Теорія та практика реалізації економічних санкцій у міжнародному праві
Альтернативна назва
Theory and practice of the realization of economic sanctions in international law
Вантажиться...
Дата
2025
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Карлюга Є. К. Теорія та практика реалізації економічних санкцій у міжнародному праві. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 08 «Право» спеціальності 081 – «Право». – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України, Одеса, 2025.
Дисертація є першим у вітчизняній науці комплексним дослідженням сучасних проблем реалізації економічних санкцій міжнародними організаціями та державами. У роботі запропоновано низку авторських термінів, ідей, концепцій і висновків, які відзначаються науковою новизною.
Структуру дисертації було визначено з урахуванням необхідності проведення всебічного та ґрунтовного аналізу значного обсягу наукових джерел та нормативних актів, що було обов’язковою умовою досягнення мети та виконання завдань, поставлених у дослідженні.
Наукова праця містить три розділи. Перший з них присвячений вивченню теоретичних засад інституту санкцій у міжнародному праві, зокрема, аналізу санкцій як міжнародно-правового заходу примусу, визначенню їх поняття та видів.
Окрему увагу приділено з’ясуванню правової природи санкцій. Своєю чергою, у другому розділі увагу було зосереджено виключно на економічних санкціях як одному з видів санкцій та практиці їх застосування на міжнародному та національному рівнях. Як наслідок, у підрозділах цього розділу було вивчено особливості примусових заходів економічного характеру як засобу забезпечення дотримання міжнародних зобов’язань та передумови їхньої ефективності. Також було проаналізовано досвід правового регулювання запровадження економічних санкцій окремими міжнародними організаціями, зокрема Організацією Об’єднаних Націй та Європейським Союзом, а також державами – Сполученими Штатами Америки, Канадою, Великою Британією та Україною. Відокремлення доцільного для запозичення іноземного правового досвіду застосування економічних санкцій дозволило сформулювати рекомендації щодо вдосконалення національно-правового регулювання цієї сфери суспільних відносин, що викладені в останньому підрозділі другого розділу. Нарешті, третій розділ стосується дослідження правової регламентації забезпечення дотримання економічних санкцій, притаманної для Організації Об’єднаних Націй та Європейського Союзу, виявлення переваг правового забезпечення дотримання економічних санкцій у Сполучених Штатах Америки, Канаді та Великій Британії, а також надання пропозицій щодо покращення вітчизняного законодавства в цій частині, які відображені в останньому підрозділі роботи.
З метою належного теоретичного осмислення інституту санкцій у міжнародному праві в дисертації вироблено визначення поняття «санкції», під якими пропонується розуміти заходи міжнародного примусу, що застосовуються суб’єктами міжнародного права з метою зміни поведінки об’єкта санкцій, яка може становити міжнародне правопорушення.
Встановлено, що, враховуючи широкий спектр заходів, охоплених поняттям «санкції», їхнє наукове дослідження є неможливим без класифікації. Зокрема, виокремлено такі основні підстави класифікації санкцій: 1) порядок застосування санкцій; 2) кількість адресантів санкцій; 3) наявність санкційної резолюції Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй; 4) особа адресата санкцій; 5) масштаб охоплення санкцій; 6) склад учасників суспільних відносин, на які санкції мають намір вплинути; 7) наявність у адресанта юрисдикції накладати санкції; 8) природа запровадженого санкцією обмеження; 9) збройний характер санкцій; 10) цілі санкцій.
Окрему увагу було приділено визначенню правової природи санкцій. Розгляд цього питання дозволив дійти висновку про те, що залежно від притаманних їм характеристик, окремі заходи можуть бути кваліфіковані як інституційні санкції, зокрема санкції Організації Об’єднаних Націй, реторсії, контрзаходи та, потенційно, примусові заходи, що застосовуються третіми сторонами, – у разі подальшого розвитку одноманітної практики суб’єктів міжнародного права та демонстрації opinio juris. Якщо ж конкретний захід не відповідає ознакам жодної з названих категорій, його правомірність має оцінюватися з огляду на релевантні норми міжнародного права.
У дисертації доведено, що економічні санкції є найпоширенішим та найвпливовішим видом примусових заходів, які застосовуються суб’єктами міжнародного права з метою забезпечення дотримання міжнародних зобов’язань. При цьому на підставі аналізу такої характеристики економічних санкцій, як їхня ефективність, було зроблено висновок, що серед чинників, які визначають її рівень, важливе значення мають правові фактори. До них віднесено: 1) належний правовий механізм реалізації санкцій; 2) реалістичне та чітке визначення їхньої мети та цілей; 3) об’єктивне уявлення про потенціал окремих видів санкцій для досягнення поставлених мети та цілей; 4) належне організаційно-правове забезпечення залежно від етапу реалізації санкційного режиму.
У дослідженні продемонстровано, що належний правовий механізм реалізації економічних санкцій має обов’язково включати наступні етапи: 1) запровадження санкцій; 2) імплементація рішення міжнародної організації чи держави про застосування санкцій; 3) моніторинг та оцінка санкційного режиму. Кожному з цих етапів притаманні специфічні завдання, що виконуються на ньому, види діяльності, які здійснюються, а також визначене коло органів, відповідальних за їх реалізацію.
В результаті ретельного вивчення зарубіжної практики реалізації економічних санкцій та її правового оформлення, у дисертації надано рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання механізму реалізації економічних санкцій в Україні. У цьому зв’язку обґрунтовано необхідність конкретизації підстави для застосування економічних санкцій, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про санкції», шляхом її доповнення такими кваліфікаційними ознаками, як систематичність та грубість порушення прав та свобод. Запропоновані зміни передбачають уточнення правової норми таким чином: «Підставами для застосування санкцій є… дії іноземної держави, іноземної юридичної чи фізичної особи, інших суб’єктів, які… грубо та систематично порушують права і свободи людини і громадянина».
Також доведено, що існує необхідність виключення п. 1-1, 25 ч. 1 ст. 4, а також збереження чинної редакції ст. 1 та 3 Закону України «Про санкції» у контексті визначення як можливих дестінаторів економічних санкцій «суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність». Водночас пропонується обмежити фактичне застосування зазначеної норми виключно випадками імплементації відповідних резолюцій Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй.
На додаток, були з’ясовані шляхи усунення недосконалостей вітчизняного санкційного законодавства, які б посприяли інтеграції України до політичного, безпекового та правового простору Європейського Союзу. Серед них слід виокремити, зокрема, законодавче закріплення: 1) порядку видання дозволів на здійснення операцій, які становлять винятки у застосуванні економічних санкцій з гуманітарних міркувань; 2) переліку економічних санкцій, гармонізованого з видами санкцій, що застосовуються Європейським Союзом; 3) розмежування санкційних режимів на горизонтальні режими та режими за географічним охопленням, із поступовим введенням санкційних режимів за горизонтальною логікою їх організації; 4) відповідальності за порушення санкційного законодавства з урахуванням положень Директиви 2024/1226 Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу від 24 квітня 2024 р.
Крім того, задля покращення національно-правового регулювання забезпечення дотримання економічних санкцій запропоновано: 1) врегулювати повноваження органів державної влади щодо моніторингу дотримання санкційного законодавства, а також надання рекомендацій та роз’яснень щодо його виконання; 2) встановити порядок інформування правоохоронних органів про виявлені діяння, що містять ознаки відповідних злочинів, а також механізм надання інформації щодо виявлених та розслідуваних правопорушень у сфері санкцій органу, який здійснює моніторинг та оцінку ефективності санкційних програм; 3) внести зміни до чинного законодавства з метою поширення норм інституту цивільної конфіскації на активи та отримані від них доходи, якщо вони пов’язані з правопорушеннями у сфері санкційного законодавства.
Нарешті, задля удосконалення правової регламентації етапу моніторингу та оцінки санкційного режиму як кінцевої ланки механізму реалізації економічних санкцій було висунуто пропозиції щодо: 1) унормування порядку здійснення відповідних повноважень, насамперед Службою безпеки України, Національним банком України та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; 2) закріплення за Міжвідомчою робочою групою з питань реалізації державної санкційної політики статусу постійного головного координаційного органу, відповідального за моніторинг санкційних програм та оцінку їхньої ефективності.
Досягнуті внаслідок проведеного дослідження результати становлять вагомий внесок у розвиток доктринальних положень щодо реалізації економічних санкцій на міжнародному та внутрішньодержавному рівнях, яким вітчизняна наука міжнародного права приділяє недостатньо уваги. У роботі ретельно проаналізовано основні теоретичні та сучасні практичні підходи до цього питання, що надало підставу та можливість виробити авторські пропозиції̈ щодо перспективного розвитку положень міжнародного та національного права в сфері санкцій.
Karliuha Ye. K. Theory and practice of the realization of economic sanctions in international law. – Qualifying research work as a manuscript. Doctoral thesis for an academic degree of the Doctor of Philosophy in specialty 081 “Law”. – Odessa I. I. Mechnikov National University, Odesa, 2025. The dissertation is the first comprehensive study in domestic legal scholarship on the contemporary issues surrounding the realization of economic sanctions by international organizations and states. The work introduces a number of original terms, ideas, concepts, and conclusions, which are characterized by scientific novelty. The structure of the dissertation has been determined by the need for a thorough and multidimensional analysis of a significant body of scholarly sources and legal instruments, which was essential for achieving the objectives and fulfilling the tasks set in the study. The scholarly work comprises three chapters. The first chapter is dedicated to examining the theoretical foundations of the institution of sanctions in international law, in particular, the analysis of sanctions as a means of international legal coercion, their definition, and classification. Special attention is given to the legal nature of sanctions. The second chapter focuses exclusively on economic sanctions as a specific type of sanctions and the practice of their application at both the international and national levels. Accordingly, the sections of this chapter explore the specific features of coercive measures of an economic nature as a means of ensuring compliance with international obligations and prerequisites for their effectiveness. The chapter also analyzes the legal frameworks governing the imposition of economic sanctions by certain international organisations, notably the United Nations and the European Union, as well as by individual states, including the United States of America, Canada, the United Kingdom, and Ukraine. The identification of foreign legal practices in the application of economic sanctions, which are feasible for adoption, has led to the formulation of recommendations for improving the national legal regulation of this area of social relations, as presented in the final section of the second chapter. Finally, the third chapter addresses the legal regulation of the enforcement of economic sanctions as practiced by the United Nations and the European Union, highlights the advantages of legal mechanisms for ensuring compliance with economic sanctions in the United States of America, Canada, and the United Kingdom, and presents proposals for improving domestic legislation in this regard, which are discussed in the final section of the study. For the purpose of a proper theoretical understanding of the institution of sanctions in international law, the dissertation formulates a definition of the term “sanctions”, which are proposed to be understood as measures of international coercion applied by subjects of international law with the aim of altering the behavior of the target of the sanctions, where such behavior might constitute an internationally wrongful act. It has been established that, given the wide range of measures encompassed by the term “sanctions”, their academic study is impossible without classification. Specifically, the following main criteria for classifying of sanctions are identified: 1) procedure for the imposition of sanctions; 2) number of sanctioning entities; 3) existence of a United Nations Security Council sanctions resolution; 4) identity of the sanctions’ target; 5) scope of sanctions; 6) composition of the actors in the social relations that the sanctions are intended to influence; 7) existence of jurisdiction to impose sanctions; 8) nature of the restriction introduced by the sanction; 9) armed nature of sanctions; 10) objectives of sanctions. Particular attention is given to the legal nature of sanctions. The analysis of this issue has led to the conclusion that, depending on their inherent characteristics, specific measures may be qualified as institutional sanctions, e.g., sanctions imposed by the United Nations, retorsions, countermeasures, or, potentially, coercive actions by third parties, provided there is further development of consistent state practice and demonstration of opinio juris. If a particular measure does not fall within any of the aforementioned categories, its legality must be assessed in light of the relevant norms of international law. The dissertation substantiates that economic sanctions are the most prevalent and impactful type of coercive measures used by subjects of international law to ensure compliance with international obligations. Based on the analysis of such a characteristic of economic sanctions as their effectiveness, it is concluded that among the factors determining the level of effectiveness of these coercive measures, legal factors play a crucial role. These include: 1) an appropriate legal mechanism for the realization of sanctions; 2) a realistic and clear definition of their purposes and objectives; 3) an objective understanding of the capacity of specific types of sanctions to achieve their purposes and objectives; 4) adequate organizational and legal arrangements tailored to the respective stage of the sanctions regime’s realization. The study demonstrates that an appropriate legal mechanism for the realization of economic sanctions must necessarily include the following stages: 1) imposition of sanctions; 2) implementation of a decision by an international organization or a state to apply sanctions; 3) monitoring and evaluation of the sanctions regime. Each of these stages involves specific tasks to be performed, activities to be undertaken, and the designation of competent bodies responsible for their execution. Following a thorough study of foreign practices in the realization of economic sanctions and their legal frameworks, the dissertation provides recommendations for improving the legal regulation of the mechanism for adopting economic sanctions in Ukraine. In this regard, the necessity of specifying the grounds for the imposition of economic sanctions, as provided in Paragraph 1 of Part 1 of Article 3 of the Law of Ukraine “On Sanctions”, is substantiated by adding qualifying characteristics such as the systematic nature and severity of violations of rights and freedoms. The proposed amendments refines the legal provision as follows: “The grounds for the imposition of sanctions are... actions of a foreign state, foreign legal or natural persons, or other subjects who... grossly and systematically violate human and civil rights and freedoms”. It is also argued that there is a need to exclude Paragraph 1-1 and Paragraph 25 of Part 1 of Article 4, while maintaining the current wording of Articles 1 and 3 of the Law of Ukraine “On Sanctions” in the context of defining as potential targets of economic sanctions “entities engaged in terrorist activities”. Simultaneously, it is proposed to limit the actual application of this provision exclusively to cases of implementing relevant United Nations Security Council resolutions. In addition, the ways to eliminate the shortcomings of domestic sanctions legislation, which would also contribute to Ukraine’s integration into the political, security, and legal space of the European Union, are identified. Among them, it is particularly important to highlight the legislative consolidation of: 1) the procedure for issuing permits for transactions that are exceptions to the application of economic sanctions for humanitarian reasons; 2) a list of economic sanctions harmonized with the types of sanctions applied by the European Union; 3) the differentiation of sanctions regimes into horizontal and geographic regimes, with the gradual introduction of sanctions regimes according to the horizontal logic of their organization; 4) responsibility for violations of sanctions legislation in line with the provisions of Directive 2024/1226 of the European Parliament and of the Council of 24 April 2024. Additionally, to enhance the national legal regulation of ensuring compliance with economic sanctions, it is proposed to: 1) to regulate the powers of state authorities regarding the monitoring of compliance with sanctions legislation, as well as the provision of recommendations and clarifications on its implementation; 2) to establish a procedure for informing law enforcement agencies about identified actions that contain signs of correlative crimes, as well as a mechanism for providing information about the detected and investigated violations of sanctions to the body responsible for monitoring and evaluating the effectiveness of sanctions programs; 3) to amend the current legislation to extend the norms on civil confiscation to assets and income derived from them, if they are related to violations of sanctions legislation. Finally, to improve the legal regulation of the monitoring and evaluation stage of sanctions regimes as the final component of the economic sanctions realization mechanism, proposals are made regarding: 1) the regulation of the procedure for the exercise of relevant powers, primarily by the Security Service of Ukraine, the National Bank of Ukraine, and the National Securities and Stock Market Commission; 2) assigning the Interdepartmental Working Group on Implementation of the State Sanctions Policy a permanent status as the central coordinating body responsible for monitoring sanctions programs and evaluating their effectiveness. The outcomes of the conducted research make a significant contribution to the development of doctrinal positions on the realization of economic sanctions at both the international and national levels, areas that have not been sufficiently addressed in domestic international law scholarship. The work presents an in-depth analysis of the main theoretical and contemporary practical approaches to this subject, which provided the basis and opportunity to develop the author’s proposals for the prospective development of international and national legal frameworks governing sanctions.
Karliuha Ye. K. Theory and practice of the realization of economic sanctions in international law. – Qualifying research work as a manuscript. Doctoral thesis for an academic degree of the Doctor of Philosophy in specialty 081 “Law”. – Odessa I. I. Mechnikov National University, Odesa, 2025. The dissertation is the first comprehensive study in domestic legal scholarship on the contemporary issues surrounding the realization of economic sanctions by international organizations and states. The work introduces a number of original terms, ideas, concepts, and conclusions, which are characterized by scientific novelty. The structure of the dissertation has been determined by the need for a thorough and multidimensional analysis of a significant body of scholarly sources and legal instruments, which was essential for achieving the objectives and fulfilling the tasks set in the study. The scholarly work comprises three chapters. The first chapter is dedicated to examining the theoretical foundations of the institution of sanctions in international law, in particular, the analysis of sanctions as a means of international legal coercion, their definition, and classification. Special attention is given to the legal nature of sanctions. The second chapter focuses exclusively on economic sanctions as a specific type of sanctions and the practice of their application at both the international and national levels. Accordingly, the sections of this chapter explore the specific features of coercive measures of an economic nature as a means of ensuring compliance with international obligations and prerequisites for their effectiveness. The chapter also analyzes the legal frameworks governing the imposition of economic sanctions by certain international organisations, notably the United Nations and the European Union, as well as by individual states, including the United States of America, Canada, the United Kingdom, and Ukraine. The identification of foreign legal practices in the application of economic sanctions, which are feasible for adoption, has led to the formulation of recommendations for improving the national legal regulation of this area of social relations, as presented in the final section of the second chapter. Finally, the third chapter addresses the legal regulation of the enforcement of economic sanctions as practiced by the United Nations and the European Union, highlights the advantages of legal mechanisms for ensuring compliance with economic sanctions in the United States of America, Canada, and the United Kingdom, and presents proposals for improving domestic legislation in this regard, which are discussed in the final section of the study. For the purpose of a proper theoretical understanding of the institution of sanctions in international law, the dissertation formulates a definition of the term “sanctions”, which are proposed to be understood as measures of international coercion applied by subjects of international law with the aim of altering the behavior of the target of the sanctions, where such behavior might constitute an internationally wrongful act. It has been established that, given the wide range of measures encompassed by the term “sanctions”, their academic study is impossible without classification. Specifically, the following main criteria for classifying of sanctions are identified: 1) procedure for the imposition of sanctions; 2) number of sanctioning entities; 3) existence of a United Nations Security Council sanctions resolution; 4) identity of the sanctions’ target; 5) scope of sanctions; 6) composition of the actors in the social relations that the sanctions are intended to influence; 7) existence of jurisdiction to impose sanctions; 8) nature of the restriction introduced by the sanction; 9) armed nature of sanctions; 10) objectives of sanctions. Particular attention is given to the legal nature of sanctions. The analysis of this issue has led to the conclusion that, depending on their inherent characteristics, specific measures may be qualified as institutional sanctions, e.g., sanctions imposed by the United Nations, retorsions, countermeasures, or, potentially, coercive actions by third parties, provided there is further development of consistent state practice and demonstration of opinio juris. If a particular measure does not fall within any of the aforementioned categories, its legality must be assessed in light of the relevant norms of international law. The dissertation substantiates that economic sanctions are the most prevalent and impactful type of coercive measures used by subjects of international law to ensure compliance with international obligations. Based on the analysis of such a characteristic of economic sanctions as their effectiveness, it is concluded that among the factors determining the level of effectiveness of these coercive measures, legal factors play a crucial role. These include: 1) an appropriate legal mechanism for the realization of sanctions; 2) a realistic and clear definition of their purposes and objectives; 3) an objective understanding of the capacity of specific types of sanctions to achieve their purposes and objectives; 4) adequate organizational and legal arrangements tailored to the respective stage of the sanctions regime’s realization. The study demonstrates that an appropriate legal mechanism for the realization of economic sanctions must necessarily include the following stages: 1) imposition of sanctions; 2) implementation of a decision by an international organization or a state to apply sanctions; 3) monitoring and evaluation of the sanctions regime. Each of these stages involves specific tasks to be performed, activities to be undertaken, and the designation of competent bodies responsible for their execution. Following a thorough study of foreign practices in the realization of economic sanctions and their legal frameworks, the dissertation provides recommendations for improving the legal regulation of the mechanism for adopting economic sanctions in Ukraine. In this regard, the necessity of specifying the grounds for the imposition of economic sanctions, as provided in Paragraph 1 of Part 1 of Article 3 of the Law of Ukraine “On Sanctions”, is substantiated by adding qualifying characteristics such as the systematic nature and severity of violations of rights and freedoms. The proposed amendments refines the legal provision as follows: “The grounds for the imposition of sanctions are... actions of a foreign state, foreign legal or natural persons, or other subjects who... grossly and systematically violate human and civil rights and freedoms”. It is also argued that there is a need to exclude Paragraph 1-1 and Paragraph 25 of Part 1 of Article 4, while maintaining the current wording of Articles 1 and 3 of the Law of Ukraine “On Sanctions” in the context of defining as potential targets of economic sanctions “entities engaged in terrorist activities”. Simultaneously, it is proposed to limit the actual application of this provision exclusively to cases of implementing relevant United Nations Security Council resolutions. In addition, the ways to eliminate the shortcomings of domestic sanctions legislation, which would also contribute to Ukraine’s integration into the political, security, and legal space of the European Union, are identified. Among them, it is particularly important to highlight the legislative consolidation of: 1) the procedure for issuing permits for transactions that are exceptions to the application of economic sanctions for humanitarian reasons; 2) a list of economic sanctions harmonized with the types of sanctions applied by the European Union; 3) the differentiation of sanctions regimes into horizontal and geographic regimes, with the gradual introduction of sanctions regimes according to the horizontal logic of their organization; 4) responsibility for violations of sanctions legislation in line with the provisions of Directive 2024/1226 of the European Parliament and of the Council of 24 April 2024. Additionally, to enhance the national legal regulation of ensuring compliance with economic sanctions, it is proposed to: 1) to regulate the powers of state authorities regarding the monitoring of compliance with sanctions legislation, as well as the provision of recommendations and clarifications on its implementation; 2) to establish a procedure for informing law enforcement agencies about identified actions that contain signs of correlative crimes, as well as a mechanism for providing information about the detected and investigated violations of sanctions to the body responsible for monitoring and evaluating the effectiveness of sanctions programs; 3) to amend the current legislation to extend the norms on civil confiscation to assets and income derived from them, if they are related to violations of sanctions legislation. Finally, to improve the legal regulation of the monitoring and evaluation stage of sanctions regimes as the final component of the economic sanctions realization mechanism, proposals are made regarding: 1) the regulation of the procedure for the exercise of relevant powers, primarily by the Security Service of Ukraine, the National Bank of Ukraine, and the National Securities and Stock Market Commission; 2) assigning the Interdepartmental Working Group on Implementation of the State Sanctions Policy a permanent status as the central coordinating body responsible for monitoring sanctions programs and evaluating their effectiveness. The outcomes of the conducted research make a significant contribution to the development of doctrinal positions on the realization of economic sanctions at both the international and national levels, areas that have not been sufficiently addressed in domestic international law scholarship. The work presents an in-depth analysis of the main theoretical and contemporary practical approaches to this subject, which provided the basis and opportunity to develop the author’s proposals for the prospective development of international and national legal frameworks governing sanctions.
Опис
Ключові слова
санкції, економічні санкції, агресія, міжнародно-правова відповідальність, контрзаходи, реторсії, обмежувальні заходи, Організація Об’єднаних Націй, Європейський Союз, реалізація економічних санкцій, забезпечення дотримання економічних санкцій, права людини, верховенство права, цивільна конфіскація, кримінальна відповідальність за порушення економічних санкцій, sanctions, economic sanctions, aggression, international legal responsibility, countermeasures, retorsions, restrictive measures, United Nations, European Union, realization of economic sanctions, enforcement of economic sanctions, human rights, rule of law, civil confiscation, criminal liability for violations of economic sanctions, 081 Право
Бібліографічний опис
Карлюга Є. К. Теорія та практика реалізації економічних санкцій у міжнародному праві : дис. … д-ра філос. : 081 Право 08 Право / Є. К. Карлюга ; наук. керівник О. О. Нігреєва ; Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. – Одеса, 2025. – 233 с.
DOI
ORCID:
УДК
341.655(043.5)