Емоційна компетентність як предиктор психологічного благополуччя особистості в бізнесі

Альтернативна назва
Emotional competence as a predictor of psychological well-being in business
Вантажиться...
Ескіз
Дата
2025
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Рибко А.П. Емоційна компетентність як предиктор психологічного благополуччя в бізнесі. Кваліфікаційна наукова праця представлена на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Дисертація виконана як рукопис за спеціальністю 053 «Психологія» в рамках галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки» на базі ОНУ iмені І.І. Мечникова, 2025. У дисертації досліджується прогностична роль емоційної компетентності (ЕК) у підтримці психологічного благополуччя (ПБ) особистості. Ця проблема є особливо актуальною, оскільки український бізнес функціонує в екстремальних умовах, спричинених агресивним нападом рф. Дослідження присвячене психологічним аспектам цих феноменів та їх важливості для підвищення ефективності управління підприємцями, менеджерами та бізнес-лідерами в умовах ризику та невизначеності. Сучасне бізнес-середовище є динамічним і непередбачуваним, що вимагає від керівників високого рівня професійних компетентностей для забезпечення стійкості організації. В умовах жорсткої конкуренції та високих ризиків, самі лише професійні знання управлінців є недостатніми. Тому зростає значення професійно важливих особистих якостей та ЕК як ресурсів, що допомагають бізнес-лідерам зберігати психологічну стійкість та ефективно взаємодіяти з персоналом та іншими учасниками бізнес-діяльності. На основі теоретико-методологічного опрацювання наукової літератури було виявлено зростання інтересу до поєднання емоційних і когнітивних ресурсів у професійній діяльності. Значну увагу зосереджено на дослідженні емоційного інтелекту (ЕІ), емоційної компетентності (ЕК) та психологічного благополуччя (ПБ), оскільки їхня роль є вирішальною для зростання ефективності діяльності, запобігання емоційному вигоранню та розвитку потенціалу менеджерів. Цей аналіз дозволив обґрунтувати прогностичний вплив ЕК на ПБ у різних професійних сферах, включаючи бізнес та управління. Це є особливо актуальним для підприємців з різним масштабом бізнесу: фізичних осіб-підприємців (ФОП), власників товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та керівників великих компаній. У дисертації описано три основні механізми, які пояснюють, як ЕК сприяє підтримці ПБ: 1) ЕК діє як психологічний буфер, що допомагає ефективно долати стрес і конфлікти, сприяючи зниженню ризику професійного вигорання та підвищенню психологічної стійкості; 2) високий рівень ЕК сприяє оптимізму, саморегуляції, життєстійкості (резильєнтності) та задоволеності діяльністю й життям; 3) свідома емоційна регуляція дозволяє перетворювати негативні емоції на конструктивні дії, запобігаючи деструктивним моделям поведінки. Теоретично доведено, що емоційна компетентність є невід'ємною частиною так званих «soft skills» і включає наступні чотири ключові компоненти, що є критично важливими для ефективності в бізнесі: 1) самосвідомість: здатність розпізнавати, розуміти та усвідомлювати власні емоції та їх вплив на мислення та поведінку (це є основою для самопізнання та самокерування); 2) саморегуляція: вміння ефективно керувати емоціями та імпульсами, зберігаючи спокій і продуктивність в умовах стресу; цей компонент дозволяє адаптуватися до змін та викликів; 3) емпатія: здатність розуміти емоції, потреби та перспективи інших людей (вона є фундаментом для ефективної комунікації, успішних переговорів та лідерства); 4) управління відносинами: вміння будувати та підтримувати конструктивні взаємозв'язки, вирішувати конфлікти та надихати інших (цей компонент об'єднує всі попередні навички для створення позитивного та ефективного робочого середовища). Отже, розвиток ЕК є не просто бажаною, а необхідною умовою для ПБ та професійного успіху у сучасному бізнес-середовищі. Також у роботі теоретично обґрунтовано, що психологічне благополуччя підприємців є багатовимірним і інтегральним феноменом, що поєднує суб’єктивну задоволеність життям і позитивний емоційний стан з об’єктивними показниками ефективного функціонування. На основі аналізу наукових джерел встановлено, що ця проблематика недостатньо розроблена в психологічній науці в цілому, і зокрема в психології менеджменту. Відсутні систематичні дослідження, які б вивчали емоційну компетентність як предиктор психологічного благополуччя з урахуванням диференціації за масштабом бізнесу (ФОП, ТОВ, великий бізнес). У дисертації розроблено та обґрунтовано концепцію розвитку емоційної компетентності (ЕК) як предиктора психологічного благополуччя (ПБ) у бізнесі. Суть концепції полягає в тому, що потрібно модернізувати систему бізнес-освіти, орієнтуючись на розвиток ЕК у підприємців. Ця концепція базується на таких теоретико-методологічних засадах: особистісно-діяльнісний, системний, суб'єктний та компетентнісний підходи; концепції емоційності, емоційного інтелекту, емоційної компетентності та психологічного благополуччя; теоретичні засади, що описують психологічні особливості особистості та професійної діяльності підприємців, менеджерів та бізнес-лідерів. Концепція наголошує на необхідності модернізації бізнес-освіти за двома основними напрямками. 1. Впровадження навчальних модулів, які враховують новітні дослідження природи емоційного інтелекту, емоційної компетентності (ЕК), їх впливу на емоційну зрілість та стійкість фахівців. Мета — сприяння формуванню та вдосконаленню підприємницьких компетенцій, зокрема емоційної компетентності, для збереження психологічного благополуччя фахівців (підприємців, менеджерів, бізнес-лідерів). 2. Застосування ЕК передбачає її інтеграцію в систему психологічного консультування, коучингу та корпоративного навчання. Цей підхід зумовлює розробку програм, спрямованих на формування ЕК, що, своєю чергою, сприятиме підвищенню загальної ефективності бізнес-діяльності. Такий підхід дозволить підготувати спеціалістів, які зможуть ефективно використовувати ЕК для підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу та забезпечення сталого економічного розвитку. Для емпіричного дослідження було обрано та апробовано певний психодіагностичний інструментарій. До нього увійшли: опитувальник соціоемоційної компетентності А.О. Шашенкової; тест емоційного інтелекту Майєра-Саловея-Карузо (адаптований Ю.О. Широн); опитувальник емоційної зрілості М.А. Півень; методика психологічного благополуччя особистості С.М. Забаровської та О.Д. Кресан; опитувальник психологічної ресурсності особистості О.С. Штепи; шкала інтолерантності до невизначеності (R. Carleton та ін.), адаптована Г.М. Громовою; опитувальник позитивних і негативних афектів М.Б. Кліманської та І.І. Галецької. Для аналізу зібраних даних та підтвердження достовірності висновків було використано комплекс методів математичної статистики, зокрема: методи варіаційної статистики; перевірка гіпотез щодо відмінностей середніх значень (F-критерій); множинний регресійний аналіз; структурне моделювання рівнянь (SEM). Статистичні розрахунки здійснювалися за допомогою програмного пакета SPSS-28, що забезпечило високий рівень вірогідності та надійності результатів дослідження. Використання діагностичних методик дозволило визначити комплекс психологічних чинників, що впливають на прогностичний зв'язок емоційної компетентності (ЕК) з психологічним благополуччям (ПБ). Ключові психологічні детермінанти та закономірності. Високий рівень ЕК (включаючи міжособистісну чутливість, саморегуляцію та самоефективність) сприяє партисипативному лідерству, здатності до інновацій та стійкому комерційному успіху, що, своєю чергою, позитивно впливає на ПБ та формування гнучкої й інклюзивної корпоративної культури. Самоефективність виявилася найсильнішим предиктором задоволеності життям у всіх досліджуваних групах підприємців. Емоційна зрілість диференціює результати між групами: у ФОПів низька зрілість обмежує перетворення ЕК у ПБ, тоді як у власників ТОВ вища зрілість сприяє збалансованій емоційній реакції. Керівники великих компаній досягають емоційної інтеграції, де зрілість є ключовим фактором їхнього ПБ. Трансформація емоційного інтелекту (ЕІ) є поступовою: від компенсаторного ресурсу у ФОПів до стратегічного підсилювача емоційної ефективності у керівників великого бізнесу. Інтолерантність до невизначеності (ІН) є важливим показником готовності/неготовності до ризику: у ФОПів ІН проявляється високим рівнем тривожності та зниженням ПБ, у власників ТОВ — помірною вразливістю, а у керівників компаній — найнижчим рівнем завдяки досвіду, емоційній зрілості та системному зворотному зв'язку. Афективні профілі змінюються від фрагментованих у ФОПів, через стабільні у власників ТОВ, до найбільш узгоджених і позитивних у керівників великого бізнесу. Гармонійна взаємодія внутрішніх ресурсів і зовнішніх умов є вирішальною для ПБ. Це забезпечує адаптивність, стресостійкість, професійний розвиток і дозволяє людині реалізувати свій особистісний потенціал, що є ключовим для психічного здоров'я та високої якості життя. Структурні моделі показують, що зв'язок між емоційною компетентністю (ЕК) та психологічним благополуччям (ПБ) залежить від масштабу бізнесу, виявляючи різні потреби в емоційному розвитку для кожної групи підприємців: фізичні особи-підприємці (ФОПи) потребують розвитку базових емоційних навичок; власники ТОВ потребують збалансованого підходу; керівники великих компаній потребують високої емоційної витонченості, стійкості та рефлексивності. Загальна закономірність, що була виявлена, показує, що особи, які володіють і активно застосовують емоційні навички (самоефективність, емоційне регулювання, емоційний інтелект), мають вищу життєву задоволеність та емоційну стійкість, незалежно від ролі чи організаційного контексту. Внесок дослідження в науку та практику. Дослідження поглибило наукові уявлення про роль ЕК та її вплив на ПБ в бізнес-середовищі. Показано, що успіх сучасного підприємця залежить від інтеграції професійних знань із розвитком ЕК, що забезпечує не лише ПБ, а й стресостійкість, винахідливу поведінку та високу професійну ефективність. Це дослідження є внеском у прикладну психологію, оскільки пропонує шляхи для емоційного розвитку та організаційних інтервенцій. Практична цінність та застосування результатів дослідження. Отримані результати є значущими для практики, оскільки вони розширюють уявлення про вплив емоційної компетентності (ЕК) на психологічне благополуччя (ПБ). Вони деталізують, як саме ЕК та інші ресурсні фактори впливають на ПБ в умовах різних рівнів управлінської ієрархії. Головні теоретичні та емпіричні висновки допоможуть підприємцям, менеджерам і бізнес-лідерам краще зрозуміти прогностичний вплив ЕК на ПБ. Це також допоможе усвідомити важливість емоційної зрілості для саморегуляції, стресостійкості та життєстійкості. Отримані дані можна використовувати для освоєння практичних методів вдосконалення власної ЕК, що, своєю чергою, сприятиме як професійній ефективності, так і особистому успіху. Крім того, моделі, які були розроблені в процесі дослідження, можуть стати основою для створення програм психологічного супроводу, коучингу та професійного розвитку для менеджерів. Систематизовані результати теоретичного аналізу та емпіричної частини роботи вже були використані під час викладання таких дисциплін, як «Практична психологія», «Актуальні питання психології менеджменту», «Психологiя успішності особистості в бізнесі».
Rybko A.P. Emotional Competence as a Predictor of Psychological Well-being in Business. Academic qualification paper as a manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the field of knowledge 05 "Social and Behavioral Sciences," specialty 053 "Psychology," I.I. Mechnikov Odesa National University, Odesa, 2025. The dissertation investigates the predictive role of emotional competence (EC) in supporting an individual’s psychological well-being (PW). This problem is particularly relevant as Ukrainian business operates in extreme conditions caused by the aggressive attack of rf. The study focuses on the psychological aspects of these phenomena and their importance for increasing the management effectiveness of entrepreneurs, managers, and business leaders in conditions of risk and uncertainty. The modern business environment is dynamic and unpredictable, requiring a high level of professional competencies from leaders to ensure the sustainability of an organization. In a context of fierce competition and high risks, professional knowledge alone is insufficient. Therefore, the importance of professionally significant personal qualities and EC as resources that help business leaders maintain psychological resilience and effectively interact with personnel and other participants in business activities is growing. Based on the theoretical and methodological analysis of academic literature, an increasing interest in the combination of emotional and cognitive resources in professional activities has been identified. Significant attention is focused on the study of emotional intelligence (EI), emotional competence (EC), and psychological well-being (PW), as their role is crucial for increasing work efficiency, preventing emotional burnout, and developing the potential of managers. This analysis made it possible to substantiate the predictive influence of EC on PW in various professional fields, including business and management. This is especially relevant for entrepreneurs with different business scales: sole proprietors, limited liability company (LLC) owners, and heads of large companies. The dissertation describes three main mechanisms that explain how EC contributes to supporting PW: 1) EC acts as a psychological buffer that helps to effectively overcome stress and conflicts, contributing to a reduced risk of professional burnout and increased psychological resilience; 2) a high level of EC promotes optimism, self-regulation, resilience, and satisfaction with one’s work and life; 3) conscious emotional regulation allows for the transformation of negative emotions into constructive actions, preventing destructive behavioral patterns. It has been theoretically proven that emotional competence is an integral part of so-called "soft skills" and includes the following four key components that are critically important for effectiveness in business: 1) self-awareness: the ability to recognize, understand, and be aware of one's own emotions and their impact on thinking and behavior (this is the basis for self-knowledge and self-management); 2) self-regulation: the ability to effectively manage emotions and impulses, maintaining calm and productivity in stressful situations; this component allows for adaptation to changes and challenges; 3) empathy: the ability to understand the emotions, needs, and perspectives of other people (it is the foundation for effective communication, successful negotiations, and leadership); 4) relationship management: the ability to build and maintain constructive relationships, resolve conflicts, and inspire others (this component combines all previous skills to create a positive and effective work environment). Thus, the development of EC is not merely a desirable, but a necessary condition for PW and professional success in the modern business environment. The work also theoretically substantiates that the psychological well-being of entrepreneurs is a multidimensional and integral phenomenon that combines subjective satisfaction with life and a positive emotional state with objective indicators of effective personal functioning. Based on the analysis of scientific sources, it has been established that this issue is not sufficiently developed in psychological science in general, and in the psychology of management in particular. There are no systematic studies that would examine emotional competence as a predictor of psychological well-being, taking into account differentiation by business scale (sole proprietors, LLCs, large business). The dissertation developed and substantiated a concept for the development of emotional competence (EC) as a predictor of psychological well-being (PW) in business. The essence of the concept is the need to modernize the business education system, focusing on the development of EC in entrepreneurs. This concept is based on the following theoretical and methodological principles: person-activity, systemic, subjective, and competency-based approaches; concepts of emotionality, emotional intelligence, emotional competence, and psychological well-being; theoretical principles that describe the psychological characteristics of the personality and professional activity of entrepreneurs, managers, and business leaders. The concept emphasizes the need to modernize business education in two main directions. 1. The introduction of educational modules that take into account the latest research on the nature of emotional intelligence, emotional competence (EC), and their influence on the emotional maturity and resilience of specialists. The goal is to promote the formation and improvement of entrepreneurial competencies, particularly emotional competence, to maintain the psychological well-being of specialists (entrepreneurs, managers, business leaders). 2. The application of EC involves its integration into the system of psychological counseling, coaching, and corporate training. This approach necessitates the development of programs aimed at forming EC, which, in turn, will contribute to increasing the overall effectiveness of business activities. This approach will make it possible to train specialists who can effectively use EC to increase the competitiveness of Ukrainian business and ensure sustainable economic development. For the empirical study, a specific psychodiagnostic toolkit was selected and tested. It included: A.O. Shashenkova’s socio-emotional competence questionnaire; the Mayer-Salovey-Caruso emotional intelligence test (adapted by Yu.O. Shyron); M.A. Piven’s emotional maturity questionnaire; S.M. Zabarovska and O.D. Kresan’s psychological well-being questionnaire; O.S. Shtepa’s personal psychological resources questionnaire; the intolerance of uncertainty scale (R. Carleton et al.), adapted by H.M. Hromova; M.B. Klimanska and I.I. Haletska’s positive and negative affect questionnaire. To analyze the collected data and confirm the validity of the conclusions, a complex of mathematical statistics methods was used, including: methods of variation statistics; testing hypotheses about differences in mean values (F-criterion); multiple regression analysis; structural equation modeling (SEM). Statistical calculations were performed using the SPSS-28 software package, which ensured a high level of reliability and validity of the research results. The use of diagnostic methods made it possible to determine a complex of psychological factors that influence the predictive relationship of emotional competence (EC) with psychological well-being (PW). Key psychological determinants and patterns: A high level of EC (including interpersonal sensitivity, self-regulation, and self-efficacy) contributes to participatory leadership, the ability to innovate, and sustainable commercial success, which, in turn, positively influences PW and the formation of a flexible and inclusive corporate culture. Self-efficacy was found to be the strongest predictor of life satisfaction in all surveyed groups of entrepreneurs. Emotional maturity differentiates the results between groups: in sole proprietors, low maturity limits the transformation of EC into PW, while in LLC owners, higher maturity contributes to a balanced emotional response. Heads of large companies achieve emotional integration, where maturity is a key factor in their PW. The transformation of emotional intelligence (EI) is gradual: from a compensatory resource in sole proprietors to a strategic enhancer of emotional effectiveness in large business leaders. Intolerance of uncertainty (IU) is an important indicator of readiness/unwillingness to take risks: in sole proprietors, IU is manifested by a high level of anxiety and reduced PW, in LLC owners — by moderate vulnerability, and in company heads — by the lowest level due to experience, emotional maturity, and systematic feedback. Affective profiles change from fragmented in sole proprietors, through stable in LLC owners, to the most consistent and positive in large business leaders. The harmonious interaction of internal resources and external conditions is crucial for PW. This ensures adaptability, stress resistance, professional development, and allows a person to realize their personal potential, which is key to mental health and a high quality of life. Structural models show that the relationship between emotional competence (EC) and psychological well-being (PW) depends on the scale of the business, revealing different needs for emotional development for each group of entrepreneurs: sole proprietors need to develop basic emotional skills; LLC owners need a balanced approach; heads of large companies need high emotional sophistication, resilience, and reflexivity. A general pattern that was found shows that individuals who possess and actively apply emotional skills (self-efficacy, emotional regulation, emotional intelligence) have higher life satisfaction and emotional resilience, regardless of their role or organizational context. Contribution of the study to science and practice: The study deepened scientific understanding of the role of EC and its impact on PW in the business environment. It is shown that the success of a modern entrepreneur depends on the integration of professional knowledge with the development of EC, which ensures not only PW but also stress resistance, resourceful behavior, and high professional efficiency. This study is a contribution to applied psychology, as it offers pathways for emotional development and organizational interventions. Practical value and application of research results: The obtained results are significant for practice, as they expand the understanding of the impact of emotional competence (EC) on psychological well-being (PW). They detail exactly how EC and other resource factors influence PW in conditions of different levels of management hierarchy. The main theoretical and empirical conclusions will help entrepreneurs, managers, and business leaders better understand the predictive impact of EC on PW. This will also help them realize the importance of emotional maturity for self-regulation, stress resilience, and vitality. The obtained data can be used to master practical methods for improving one's own EC, which, in turn, will contribute to both professional effectiveness and personal success. In addition, the models that were developed during the study can become the basis for creating psychological support, coaching, and professional development programs for managers. The systematized results of the theoretical analysis and the empirical part of the work have already been used in teaching such disciplines as "Practical Psychology," "Current Issues in the Psychology of Management," and "Psychology of Personal Success in Business."
Опис
Ключові слова
емоції, емоційний інтелект, емоційна компетентність, емоційна саморегуляція, життєстійкість, адаптація, адаптаційна поведінка, ресурси, психологічне благополуччя, толерантність до невизначеності, професійне самовизначення, особистість, керівництво, бізнес, лідер, emotions, emotional intelligence, emotional competence, emotional self-regulation, resilience, adaptation, adaptive behavior, resources, psychological well-being, tolerance for uncertainty, professional self-determination, personality, leadership, business, leader, 053 Психологія
Бібліографічний опис
Рибко А. П. Емоційна компетентність як предиктор психологічного благополуччя особистості в бізнесі : дис. … д-ра філос. : 053 Психологія 05 Соціальні та поведінкові науки / А. П. Рибко ; наук. керівник Н. В. Родіна ; Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. – Одеса, 2025. – 221 с.
DOI
ORCID:
УДК
159.923:613.86:005(043.5)