Вербальні засоби об’єктивації привабливості асертивної героїні в канонічному англомовному жіночому романі (на матеріалі романів Дж. Остін «Гордість та упередження» та Х. Філдінг «Щоденник Бріджет Джонс»)
Вантажиться...
Дата
2023
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
У роботі розглядається проблема лінгвальної об’єктивізації особистісної привабливості головної героїні жіночого роману. Дослідження зосереджено на комунікативному та синтаксичному аналізі мовленнєвих партій Елізабет Беннет та Бріджет Джонс як асертивних героїнь у романах Дж. Остін «Гордість та упередження» та Х. Філдінґ «Щоденник Бріджет Джонс», відповідно.
Жіночі романи, як формульний вид масової літератури, відрізняються специфічною кодифікацією інформації, що досягається певним типом авторської оповіді та певним алгоритмом організації мовлення персонажів. Взагалі, жіноча тема належить до провідних у світовому літературному процесі. Дослідники мови та літератури завжди приділяли велику увагу жіночій ідентичності на психологічному та соціальному рівнях, долі жінки в культурно-історичному розвитку національного суспільства, її свідомості та вербальній організації жіночого мовлення (І. А. Бехта, Дж. Кевелті, І. М. Колегаєва, Е. К. Коляда, А. П. Мартинюк, Д. Міллер, І. Б. Морозова, Г. Пол, та ін.).
Попри загальну текстоорганізуючу роль авторського світогляду у творі, віртуальні образи персонажів зазвичай маніфестують мовленнєві та психологічні риси, характерні або близькі до особистостей, що існують у реальному світі. Авторська індивідуалізація жіночих образів у художніх прозових текстах не стає на заваді їх інтуїтивного уналежнення до певних соціо- та психотипів в читацькій уяві, чому сприяє як екстралінгвальна поведінка, так і мовленнєві особливості таких героїнь.
Актуальність даної роботи випливає із загальної лінгво-гносеологічної важливості пошуків шляхів оптимізації вербальної міжгендерної комунікації, проблем ментально-лінгвального плану, а також зумовлена практичними потребами виявлення психолінгвальних індикаторів привабливості літературного образу. Незважаючи на великий інтерес науковців до гендерної репрезентації головних героїв та героїнь романів, ані їхні соціально-психологічні типи, ані вербальні особливості їхнього мовлення в спеціальній літературі висвітлені недостатньо, що також підкреслює актуальність даної праці.
Матеріал проведеного дослідження представлено мовленнєвими партіями головних героїнь із досліджуваних романів. Крім того, додатково було проаналізовано 400 мовленнєвих зразків з персонажних діалогів героїнь інших творів, які уособлюють основні типи жіночих образів в межах запропонованої класифікації. Загальний корпус досліджуваної вибірки нараховує 5242 репліки.
Концептуально дана робота ґрунтується на філософсько-психолінгвістичному розумінні глибинного зв’язку між мисленням людини та її мовленням, а також спирається на літературний постулат про жіночий роман як самостійне й оригінальне культурне явище.
Літературний феномен багатовікової привабливості героїні Елізабет Беннет підтверджується появою багатьох її інтерпретацій у різних медіях (в тому числі, героїні Бріджет Джонс як її сучасній копії) та являє собою проблему, яку доцільно вирішити на перехресті мови та літератури. Ключ до її вирішення вбачаємо не в зовнішності чи високому соціальному статусі подібних квазі-особистостей, а в психологічному типі жіночності, що вони уособлюють.
Вихідним пунктом проведеного аналізу є припущення про існування стійких кореляцій між впізнаваним читачами психотипом персонажа віртуальної жінки та її мовленнєвими характеристиками.
Керуючись тезою про іконічне відображення мисленнєвих процесів людини у її мовленні, ми взяли за об’єкт дослідження лінгвальні складові привабливості головних героїнь канонічних романів Дж. Остін «Гордість та упередження» та Х. Філдінґ «Щоденник Бріджет Джонс». Предмет вивчення – комунікативно-синтаксичні особливості мовленнєвих партій Елізабет Беннет і Бріджет Джонс в аспекті забезпечення їхньої особистісної привабливості.
Метою розвідки є встановлення закономірностей у вербальній організації персонажного мовлення головних героїнь жіночих романів, а також виявлення еволюційних тенденцій відображення мовленнєвої поведінки головної героїні у жіночому романі в аспекті забезпечення її особистісної привабливості для читача.
Дослідження проведено у межах антропоцентричної парадигми. Основним методом аналізу обрано комплексний підхід до проблеми наукового пошуку, який передбачає синтез загальнофілософських законів пізнання та спеціальних лінгвістичних методів і підходів.
Принципово важливим критерієм новизни даної роботи є розкриття взаємозв’язку синтаксичних характеристик мовленнєвих партій героїнь з їхніми індивідуальними психологічними характеристиками. Вперше у лінгвістиці висвітлено об’єктивні критерії розрізнення базових типів героїнь жіночого роману на рівні їхньої мовленнєвої репрезентації. Конкретизовано поняття жанру «жіночий роман» та охарактеризовано його основні типи, а саме: чік-літ, сага, побутовий роман, романтика для школярок, трилер, фентезі, історичний роман, еротика тощо. Проведений асоціативний психолінгвістичний експеримент також виводить роботу на новий рівень, висвітлюючи існування усталених у свідомості носіїв мови преференцій щодо лінгвального кодування інформації у жіночому мовленні як критерію привабливості жінки-мовця. Розглядаючи жіночий роман як особливе літературне явище, ми стверджуємо, що він породив наступні піджанри: «чік-літ», «рожевий роман», «жіночий детектив» та інші, що характеризуються специфічними ознаками жіночої літератури. У процесі роботи було виявлено, що «жіночність» у досліджуваних романах розуміється як певна переоцінка духовних пріоритетів у соціальній культурі суспільства крізь призму жіночого світосприйняття.
Виявлені відмінності у структурній побудові мовлення Елізабет і Бріджет пояснюємо різними історичними традиціями літературного дискурсу та різними формами оповіді, використаними авторами, а також загальною тенденцією до структурного спрощення у ХХ-ХХІ ст.
Психолінгвістичний експеримент, проведений на завершальному етапі роботи, дозволив встановити імпонуючу респондентам модель «привабливого» жіночого мовлення, що загалом збігається з моделлю мовлення, типовою для асертивних героїнь. Останні є безпомилково розпізнаваними інформантами, які більш ніж у 60% випадків могли вірно уналежнити мовленнєві фрагменти до конкретного типу героїні. При цьому, серед пріоритетних ознак жіночої привабливості всі респонденти назвали чесність (щирість), почуття гумору та рівень освіти, що проявляються у комунікації.
Отже, у результаті роботи зроблено висновок про наявність стійких кореляцій між організацією мовлення та особистісною привабливістю асертивних літературних героїнь, що інтуїтивно сприймаються носіями мови та об’єктивуються саме у комунікативних характеристиках мовленнєвого внеску героїнь-жінок.
З точки зору психолінгвістики, дану закономірність можна тлумачити наступним чином. У той час, як структурна складність речення безпосередньо пов’язана з певним ступенем розвитку абстрактного мислення та інтелектуальним рівнем мовця, комунікативні особливості його/її мовленнєвого портрету віддзеркалюють більше психологічні якості мовця як особистості – емоційність, впертість, впевненість у собі та ін. Отже, можна сказати, що саме «особистісні» характеристики, що проявляються у преференціях мовця до певних комунікативних типів діалогів та висловлювань, грають головну роль у феномені «привабливості» асертивних героїнь для читацької аудиторії обох гендерів. Структурна складність чи простота мовлення, у свою чергу, відходять на другий план, а щирість (винесена 91 % респондентів до головних факторів жіночої привабливості) асоціюється просто з загальною правильністю вжитих конструкцій.
Перспективним полем наукового пошуку у майбутньому вважаємо окреме дослідження привабливості інших типів літературних героїнь у дзеркалі структурно-комунікативних особливостей їх міжособистісної комунікації.
The thesis considers the problem of lingual objectivization of the main female character’s personal attractiveness as shown in the feminine novel. The research is focused on the communicative and syntactic analysis of the speech acts of Elizabeth Bennet and Bridget Jones as assertive heroines and female protagonists in J. Austen`s novel «Pride and Prejudice» and H. Fielding`s novel «Bridget Jones's Diary», respectively. As a formula type of mass literature, female novels are distinguished by a specific type of information codification that is achieved due to a specific type of author’s narrative and a certain algorithm of personages’ speech organization. The feminine theme is amongst the leading in the world literary process. Language and literature researchers have always paid great attention to the feminine identity on a psychological and social levels, woman’s fate in the cultural and historical development of national society, her cognition, and verbal organization of feminine speech (I. A. Bekhta, J. Cawelti, I. M. Kolehayeva, E. K. Kolyada, A. P. Martynyuk, G. D. Miller, I. B. Morozova, G. Paul, and others). Despite the general text-organizing role of the author's worldview in fiction, characters’ virtual images usually manifest speech and psychological traits that are typical of or close to real-world personalities. The author's individualizing female images in literary prosaic texts does not stand in the way of the latter being intuitively classified as certain socio- and psychotypes in the reader's imagination due to the heroines’ extralingual behaviour and speech characteristics. The urgency of the presented work follows from the general lingual and gnoseological importance of finding the ways to facilitate verbal cross-gender communication and of all problems of mental and lingual interaction. It is also intensified by the practical needs to disclose the psycholingual indicators of the literary image’s attractiveness. Notwithstanding the scholars’ great interest in the main characters’ gender representation in the novels, neither their socio-psychological types, nor their verbal peculiarities have been highlighted enough in the special literature, which testifies to the topicality of this paper. The material of the research carried out is presented by the main heroines’ speech parties taken from the novels under study. Additionally, there were analysed 400 speech samples obtained from the personages’ dialogue in other novels and manifesting the basic types of female characters singled out in accordance with the classification we ground upon. Hence, the general corpus of samples analysed counts 5,242 remarks. Conceptually, the given research rests on the philosophic and psycholinguistic understanding of the deep connections between human speech and his/her cognition. It also draws from the literary postulate about feminine novel being an independent and original cultural event. The literature phenomenon of Elizabeth Bennet’s centuries-lasting attractiveness as a heroine is confirmed by the appearance of a wide range of this character’s interpretations in different media (including Bridget Jones’s heroine as her modern replica). The key to this problem lies at the crossroads of language studies and literature, and we see it in the psychological type of femininity which this type of heroines embodies rather than in their looks or high social status. The starting point of the research carried out is an assumption about there existing steady correlations between the virtual female personage’s psychotype (easily distinguished by the readers) and her speech characteristics. Grounding upon the idea about one’s cognitive processes getting reflected in one’s speech, we have taken for the object of our investigation the lingual components of the main heroines’ attractiveness in the canonical novels “Pride and Prejudice” by J. Austen and “Bridget Jones’s Diary” by H. Fielding. The subject of our investigation is the communicative and syntactic peculiarities discovered in the speech parties of Elizabeth Bennet and Bridget Jones and granting their personal attractiveness. The main objective of this work is establishing the existing regularities in the verbal organization of the main heroines of feminine novels speech parties, as well as identifying the evolutionary trends in their speech behavior that will ensure this type of characters’ personal attractiveness for the reader. The research is carried out in the framework of the anthropocentric paradigm. The basic method chosen for the analysis is a complex approach to the problem under study, which presupposes a synthesis of general philosophic laws of cognition and special linguistic methods and approaches. The principal criterion of this work’s novelty is disclosing an interdependence between the female characters’ syntactic speech peculiarities and their individual psychological characteristics. For the first time in linguistics, the research highlights the objective principles of differentiating between the basic types of female characters on the level of their speech representation. It specifies the notion of “feminine novel” and outlines its main types, like chicklit, saga, everyday life novel, schoolgirls’ romance, thriller, fantasy, historical novel, erotics etc. The associative psycholinguistic experiment takes the work up to a new level of establishing the routed preferences in native speakers’ minds as to the way a female speaker should codify her information lingually so as to be considered attractive. The found out distinctions in the structural organisation of Elizabeth’s and Bridget’s speech inputs are accounted for by the different historical traditions of literary discourse, diverse narrative forms used by authors, and a general tendency for structural simplicity, registered in the XX-XXI centuries. The psycholinguistic experiment carried out at the final stage of work permitted us to establish a model of female speech that was considered “attractive” by the respondents and generally coincides with the speech model typical of assertive heroines. The informants unmistakably recognize the latter and could correctly attribute the provided speech fragments to a specific type of heroine in more than 60 % of cases. Among the major factors of female attractiveness, all of the respondents have listed down honesty (sincerity), a sense of humor and level of education manifested in communication. Hence, the work results in the conclusion about there existing steady lingual correlations between the assertive literary heroines’ speech organization and their personal attractiveness. These links are intuitively perceived by native speakers and get objectivised on the level of such heroines’ communicative rather than structural characteristics. From the point of view of psycholinguistics, this regularity can be interpreted as follows. While the structural complexity of a sentence is directly related to a certain degree of the speaker’s abstract thinking development and his/her intellectual level, the communicative features of his/her speech portrait reflect more of the speaker’s individual psychological features – his/her emotionality, stubbornness, self-confidence, etc. Therefore, it stands to reason that those “personal” characteristics, manifested in the speaker's preferences for certain communicative types of dialogues and statements, play the leading role in the assertive heroines’ “attractiveness” for the readership of both genders. The structural complexity or simplicity of their speech, in its turn, recedes into the background, and the heroines’ honesty (listed by 91% of the respondents among the main factors granting female attractiveness) is simply associated with the general correctness of the constructions used. The prospects of our research we see in a separate study of the other types of literary heroines’ attractiveness through the prism of their structural and interpersonal communication.
The thesis considers the problem of lingual objectivization of the main female character’s personal attractiveness as shown in the feminine novel. The research is focused on the communicative and syntactic analysis of the speech acts of Elizabeth Bennet and Bridget Jones as assertive heroines and female protagonists in J. Austen`s novel «Pride and Prejudice» and H. Fielding`s novel «Bridget Jones's Diary», respectively. As a formula type of mass literature, female novels are distinguished by a specific type of information codification that is achieved due to a specific type of author’s narrative and a certain algorithm of personages’ speech organization. The feminine theme is amongst the leading in the world literary process. Language and literature researchers have always paid great attention to the feminine identity on a psychological and social levels, woman’s fate in the cultural and historical development of national society, her cognition, and verbal organization of feminine speech (I. A. Bekhta, J. Cawelti, I. M. Kolehayeva, E. K. Kolyada, A. P. Martynyuk, G. D. Miller, I. B. Morozova, G. Paul, and others). Despite the general text-organizing role of the author's worldview in fiction, characters’ virtual images usually manifest speech and psychological traits that are typical of or close to real-world personalities. The author's individualizing female images in literary prosaic texts does not stand in the way of the latter being intuitively classified as certain socio- and psychotypes in the reader's imagination due to the heroines’ extralingual behaviour and speech characteristics. The urgency of the presented work follows from the general lingual and gnoseological importance of finding the ways to facilitate verbal cross-gender communication and of all problems of mental and lingual interaction. It is also intensified by the practical needs to disclose the psycholingual indicators of the literary image’s attractiveness. Notwithstanding the scholars’ great interest in the main characters’ gender representation in the novels, neither their socio-psychological types, nor their verbal peculiarities have been highlighted enough in the special literature, which testifies to the topicality of this paper. The material of the research carried out is presented by the main heroines’ speech parties taken from the novels under study. Additionally, there were analysed 400 speech samples obtained from the personages’ dialogue in other novels and manifesting the basic types of female characters singled out in accordance with the classification we ground upon. Hence, the general corpus of samples analysed counts 5,242 remarks. Conceptually, the given research rests on the philosophic and psycholinguistic understanding of the deep connections between human speech and his/her cognition. It also draws from the literary postulate about feminine novel being an independent and original cultural event. The literature phenomenon of Elizabeth Bennet’s centuries-lasting attractiveness as a heroine is confirmed by the appearance of a wide range of this character’s interpretations in different media (including Bridget Jones’s heroine as her modern replica). The key to this problem lies at the crossroads of language studies and literature, and we see it in the psychological type of femininity which this type of heroines embodies rather than in their looks or high social status. The starting point of the research carried out is an assumption about there existing steady correlations between the virtual female personage’s psychotype (easily distinguished by the readers) and her speech characteristics. Grounding upon the idea about one’s cognitive processes getting reflected in one’s speech, we have taken for the object of our investigation the lingual components of the main heroines’ attractiveness in the canonical novels “Pride and Prejudice” by J. Austen and “Bridget Jones’s Diary” by H. Fielding. The subject of our investigation is the communicative and syntactic peculiarities discovered in the speech parties of Elizabeth Bennet and Bridget Jones and granting their personal attractiveness. The main objective of this work is establishing the existing regularities in the verbal organization of the main heroines of feminine novels speech parties, as well as identifying the evolutionary trends in their speech behavior that will ensure this type of characters’ personal attractiveness for the reader. The research is carried out in the framework of the anthropocentric paradigm. The basic method chosen for the analysis is a complex approach to the problem under study, which presupposes a synthesis of general philosophic laws of cognition and special linguistic methods and approaches. The principal criterion of this work’s novelty is disclosing an interdependence between the female characters’ syntactic speech peculiarities and their individual psychological characteristics. For the first time in linguistics, the research highlights the objective principles of differentiating between the basic types of female characters on the level of their speech representation. It specifies the notion of “feminine novel” and outlines its main types, like chicklit, saga, everyday life novel, schoolgirls’ romance, thriller, fantasy, historical novel, erotics etc. The associative psycholinguistic experiment takes the work up to a new level of establishing the routed preferences in native speakers’ minds as to the way a female speaker should codify her information lingually so as to be considered attractive. The found out distinctions in the structural organisation of Elizabeth’s and Bridget’s speech inputs are accounted for by the different historical traditions of literary discourse, diverse narrative forms used by authors, and a general tendency for structural simplicity, registered in the XX-XXI centuries. The psycholinguistic experiment carried out at the final stage of work permitted us to establish a model of female speech that was considered “attractive” by the respondents and generally coincides with the speech model typical of assertive heroines. The informants unmistakably recognize the latter and could correctly attribute the provided speech fragments to a specific type of heroine in more than 60 % of cases. Among the major factors of female attractiveness, all of the respondents have listed down honesty (sincerity), a sense of humor and level of education manifested in communication. Hence, the work results in the conclusion about there existing steady lingual correlations between the assertive literary heroines’ speech organization and their personal attractiveness. These links are intuitively perceived by native speakers and get objectivised on the level of such heroines’ communicative rather than structural characteristics. From the point of view of psycholinguistics, this regularity can be interpreted as follows. While the structural complexity of a sentence is directly related to a certain degree of the speaker’s abstract thinking development and his/her intellectual level, the communicative features of his/her speech portrait reflect more of the speaker’s individual psychological features – his/her emotionality, stubbornness, self-confidence, etc. Therefore, it stands to reason that those “personal” characteristics, manifested in the speaker's preferences for certain communicative types of dialogues and statements, play the leading role in the assertive heroines’ “attractiveness” for the readership of both genders. The structural complexity or simplicity of their speech, in its turn, recedes into the background, and the heroines’ honesty (listed by 91% of the respondents among the main factors granting female attractiveness) is simply associated with the general correctness of the constructions used. The prospects of our research we see in a separate study of the other types of literary heroines’ attractiveness through the prism of their structural and interpersonal communication.
Опис
Ключові слова
ідентичність, літературний дискурс, мовленнєві партії, персонажний дискурс, міжособистісна комунікація, метод, освіта, художній прозовий текст, identity, literary discourse, speech acts, personage discourse, interpersonal communication, method, education, literary prosaic text
Бібліографічний опис
Репушевська І. І. Вербальні засоби об’єктивації привабливості асертивної героїні в канонічному англомовному жіночому романі (на матеріалі романів Дж. Остін «Гордість та упередження» та Х. Філдінг «Щоденник Бріджет Джонс») : дис. … д-ра філос. : спец. 035 «Філологія» галузі 03 «Гуманітарні науки» / І. І. Репушевська ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2023. – 235 с.