Перегляд за Автор "Tupikova, Tetiana V."
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Особливості розвитку семантики прикметника braun ‘коричневий’ у німецькій мові(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Козак, Тетяна Борисівна; Тупікова, Тетяна Валеріївна; Козак, Татьяна Борисовна; Тупикова, Татьяна Валериевна; Kozak, Tetiana B.; Tupikova, Tetiana V.Представлене діахронічне дослідження кольоропозначення braun ‘коричневий’ дозволяє заглянути в історичне минуле цієї лексеми німецької мови, вивчити її становлення і розвиток, а на основі одержаних даних реконструювати найдавнішу форму та значення. Braun – один з найменш активних за вживаністю в німецькій мові на всіх етапах розвитку, зокрема й у фольклорі, де інші кольори завжди активні. Bчені пояснюють цю особливість досить пізнім утворенням лексеми. За нашими спостереженнями прикметник braun у давньо- і середньоверхньонімецькому періоді виступав у значенні кольору, але зустрічався дуже рідко. У матеріалі сучасних і давніх текстів практично завжди прикметник braun виступає для позначення кольору; навіть у наукових термінах значення кольору завжди виразне, допомагає зрозуміти певне явище, розпізнати певний предмет. Цікаво підкреслити помічені нами численні спільні риси в шляхах розвитку, в семантиці та реалізації форм лексем braun та blau. Джерела цього – схожі індоєвропейські корені *bhel- та *bher-, які можуть бути зведені до єдиної протоформи. Названі варіанти кореня покривали широке семантичне поле кольоропозначень від світлого до чорного тонів. З розвитком мов єдиний кольоровий зміст розподілився на протиставлення двох частин: більш світлої та більш темної. Семантичне протиставлення двох груп кольорів стало виражатися різними формами, в яких *bher- тяжіло до більш темних тонів, а *bhel- до більш світлих. Проте обидві форми в такому вигляді і у варіантах герм. *blǽ-waz та *brūn/*burūn ще довгий час могли реалізовуватися на одному семантичному полі, виступаючи як синоніми. Розвиток цих коренів в історичний час, як свідчать матеріали німецької мови, поступово привели до більш диференційованого виявлення семантики і закріплення за ними форм у вигляді braun ‘коричневий’ і blau ‘синій’.Документ Семантика дієслова hören ‘чути’ в двн. та свн. текстах та його реконструкція(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Тупікова, Тетяна Валеріївна; Козак, Тетяна Борисівна; Тупикова, Татьяна Валериевна; Козак, Татьяна Борисовна; Tupikova, Tetiana V.; Kozak, Tetiana B.У статті розглядається динаміка розвитку семантики та форм дієслова hōren в німецькій мові, і на цій основі реконструюється його давній стан. На основі аналізу пам’яток двн. періоду були відзначені чотири значення двн. дієслова hören. Першою за частотою вживання є лексема hōren зі значенням «сприймати на слух когось або щось». Другою за частотою реалізації є словоформа hōren в значенні «слухатися, коритися комусь або чомусь», а також вживання ії як вказівної частки (спонукання до чогось). Четвертим лексико-семантичним варіантом дієслова hören є «здатність до слухового сприйняття». В середньоверхньонімецьку епоху, виходячи з аналізу текстів свн. періоду, існувало три лексико-семантичні варіанти дієслова hōren. Першим за частотою реалізації в текстах є свн. horen в значенні «сприймати на слух когось або щось». Другим лексико-семантичним варіантом дієслова hōren є «слухатися когось». І в свн. текстах словоформа hōren реалізується в переносному значенні «пізнавати когось». Протягом свн. періоду давня форма hōren, отримавши умлаут, поступово набула на письмі вигляд hœren. Порівняння семантики розглянутого дієслова в двн. та свн. текстах показало, що найбільш вживаним виступає її варіант «сприймати на слух», що, очевидно, пояснюється давністю існування цієї семи. Розвиток значення слова hœren свідчить про деяке абстрагування цієї лексеми в свн. період, в результаті чого з’явився смисл «пізнавати». Під час історичного розвитку мови скорочується вживаність дієслова hōren в прямих значеннях і розширюються його лексико-семантичні варіанти в переносному значенні. Аналіз двн. та свн. текстів показав, що семантика hōren змінюється у напрямку від конкретного вжитку до абстрактного і має таку деривацію: ‘сприймати органом слуху’ → ‘слухати’ → ‘слухатись’ → ‘звернути увагу’ → ‘впізнати’. В основі мотивації зазначеного дієслова знаходиться іменник іє.*kwesзі значенням ‘вухо’, і звідси походять споріднені слова двн. hōren та двн. ōra, hōra ‘вухо’.