Психосоціальні детермінанти агресивної поведінки підлітків
| dc.contributor.author | Архипова, Тетяна Миколаївна | uk |
| dc.contributor.author | Arkhypova, Tetiana M. | en |
| dc.date.accessioned | 2025-04-26T13:45:23Z | |
| dc.date.available | 2025-04-26T13:45:23Z | |
| dc.date.issued | 2025 | |
| dc.description.abstract | Aрхипова Т. М. Психосоціальні детермінанти агресивної поведінки підлітків. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертаційна робота на отримання наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 «Психологія» – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, місто Одеса, 2025. Дисертацію присвячено дослідженню впливу психосоціальних детермінантів на агресивну поведінку підлітків в умовах воєнного стану. В роботі описано результати психологічного дослідження, яке проходило кілька етапів: організаційний, аналітичний, що включав порівняльний аналіз із використанням номотетичних і ідіографічних методів обробки статистичних даних. Застосовувалися t-критерій Стьюдента для порівняння двох незалежних вибірок, кореляційний параметричний аналіз χ² (хи-квадрат) Пірсона, кореляційний непараметричний аналіз rs-Спірмена та факторний аналіз. Аналіз емпіричних даних був виконаний із використанням пакета статистичного програмного забезпечення IBM SPSS Statistics версії 22.0.0. Після вивчення теоретичних і емпіричних аспектів теми була розроблена теоретико-методологічна модель психосоціальних предикторів агресивної поведінки підлітків. Для збору даних використовувалися різні методи, зокрема спостереження, авторський соціальний опитувальник, що містить 17 питань, а також психодіагностичні інструменти для оцінки агресії за методикою А. Басса – А. Дарки. Оцінка акцентуацій характеру проводилася за тестом К. Леонгарда і Г. Шмішека, тоді як рівень тривожності визначався за методикою Ч. Д. Спілбергера, адаптованою Ю. Л. Ханіним. Проективні методи включали психогеометричне тестування Сьюзен Деллінджер і методику «Неіснуюча тварина», що містить 40 запитань. Дослідження проводилося в Подільських ліцеях №2 і №6 Одеської області, де взяли участь підлітки 9-10 класів, загальна вибірка складала 180 осіб віком 14-15 років. На констатувальному етапі дослідження було здійснено статистичний аналіз впливу психосоціальних детермінантів на агресивну поведінку підлітків. Результати вказують на те, що виражені риси особистості, притаманні акцентуаціям, суттєво впливають на розвиток схильності до агресивних проявів у контексті війни. В результаті емпіричного дослідження, з використанням критерію Пірсона, було встановлено цілий ряд прямих значущих кореляційних зв'язків між різними формами та видами агресивних проявів та усвідомленими і неусвідомленими особливостями, і соціальними факторами. У підлітків чоловічої статі виявлено позитивну кореляцію між «фізичною агресією» та іншими формами агресії, зокрема непрямою агресією, негативізмом, підозрілістю, вербальною агресією та роздратуванням. Це свідчить про те, що підлітки, які проявляють фізичну агресію, частіше демонструють й інші агресивні або негативні риси поведінки. Дослідження також показало статистично значущі зв'язки між «непрямою агресією» та негативізмом, підозрілістю, роздратуванням, вербальною агресією, циклотимічним типом акцентуації і особистісною тривожністю. Це вказує на те, що підлітки з непрямою агресією, як правило, також страждають від інших негативних емоцій і поведінкових рис. Особливо варто зазначити, що «підозрілість» має позитивний зв'язок з вербальною агресією та збудливим типом акцентуації. Це вказує на те, що підлітки, які відчувають підозрілість, можуть бути більш схильні до агресивних висловлювань і реакцій. Роздратованість виявилася в тісному зв'язку з негативізмом, образою та іншими формами агресії, такими як вербальна агресія і підозрілість. А також має позитивну кореляцію з екзальтованою, збудливою, емотивною акцентуаціями, та з особистісною і ситуативною тривожністю. Ці результати свідчать про те, що рівень роздратування підлітків значною мірою залежить від їх індивідуально-психологічних і особистісних характеристик. Параметр агресивності, що визначається як «негативізм», демонструє позитивну кореляцію з такими характеристиками, як образа, підозрілість, почуття провини, а також зі ситуативною та тривожністю особистісною. Це свідчить про те, що підлітки з високим рівнем негативізму частіше відчувають агресивні емоції та тривогу. «Образа», як один із параметрів агресивності також показує значну позитивну кореляцію з вербальною агресією, почуттям провини, підозрілістю, а також з особистісною і ситуативною тривожністю. Це вказує на те, що підлітки, які відчувають образу, частіше виявляють підозрілість та агресію. «Підозрілість» позитивно корелює з вербальною агресією, що вказує на схильність до агресивних висловлювань у таких підлітків. Дослідження також розглянуло елементи малюнків у тесті "Неіснуюча тварина". «Гострі кути» і «Зброя» виявилися пов'язаними з фізичною (r = 0,301; p ≤ 0,01), (r = 0,280; p ≤ 0,01) та непрямою агресією (r = 0,314; p ≤ 0,01), (r = 0,358; p ≤ 0,001), а також з роздратуванням (r = 0,329; p ≤ 0,01), (r = 0,313; p ≤ 0,01), образою (r = 0,255; p ≤ 0,01), (r = 0,330; p ≤ 0,001) і вербальною агресією (r = 0,482; p ≤ 0,001), (r = 0,469; p ≤ 0,001). Це свідчить про те, що агресивні образи в малюнках можуть бути індикаторами агресивної поведінки. Натомість, малюнок з «Крилами» показав зворотній статистично значущий зв'язок з параметрами агресивності, такими як «образа» (r = -0,249; p ≤ 0,01) і «підозрілість» (r = -0,313; p ≤ 0,01). Це означає, що чим більше романтичних і мрійливих рис у малюнках, тим менше агресивності в поведінці. «Сильний натиск олівця» на папері вказує на можливі агресивні прояви і має прямий статистично значимий зв'язок середньої сили з фізичною агресією (r = 0,299; p ≤ 0,01), роздратуванням (r = 0,297; p ≤ 0,01), негативізмом (r = 0,268; p ≤ 0,01), а також з непрямою (r = 0,360; p ≤ 0,001) і словесною агресією (r = 0,365; p ≤ 0,01). Ці результати підтверджують, що агресивні прояви можуть бути відображені навіть в техніці виконання малюнка. Схожу методологію аналізу емпіричних даних було застосовано до вибірки дівчат-підлітків. Результати показали, що конфігурація кореляційних зв'язків між показниками агресивності та іншими соціальними і індивідуально-психологічними характеристиками значно відрізняється від тих «візерунків», які були отримані у групі хлопців. Послідовно аналізуючи кореляційні зв'язки в вибірці підлітків-дівчат, можна зазначити, що фізична агресивність має позитивну кореляцію з гіпертимною акцентуацією, а також з непрямою агресією і роздратуванням. Це свідчить про те, що дівчата з підвищеним рівнем фізичної агресії частіше демонструють гіпертимні риси особистості, а також схильність до непрямої агресії. Основні чинники підвищеного рівня роздратованості, окрім циклотимічної акцентуації, також включають особистісну тривожність та ситуативну тривожність. Це свідчить про те, що дівчата з високими показниками роздратування часто мають і підвищений рівень тривожності, що може впливати на їх агресивну поведінку. Таким чином, можна стверджувати, що особистісні характеристики значною мірою визначають прояви агресії у дівчат-підлітків. Прямі кореляційні зв'язки виявлені між вербальною агресивністю та ригідною акцентуацією характеру. Підвищена схильність до образливості пов'язана з ригідною, тривожною та збудливою акцентуаціями. Також встановлено прямі кореляції між шкалами «Образа» та «Підозрілість» з ситуативною і особистісною тривожностями. Крім того, вербальна агресивність має значний позитивний зв'язок з циклотимічною акцентуацією характеру. За допомогою критерію Спірмена була виявлена статистично значима зворотна кореляція між фізичною агресією і «освітою батька» (r = -0,325; p < 0,01). Батьки з вищою освітою зазвичай демонструють більш розвинені навички виховання та комунікації, що позитивно впливає на емоційний розвиток дітей. Було встановлено, що існує зворотний зв'язок середньої сили між «самооцінкою поточного стану» та фактором соціального опитування «Оцініть від 1 до 5, наскільки на Ваш стан впливає війна в Україні» (r = -0,255; p < 0,01). Це свідчить про те, що підвищений негативний вплив війни на особистий стан може знижувати самооцінку. Додатково, виявлені статистично значимі зворотні кореляції середньої сили між вибраною фігурою проективного тесту «Зиґзаґ» і такими показниками, як вербальна агресія, ситуативна тривожність та особистісна тривожність. Це вказує на те, що вибір фігури «Зиґзаґ» може свідчити про здатність особи творчо виражати свої емоції та внутрішні конфлікти. У свою чергу, така здатність може зменшувати агресивні прояви, регулювати рівень стресу і, загалом, покращувати емоційне благополуччя. Таким чином, творчі вираження можуть слугувати ефективним механізмом для подолання негативних емоцій та покращення психоемоційного стану. В проективному тесті «Неіснуюча тварина» відсутність вух – інтерпретується як замкнутість, небажання вступати в контакт з іншими, в нашій роботі ми знайшли пряму статистично значиму кореляцію і підтвердження з наступними параметрами агресивності: «непряма агресія», «підозрілість» та почуття провини. Фігура, що складається з гострих кутів може означати агресивність і знайдено сильної сили зв'язок з фізичною (r = 0,252; p < 0,001), непрямою (r = 0,332; p < 0,001) агресіями, та середньої сили з негативізмом (r = 0,259; p < 0,01). Це вказує на те, що якщо підлітки малюють гострі кути і їхні малюнки виходять за межі аркуша, можна зробити висновок про високий рівень агресивності. Це також підкріплюється статистично значущими кореляціями середньої сили між «інтенсивним натиском олівця на папір» та фізичною агресією (r = 0,308; p < 0,01), вербальною агресією (r = 0,247; p < 0,01) і негативним ставленням (r = 0,246; p < 0,01). Застосувавши факторний аналіз головних компонентів (PCA) для зменшення розмірності даних, ми змогли ідентифікувати основні компоненти, які пояснюють найбільшу частину загальної варіації в психологічних і емоційних аспектах, що стосуються проективних та опитувальних методів. В результаті цього аналізу було визначено як позитивні, так і негативні фактори, які впливають на поведінку учасників. Високу надійність цих шкал та їх внутрішню узгодженість вказують показники альфа-Кронбаха для всіх методик, які були вище 0,4. Порівняння результатів факторного аналізу в групах хлопців та дівчат дало змогу виявити суттєві відмінності у психосоціальних детермінантах агресивної поведінки. Обидві групи продемонстрували спільні психосоціальні фактори, які впливають на агресивність, це - емоційна вразливість, соціальна ізоляція, тривожність та потреба в захисті. Що вказує на агресивну поведінку, яка має спільні психологічні корені, незалежно від статі. Відмінності між групами були суттєвими: хлопці частіше виявляють фізичну агресію, характеризуючись високою активністю та емоційною експресією через фізичні дії, тоді як дівчата схильні до психологічної агресії, що проявляється у вигляді внутрішніх конфліктів, тривоги та соціальної відстороненості. Ці результати підкреслюють важливість врахування статевих відмінностей у агресивній поведінці для розробки програм підтримки та втручання. Емпіричне дослідження показало, що агресивні тенденції під час воєнного стану виникають через виражений внутрішній дискомфорт, психологічне та соціальне неблагополуччя, що проявляється в психоемоційній напрузі, низькій саморегуляції та коливаннях настрою. З цього випливає психологічна закономірність: виражені риси акцентуацій характеру підлітків є важливими детермінантами формування схильності до агресії. | uk |
| dc.description.abstract | Arkhypova T. M. Psychosocial Determinants of Aggressive Behavior in Adolescents. Qualification Scientific Work as a Manuscript. Dissertation for the Degree of Doctor of Philosophy in Specialty 053 "Psychology" – Odesa National I. I. Mechnikov University, Odesa, 2025. The dissertation is dedicated to the study of the impact of psychosocial determinants on the aggressive behavior of adolescents under martial law conditions. The work describes the results of a psychological study, which consisted of several stages: organizational, analytical, which included a comparative analysis using nomothetic and idiographic methods of processing statistical data. The statistical tools employed included the Student's t-test for comparing two independent samples, Pearson's chi-square (χ²) test, Spearman's rank correlation coefficient (rs), and factor analysis. The analysis of empirical data was performed using IBM SPSS Statistics software, version 22.0.0. After examining both theoretical and empirical aspects of the topic, a theoretical and methodological model of psychosocial predictors of adolescent aggressive behavior was developed. Various data collection methods were used, including observation, an original social questionnaire containing 17 questions, and psychodiagnostic tools for assessing aggression based on the A. Bass - A. Darky method. Character accentuation was assessed using the K. Leonhard and H. Schmisek test, while anxiety levels were measured using C.D. Spielberger's methodology, adapted by Yu.L. Khanin. Projective methods included Susan Dellinger's psychogeometric testing and the "Non-existent Animal" technique, which contains 40 questions. The study was conducted in Podil Lyceums No. 2 and No. 6 in the Odessa region, with the participation of 9th and 10th grade adolescents, aged 14-15, totaling 180 individuals. In the descriptive phase of the study, a statistical analysis was conducted to examine the influence of psychosocial determinants on adolescent aggressive behavior. The results indicate that prominent personality traits associated with accentuations significantly impact the development of a predisposition to aggressive manifestations in the context of war. The empirical investigation, utilizing Pearson's correlation coefficient, revealed a number of direct significant correlations between various forms and types of aggression and both conscious and unconscious personal traits, as well as social factors. In male adolescents, a positive correlation was found between "physical aggression" and other forms of aggression, including indirect aggression, negativism, suspicion, verbal aggression, and irritability. This suggests that adolescents who exhibit physical aggression are more likely to demonstrate other aggressive or negative behavioral traits as well. The study also revealed statistically significant relationships between "indirect aggression" and negativism, suspicion, irritability, verbal aggression, cyclothymic type of accentuation, and personal anxiety. These findings suggest that adolescents exhibiting indirect aggression are generally also affected by other negative emotional and behavioral traits. Notably, "suspicion" was positively correlated with verbal aggression and an excitatory type of accentuation. This indicates that adolescents who experience suspicion may be more prone to aggressive expressions and reactions. Irritability was found to be closely related to negativism, resentment, and other forms of aggression, such as verbal aggression and suspicion. It also showed a positive correlation with exalted, excitable, and emotive accentuations, as well as with both personal and situational anxiety. These results suggest that the level of irritability in adolescents is largely influenced by their individual psychological and personality characteristics. The parameter of aggressiveness, defined as "negativism," demonstrated a positive correlation with characteristics such as resentment, suspicion, guilt, as well as with situational and personal anxiety. This suggests that adolescents with high levels of negativism are more likely to experience aggressive emotions and anxiety. "Resentment," as a parameter of aggressiveness, also showed a significant positive correlation with verbal aggression, guilt, suspicion, and both personal and situational anxiety. This indicates that adolescents who experience resentment are more likely to display suspicion and aggression. "Suspicion" was positively correlated with verbal aggression, suggesting a tendency for aggressive verbal expressions among such adolescents. The study also examined the elements of drawings in the "Non-existent Animal" test. "Sharp angles" and "Weapons" were found to be associated with physical aggression (r = 0.301; p ≤ 0.01), (r = 0.280; p ≤ 0.01) and indirect aggression (r = 0.314; p ≤ 0.01), (r = 0.358; p ≤ 0.001), as well as with irritability (r = 0.329; p ≤ 0.01), (r = 0.313; p ≤ 0.01), resentment (r = 0.255; p ≤ 0.01), (r = 0.330; p ≤ 0.001), and verbal aggression (r = 0.482; p ≤ 0.001), (r = 0.469; p ≤ 0.001). This suggests that aggressive features in the drawings may serve as indicators of aggressive behavior. In contrast, the drawing with "Wings" showed a statistically significant inverse relationship with aggression parameters such as "resentment" (r = -0.249; p ≤ 0.01) and "suspicion" (r = -0.313; p ≤ 0.01). This means that the more romantic and dreamy features present in the drawings, the less aggressive the behavior tends to be. A "strong pencil pressure" on the paper indicated possible aggressive manifestations and showed a moderate, statistically significant positive correlation with physical aggression (r = 0.299; p ≤ 0.01), irritability (r = 0.297; p ≤ 0.01), negativism (r = 0.268; p ≤ 0.01), as well as with indirect aggression (r = 0.360; p ≤ 0.001) and verbal aggression (r = 0.365; p ≤ 0.01). These results confirm that aggressive traits can be reflected even in the technique used to execute a drawing. A similar methodology for analyzing empirical data was applied to the sample of female adolescents. The results showed that the configuration of correlation links between aggression indicators and other social and individual-psychological characteristics differed significantly from the "patterns" observed in the male group. A sequential analysis of the correlation links in the sample of female adolescents reveals that physical aggression has a positive correlation with hyperthymic accentuation, as well as with indirect aggression and irritability. This suggests that girls with higher levels of physical aggression are more likely to exhibit hyperthymic personality traits and a tendency towards indirect aggression. The primary factors contributing to increased irritability, in addition to cyclothymic accentuation, include personal anxiety and situational anxiety. This indicates that girls with higher levels of irritability often also exhibit elevated anxiety, which may influence their aggressive behavior. Thus, it can be argued that personality characteristics play a significant role in the manifestation of aggression among female adolescents. Direct correlation links were found between verbal aggression and rigid accentuation of character. An increased tendency toward irritability was associated with rigid, anxious, and excitable types of accentuation. Direct correlations were also established between the "Resentment" and "Suspicion" scales with situational and personal anxiety. Moreover, verbal aggression showed a significant positive correlation with cyclothymic accentuation of character. Using Spearman's rank correlation coefficient, a statistically significant inverse correlation was found between physical aggression and the "Father's Education" variable (r = -0.325; p < 0.01). Parents with higher education levels typically demonstrate more developed parenting and communication skills, which positively affect the emotional development of their children. Additionally, a moderate inverse correlation was identified between the "Self- assessment of current state" and the social survey factor "Rate from 1 to 5 how much the war in Ukraine affects your current state" (r = -0.255; p < 0.01). This suggests that an increased negative impact of the war on personal well-being may lower self-esteem. Additionally, statistically significant moderate inverse correlations were found between the selected figure from the projective "Zigzag" test and indicators such as verbal aggression, situational anxiety, and personal anxiety. This suggests that choosing the "Zigzag" figure may reflect an individual's ability to creatively express their emotions and internal conflicts. Such an ability may, in turn, reduce aggressive manifestations, regulate stress levels, and overall improve emotional well-being. Therefore, creative expressions can serve as an effective mechanism for managing negative emotions and enhancing psychological and emotional states. In the projective test "Non-existent Animal," the absence of ears is interpreted as a sign of introversion and reluctance to engage with others. In our study, we found a direct statistically significant correlation with the following aggression parameters: "indirect aggression," "suspicion," and "guilt." A figure consisting of sharp angles may signify aggressiveness, and a strong correlation was found with physical aggression (r = 0.252; p < 0.001), indirect aggression (r = 0.332; p < 0.001), and a moderate correlation with negativism (r = 0.259; p < 0.01). This suggests that if adolescents draw sharp angles and their drawings extend beyond the edges of the page, it may indicate a high level of aggressiveness. This is further supported by statistically significant moderate correlations between "intense pencil pressure on the paper" and physical aggression (r = 0.308; p < 0.01), verbal aggression (r = 0.247; p < 0.01), and negative attitude (r = 0.246; p < 0.01). By applying Principal Component Analysis (PCA) for dimensionality reduction, we were able to identify the main components that explain the largest portion of the overall variance in psychological and emotional aspects related to projective and questionnaire methods. As a result of this analysis, both positive and negative factors affecting the participants' behavior were identified. The high reliability of these scales and their internal consistency is indicated by Cronbach's alpha values for all methods, which were above 0.4. The comparison of the results from the factor analysis in the male and female groups revealed significant differences in the psychosocial determinants of aggressive behavior. Both groups demonstrated common psychosocial factors influencing aggressiveness, including emotional vulnerability, social isolation, anxiety, and the need for protection. This suggests that aggressive behavior has shared psychological roots, regardless of gender. The differences between the groups were significant: boys more often display physical aggression, characterized by high activity and emotional expression through physical actions, while girls tend to exhibit psychological aggression, manifested in internal conflicts, anxiety, and social withdrawal. These results highlight the importance of considering gender differences in aggressive behavior for the development of support and intervention programs. The empirical study showed that aggressive tendencies during martial law arise from pronounced internal discomfort, as well as psychological and social distress, manifested in psychological tension, low self-regulation, and mood fluctuations. From this, a psychological regularity follows: pronounced traits of personality accentuations in adolescents are important determinants in the formation of a predisposition to aggression. | en |
| dc.identifier.citation | Архипова Т. М. Психосоціальні детермінанти агресивної поведінки підлітків : дис. … д-ра філос. : 053 Психологія 05 Соціальні та поведінкові науки / Т. М. Архипова ; наук. кер. А. В, Курова ; Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. – Одеса, 2025. – 250 с. | uk |
| dc.identifier.uri | https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/41131 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.subject | агресивність | uk |
| dc.subject | особистісні якості | uk |
| dc.subject | індивідуально-психологічні властивості | uk |
| dc.subject | психологічне благополуччя | uk |
| dc.subject | агресія | uk |
| dc.subject | підлітки | uk |
| dc.subject | психосоціальні чинники | uk |
| dc.subject | криза підліткового віку | uk |
| dc.subject | психосоціальні детермінанти | uk |
| dc.subject | акцентуація характеру | uk |
| dc.subject | психічне здоров'я | uk |
| dc.subject | емоційний стан | uk |
| dc.subject | адаптація | uk |
| dc.subject | особистість | uk |
| dc.subject | стрес | uk |
| dc.subject | aggressiveness | en |
| dc.subject | personality traits | en |
| dc.subject | individual psychological characteristics | en |
| dc.subject | psychological well-being | en |
| dc.subject | aggression | en |
| dc.subject | adolescents | en |
| dc.subject | psychosocial factors | en |
| dc.subject | adolescent crisis | en |
| dc.subject | psychosocial determinants | en |
| dc.subject | character accentuation | en |
| dc.subject | mental health | en |
| dc.subject | emotional state | en |
| dc.subject | adaptation | en |
| dc.subject | personality | en |
| dc.subject | stress | en |
| dc.subject | 053 Психологія | uk |
| dc.subject.udc | 159.923:[159.942:159.955.4](043.5) | |
| dc.title | Психосоціальні детермінанти агресивної поведінки підлітків | uk |
| dc.title.alternative | Psychosocial determinants of aggressive behavior in adolescents | en |
| dc.type | Thesis | en |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Arkhypova_PhD_Thesis.pdf
- Розмір:
- 3.4 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: