Особливості професійної свідомості на різних етапах кар’єрного розвитку правника
| dc.contributor.author | Петрушенко, Владислав Вікторович | uk |
| dc.contributor.author | Petrushenko, Vladyslav V. | en |
| dc.date.accessioned | 2024-09-25T12:25:29Z | |
| dc.date.available | 2024-09-25T12:25:29Z | |
| dc.date.issued | 2024 | |
| dc.description.abstract | Петрушенко В. В. Особливості професійної свідомості на різних етапах кар’єрного розвитку правника. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 «Психологія». – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова МОН України. – Одеса, 2024. Дисертацію присвячено дослідженню особливостей професійної свідомості на різних етапах кар’єрного розвитку правника. Здійснено теоретико-методологічний аналіз проблеми професійної свідомості, діяльності та особистості правника. Узагальнено, що професійна свідомість правника відображає правову дійсність через юридичні знання, оцінку права та практику його застосування, правові установки і ціннісні орієнтації, які регулюють поведінку в юридично значущих ситуаціях. Професійна свідомість правника як особлива форма суспільної свідомості має суб'єктивно-психологічне походження. Її основою є теоретичні знання, уявлення суб'єктів про право, юридичні практики та історію розвитку правової системи. Важливим елементом професійної свідомості є суб'єктивні оцінки, які правник надає чинним правовим відображає ступінь її розвитку та значущості нормам і існуючій юридичній практиці. Професійну свідомість сучасного правника варто розглядати з урахуванням впливу різних об’єктивних (соціальних) і суб’єктивних (психологічних) чинників, що формуються з базових правових понять. З точки зору психології, особистість правника можна визначити як унікальний набір психічних рис, які впливають на його сприйняття, мислення, почуття та поведінку під час виконання професійних обов'язків. Цілісність особистості правника визначається взаємозв'язком її складових частин, таких як когнітивні, емоційні, мотиваційні та інші аспекти. Зміни в особистості правника можуть бути спричинені різноманітними факторами, такими як досвід професійної діяльності, взаємодія з колегами та клієнтами, соціальне середовище тощо. Показано, що у професійній діяльності правника виділяються наступні аспекти: інтеграцію психофізіологічних процесів, що об'єднує фізичні та соціальні аспекти; систему стабільних професійних рис і характеристик, які проявляються у внутрішньому діалозі юриста з самим собою; набір індивідуально-професійних стратегій для обробки зовнішніх вражень і внутрішніх переживань; характерні особливості поведінки в професійному середовищі; систему планів, взаємозв'язків, орієнтацій та смислових утворень, що впливають на професійну свідомість юриста. Виділено та обгрунтувано основні типи та етапи кар'єрного розвитку правника. До основних типів кар'єрного розвитку правника відносяться: вертикальний (поступово займає вищі позиції у структурній ієрархії), кваліфікаційний (професійно зростає і продовжує просуватися вперед за розрядами тарифної сітки), статусний (збільшує свій статус через отримання премій, нагород, почесних звань за внесок у розвиток права та правової свідомості населення), монетарний (зі зростанням трудового стажу фахівець отримує підвищення рівня грошової винагороди, а також соціальні пільги та інші бонуси). З урахуванням специфіки типів кар’єрного розвитку правника були виділені наступні кар’єрні етапи: навчання (магістри права), адаптації (правники зі стажем до 5 років), стабілізації та зростання (правники зі стажем 10 років) та професійної зрілості (правники зі стажем більше 10 років). Обгрунтовано, що професійна свідомість правника як цілісна система, яка супроводжує його на всіх етапах кар'єрного зростання, обумовлюється взаємодією її когнітивних, емоційних, ціннісних та соціально-психологічних складників. Виходячи з цього, у структурі професійної свідомості правника на різних етапах кар'єрного розвитку виділяються наступні компоненти: мотиваційно-ціннісний (задоволеність професією, мотиваційно-ціннісне ставлення до правничої діяльності, психологічні особливості особистісних цінностей та переваг у професії, толерантність та емпатія); когнітивно-довільний (особливості пам'яті, уваги, локалізація відповідальності); соціально-комунікативний (індивідуальна рефлексія, міжособистісні стосунки у професійній спільноті). Виділено та емпірично досліджено мотиваційно-ціннісний компонент в структурі професійної свідомості правника на різних етапах його кар’єрного розвитку, який є динамічним утворенням та змінюється на різних етапах кар'єри і може впливати на їх професійну діяльність та результативність. Основний психологічний зміст даного компоненту полягає в розкритті ставлення та задоволеності правників професійною діяльністю. На початкових етапах кар'єрного розвитку мотиваційно-ціннісний компонент не є достатньо сформованим. Зі збільшенням досвіду та професійним зростанням він змінюється й покращується. Виділено двокластерну структуру мотивації обрання правничої професії. Перший кластер, «Внутрішня рефлексивна діяльність», розкриває особливості становлення професійної рефлексії, свідоме занурення у професійний правничий простір, бажання просуватися в цьому напрямку, розвиватися як правник її пасивному реагуванню на зовнішні впливи. Другий кластер, «Спонтанний вибір», має два суб’єктивних конструкти – випадковість та зручне розташування ЗВО, які розкривають особливе значення екстернальних чинників сприйняття цінності професії. В процесі формування мотиваційно-ціннісного компоненту виділено особливу роль професійної дискусії. Зафіксовані позитивні зміни після дискусії дозволяють вважати їх результатом квазіекспериментального ефекту та розглядати як інструмент непрямого управління динамікою усвідомлення особистісних цінностей правником на кар’єрному етапі навчання. Констатовано, що поступово, з набуттям практичного досвіду роботи у правників на різних етапах кар’єрного розвитку формується толерантність в міжособистісних відносинах, оскільки перебування в професії, поступове просування в кар’єрі впливає не тільки на вміння впевнено відстоювати свої думки та бачення проблеми, але й приймати різні точки зору, розуміти людей та їхні вчинки, критично оцінювати власні думки, поважно ставитися до думки співрозмовника. На кар’єрнійих стадіях навчання та адаптації всі показники толерантності правників щодо партнера зі взаємодії об’єднано в три основні компоненти: «Перевиховання» (відображає активність правника у спробах адаптувати або змінити партнера відповідно до власних поглядів та переконань), «Бажання підігнати суб’єкта під стандарт» (характеризує те, що правники на кар’єрній стадії навчання та адаптації оцінюють партнерів на основі власних звичок, установок і настроїв, не приймають дискомфорт, у якому опинився партнер, і не вміють адаптуватися до особливостей характеру і звичок інших людей. Вони також не проявляють співчуття або емпатії) та «Неприйняття» (вказують на відмову приймати індивідуальність іншого, нездатність прощати помилки та відсутність доброзичливості). Загальний показник комунікативної інтолерінтності зберігається у середніх межах на всіх етапах кар’єрного розвитку правника. У міру кар’єрного розвитку фіксується незначне зменшення неприйняття іншої людини, тенденцію до збереження адекватної самооцінки (я-еталон) на всіх етапах кар’єрного розвитку та консерватизму, що пов’язано з необхідністю дотримання букви закону, відповідно і показник бажання підігнати під стандарт проявляється з такою же тенденцією: в процесі професійного зростання правники навчаються поглиблено, більш детально вивчати норми закону, знайомитися з окремими юридичними казусами. Поступове підвищення рівня загальної емпатійності правників свідчить про уміння працювати з клієнтами, чуттєвість до потреб і проблем оточуючих людей, здатність заздалегідь передбачувати реакції своїх клієнтів, схильність прощати, з непідробленим інтересом ставитись до людей. Всі ці властивості правників не виникають миттєво, вони формуються поступово, в процесі просування у кар’єрному розвитку. Правники, перебуваючи на різних етапах кар’єрного розвитку, відрізняються між собою і представленістю різних каналів емпатії. На кар’єрному етапі навчання правники демонструють наближеність до каналу ідентифікація (здатність магістрів права розуміти іншу людину шляхом постановки себе на її місце), що відповідає етапу набуття фахових знань, наслідуванню досвіду викладачів у ЗВО та досвідчених правників під час проходження практики. На кар’єрному етапі адаптації правники також мають канал емпатії ідентифікація, вони ще демонструють емоційну рухливість, але об’єктами їх навіюваності вже стають не викладачі, а досвідчені, поважні колеги, що узгоджується з етапом накопичення власного досвіду, перевіркою та реалізацією теоретичних фахових знань на практиці. На кар’єрному етапі стабілізації та зростання правники демонструють розвинений раціональний канал емпатії, вони вже почувають себе у професії вільно та легко, здатні проявляти фаховий інтерес до людей, націлювати сприймання, увагу та мислення на необхідність заглиблюватися у проблему, розуміти особливості поведінки оточуючих. На кар’єрному етапі професійної зрілості правники вже спираються не тільки на накопичений багаж досвіду, але й на інтуїцію, професійну «чуйку», яка дозволяєїм вирішувати складні юридичні казуси. Це проявляється в інтуїтивному каналі емпатії. У структурі когнітивно-довільного компоненту професійної свідомості правника виділено особливу роль вольових (локалізація відповідальності) та психічних властивостей особистості (увага та пам'ять – короткочасна та оперативна). На всіх етапах кар’єрного зростання правники демонструють високі показники загальної інтернальності. Це дозволяє констатувати, що їхня персональна відповідальність є високою та може розглядатися як важлива характеристика професійної свідомості. Перевага інтернальних рис над екстернальними констатується і за субшкалами інтернальності невдач, інтернальності виробничих відношень. Тобто, на всіх етапах кар’єрного розвитку правничу діяльність обирають люди, які не знімають із себе відповідальність за все, що з ними відбувається, не делегують відповідальність оточуючим, випадку або обставинам. Така тенденція збільшується в процесі кар’єрного розвитку правника. Вже на кар’єрному етапі адаптації (зі стажем до 5 років) можна констатувати у правників сформовану інтернальності у сфері досягнень. Рівні розвитку короткочасної та оперативної пам’яті на кар’єрному етапі навчання знаходяться на високому рівні, а пам’ять є максимально ефективною. Але на інших етапах кар’єрного розвитку вони знаходяться на середньому рівні. Щодо концентрації уваги, у магістрів права фіксується висока швидкість виконання завдання та велика кількість помилок, що є маркером низького рівня концентрації уваги в даній групі. На інших етапах кар’єрного розвитку цей стан вирівнюється і концентрація уваги відповідає показникам норми. Виділено та емпірично досліджено соціально-комунікативний компонент в структурі професійної свідомості правника на різних етапах його кар’єрного розвитку. На кар’єрному етапі навчання (магістри права) та адаптації (правники зі стажем до 5 років) констатовано виразність середнього та високого рівнів рефлексивності, що пояснюється адаптаційними труднощами, пов’язаними з поступовим зануренням у професію та професійне співтовариство, звикання до нової соціальної ролі правника та нових соціальних функцій. Інша ситуація спостерігається на кар’єрних етапах стабілізації та зростання (правники зі стажем 10 років) та професійної зрілості (правники зі стажем більше 10 років). На етапах сформованої професійної свідомості суттєво зменшуються нестабільні полярні прояви рефлексивності, а середні показники її виразності свідчать про її відповідність високому професійному рівню. Констатовано, що на етапі навчання тільки починає закладатися професійна свідомість та її основні елементи, психологічна та когнітивна готовність магістра до майбутньої правничої роботи, тоді як на етапі адаптації, коли молоді правники пропрацювали за фахом 5 років, починає розвиватися індивідуальний когнітивний стиль та здатність вирішувати конкретні юридичні казуси, а також активно накопичуються професійні знання та досвід. Можна стверджувати, що саме на цих перших етапах формування професійної свідомості в структурі особистості правника відбуваються важливі зміни. Стиль міжособистісної взаємодії відіграє вирішальну роль у правничій діяльності, адже ефективна комунікація між учасниками правових процесів забезпечує успішне виконання професійних завдань та дотримання етичних норм. Виявлено, що на всіх етапах кар’єрного розвитку правників перше місце займає доброзичливий тип ставлення до інших. Їм властиві прагнення до прийняття і соціального схвалення, люб’язність, бажання задовольнити потреби клієнтів, намагання бути правильним у будь-якій ситуації, орієнтація на цілі мікрогрупи, емоційна лабільність та схильність до співпраці. Вони надзвичайно гнучкі та здатні до компромісу при вирішенні проблем та конфліктних ситуаціях. На другому місці розташовано залежний тип ставлення до оточуючих, який вказує на вибірково-позитивне ставлення до інших людей. Для правників із таким типом взаємовідносин властиві невпевненість у собі, нав'язливі страхи та тривога, що призводить до залежності від думки інших. Третє місце в групі правників на стадії навчання займає авторитарний тип стосунків. Зазвичай це проявляється через владність, лідерські якості, домінування, енергійність, прагнення давати настанови та поради, а також цінування власної думки понад усе. На етапі адаптації (зі стажем до 5 років) фіксується підкірливий тип взаємодії (прагнення шукати підтримки у більш досвідчених правників, схильність прислухатися до їхньої професійної думки, недостатня сформованість власної думки та постанова себе на друге місце після більш досвідчених колег) та авторитарний стиль. Для правників, які перебувають на кар’єрному етапі стабілізації та зростання (зі стажем 10 років) властиве поєднання доброзичливості, альтруїстичності та авторитарності. На цьому етапі кар’єрного зростання правники вже набули ознак сформованої професійної свідомості, коли на тлі позитивного ставлення до клієнтів вони демонструють рішучість та наполегливість у захисті їхніх прав та свобод, усвідомлення торжества правосуддя, необхідності працювати у правових межах та не йти на компроміси з совістю. У групі правників, які перебувають на кар’єрному етапі професійної зрілості (зі стажем більше 10 років) на тлі домінування альтруїстичного та авторитарного типів ставлення до оточення, з’являються прояви підозрілості. Констатовано, що на кар’єрному етапі професійної зрілості в процесі зіткнення з оборотним боком життя, порушенням прав та свобод клієнтів, спроб оточуючих надавати неправдиву інформацію, накопичується підозрілість щодо достовірності показань та необхідності ретельної перевірки кожного слова або вчинку оточуючих. Перспективи подальших наукових розвідок полягають в необхідності концептуалізації професійної свідомості правника на різних етапах кар’єрного розвитку. | uk |
| dc.description.abstract | Petrushenko V. V. Peculiarities of professional consciousness at different stages of a lawyer's career development. - Qualification scholarly work published as manuscript. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 053 "Psychology". – Odesa I. I. Mechnikov National University, Ministry of Education and Science of Ukraine. – Odesa, 2024. The dissertation is devoted to the study of professional consciousness at different stages of a lawyer's career development. A theoretical and methodological analysis of the problem of professional consciousness, activity and personality of a lawyer was carried out. It is summarized that the professional consciousness of a lawyer reflects legal validity through legal knowledge, evaluation of law and the practice of its application, legal attitudes and value orientations that regulate behavior in legally significant situations. The professional consciousness of a lawyer as a special form of social consciousness has a subjective and psychological origin. Its basis is theoretical knowledge, subjects' perceptions of law, legal practices, and the history of the development of the legal system. An important element of professional consciousness is the subjective evaluations that a lawyer gives to the current law reflecting the degree of its development and significance to the norms and existing legal practice. The professional consciousness of a modern lawyer should be considered taking into account the influence of various objective (social) and subjective (psychological) factors that are formed from basic legal concepts. From the point of view of psychology, the personality of a lawyer can be defined as a unique set of mental traits that influence his perception, thinking, feelings and behavior during the performance of professional duties. The integrity of a lawyer's personality is determined by the interrelation of its constituent parts, such as cognitive, emotional, motivational and other aspects. Changes in a lawyer's personality can be caused by various factors, such as professional experience, interaction with colleagues and clients, social environment, etc. It is shown that the following aspects are distinguished in the professional activity of a lawyer: integration of psychophysiological processes, which combines physical and social aspects; a system of stable professional traits and characteristics that are manifested in the lawyer's internal dialogue with himself; a set of individual and professional strategies for processing external impressions and internal experiences; characteristic features of behavior in a professional environment; a system of plans, interrelationships, orientations and meaningful formations affecting the professional consciousness of a lawyer. The main types and stages of a lawyer's career development are identified and substantiated. The main types of career development of a lawyer include: vertical (gradually occupies higher positions in the structural hierarchy), qualification (grows professionally and continues to advance through the ranks of the tariff grid), status (increases his status by receiving bonuses, awards, honorary titles for contribution in the development of law and legal awareness of the population), monetary (with increasing work experience, the specialist receives an increase in the level of monetary remuneration, as well as social benefits and other bonuses). Taking into account the specifics of the types of career development of a lawyer, the following career stages were distinguished: training (law masters), adaptation (lawyers with up to 5 years of experience), stabilization and growth (lawyers with 10 years of experience) and professional maturity (lawyers with experience more than 10 years). It is substantiated that the professional consciousness of a lawyer as a whole system that accompanies him at all stages of career growth is conditioned by the interaction of its cognitive, emotional, value and socio-psychological components. Based on this, the following components are distinguished in the structure of a lawyer's professional consciousness at different stages of career development: motivational-value (satisfaction with the profession, motivational-value attitude to legal activity, psychological features of personal values and advantages in the profession, tolerance and empathy); cognitive-voluntary (peculiarities of memory, attention, localization of responsibility); social-communicative (individual reflection, interpersonal relationships in the professional community). The motivational and value component in the structure of a lawyer's professional consciousness at different stages of his career development, which is a dynamic formation and changes at different career stages and can affect their professional activity and performance, is highlighted and empirically researched. The main psychological content of this component is to reveal the attitude and satisfaction of lawyers with their professional activities. At the initial stages of career development, the motivational and value component is not sufficiently formed. It changes and improves with increasing experience and professional growth. A two-cluster structure of motivation for choosing a legal profession is highlighted. The first cluster, "Internal reflective activity", reveals the peculiarities of the formation of professional reflection, conscious immersion in the professional legal space, the desire to advance in this direction, to develop as a lawyer in its passive response to external influences. The second cluster, "Spontaneous choice", has two subjective constructs - randomness and convenient location of higher education institutions, which reveal the special importance of external factors in the perception of the value of the profession. In the process of formation of the motivational and value component, a special role of professional discussion is highlighted. The recorded positive changes after the discussion allow us to consider them as the result of a quasi-experimental effect and to consider them as a tool for indirectly managing the dynamics of awareness of personal values by a lawyer at the career stage of education. It was established that gradually, with the acquisition of practical work experience, tolerance in interpersonal relations is formed among lawyers at various stages of career development, since staying in the profession, gradual advancement in the career affects not only the ability to confidently defend one's opinions and vision of a problem, but and accept different points of view, understand people and their actions, critically evaluate one's own opinions, respect the opinion of the interlocutor. At the career stages of training and adaptation, all indicators of tolerance of lawyers towards an interaction partner are combined into three main components: "Re-education" (reflects the lawyer's activity in trying to adapt or change the partner in accordance with his own views and beliefs), "The desire to adapt the sub" subject to the standard" (characterizes the fact that lawyers at the career stage of training and adaptation evaluate partners on the basis of their own habits, attitudes and moods, do not accept the discomfort in which the partner found himself, and do not know how to adapt to the peculiarities of the character and habits of other people. They also show no compassion or empathy) and "Rejection" (indicates a refusal to accept the individuality of another, an inability to forgive mistakes and a lack of kindness). The general indicator of communicative intolerance remains within average limits at all stages of a lawyer's career development. In the course of career development, a slight decrease in rejection of another person is recorded, a tendency to maintain adequate self-esteem (self-standard) at all stages of career development and conservatism, which is associated with the need to comply with the letter of the law, respectively, and an indicator of the desire to adapt to the standard manifests itself with the same tendency: in the process of professional growth, lawyers learn in depth, to study the norms of the law in more detail, to get acquainted with individual legal cases. The gradual increase in the level of general empathy of lawyers indicates the ability to work with clients, sensitivity to the needs and problems of the people around them, the ability to predict the reactions of their clients in advance, the tendency to forgive, and treat people with genuine interest. All these properties of lawyers do not appear instantly, they are formed gradually, in the process of advancement in career development. Lawyers, being at different stages of career development, differ among themselves and in the representation of different channels of empathy. At the career stage of education, lawyers demonstrate closeness to the identification channel (the ability of masters of law to understand another person by putting themselves in their place), which corresponds to the stage of acquiring professional knowledge, imitating the experience of teachers at higher education institutions and experienced lawyers during practice. At the career stage of adaptation, lawyers also have a channel of empathy and identification, they still demonstrate emotional mobility, but the objects of their inspiration are not teachers, but experienced, respected colleagues, which is consistent with the stage of accumulating one's own experience, testing and implementing theoretical professional knowledge in practice. At the career stage of stabilization and growth, lawyers demonstrate a developed rational channel of empathy, they already feel free and easy in their profession, are able to show professional interest in people, focus perception, attention and thinking on the need to delve into the problem, understand the peculiarities of the behavior of others. At the career stage of professional maturity, lawyers already rely not only on accumulated experience, but also on intuition, professional intelligence, which allows them to solve complex legal cases. This manifests in the intuitive channel of empathy. In the structure of the cognitive-voluntary component of a lawyer's professional consciousness, a special role of volitional (localization of responsibility) and mental properties of the individual (attention and memory – short-term and operational) is highlighted. At all stages of career growth, lawyers demonstrate high indicators of general internality. This allows us to state that their personal responsibility is high and can be considered as an important characteristic of professional consciousness. The superiority of internal traits over external ones is also established by the subscales of internality of failures, internality of industrial relations. That is, at all stages of career development, legal activity is chosen by people who do not abdicate responsibility for everything that happens to them, do not delegate responsibility to others, cases or circumstances. This tendency increases during the career development of a lawyer. Already at the career stage of adaptation (with up to 5 years of experience), it is possible to state that lawyers have developed internality in the field of achievements. The levels of development of short-term and operational memory at the career stage of education are at a high level, and memory is maximally efficient. But at other stages of career development, they are at an average level. Regarding concentration of attention, a high speed of task performance and a large number of errors are recorded among law masters, which is a marker of a low level of concentration of attention in this group. At other stages of career development, this condition is leveled off and the concentration of attention corresponds to the norm. The socio-communicative component of the structure of the lawyer's professional consciousness at different stages of his career development is highlighted and empirically investigated. At the career stage of study (masters of law) and adaptation (lawyers with up to 5 years of experience), the expressiveness of medium and high levels of reflexivity was ascertained, which is explained by adaptation difficulties associated with gradual immersion in the profession and professional community, getting used to a new social role lawyer and new social functions. A different situation is observed at the career stages of stabilization and growth (lawyers with 10 years of experience) and professional maturity (lawyers with more than 10 years of experience). At the stages of formed professional consciousness, the unstable polar manifestations of reflexivity significantly decrease, and the average indicators of its expressiveness testify to its correspondence to a high professional level. It was found that at the stage of training, professional consciousness and its main elements, psychological and cognitive readiness of the master for future legal work are just beginning to be established, while at the stage of adaptation, when young lawyers have worked in their profession for 5 years, an individual cognitive style and the ability to solve specific problems begin to develop legal cases, as well as actively accumulating professional knowledge and experience. It can be argued that it is at these first stages of the formation of professional consciousness that important changes occur in the structure of a lawyer's personality. The style of interpersonal interaction plays a decisive role in legal activity, because effective communication between participants in legal processes ensures the successful performance of professional tasks and compliance with ethical standards. It was found that at all stages of the career development of lawyers, the first place is occupied by a benevolent type of attitude towards others. They are characterized by the desire for acceptance and social approval, kindness, the desire to satisfy the needs of customers, efforts to be correct in any situation, orientation towards the goals of microgroups, emotional lability and a tendency to cooperate. They are extremely flexible and capable of compromise when solving problems and conflict situations. In second place is the dependent type of attitude towards others, which indicates a selective positive attitude towards other people. Lawyers with this type of relationship are characterized by self-doubt, obsessive fears and anxiety, which leads to dependence on the opinion of others. The third place in the group of lawyers at the training stage is occupied by the authoritarian type of relationship. This usually manifests itself through authority, leadership qualities, dominance, energy, the desire to give instructions and advice, as well as valuing one's own opinion above all else. At the stage of adaptation (with experience up to 5 years), a submissive type of interaction is recorded (a desire to seek support from more experienced lawyers, a tendency to listen to their professional opinion, insufficient formation of one's own opinion and deciding to take second place after more experienced colleagues) and an authoritarian style. Lawyers who are at the career stage of stabilization and growth (with 10 years of experience) are characterized by a combination of benevolence, altruism and authoritarianism. At this stage of career growth, lawyers have already acquired signs of a formed professional consciousness, when, against the background of a positive attitude towards clients, they demonstrate determination and persistence in protecting their rights and freedoms, awareness of the triumph of justice, the need to work within legal boundaries and not compromise with conscience. In the group of lawyers who are at the career stage of professional maturity (with experience of more than 10 years) against the background of the dominance of altruistic and authoritarian types of attitude towards the environment, manifestations of suspicion appear. It was established that at the career stage of professional maturity, in the process of encountering the reverse side of life, violation of the rights and freedoms of clients, attempts of others to provide false information, suspicion accumulates regarding the authenticity of testimony and the need to carefully check every word or deed of others. Prospects for further research are the need to conceptualize the professional consciousness of a lawyer at various stages of career development. | en |
| dc.identifier.citation | Петрушенко В. В. Особливості професійної свідомості на різних етапах кар’єрного розвитку правника : дис. … д-ра філос. : 053 Психологія 05 Соціальні та поведінкові науки / В. В. Петрушенко ; наук. кер. Кононенко О. І. ; Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. – Одеса, 2024. – 214 с. | uk |
| dc.identifier.uri | https://dspace.onu.edu.ua/handle/123456789/39312 | |
| dc.language.iso | uk | |
| dc.subject | професійна свідомість | uk |
| dc.subject | особистість правника | uk |
| dc.subject | діяльність правника | uk |
| dc.subject | етапи кар’єрного розвитку | uk |
| dc.subject | компоненти професійної свідомості | uk |
| dc.subject | професійна компетентність | uk |
| dc.subject | професійна деформація | uk |
| dc.subject | професійне самовизначення | uk |
| dc.subject | кар’єрні цінності | uk |
| dc.subject | професійне зростання | uk |
| dc.subject | психологічне благополуччя | uk |
| dc.subject | психологічне здоров’я | uk |
| dc.subject | професійна конгруентність | uk |
| dc.subject | самореалізація | uk |
| dc.subject | мотивація | uk |
| dc.subject | professional consciousness | en |
| dc.subject | personality of a lawyer | en |
| dc.subject | activities of a lawyer | en |
| dc.subject | stages of career development | en |
| dc.subject | components of professional consciousness | en |
| dc.subject | professional competence | en |
| dc.subject | professional deformation | en |
| dc.subject | professional self-determination | en |
| dc.subject | career values | en |
| dc.subject | professional growth | en |
| dc.subject | psychological well-being | en |
| dc.subject | psychological health | en |
| dc.subject | professional congruence | en |
| dc.subject | self-realization | en |
| dc.subject | motivation | en |
| dc.subject | 053 Психологія | uk |
| dc.subject.udc | 159.922:005.966:340.143-057(043.5) | |
| dc.title | Особливості професійної свідомості на різних етапах кар’єрного розвитку правника | uk |
| dc.title.alternative | Peculiarities of professional consciousness at different stages of a lawyer's career development | en |
| dc.type | Thesis | en |
Файли
Контейнер файлів
1 - 1 з 1
Вантажиться...
- Назва:
- Petrushenko_PhD_Thesis.pdf
- Розмір:
- 1.72 MB
- Формат:
- Adobe Portable Document Format
Ліцензійна угода
1 - 1 з 1
Ескіз недоступний
- Назва:
- license.txt
- Розмір:
- 1.71 KB
- Формат:
- Item-specific license agreed upon to submission
- Опис: