Факультет міжнародних відносин, політології та соціології
Постійне посилання на фонд
Переглянути
Перегляд Факультет міжнародних відносин, політології та соціології за Ключові слова "291 міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії"
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Енергетичний чинник міжнародних відносин: кейс Російської Федерації(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Усатюк, Крістіна РусланівнаАктуальність теми дослідження «Енергетичний чинник міжнародних відносин: кейс Російської Федерації» обумовлена тим, що у сучасному світі держави активно використовують енергетичний фактор для побудування своєї зовнішньої політики й Російська Федерація не є винятковим прикладом. Не дивлячись на те, що вищезгадана тема є актуальною в теперішніх політичних реаліях, даний аспект проблеми потребує детального вивчення, адже в науковій ніші ще не створено всеосяжних, комплексних праць з цього питання. На наукову актуальність подібного дослідження також вказує факт того, що більшість джерел з цієї теми представлена російськими вченими, думка яких не завжди збігається з об'єктивною реальністю. Саме тому існує потреба в комплексних наукових працях, які представлятимуть неупереджену картину щодо ролі енергетичного чинника в сучасних міжнародних відносинах з урахуванням поточних змін.Документ Культурно-релігійний чинник зовнішньої політики Турецької Республіки наприкінці XX- на початку XXI століття(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Кіріяк, Євген ВалентиновичДо початку третього десятиліття ХХІ століття Туреччина підійшла з новими амбіціями та серйозними намірами. Виступаючи на Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй у вересні 2019 р., президент Туреччини Р.Т. Ердоган повторив тезу, яка з 2013 р. стала його візитною карткою: «Світ більше п'яти», критикуючи структуру та систему прийняття важливих рішень управління світом всередині ООН, коли п'ять постійних членів Ради Безпеки ООН мають привілейований статус. Р.Т. Ердоган зазначив, що сучасний світовий порядок було створено після Другої світової війни з метою усунення несправедливості. Проте сьогодні міжнародна громадськість крок за кроком втрачає здатність до розробки шляхів усунення довгострокових загроз майбутньому людства. Майбутнє світу не повинно залежати від рішення постійних членів РБ ООН. При цьому Туреччина - держава, чия діяльність націлена на справедливість та справедливе врегулювання проблем на міжнародній арені. Таке позиціонування Туреччини як регіонального та світового геополітичного актора досить тривалий час підтримується системою різних інструментів: військових, дипломатичних, економічних, політичних тощо. Серед них важливого значення останні декілька десятиліть набуває культурно-релігійний чинник, який Туреччина дуже вдало використовує в своїй зовнішній політиці. Вивчення даного чинника в практичній площині має дуже важливе значення як з позицій необхідності вивчення досвіду Туреччини, так і з позицій більш чіткого розуміння прагнень Анкари.Документ Мультикультуралізм у ЄС: теорія та практика(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Коноваленко, Ольга ОлександрівнаГлобалізаційні процеси сприяли масовій міграції та перетворенню більшості держав на поліетнічні. Особливо привабливими для іммігрантів є держави Північної Америки та Західної Європи. Але зважаючи на той факт, що іммігранти переважно прибувають з країн Африки, Близького Сходу та Азії, формуються «мозаїчні» спільноти, що суттєво відмінюються за етнічними, релігійними та культурними характеристиками. Крім того, низький рівень освіти та економічного статку призводить до конфліктів та соціальної нестабільності, найтрагічнішими проявами яких стали погроми, теракти та вбивства в різних європейських країнах. Соціальні конфлікти на релігійному та етнічному грунті посилилися навіть в країнах, які традиційно вважалися успішними в політиці асиміляції та інтеграції меншин. У підсумку це призвело до активного обговорення мультикультуралізму як моделі, яка замінила політику асиміляції. Серед науковців не має єдиного підходу до оцінки мультикультуралізму – позитивної чи негативної, що обумовлює наукову актуальність даного дипломного дослідження.Документ Тихоокеанська політика США як важіль стримування регіонального впливу КНР(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Стойков, Алік ВіталійовичСполучені Штати є однією з держав Тихоокеанського регіону, яка завдяки військовій, політичній та економічній силі гарантувала стабільність та безпеку в регіоні. Завершення «холодної війни» та поступове посилення економічної та військової сили Китаю, а також його політичних амбіцій призвело до дестабілізації ситуації в регіоні. В основі такої дестабілізації є суперництво та конкуренція між США та Китаєм, неспівпадіння підходів до майбутньої конфігурації регіону та хто має бути лідером в регіональній системі міжнародних відносин. Таким чином, посилення боротьби за гегемонію сприяє подальшому розділенню, загостренню територіальних суперечок, конкуренції за ресурси, а також зростаючій гонці озброєнь та проблеми ядерного розповсюдження. Зазначені чинники пояснюють як наукову, так практичну актуальність дипломного дослідження.Документ Ядерна програма Ірану в контексті міжнародної безпеки(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Лозійчук, Вероніка КостянтинівнаПроблема ядерної програми Ірану вже досить довгий період часу перебуває в центрі міжнародної уваги, привертаючи до її вирішення політиків, співробітників міжнародних організацій, експертів та науковців. За всю свою історію ситуація навколо іранської ядерної програми кілька разів балансувала на грані війни, а потім знову поверталася в русло дипломатичних переговорів на тлі посилення антиіранських санкцій. Іранська ядерна програма стала серйозним чинником міжнародних відносин. Вона має помітний вплив на дискусії щодо проблеми збереження режиму нерозповсюдження ядерної зброї, ефективності діяльності таких міжнародних організацій як МАГАТЕ та ООН, значно впливає на багатосторонні та двосторонні відносини. Сьогодні новини про ядерну програму Ірану та пов'язані з нею події стали частиною повсякденного інтересу, створюючи можливості для спекуляцій у публічному просторі. Іранське ядерне досьє стало й частиною технічного розслідування експертів МАГАТЕ щодо наміру та здатності Ісламської Республіки створювати ядерну зброю. Активно досліджуються й політичні мотиви іранського режиму щодо придбання ядерної зброї, щоб з її допомогою змінити баланс сил в Близькому Сході в свою користь, можливі загрози міжнародній та регіональній безпеці. Водночас міжнародний тиск на Іран підірвав позиції Ісламської Республіки як одного з претендентів на регіональне лідерство, незважаючи на деякі досягнення в ядерній сфері. Обговорення проблеми іранського ядерного досьє на міжнародному рівні призвело до формування групи міжнародних посередників (США, Росія, КНР, Великобританія, Франція та Німеччина), що сприяло закріпленню дискусії про іранську ядерну справу на рівні міжнародного співтовариства. Саме тому тема ядерної програми Ірану є однією з ключових в останні роки на міжнародній арені, викликаючи обґрунтовану занепокоєність світового співтовариства, та вимагає детального вивчення.Документ Європейська безпека у контексті сучасної воєнної політики РФ(Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2022) Ворон, Ксенія ОлександрівнаАктуальність теми дослідження сучасного стану та визначення перспектив формування європейської безпеки обумовлена появою в кінці ХХ – початку ХХІ століття низки об’єктивних обставин. По-перше, відбулися значні зміни європейської військово-політичної географії. У 1999 році, а потім у травні 2004 року в НАТО вступила низка держав, більшість з яких раніше входили до Організації Варшавського договору. По-друге, можна стверджувати про концептуальну трансформацію логіки розвитку відносин між США та країнами Західної Європи як двох опор трансатлантичного оборонного простору, а також про сприйняття у Європі Росії спочатку як складової частини європейської безпеки, а потім яку найважливішу загрозу цій безпеці. Нові об'єктивні обставини роблять необхідним переосмислити підсумки біполярного протистояння та визначити перспективи майбутнього світоустрою не лише лідерами держав, а й науковим співтовариством.