support, stable relationships, and a preserved daily routine despite wartime conditions. Regression analysis showed that subjective security is a significant predictor of positive mental health (explaining up to 19% of its variance) and has a reverse effect on emotional (21%) and physiological (12%) stress responses. Additionally, coping strategies, particularly “Acceptance and Active Struggle”, demonstrated a strong direct relationship with positive mental health (up to 30%), while lower levels of security were associated with higher stress and less effective coping. The study identified key characteristics of subjective security, such as a conscious sense of protection from physical, psychological, social, and existential threats; stability in daily life perception during war; trust in others and absence of strong negativism toward self or the world; inner confidence in overcoming difficulties supported by family, friends, and financial stability; and adequate self-perception and mental health appraisal. It was demonstrated that the sanocentric approach, which focuses on health as a core value, is justified in studying subjective security as a factor of mental health. Within this approach, subjective security plays a fundamental role as an internal personal resource that ensures self-regulation, adaptability, stress resistance, and psychological well-being. It is not a passive background state, but an active self-preservation mechanism that unites inner beliefs, self-esteem, and external conditions into a unified system of subjective security, as an integral module of mental health. Formed through individual experience, beliefs, social connections, coping strategies, and emotional self-awareness, this system provides an inner sense of protection and regulates the preservation, maintenance, and restoration of mental health. It was established that subjective security directly affects mental health (β = 0.43), reduces emotional distress (21%) and physiological distress (12%). A mediating effect of positive thinking and self-confidence was revealed between core beliefs and stress responses. Individuals with higher levels of subjective security demonstrated more stable emotional states, positive self-esteem, active social support involvement, and less frequent use of maladaptive coping strategies. The system of subjective security was defined as an integral module of mental health, a dynamic psychological structure that performs stabilization, self-preservation, and adaptation functions. Respondents emphasized the importance of stable social connections, preserved lifestyle routines, trust in others, and confidence in the future as major determinants of their sense of security. Prospects for future research include deeper analysis of differentiated models of subjective security in various social groups (military personnel, displaced persons, refugees) and the development of psycho-preventive programs aimed at strengthening psychological resources to maintain mental health during wartime.
Fokin A.S. Subjective security as a factor of individual mental health. – Qualifying scientific work on the rights of the manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty С4 "Psychology". – Odesa I. I. Mechnykov National University, Ministry of Education and Science of Ukraine. – Odesa, 2026. This dissertation research is devoted to the study of subjective security as a factor influencing individual mental health. In the context of deep social transformation of Ukrainian society caused by military aggression, the issue of preserving individuals’ mental health has acquired exceptional significance. The study of subjective security as a key psychological resource and inner balance in conditions of uncertainty and risk has become especially relevant. Modern science observes an increasing demand for psychological support, which is driven not only by real threats but also by the way individuals perceive, interpret, and experience them. Within psychological discourse, subjective security is considered a dynamic, multidimensional phenomenon that significantly affects the level of mental health, stress resilience, adaptability, self-regulation, and personal realization. Understanding the psychological nature of subjective security, its functional structure, developmental factors, and relationship to mental health, is both a methodologically and practically significant task for contemporary psychology. The dissertation includes a detailed theoretical conceptualization and empirical investigation of such phenomena as subjective security and individual mental health. The object of the study is individual mental health, while the subject is subjective security as its psychological factor. The aim of the study is to theoretically justify and empirically verify a systemic model of subjective security as an integral module of individual mental health based on a sanocentric approach. A theoretical analysis of the foundational principles for studying the psychological features of subjective security and individual mental health was conducted. The phenomenon of security was conceptually interpreted as an interdisciplinary construct, its role identified as a basic need within personality structure. Subjective security was revealed as a cognitive-affective formation integrating individual experience, core beliefs, coping strategies, and social context. The concept of mental health was clarified from the standpoint of the sanocentric approach as a holistic state of psychological self-regulation, resilience, and adaptability. The methodological principles for studying subjective security as a factor of mental health were defined. The methodological basis consists of the principles of systemic, person-centered, and sanocentric approaches, stress and coping theories, as well as ideas concerning core beliefs and subjective representations. A holistic model of subjective security as a factor of mental health was substantiated, integrating the following subsystems: “Subjective Security,” “Subjective Representations of Security,” “Core Beliefs,” “Socio-Demographic Characteristics,” “Coping Strategies,” “Stress Reactions,” and “Mental Health.” The theoretical model and psychodiagnostic toolkit were substantiated for empirical verification using modern statistical methods of structural modeling. The study employed an original author-developed questionnaire and validated tools: the “Core Beliefs Inventory,” the “Subjective Security Perception Inventory” (adapted by O.V. Maltsev), the “Modified Lie Scale (L)” (by B.V. Bіron, I.A. Bulakh, O.O. Volkova, D.F. Olkhovskyi, and V.S. Rodin), the “Positive Mental Health Scale” (J. Lukat et al., adapted by L.M. Karamusha et al.), the Mental Health Inventory (C. Veit and J.E. Ware), adapted as the Mental Health Index (MHI-38) by the author of this dissertation, the “Scale for Studying Coping Strategies in Dangerous Situations” (Rodina N.V. et al.), and the “Stress Reaction Questionnaire” (Tsekhmister Y.V. et al.). An empirical study was conducted on a sample of 312 individuals, including 93.6% women and 6.4% men, with a mean age of 26 years (range: 17–63). The majority of respondents (82.1%) were residing in Ukraine at the time of the survey, with the remainder living abroad. A pronounced sense of security was reported by 39.1% of respondents in Ukraine and 6.7% abroad; partial or weak security was observed in 27.2% and 4.5% respectively. Approximately 40% occasionally felt confident, while only 4.8% felt confident very often. Regarding positive thinking, 50.6% rated theirs as positive, and only 1.9% as very negative. At the same time, 72.5% reported only partial, episodic, or no sense of mental health stability. It was found that the most significant psychological determinants of subjective security included financial stability, family and peer support, stable relationships, and a preserved daily routine despite wartime conditions. Regression analysis showed that subjective security is a significant predictor of positive mental health (explaining up to 19% of its variance) and has a reverse effect on emotional (21%) and physiological (12%) stress responses. Additionally, coping strategies, particularly “Acceptance and Active Struggle”, demonstrated a strong direct relationship with positive mental health (up to 30%), while lower levels of security were associated with higher stress and less effective coping. The study identified key characteristics of subjective security, such as a conscious sense of protection from physical, psychological, social, and existential threats; stability in daily life perception during war; trust in others and absence of strong negativism toward self or the world; inner confidence in overcoming difficulties supported by family, friends, and financial stability; and adequate self-perception and mental health appraisal. It was demonstrated that the sanocentric approach, which focuses on health as a core value, is justified in studying subjective security as a factor of mental health. Within this approach, subjective security plays a fundamental role as an internal personal resource that ensures self-regulation, adaptability, stress resistance, and psychological well-being. It is not a passive background state, but an active self-preservation mechanism that unites inner beliefs, self-esteem, and external conditions into a unified system of subjective security, as an integral module of mental health. Formed through individual experience, beliefs, social connections, coping strategies, and emotional self-awareness, this system provides an inner sense of protection and regulates the preservation, maintenance, and restoration of mental health. It was established that subjective security directly affects mental health (β = 0.43), reduces emotional distress (21%) and physiological distress (12%). A mediating effect of positive thinking and self-confidence was revealed between core beliefs and stress responses. Individuals with higher levels of subjective security demonstrated more stable emotional states, positive self-esteem, active social support involvement, and less frequent use of maladaptive coping strategies. The system of subjective security was defined as an integral module of mental health, a dynamic psychological structure that performs stabilization, self-preservation, and adaptation functions. Respondents emphasized the importance of stable social connections, preserved lifestyle routines, trust in others, and confidence in the future as major determinants of their sense of security. Prospects for future research include deeper analysis of differentiated models of subjective security in various social groups (military personnel, displaced persons, refugees) and the development of psycho-preventive programs aimed at strengthening psychological resources to maintain mental health during wartime.
Опис
Ключові слова
суб’єктивна безпека, психологічна безпека, ментальне здоров’я, психічне здоров’я, саноцентричний підхід, психологічні ресурси, стрес, адаптація, стресостійкість, копінг-стратегії, особистість, психологічне благополуччя, subjective security, psychological security, mental health, psychological well-being, sano-centric approach, psychological resources, stress, adaptation, stress resilience, coping strategies, personality, 053 Психологія
Бібліографічний опис
Фокін А. С. Суб’єктивна безпека як чинник ментального здоров’я особистості : дис. … д-ра філос. у галузі 05 Соціальні та поведінкові науки : 053 / А. С. Фокін ; наук. керівник Н. В. Родіна ; Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. Одеса, 2026. 201 с.
DOI
ORCID:
УДК
159.91-049.5:159.923.35(043.5)