Лінгвопрагматична характеристика персонажа-сищика в англомовному художньому дискурсі

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorКосовець, Маргарита Валеріївнаuk
dc.contributor.authorKosovets, Marharyta V.en
dc.date.accessioned2024-09-02T09:15:19Z
dc.date.available2024-09-02T09:15:19Z
dc.date.issued2024
dc.description.abstractКосовець М. В. Лінгвопрагматична характеристика персонажа-сищика в англомовному художньому дискурсі. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) за спеціальністю 035 Філологія. Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, м. Одеса, 2024. У фокусі уваги сучасної лінгвістичної прагматики перебуває мовлення в процесі його породження та сприйняття, умови, за яких людина використовує мовні засоби у спілкуванні. Це передусім умови адекватного добору й використання одиниць і категорій мови з метою досягнення найефективнішого впливу на партнера по комунікації. Стає очевидною необхідність систематизації та узагальнення численних емпіричних даних, що свідчать про зумовленість вибору моделей комунікативної поведінки певними типами комунікативних стратегій. Дисертація присвячена висвітленню результатів дослідження комунікативних стратегій і тактик, до яких вдається персонаж-сищик під час розслідування злочину. В реальній комунікації встановити комунікативні стратегії та тактики мовця вкрай важко, проте в художньому дискурсі за допомогою авторських ремарок та внутрішнього мовлення персонажів прагматичні наміри комунікантів, їх комунікативні інтенції, стратегії та тактики піддаються контекстуально-інтерпретаційному аналізу. У фокусі пропонованої розвідки перебувають комунікативні стратегії і тактики, якими послуговується сищик-професіонал та сищик-аматор, персонажі англомовного художнього детективного дискурсу, задля того, щоб отримати необхідну інформацію та розкрити злочин. Теоретичну основу роботи становлять праці з прагмалінгвістики (Ф. С. Бацевича, І. О. Ківенко, О. І. Морозової, Р. Данзігера, Г. П. Грайса, Т. А. ван Дейка, Дж. Сьорла), когнітивної лінгвістики (Л. Р. Безуглої, І. А. Бехти, Н. О. Бігунової, І. Б. Каузи, Т. Ю. Ковалевської, Н. В. Кондратенко, О. І. Морозової, О. М. Мраморнової, Г. О. Олійник, С. Шабат-Савки), фоностилістики (Бровченко, 2006; Корольова, Григорян, Дьоміна, 2021; Деде, 2023; Ланчуковська, Хапіна, 2019; Матієнко-Сільницька, 2020; Олійник, 2019; Р. Роач, 1990; Шевченко, 2023 та ін.). Художній детективний дискурс постає як статусно-рольове спілкування, що побудовано у певній послідовності з дотриманням стереотипу та зображено автором таким чином, щоб утримувати читача у напрузі до моменту розкриття особи вбивці. Детективний дискурс характеризується процесуальністью (опитуванням свідків та підозрюваних) та логічним аналізом фактів, яке здійснює детектив та його помічник(и). Хронотоп детективного дискурсу – це просторово-часові координати, в межах яких відбувається розслідування злочину (як правило, вбивства) з моменту скоєння злочину до моменту його розкриття. Хронотоп охоплює не тільки місце злочину, а й місця, де проводиться опитування свідків та підозрілих і в кінці виголошується підозра. Моделювання персонажів детективного дискурсу включає п'ять типів комунікативних особистостей: Детектив, Вбивця, Помічник Детектива, Свідок, Жертва. Спостереження над персонажним мовленням художнього дискурсу, контекстуально-інтерпретаційний аналіз настанов та інтенцій детектива уможливили укладання класифікації комунікативних стратегій і тактик, які допомагають йому розкрити злочин: 1. стратегія прямого опитування та контролю над ходом бесіди, яка реалізується комунікативними тактиками безпосереднього запитання, уточнення, вимогою говорити по суті (повернення до теми бесіди) та перебивання, ухилення від відповіді. 2. стратегія емоційного впливу, яка реалізується комунікативними тактиками: прохання, солідарізації / співчуття, заспокоєння / пом’ягшення, вибачення, докору, обіцянки. 3. стратегія маніпулювання, яка маніфестується тактиками провокування, попередження, погрози, шантажу, вмовляння та лестощів, обдурювання. Порівняння вербальної поведінки детектива-поліцейського та детектива-аматора демонструє схожі тенденції використання стратегій та тактик, що обумовлено їхнім схожим соціально-рольовим статусом: поліцейський констебль Хейміш Макбет не має доступу до поліцейських ресурсів і покладається тільки на власний інтелект, працьовитість та бажання будь-якою ціною розкрити злочин. Так само, як і детектив-аматор Агата Рейзин, він опитує свідків та підозрілих, не маючи на це повноважень. Цим пояснюється те, що вживання стратегії прямого опитування та контролю над ходом бесіди є характерним лише для половини з досліджених комунікативних ситуацій, а в інших ситуаціях детективи обох типів йдуть на «стратегічні хитрощі», вдаються до стратегій емоційного та маніпулятивного впливу, щоб привернути до себе свідків і «вивудити» у них потрібні відомості. Здійснене аудиторське та електроакустичне дослідження просодичної організації мовлення поліцейського детектива та детектива-аматора свідчить про існування певного набору частотних, темпоральних та динамічних параметрів, що беруть участь у диференціації тієї чи іншої комунікативної стратегії і тактики та утворюють просодичний образ детектива у кінематографічному дискурсі. uk
dc.description.abstractKosovets M. V. Linguopragmatic characteristics of the detective in the English-language fictional discourse. Qualification work on the rights of the manuscript. PhD dissertation manuscript. Dissertation for Doctor of Philosophy Degree (Ph.D.): Specialty 035 Philology. Odesa I. I. Mechnikov National University, Odesa, 2024. Modern linguistic pragmatics is focused on speech production and perception, as well as the conditions under which a person uses certain linguistic means in communication. These are primarily the conditions for adequate selection and use of language units and categories enabling the speaker to make the most effective impact on the communication partner. At present, there is a clear need to systematize and generalize numerous empirical data proving the fact that the choice of models of communicative behavior is determined by certain types of communicative strategies. The dissertation represents the results of the research of communicative strategies and tactics used by the detective character during the investigation of a crime. While in real communication it is extremely difficult to establish the communicative strategies and tactics of the speaker, in the fictional discourse the author's remarks and the characters’ internal speech unveil the pragmatic intentions of the communicators, their communicative intentions, strategies and tactics with the help of contextual interpretive analysis. The present study is focused on the communicative strategies and tactics used by the professional detective and the amateur detective, characters of the English-language fictional detective discourse, in order to obtain the necessary information and solve the crime. The theoretical basis of the work is made by works on pragmalinguistics (F.S. Batsevich, I.O. Kivenko, O.I. Morozova, R. Danziger, H.P. Greiss, T.A. van Dijk, J. Searle), cognitive linguistics (L. R. Bezugloi, I. A. Bekhta, N. O. Bigunova, I. B. Kauza, T. Yu. Kovalevskaya, N. V. Kondratenko, O. I. Morozova, O. M. Mramornova, G O. Oliynyk, S. Shabat-Savky), phonostylists (Brovchenko, 2006; Koroleva, Grigoryan, Dyomina, 2021; Dede, 2023; Lanchukovska, Khapina, 2019; Matienko-Silnytska, 2020; Oliynyk, 2019; R. Roach, 1990; Shevchenko, 2023, etc.). The fictional detective discourse is seen as a status-role communication, built as a certain sequence in accordance with the stereotype, depicted by the author in such a way as to keep the reader in suspense until the moment of identifying the murderer’s identity. Detective discourse is characterized by proceduralism (interviewing witnesses and suspects) and logical analysis of facts performed by the detective and his assistant(s). The chronotope of detective discourse is the spatial-temporal coordinates within which the investigation of a crime (usually a murder) takes place from the moment of committing the crime to the moment of its disclosure, localized not only at the scene of the crime, but also at the places where witnesses and suspects are interviewed and, finally, charged. Modeling of detective discourse characters includes five types of communicative personalities: Detective, Murderer, Assistant Detective, Witness, Victim. Observation of characters’ speech in fictional discourse, as well as contextual interpretive analysis of the detective's plans and intentions have enabled the author to put forward a classification of communicative strategies and tactics that help the detective solve the crime: 1. the strategy of direct questioning and controlling the course of the conversation, realised by the communicative tactics of direct questioning, clarification, demand to keep to the point (return to the topic of the conversation) and interruption, parrying a question. 2. the strategy of emotional influence, realised by the following communicative tactics: request, solidarity / sympathy, soothing / mitigation, apology, reproach, promise. 3. the strategy of manipulation, manifested by the tactics of provocation, warning, threat, blackmail, persuasion and flattery, deception. The comparison of the verbal behavior of the police detective and the amateur detective shows similar trends in the use of strategies and tactics, which is due to their similar social role status: the police constable Hamish Macbeth does not have access to police resources and relies only on his own intelligence, diligence and desire to solve the crime at all costs. Similar to the amateur detective Agatha Raisin, he interviews witnesses and suspects without having the authority to do so. This fact predetermines the use of the strategy of direct questioning and controlling the course of the conversation only in half of the investigated communicative situations, while in other situations both detectives go for «strategic tricks», using the strategies of emotional and manipulative influence in order to coax witnesses and «fish out» necessary information from them. The carried out auditory and electro-acoustic investigation of the prosodic organization of the police detective and the amateur detective’s speech has been helpful to identify a number of frequency, temporal and dynamic parameters that participate in the differentiation of one or another communicative strategy and tactic and form the prosodic portrait of the detective in film discourse.en
dc.identifier.citationКосовець М. В. Лінгвопрагматична характеристика персонажа-сищика в англомовному художньому дискурсі : дис. … д-ра філос. : 035 Філологія 03 Гуманітарні науки / М. В. Косовець ; наук. кер. Бігунова Н. О. ; Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова. – Одеса, 2024. – 227 с.uk
dc.identifier.urihttps://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/39102
dc.language.isouk
dc.publisherОдеський національний університет імені І. І. Мечниковаuk
dc.subjectхудожній детективний дискурсuk
dc.subjectпрагматикаuk
dc.subjectінтенціяuk
dc.subjectкомунікативна стратегіяuk
dc.subjectкомунікативна тактикаuk
dc.subjectперсонажuk
dc.subjectдетективuk
dc.subjectсищикuk
dc.subjectдіалогuk
dc.subjectсоціальний статусuk
dc.subjectґендерuk
dc.subjectманіпулюванняuk
dc.subjectвпливuk
dc.subjectмовленнєвий актuk
dc.subjectпросодіяuk
dc.subjectінтонаціяuk
dc.subjectваріативність мовленняuk
dc.subjectшкалаuk
dc.subjectтермінальний тонuk
dc.subjectчастота основного тонуuk
dc.subjectfictional detective discourseen
dc.subjectintentionen
dc.subjectpragmaticsen
dc.subjectcommunicative strategyen
dc.subjectcommunicative tacticsen
dc.subjectcharacteren
dc.subjectdetectiveen
dc.subjectsleuthen
dc.subjectdialogueen
dc.subjectsocial statusen
dc.subjectgenderen
dc.subjectmanipulationen
dc.subjectimpacten
dc.subjectspeech acten
dc.subjectprosodyen
dc.subjectintonationen
dc.subjectspeech variationen
dc.subjectscaleen
dc.subjectterminal toneen
dc.subjecttone frequencyen
dc.titleЛінгвопрагматична характеристика персонажа-сищика в англомовному художньому дискурсіuk
dc.title.alternativeLinguopragmatic characteristics of the detective in the English-language fictional discourseen
dc.typeThesisen
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
Kosovets_PhD_Thesis.pdf
Розмір:
1.76 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed upon to submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Дисертації РГФ