Психологічні особливості інтуїції у процесі прийняття рішень
Альтернативна назва
Psychological features of intuition in the decision-making process
Вантажиться...
Дата
2025
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Теліпко Н.О. Психологічні особливості інтуїції у процесі прийняття рішень. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки», спеціальність 053 «Психологія», Одеський національний університет імені І.І. Мечникова», Одеса, 2025.
Дисертація присвячено актуальній психологічній проблемі вивчення та обґрунтування ролі інтуїції у процесі прийнятті рішень. Дослідження фокусується на психологічних особливостях цього феномену та його значенні для підвищення ефективності управлінської діяльності вітчизняних менеджерів в умовах невизначеності та ризику на різних ієрархічних рівнях.
Сучасне бізнес-середовище, що відзначається динамізмом та непередбачуваністю, висуває підвищені вимоги до здатності керівників приймати ефективні рішення для забезпечення організаційної стійкості. За умов браку інформації та високих ризиків, традиційні раціонально-аналітичні моделі управління виявляють свою обмеженість. Відтак зростає вага інтуїції як когнітивного ресурсу менеджера, що уможливлює швидку орієнтацію та прийняття рішень на основі інтегрованого досвіду, внутрішніх відчуттів та несвідомої обробки даних, пропонуючи альтернативний шлях реагування на виклики.
Було здійснено теоретико-методологічний аналіз різноманітних підходів, концепцій і поглядів на інтуїцію, охоплюючи її природу як форми пізнання, співвідношення з інтелектом, зв'язок зі свідомим і несвідомим досвідом, афективні аспекти, роль у креативності та науковому пошуку, а також значення у прийнятті рішень в умовах невизначеності та ризику. Цей аналіз психологічної літератури дозволив теоретично узагальнити роль інтуїції у розширенні можливостей прийняття рішень у багатьох професійних галузях, включно з управлінською сферою та бізнесом. Це є особливо важливим, оскільки сучасне середовище управлінської діяльності вимагає від менеджерів здатності аналізувати конкурентне оточення, використовувати креативний потенціал особистості та приймати інтуїтивні рішення, що відповідають умовам, які постійно змінюються.
На основі аналізу наукових джерел установлено, що досліджувана проблематика є недостатньо розробленою у психологічній науці загалом (бракує відповідних систематичних і практичних напрацювань) та у психології менеджменту зокрема (відсутнє чітке визначення інтуїтивних процесів в управлінні).
Огляд наукової літератури показав, що проблема, яка розглядається, на сьогодні вивчена не повною мірою. Це проявляється як у загальнопсихологічному контексті, де спостерігається нестача системних досліджень та практичних розробок з даної теми, так і в галузі психології менеджменту. Зокрема, у цій сфері досі не запропоновано чіткого визначення сутності інтуїтивних процесів у контексті управлінської діяльності. Цей стан речей знижує ефективність психологічного консультування, коучингу та професійного навчання менеджерів у частині діагностики й розвитку ключових складових їхнього ресурсного стану, таких як інтуїтивне вирішення проблем, адаптивність, стратегічне та критичне мислення, толерантність до невизначеності, готовність до ризику, емоційна саморегуляція, когнітивна та поведінкова гнучкість, комунікативна компетентність, емпатія та лідерський потенціал.
У роботі висвітлено сучасні тенденції у розумінні інтуїції: хоча поняття інтуїції поки що не набуло строгого наукового визначення, визнається її важлива роль у відкритті нового, невідомого, ірраціонального та наданні пізнанню нового імпульсу. Інтуїтивність розглядається через поєднання когнітивного, емоційного, мотиваційного, емпіричного та імпліцитного (несвідомого, неявного) компонентів особистості, що формуються під впливом професійної діяльності та індивідуальних психологічних характеристик. Відмічається також зростання суспільного інтересу до тем, пов'язаних з інтуїцією, передчуттями, творчими осяяннями, несвідомим, «шостим чуттям», «бізнес-чуйкою», але водночас і до можливих когнітивних спотворень та помилкових тлумачень психічних реакцій.
Розуміння суті феномену інтуїції у психології охоплює широкий спектр підходів, де інтуїція розглядається як одна з основних когніцій, як інтуїтивний розум, або як здатність швидко обробляти інформацію без помітних когнітивних зусиль. Важливо, що у кризових умовах невизначеності та ризику використання інтуїтивних процесів для прийняття рішень може бути корисною та адаптивною стратегією, коли бракує часу на тривалі роздуми. Щодо механізмів інтуїтивного прийняття рішень, зазначається, що за допомогою інтуїції інформація обробляється цілісно. Інтуїтивний підхід збільшує ймовірність розпізнавання прогалин і тенденцій, а також встановлення нових зв’язків між віддаленими елементами, що сприяє генерації інноваційних ідей.
Взаємодія інтуїції та креативності створює сприятливі умови для появи новаторських рішень, де інтуїція може виступати каталізатором творчого процесу. Інтуїція може підказувати неочевидні зв'язки між ідеями, сприяючи емпатії, уяві та креативному мисленню. Аналізуючи сильні та слабкі сторони інтуїтивного пізнання, можна стверджувати, що досвідчені люди довіряють своїй інтуїції при формулюванні гіпотез та висновків, але усвідомлюють необхідність застосування раціонального критичного мислення для підвищення точності рішень. Тому важливо розвивати вміння поєднувати інтуїцію з наявними доказами для покращення якості мислення. Використання інтуїції у процесі прийняття стратегічних рішень дозволяє менеджерам заощаджувати час, підтримувати цілісне бачення завдань організації та формувати внутрішній інтуїтивний «компас» для динамічного організаційного розвитку.
У дисертації запропоновано концепцію розвитку інтуїції у процесі прийняття рішень в умовах невизначеності та ризику. Її теоретико-методологічними засадами виступили особистісно-діяльнісний, системний та суб’єктний підходи, концепції інтуїтивного прийняття рішень (зокрема, у менеджменті та бізнесі), а також положення про психологічні особливості особистості та діяльності підприємців, менеджерів і лідерів бізнесу.
Концепція спрямована на обґрунтування необхідності модернізації системи управлінської освіти у двох напрямках: 1) формування та розвиток управлінських компетенцій загалом та здатності до інтуїтивного прийняття рішень зокрема; 2) інтеграція інтуїтивного аспекту прийняття рішень у практики психологічного консультування, коучингу та внутрішньо-корпоративного навчання управлінського персоналу.
В роботі здійснено аналіз та уточнення 10-ти ключових понять дослідження, необхідних для опису контексту управлінської діяльності, зокрема тих, що стосуються сутності бізнесу, менеджменту, характеристик підприємця та лідера.
Виокремлено та теоретично обґрунтовано ключові особистісні ресурси, що є критично важливими для різних ролей у бізнесі, особливо в умовах сучасного непередбачуваного та ризикованого ділового середовища. Так, підприємців вирізняють самостійність, схильність до ризику, інноваційність та сильна мотивація досягнень. Для менеджерів характерні орієнтація на прийняття рішень та їх реалізацію, розвинені міжособистісні навички (включаючи емпатію та комунікацію), лідерські якості для мотивації персоналу, організаційні здібності (тайм-менеджмент, управління командою та конфліктами) та вміння створювати позитивну робочу атмосферу. Водночас лідерам бізнесу необхідні високий рівень саморегуляції та стійкості (стресо- та життєстійкість), розвинений емоційний інтелект, стратегічне й критичне мислення, а також здатність ефективно управляти змінами.
Концептуалізовано поняття «інтуїція у процесі прийняття управлінських рішень» як специфічна управлінська компетентність.
Представлено робоче визначення поняття «інтуїція у процесі прийняття рішень» як когнітивна здатність особистості до швидкого, переважно несвідомого осягнення сутності проблеми або ситуації, що ґрунтується на інтегрованому досвіді, емоційному сприйнятті та розпізнаванні тонких, неявно сприйнятих сигналів і зв'язків. Цей процес забезпечує формування безпосереднього розуміння або знання, що виникає без необхідності свідомих міркувань, та спрямовує вибір рішення.
Представлено також робоче визначення поняття «інтуїція у процесі прийняття управлінських рішень» як специфічної управлінської компетентності, що полягає у здатності менеджера інтегрувати власний досвід, результати несвідомої обробки інформації та внутрішні відчуття («gut feeling») для формування прогнозів та ухвалення рішень. Ця компетентність особливо актуалізується в умовах дефіциту інформації, високого рівня невизначеності та значного ризику, причому інтуїтивне рішення часто потребує подальшого аналітичного обґрунтування.
Для емпіричного дослідження було підібрано й випробувано набір діагностичних інструментів, до складу якого увійшли: методика діагностики типів інтуїції TIntS (Types of Intuition Scale) (J. Pretz та ін.) (адаптація М.В. Ярощук); методика дослідження критичного мислення (L. Starkey) (адаптація О.Л. Луценко); Фрайбурзький особистісний опитувальник FPI-B (Freiburg Personality Inventory) (J. Fahrenberg, R. Hampel, H. Selg) (адаптація О.Л. Луценко); тест «Цикл управлінських умінь» (C.L. Wilson) (Н.В. Нестеренко); тест «Шкала інтолерантності до невизначеності» (R. Carleton) (адаптація Г.М. Громової); інструментарій для діагностики типу організаційної культури за (Ch. Handy) та методика оцінки організаційної культури (OCAI), яка розроблена K. Cameron та R. Quinn, в адаптації Л.М. Карамушки.
Для аналізу зібраних даних та підтвердження достовірності зроблених висновків було застосовано комплекс методів математичної статистики. Цей комплекс включав: методи варіаційної (описової) статистики, перевірку гіпотез щодо рівності середніх значень (зокрема, за допомогою F-критерію), множинний регресійний аналіз, кореляційний аналіз, кластерний аналіз (з використанням ієрархічного методу). Для реалізації цих статистичних розрахунків застосовувався програмний пакет SPSS (версія 28), що дозволило забезпечити високий рівень вірогідності та надійності одержаних результатів дослідження.
Використання зазначених діагностичних методик дозволило встановити, що на прояв інтуїції керівника під час ухвалення рішень впливає комплекс умов: характерні риси прояву типів інтуїції (холістичної, інферентної та афективної), рівень розвитку критичного мислення, ступень толерантності до невизначеності, розвиток управлінських умінь, особистісні характеристики (пов'язані із соціальною адаптацією, емоційною стабільністю, міжособистісною взаємодією, стилями прийняття рішень), а також тип організаційної культури та її вплив на розвиток інтуїції менеджерів різного управлінського досвіду та рівня управління.
Узагальнено основні тенденції щодо проявів типів інтуїції (холістичної, інферентної та афективної). Встановлено, що з набуттям управлінського досвіду спостерігається поступове зростання рівня холістичної та інферентної інтуїції, тоді як афективна інтуїція демонструє менш передбачувану динаміку, значною мірою залежну від контексту та особистісних характеристик досліджуваних. Щодо критичного мислення доведено, що його рівень істотно зростає на етапі переходу до стратегічного управління. Особливо значущі відмінності виявлено між студентами-магістрами та топ-менеджерами, що свідчить про кумулятивний вплив досвіду складного прийняття рішень та професійної діяльності на розвиток когнітивних аналітичних навичок. Щодо толерантності до невизначеності встановлено, що вона не є суто функцією досвіду. Хоча окремі її компоненти (наприклад, здатність до дій у невизначених умовах) зростають з часом, інші (такі як схильність до тривожності або дезорганізації) залишаються відносно стабільними та залежать від особистісних особливостей. Щодо управлінських умінь підтверджено, що із зростанням управлінського рівня розвиваються стратегічне мислення, делегування повноважень, орієнтація на команду, планування та інші компетентності, які відіграють ключову роль у формуванні управлінської ефективності. Щодо характеристик особистості, що мають відношення до соціальної адаптації, емоційної стабільності, міжособистісної взаємодії та стилів прийняття рішень, виявлено тенденцію до підвищення емоційної стійкості, зниження реактивної агресивності та формування гармонійного стилю взаємодії з підлеглими у міру накопичення управлінського досвіду. Щодо організаційної культури та її впливу на розвиток інтуїції менеджерів різного управлінського досвіду та рівня управління, то встановлено, що культури, орієнтовані на згуртованість, гнучкість та інноваційність, сприяють розвитку всіх форм інтуїції. Натомість культури з надмірною ієрархічністю або індивідуалізмом стримують інтуїтивне управління.
Доведено, що управлінський досвід виступає предиктором розвитку не лише інтуїції, а й комплексу когнітивних і поведінкових характеристик, необхідних для ефективного прийняття рішень в умовах невизначеності. Встановлено, що взаємозв’язок між критичним мисленням, типами інтуїції, рівнем толерантності до невизначеності та організаційною культурою утворює єдину систему, яка детермінує ефективність управлінських рішень.
Представлено моделі уточнення системи зв’язків різних типів інтуїції (холістичної, інферентної та афективної) студентів-магістрів, менеджерів середнього рівня та топ-менеджерів. Так, у студентів-магістрів інтуїція виявляється переважно у формі афективної, що значною мірою обумовлено впливом факторів емоційної нестабільності та сприйняття невизначеності як дестабілізуючого чинника (β = –0,30), а також важливістю побудови міжособистісної довіри (β = 0,34), що позитивно корелює із кризовим прийняттям рішень (β = 0,45) і командною орієнтацією (β = 0,32). Керівникам середньої ланки притаманна більш збалансована структура інтуїції: холістична, інферентна та афективна інтуїції демонструють різні рушійні сили (наприклад, критичне мислення і тип організаційної культури) та модератори (емоційна стабільність, стрес невизначеності). Кожен тип інтуїції вносить специфічний внесок у прийняття стратегічних і кризових рішень, що свідчить про інтеграцію практичного досвіду в інтуїтивні процеси. У топ-менеджерів моделі демонструють найвищу інтеграцію інтуїтивних процесів у стратегічне лідерство. Зокрема, холістична інтуїція значною мірою залежить від критичного мислення (β = 0,42) та адхократичного типу організаційної культури (β = 0,40). Топ-менеджери використовують інтуїцію як інструмент лідерства, інтегруючи її з емоційним інтелектом, здатністю до делегування повноважень та емоційною стабільністю.
Виявлено обумовленість розвитку інтуїції сукупністю чинників, зокрема рівнем критичного мислення, толерантністю до невизначеності, особистісними характеристиками (емоційна стабільність, соціальна адаптованість), а також контекстуальними параметрами організаційної культури. Це підтверджує складну систему взаємозв’язків між когнітивними, емоційними та організаційними аспектами, що формують інтуїтивну компетентність на різних рівнях управлінського розвитку.
Прикладна цінність отриманих висновків визначається тим, що вони уточнюють розуміння уточнюють розуміння особливостей прояву інтуїції під час прийняття управлінських рішень, та ддослідження деталізує, як специфіка інтуїції залежить від згаданих раніше психологічних, індивідуальних та організаційних факторів на різних щаблях управлінської ієрархії.
Ключові теоретичні висновки та емпіричні дані роботи допомагають менеджерам краще зрозуміти, що об'єктивна інформація про людську інтуїцію, її функціонування в ухваленні рішень та значення для розв'язання управлінських завдань може стати корисною для опанування практичних методів удосконалення власної інтуїції. Розвиток інтуїтивних здібностей, у свою чергу, здатен підвищити як професійну продуктивність, так і персональний успіх керівників. Окрім того, моделі, розроблені в ході дослідження, можуть слугувати фундаментом для створення програм у сфері психологічної підтримки, коучингу та професійного розвитку менеджерів.
Систематизовані результати теоретичного аналізу та емпіричної частини дослідження знайшли своє застосування під час проведення занять з таких навчальних дисциплін: «Актуальна психологія менеджменту», «Розвиток особистісного потенціалу в менеджменті і бізнесі», «Психологічне консультування».
Telipko N.O. Psychological Features of Intuition in the Decision-Making Process. Qualification research paper manuscript rights reserved. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge 05 «Social and Behavioral Sciences», specialty 053 «Psychology», Odesa I.I. Mechnikov National University, Odesa, 2025. The dissertation is dedicated to the relevant psychological problem of studying and substantiating the role of intuition in the decision-making process. The research focuses on the psychological characteristics of this phenomenon and its significance for improving the effectiveness of managerial activities of domestic managers under conditions of uncertainty and risk at various hierarchical levels. The modern business environment, characterized by dynamism and unpredictability, places increased demands on managers' ability to make effective decisions to ensure organizational stability. In conditions of information scarcity and high risks, traditional rational-analytical management models reveal their limitations. Consequently, the importance of intuition as a manager's cognitive resource grows, enabling rapid orientation and decision-making based on integrated experience, internal feelings, and unconscious data processing, offering an alternative way to respond to challenges. A theoretical-methodological analysis of various approaches, concepts, and views on intuition was carried out, covering its nature as a form of cognition, its relationship with intellect, its connection with conscious and unconscious experience, affective aspects, its role in creativity and scientific inquiry, as well as its significance in decision-making under conditions of uncertainty and risk. This analysis of psychological literature allowed for the theoretical generalization of the role of intuition in expanding decision-making capabilities in many professional fields, including the managerial sphere and business. This is particularly important as the modern environment of managerial activity requires managers to be able to analyze the competitive landscape, utilize personal creative potential, and make intuitive decisions that correspond to constantly changing conditions. Based on the analysis of scientific sources, it was established that the researched topic is insufficiently developed in psychological science in general (lacking relevant systematic and practical works) and in management psychology in particular (lacking a clear definition of intuitive processes in management). The review of scientific literature showed that the problem under consideration is currently not fully studied. This is evident both in the general psychological context, where there is a shortage of systematic research and practical developments on this topic, and in the field of management psychology. Specifically, in this area, a clear definition of the essence of intuitive processes in the context of managerial activity has not yet been proposed. This state of affairs reduces the effectiveness of psychological counseling, coaching, and professional training for managers regarding the diagnosis and development of key components of their resource state, such as intuitive problem-solving, adaptability, strategic and critical thinking, tolerance for uncertainty, risk readiness, emotional self-regulation, cognitive and behavioral flexibility, communicative competence, empathy, and leadership potential. The work highlights current trends in understanding intuition: although the concept of intuition has not yet acquired a strict scientific definition, its important role in discovering the new, unknown, irrational, and giving cognition a new impetus is recognized. Intuitiveness is viewed through the combination of cognitive, emotional, motivational, empirical, and implicit (unconscious, tacit) components of personality, formed under the influence of professional activity and individual psychological characteristics. An increase in public interest in topics related to intuition, premonitions, creative insights, the unconscious, the «sixth sense», and «business acumen» is also noted, but simultaneously, interest extends to possible cognitive biases and misinterpretations of mental reactions. Understanding the essence of the phenomenon of intuition in psychology encompasses a wide range of approaches, where intuition is considered as one of the basic cognitions, as an intuitive mind, or as the ability to quickly process information without noticeable cognitive effort. Importantly, in crisis conditions of uncertainty and risk, using intuitive processes for decision-making can be a useful and adaptive strategy when there is insufficient time for lengthy deliberation. Regarding the mechanisms of intuitive decision-making, it is noted that information is processed holistically with the help of intuition. The intuitive approach increases the likelihood of recognizing gaps and trends, as well as establishing new connections between distant elements, which contributes to the generation of innovative ideas. The interaction of intuition and creativity creates favorable conditions for the emergence of innovative solutions, where intuition can act as a catalyst for the creative process. Intuition can suggest non-obvious connections between ideas, promoting empathy, imagination, and creative thinking. Analyzing the strengths and weaknesses of intuitive cognition, it can be argued that experienced individuals trust their intuition when formulating hypotheses and conclusions but recognize the need to apply rational critical thinking to increase the accuracy of decisions. Therefore, it is important to develop the ability to combine intuition with available evidence to improve the quality of thinking. Using intuition in the process of making strategic decisions allows managers to save time, maintain a holistic vision of the organization's tasks, and form an internal intuitive "compass" for dynamic organizational development. The dissertation proposes a concept for the development of intuition in the decision-making process under conditions of uncertainty and risk. Its theoretical and methodological foundations were the personality-activity, systems, and subject (agentic) approaches, concepts of intuitive decision-making (particularly in management and business), as well as provisions on the psychological characteristics of the personality and activities of entrepreneurs, managers, and business leaders. The concept aims to substantiate the need to modernize the management education system in two directions: 1) formation and development of managerial competencies in general and the ability for intuitive decision-making in particular; 2) integration of the intuitive aspect of decision-making into the practices of psychological counseling, coaching, and internal corporate training of management personnel. The work analyzes and clarifies 10 key research concepts necessary to describe the context of managerial activity, particularly those related to the essence of business, management, and the characteristics of entrepreneurs and leaders. Key personal resources that are critically important for various roles in business, especially in the conditions of the modern unpredictable and risky business environment, have been identified and theoretically substantiated. Thus, entrepreneurs are distinguished by independence, risk propensity, innovativeness, and strong achievement motivation. Managers are characterized by an orientation towards decision-making and implementation, developed interpersonal skills (including empathy and communication), leadership qualities for motivating personnel, organizational abilities (time management, team and conflict management), and the ability to create a positive work atmosphere. At the same time, business leaders require a high level of self-regulation and resilience (stress resistance and hardiness), developed emotional intelligence, strategic and critical thinking, as well as the ability to effectively manage change. The concept of «intuition in the process of managerial decision-making» is conceptualized as a specific managerial competence. A working definition of the concept «intuition in the decision-making process» is presented as a cognitive ability of an individual for rapid, predominantly unconscious grasping of the essence of a problem or situation, based on integrated experience, emotional perception, and recognition of subtle, implicitly perceived signals and connections. This process ensures the formation of direct understanding or knowledge that arises without the need for conscious reasoning and guides the choice of a solution. A working definition of the concept «intuition in the process of managerial decision-making» is also presented as a specific managerial competence, consisting of the manager's ability to integrate their own experience, the results of unconscious information processing, and internal feelings («gut feeling») to form forecasts and make decisions. This competence becomes particularly relevant in conditions of information deficit, high levels of uncertainty, and significant risk, with the intuitive decision often requiring subsequent analytical justification. For the empirical research, a set of diagnostic instruments was selected and tested, which included: the Types of Intuition Scale (TIntS) methodology (J. Pretz et al.) (adapted by M.V. Yaroshchuk); the Critical Thinking Assessment methodology (L. Starkey) (adapted by O.L. Lutsenko); the Freiburg Personality Inventory (FPI-B) (J. Fahrenberg, R. Hampel, H. Selg) (adapted by O.L. Lutsenko); the "Management Skills Cycle" test (C.L. Wilson) (N.V. Nesterenko); the "Intolerance of Uncertainty Scale" test (R. Carleton) (adapted by G.M. Gromova); instruments for diagnosing the type of organizational culture according to Ch. Handy, and the Organizational Culture Assessment Instrument (OCAI) methodology developed by K. Cameron and R. Quinn, adapted by L.M. Karamushka. To analyze the collected data and confirm the validity of the conclusions drawn, a complex of mathematical statistics methods was applied. This complex included: methods of descriptive statistics, hypothesis testing for equality of means (specifically, using the F-test), multiple regression analysis, factor analysis, correlation analysis, and cluster analysis (using the hierarchical method). The SPSS software package (version 28) was used for these statistical calculations, which ensured a high level of validity and reliability of the obtained research results. The use of the specified diagnostic methodologies allowed establishing that the manifestation of a manager's intuition during decision-making is influenced by a complex of conditions: characteristic features of the manifestation of intuition types (holistic, inferential, and affective), the level of critical thinking development, the degree of tolerance for uncertainty, the development of managerial skills, personality characteristics (related to social adaptation, emotional stability, interpersonal interaction, decision-making styles), as well as the type of organizational culture and its impact on the development of intuition in managers with different managerial experience and management levels. The main trends regarding the manifestations of intuition types (holistic, inferential, and affective) were summarized. It was established that with the acquisition of managerial experience, there is a gradual increase in the level of holistic and inferential intuition, while affective intuition shows less predictable dynamics, largely dependent on the context and personal characteristics of the subjects. Regarding critical thinking, it was proven that its level significantly increases at the stage of transition to strategic management. Particularly significant differences were found between master's students and top managers, indicating the cumulative impact of complex decision-making experience and professional activity on the development of cognitive analytical skills. Regarding tolerance for uncertainty, it was established that it is not purely a function of experience. Although some of its components (e.g., the ability to act in uncertain conditions) increase over time, others (such as proneness to anxiety or disorganization) remain relatively stable and depend on personality traits. Regarding managerial skills, it was confirmed that with the increase in managerial level, strategic thinking, delegation of authority, team orientation, planning, and other competencies develop, playing a key role in shaping managerial effectiveness. Regarding personality characteristics related to social adaptation, emotional stability, interpersonal interaction, and decision-making styles, a tendency towards increased emotional stability, decreased reactive aggression, and the formation of a harmonious interaction style with subordinates was identified as managerial experience accumulates. Regarding organizational culture and its influence on the development of intuition in managers with different managerial experience and levels of management, it was found that cultures focused on cohesion, flexibility, and innovativeness contribute to the development of all forms of intuition. Conversely, cultures with excessive hierarchy or individualism hinder intuitive management. It was proven that managerial experience acts as a predictor for the development not only of intuition but also of a complex of cognitive and behavioral characteristics necessary for effective decision-making under uncertainty. It was established that the relationship between critical thinking, types of intuition, level of tolerance for uncertainty, and organizational culture forms a unified system that determines the effectiveness of managerial decisions. Models clarifying the system of connections between different types of intuition (holistic, inferential, and affective) for master's students, middle-level managers, and top managers were presented. Thus, in master's students, intuition manifests mainly in the affective form, largely due to the influence of emotional instability factors and the perception of uncertainty as a destabilizing factor (β = –0.30), as well as the importance of building interpersonal trust (β = 0.34), which positively correlates with crisis decision-making (β = 0.45) and team orientation (β = 0.32). Middle-level managers exhibit a more balanced structure of intuition: holistic, inferential, and affective intuitions show different driving forces (e.g., critical thinking and organizational culture type) and moderators (emotional stability, stress of uncertainty). Each type of intuition makes a specific contribution to strategic and crisis decision-making, indicating the integration of practical experience into intuitive processes. In top managers, the models demonstrate the highest integration of intuitive processes into strategic leadership. In particular, holistic intuition largely depends on critical thinking (β = 0.42) and the adhocracy type of organizational culture (β = 0.40). Top managers use intuition as a leadership tool, integrating it with emotional intelligence, the ability to delegate authority, and emotional stability. The development of intuition was found to be conditioned by a set of factors, including the level of critical thinking, tolerance for uncertainty, personality characteristics (emotional stability, social adaptability), as well as contextual parameters of organizational culture. This confirms the complex system of interrelations between cognitive, emotional, and organizational aspects that shape intuitive competence at different levels of managerial development. The practical value of the obtained conclusions is determined by the fact that they clarify the understanding of the specific features of intuition manifestation during managerial decision-making, and the research details how the specifics of intuition depend on the aforementioned psychological, individual, and organizational factors at different levels of the managerial hierarchy. The key theoretical conclusions and empirical data of the work help managers better understand that objective information about human intuition, its functioning in decision-making, and its significance for solving managerial tasks can be useful for mastering practical methods of improving their own intuition. The development of intuitive abilities, in turn, can enhance both professional productivity and the personal success of managers. Furthermore, the models developed during the research can serve as a foundation for creating programs in the field of psychological support, coaching, and professional development for managers. The systematized results of the theoretical analysis and the empirical part of the research have been applied during the teaching of the following academic disciplines: «Contemporary Management Psychology», «Development of Personal Potential in Management and Business», and «Psychological Counseling».
Telipko N.O. Psychological Features of Intuition in the Decision-Making Process. Qualification research paper manuscript rights reserved. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge 05 «Social and Behavioral Sciences», specialty 053 «Psychology», Odesa I.I. Mechnikov National University, Odesa, 2025. The dissertation is dedicated to the relevant psychological problem of studying and substantiating the role of intuition in the decision-making process. The research focuses on the psychological characteristics of this phenomenon and its significance for improving the effectiveness of managerial activities of domestic managers under conditions of uncertainty and risk at various hierarchical levels. The modern business environment, characterized by dynamism and unpredictability, places increased demands on managers' ability to make effective decisions to ensure organizational stability. In conditions of information scarcity and high risks, traditional rational-analytical management models reveal their limitations. Consequently, the importance of intuition as a manager's cognitive resource grows, enabling rapid orientation and decision-making based on integrated experience, internal feelings, and unconscious data processing, offering an alternative way to respond to challenges. A theoretical-methodological analysis of various approaches, concepts, and views on intuition was carried out, covering its nature as a form of cognition, its relationship with intellect, its connection with conscious and unconscious experience, affective aspects, its role in creativity and scientific inquiry, as well as its significance in decision-making under conditions of uncertainty and risk. This analysis of psychological literature allowed for the theoretical generalization of the role of intuition in expanding decision-making capabilities in many professional fields, including the managerial sphere and business. This is particularly important as the modern environment of managerial activity requires managers to be able to analyze the competitive landscape, utilize personal creative potential, and make intuitive decisions that correspond to constantly changing conditions. Based on the analysis of scientific sources, it was established that the researched topic is insufficiently developed in psychological science in general (lacking relevant systematic and practical works) and in management psychology in particular (lacking a clear definition of intuitive processes in management). The review of scientific literature showed that the problem under consideration is currently not fully studied. This is evident both in the general psychological context, where there is a shortage of systematic research and practical developments on this topic, and in the field of management psychology. Specifically, in this area, a clear definition of the essence of intuitive processes in the context of managerial activity has not yet been proposed. This state of affairs reduces the effectiveness of psychological counseling, coaching, and professional training for managers regarding the diagnosis and development of key components of their resource state, such as intuitive problem-solving, adaptability, strategic and critical thinking, tolerance for uncertainty, risk readiness, emotional self-regulation, cognitive and behavioral flexibility, communicative competence, empathy, and leadership potential. The work highlights current trends in understanding intuition: although the concept of intuition has not yet acquired a strict scientific definition, its important role in discovering the new, unknown, irrational, and giving cognition a new impetus is recognized. Intuitiveness is viewed through the combination of cognitive, emotional, motivational, empirical, and implicit (unconscious, tacit) components of personality, formed under the influence of professional activity and individual psychological characteristics. An increase in public interest in topics related to intuition, premonitions, creative insights, the unconscious, the «sixth sense», and «business acumen» is also noted, but simultaneously, interest extends to possible cognitive biases and misinterpretations of mental reactions. Understanding the essence of the phenomenon of intuition in psychology encompasses a wide range of approaches, where intuition is considered as one of the basic cognitions, as an intuitive mind, or as the ability to quickly process information without noticeable cognitive effort. Importantly, in crisis conditions of uncertainty and risk, using intuitive processes for decision-making can be a useful and adaptive strategy when there is insufficient time for lengthy deliberation. Regarding the mechanisms of intuitive decision-making, it is noted that information is processed holistically with the help of intuition. The intuitive approach increases the likelihood of recognizing gaps and trends, as well as establishing new connections between distant elements, which contributes to the generation of innovative ideas. The interaction of intuition and creativity creates favorable conditions for the emergence of innovative solutions, where intuition can act as a catalyst for the creative process. Intuition can suggest non-obvious connections between ideas, promoting empathy, imagination, and creative thinking. Analyzing the strengths and weaknesses of intuitive cognition, it can be argued that experienced individuals trust their intuition when formulating hypotheses and conclusions but recognize the need to apply rational critical thinking to increase the accuracy of decisions. Therefore, it is important to develop the ability to combine intuition with available evidence to improve the quality of thinking. Using intuition in the process of making strategic decisions allows managers to save time, maintain a holistic vision of the organization's tasks, and form an internal intuitive "compass" for dynamic organizational development. The dissertation proposes a concept for the development of intuition in the decision-making process under conditions of uncertainty and risk. Its theoretical and methodological foundations were the personality-activity, systems, and subject (agentic) approaches, concepts of intuitive decision-making (particularly in management and business), as well as provisions on the psychological characteristics of the personality and activities of entrepreneurs, managers, and business leaders. The concept aims to substantiate the need to modernize the management education system in two directions: 1) formation and development of managerial competencies in general and the ability for intuitive decision-making in particular; 2) integration of the intuitive aspect of decision-making into the practices of psychological counseling, coaching, and internal corporate training of management personnel. The work analyzes and clarifies 10 key research concepts necessary to describe the context of managerial activity, particularly those related to the essence of business, management, and the characteristics of entrepreneurs and leaders. Key personal resources that are critically important for various roles in business, especially in the conditions of the modern unpredictable and risky business environment, have been identified and theoretically substantiated. Thus, entrepreneurs are distinguished by independence, risk propensity, innovativeness, and strong achievement motivation. Managers are characterized by an orientation towards decision-making and implementation, developed interpersonal skills (including empathy and communication), leadership qualities for motivating personnel, organizational abilities (time management, team and conflict management), and the ability to create a positive work atmosphere. At the same time, business leaders require a high level of self-regulation and resilience (stress resistance and hardiness), developed emotional intelligence, strategic and critical thinking, as well as the ability to effectively manage change. The concept of «intuition in the process of managerial decision-making» is conceptualized as a specific managerial competence. A working definition of the concept «intuition in the decision-making process» is presented as a cognitive ability of an individual for rapid, predominantly unconscious grasping of the essence of a problem or situation, based on integrated experience, emotional perception, and recognition of subtle, implicitly perceived signals and connections. This process ensures the formation of direct understanding or knowledge that arises without the need for conscious reasoning and guides the choice of a solution. A working definition of the concept «intuition in the process of managerial decision-making» is also presented as a specific managerial competence, consisting of the manager's ability to integrate their own experience, the results of unconscious information processing, and internal feelings («gut feeling») to form forecasts and make decisions. This competence becomes particularly relevant in conditions of information deficit, high levels of uncertainty, and significant risk, with the intuitive decision often requiring subsequent analytical justification. For the empirical research, a set of diagnostic instruments was selected and tested, which included: the Types of Intuition Scale (TIntS) methodology (J. Pretz et al.) (adapted by M.V. Yaroshchuk); the Critical Thinking Assessment methodology (L. Starkey) (adapted by O.L. Lutsenko); the Freiburg Personality Inventory (FPI-B) (J. Fahrenberg, R. Hampel, H. Selg) (adapted by O.L. Lutsenko); the "Management Skills Cycle" test (C.L. Wilson) (N.V. Nesterenko); the "Intolerance of Uncertainty Scale" test (R. Carleton) (adapted by G.M. Gromova); instruments for diagnosing the type of organizational culture according to Ch. Handy, and the Organizational Culture Assessment Instrument (OCAI) methodology developed by K. Cameron and R. Quinn, adapted by L.M. Karamushka. To analyze the collected data and confirm the validity of the conclusions drawn, a complex of mathematical statistics methods was applied. This complex included: methods of descriptive statistics, hypothesis testing for equality of means (specifically, using the F-test), multiple regression analysis, factor analysis, correlation analysis, and cluster analysis (using the hierarchical method). The SPSS software package (version 28) was used for these statistical calculations, which ensured a high level of validity and reliability of the obtained research results. The use of the specified diagnostic methodologies allowed establishing that the manifestation of a manager's intuition during decision-making is influenced by a complex of conditions: characteristic features of the manifestation of intuition types (holistic, inferential, and affective), the level of critical thinking development, the degree of tolerance for uncertainty, the development of managerial skills, personality characteristics (related to social adaptation, emotional stability, interpersonal interaction, decision-making styles), as well as the type of organizational culture and its impact on the development of intuition in managers with different managerial experience and management levels. The main trends regarding the manifestations of intuition types (holistic, inferential, and affective) were summarized. It was established that with the acquisition of managerial experience, there is a gradual increase in the level of holistic and inferential intuition, while affective intuition shows less predictable dynamics, largely dependent on the context and personal characteristics of the subjects. Regarding critical thinking, it was proven that its level significantly increases at the stage of transition to strategic management. Particularly significant differences were found between master's students and top managers, indicating the cumulative impact of complex decision-making experience and professional activity on the development of cognitive analytical skills. Regarding tolerance for uncertainty, it was established that it is not purely a function of experience. Although some of its components (e.g., the ability to act in uncertain conditions) increase over time, others (such as proneness to anxiety or disorganization) remain relatively stable and depend on personality traits. Regarding managerial skills, it was confirmed that with the increase in managerial level, strategic thinking, delegation of authority, team orientation, planning, and other competencies develop, playing a key role in shaping managerial effectiveness. Regarding personality characteristics related to social adaptation, emotional stability, interpersonal interaction, and decision-making styles, a tendency towards increased emotional stability, decreased reactive aggression, and the formation of a harmonious interaction style with subordinates was identified as managerial experience accumulates. Regarding organizational culture and its influence on the development of intuition in managers with different managerial experience and levels of management, it was found that cultures focused on cohesion, flexibility, and innovativeness contribute to the development of all forms of intuition. Conversely, cultures with excessive hierarchy or individualism hinder intuitive management. It was proven that managerial experience acts as a predictor for the development not only of intuition but also of a complex of cognitive and behavioral characteristics necessary for effective decision-making under uncertainty. It was established that the relationship between critical thinking, types of intuition, level of tolerance for uncertainty, and organizational culture forms a unified system that determines the effectiveness of managerial decisions. Models clarifying the system of connections between different types of intuition (holistic, inferential, and affective) for master's students, middle-level managers, and top managers were presented. Thus, in master's students, intuition manifests mainly in the affective form, largely due to the influence of emotional instability factors and the perception of uncertainty as a destabilizing factor (β = –0.30), as well as the importance of building interpersonal trust (β = 0.34), which positively correlates with crisis decision-making (β = 0.45) and team orientation (β = 0.32). Middle-level managers exhibit a more balanced structure of intuition: holistic, inferential, and affective intuitions show different driving forces (e.g., critical thinking and organizational culture type) and moderators (emotional stability, stress of uncertainty). Each type of intuition makes a specific contribution to strategic and crisis decision-making, indicating the integration of practical experience into intuitive processes. In top managers, the models demonstrate the highest integration of intuitive processes into strategic leadership. In particular, holistic intuition largely depends on critical thinking (β = 0.42) and the adhocracy type of organizational culture (β = 0.40). Top managers use intuition as a leadership tool, integrating it with emotional intelligence, the ability to delegate authority, and emotional stability. The development of intuition was found to be conditioned by a set of factors, including the level of critical thinking, tolerance for uncertainty, personality characteristics (emotional stability, social adaptability), as well as contextual parameters of organizational culture. This confirms the complex system of interrelations between cognitive, emotional, and organizational aspects that shape intuitive competence at different levels of managerial development. The practical value of the obtained conclusions is determined by the fact that they clarify the understanding of the specific features of intuition manifestation during managerial decision-making, and the research details how the specifics of intuition depend on the aforementioned psychological, individual, and organizational factors at different levels of the managerial hierarchy. The key theoretical conclusions and empirical data of the work help managers better understand that objective information about human intuition, its functioning in decision-making, and its significance for solving managerial tasks can be useful for mastering practical methods of improving their own intuition. The development of intuitive abilities, in turn, can enhance both professional productivity and the personal success of managers. Furthermore, the models developed during the research can serve as a foundation for creating programs in the field of psychological support, coaching, and professional development for managers. The systematized results of the theoretical analysis and the empirical part of the research have been applied during the teaching of the following academic disciplines: «Contemporary Management Psychology», «Development of Personal Potential in Management and Business», and «Psychological Counseling».
Опис
Ключові слова
інтуїція, прийняття рішень, особистість, управління, толерантність до невизначеності, готовність до ризику, емоційний інтелект, лідерство, самореалізація, життєстійкість, психологічне благополуччя, розвиток, адаптація, професійне самовизначення, бізнес-успіх, intuition, decision-making, personality, management, tolerance for uncertainty, risk readiness, emotional intelligence, leadership, self-actualization, resilience, psychological well-being, development, adaptation, career self-determination, business success, 053 Психологія
Бібліографічний опис
Теліпко Н. О. Психологічні особливості інтуїції у процесі прийняття рішень : дис. … д-ра філос. : 053 Психологія 05 Соціальні та поведінкові науки / Н. О. Теліпко ; наук. кер. Т. П. Чернявська ; Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. – Одеса, 2025. – 243 с.
DOI
ORCID:
УДК
159.956:159.947.2(043.5)