Перегляд за Автор "Zamorova, Mariia P."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Живлення карася сріблястого Сarassius gibelio в придунайських озерах Ялпуг і Кугурлуй
    (2014) Заморова, Марія Панасівна; Заморов, Веніамін Веніамінович; Zamorova, Mariia P.; Zamorov, Veniamin V.; Заморов, Вениамин Вениаминович
    Придунайські озера – найбільший озерний комплекс України. Озеро Ялпуг саме велике серед них. Його площа близько 149 км2, а об'єм – близько 387 млн. м3. На півдні Ялпуг з'єднується з озером Кугурлуй широким протокою в пересипу, фактично утворюючи єдину озерну систему. Зв'язок Ялпуга з Дунаєм здійснюється через озеро Кугурлуй, а також безпосередньо через протоку. Озеро Кугурлуй має майже в два рази меншу площу (82 км2) і більш ніж в чотири рази об'єм (82 млн. м3). З Дунаєм озеро Кугурлуй з'єднується двома каналами і протокою. Ці озера мають значний рибогосподарський потенціал, який зараз повністю не реалізовано. В результаті будівництва системи дамб в другій половині ХХ сторіччя зв’язок озер з Дунаєм помітно зменшився. Це призвело до перебудови екосистем озер і вплинуло на їх рибопродуктивність. Зараз карась сріблястий Сarassius gibelio є численним представником іхтіофауни придунайських озер, він займає друге місце в промислі після товстолобика білого Hypophthalmichthys molitrix. За останні десять років середня величина уловів карася сріблястого в озерному комплексі Ялпуг-Кугурлуй дорівнює 200,6 тони за рік. В озерах Ялпуг і Кугурлуй у 2011 році в живленні карася сріблястого знайдено організми зообентосу і планктону (38 таксонів), які належать до 4 типів, 7 класів, 17 рядів і 23 родин. В раціоні риб за масою найбільш важливими були дрейсена Dreissena polymorpha, молюски родини Cardiidae, а також представники планктону – гіллястовусі ракоподібні (Cladocera). Згідно величин індексу відносної значимості дрейсена домінувала в їжі карася в озері Ялпуг протягом всього року. Влітку і восени також важливими були молюски родини Cardiidae. Серед ракоподібних в обох озерах в раціоні риб, майже завжди, перше місце займали гіллястовусі ракоподібні. В усі сезони року в озерному комплексі карась сріблястий активно споживав дрейсену. Літом в Ялпузі його улюбленим кормом можна вважати амфіпод і черевоногих молюсків родини Cardiidae. В Кугурлуї карась також активно вживав різноногих ракоподібних (Amphipoda).
  • Ескіз
    Документ
    Живлення ляща Abramis brama в придунайських озерах Ялпуг і Кугурлуй
    (Харьківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2014) Заморова, Марія Панасівна; Заморов, Веніамін Веніамінович; Заморова, Мария Афанасьевна; Заморов, Вениамин Вениаминович; Zamorova, Mariia P.; Zamorov, Veniamin V.
    За результатами досліджень з’ясовано, що в придунайських озерах Ялпуг і Кугурлуй спектр живлення ляща Abramis brama достатньо широкий, до його складу входили організми із 26 таксонів. За масою найбільш важливими були личинки комарів дзвінців (Chironomidae) і бабок (Odonata), малощетинкові черви (Oligochaeta), а також дрейсена Dreissena polymorpha. В усі сезони року лящ активно споживав хірономід і олігохет, крім того, влітку – амфіпод (Amphipoda), восени – черевоногих молюсків (Gastropoda).