Перегляд за Автор "Sadova, Tetiana S."
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ До питання про розрізнення міжнародних та транснаціональних злочинів у міжнародному праві(2020) Садова, Тетяна Сергіївна; Садовая, Татьяна Сергеевна; Sadova, Tetiana S.Міжнародний суд ООН у рішенні по справі Barcelona Traction розмежував міжнародно-правові зобов’язання, які існують щодо окремої держави, і зобов’язання, які існують щодо міжнародного співтовариства в цілому. До другої групи так званих зобов’язань erga omnes Міжнародний суд ООН відніс заборону агресії, геноциду, рабства і расової дискримінації, а також повагу до основних прав людини. Він зазначив, що правовий інтерес у дотриманні та виконанні зобов’язань erga omnes має бути притаманний усім державам [1]. Незважаючи на заклик Міжнародного Суду ООН, норми міжнародного права порушуються як державами, так і фізичними особами, такі юридичні факти стають передумовою для настання несприятливих юридичних наслідків. На сьогоднішній час є потреба в чіткому розмежуванні міжнародних та транснаціональних злочинів для усвідомлення ступеня небезпечності цих правопорушень та особливості притягнення до відповідальності за їх скоєння. В цьому полягає актуальність обраної теми.Документ До питання про співвідношення воєнних та військових злочинів у міжнародному та національному праві(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Садова, Тетяна Сергіївна; Садовая, Татьяна Сергеевна; Sadova, Tetiana S.Статтю присвячено дослідженню військових (злочинів проти встановленого порядку несення військової служби) та воєнних злочинів у міжнародному та національному праві. Особливу увагу було приділено поняттю та ознакам воєнних та військових злочинів. Також були розглянуті джерела як міжнародного, так і національного права для порівняльної характеристики воєнних та військових злочинів, що допомогло зрозуміти їх зміст та уникнути змішання цих понять. Було надано дефініцію воєнних та військових злочинів, досліджено співвідношення цих правових явищ, виявлені основні спільні та відмінні риси цих злочинівДокумент Захист довкілля під час збройних конфліктів у перспективі ухвалення П’ятої Женевської конвенції(2022) Садова, Тетяна Сергіївна; Sadova, Tetiana S.Стаття присвячується висвітленню основних питань щодо захисту довкілля як під час міжнарод- ного збройного конфлікту, так й захисту довкілля під час збройного конфлікту неміжнародного ха- рактеру. Автором проаналізовані норми міжнародного гуманітарного права, які стосуються захисту довкілля від широкомасштабної, довгострокової та серйозної шкоди. Розглянуті питання щодо забо- рони договірним та звичаєвим правом застосування під час міжнародних збройних конфліктів мето- дів та засобів ведення війни, які мають на меті заподіяти або, як можна очікувати, завдадуть шкоди довкіллю. Приділяється увага видам шкоди довкіллю, нанесеним у ході збройного конфлікту. У статті вказано, що послугувало приводом до ініціативи та численних обговорень в юридичних колах питань щодо створення П’ятої Женевської конвенції. Розглядається питання щодо необхідності прийняття вказаної конвенції. Наголошується на тому, що довкілля користується особливим захистом паралель- но із загальним захистом. Постійні дискусії та дебати щодо прийняття П’ятої Женевської конвенції, які точаться серед науковців та правотворців, не лише в Україні, а й на міжнародному рівні, підкреслюють актуальність відповідних досліджень. Для України це питання набуло особливого значення у зв’язку із початком російської агресії та окупації українських територій. Наведено думки та висловлювання зарубіжних науковців щодо визначення збройного конфлікту. Запропоновано власний погляд на проблему захисту довкілля під час збройних конфліктів, вирішення якої полягає у необхідності прийняття П’ятої женевської конвенції. Автором наведені про- позиції щодо можливого змісту П’ятої женевської конвенції. Вказано, що сфера застосування поло- жень П’ятої Женевської конвенції повинна стосуватися захисту довкілля під час збройного конфлікту. Автор наголошує на тому, що в ній повинна також міститись характеристика зон, що охороняються та мають велике екологічне і культурне значення. Розглядається необхідність надання рекомендацій державам щодо прийняття належних законодавчих та інших заходів, спрямованих на забезпечення того, щоб корпорації та інші комерційні підприємства, які здійснюють діяльність на їх території вияв- ляли належну обачність щодо захисту довкілля, коли вони діють у районі збройного конфлікту або в ситуації після збройного конфлікту. Вказується, що треба зазначити положення, які б застосовувались в ситуаціях окупації та щодо вирішення питань у зв’язку із відновленням та захистом довкілля, якому була завдана шкода внаслідок конфлікту.Документ Об'єктивна сторона як елемент складу міжнародних воєнних злочинів проти довкілля(2021) Садова, Тетяна Сергіївна; Садовая, Татьяна Сергеевна; Sadova, Tetiana S.У статті досліджено положення про об’єктивну сторону міжнародних воєнних злочинів проти довкілля. Розглянуто характерні ознаки об’єктивної сторони, а також джерела міжнародного кримінального права, в яких міститься характеристика об’єктивної сторони міжнародних воєнних злочинів проти довкілля. Автором проаналізовано низку міжнародних документів: Римський Статут Міжнародного кримінального суду, Елементи злочинів, передбачені у Римському статуті Міжнародного кримінального суду, Женевські конвенції про захист жертв війни 1949 року та Додаткові протоколи до них 1977 року. Виявлено причини, через які виснаження або руйнування екологічних об’єктів перешкоджає поверненню до нормального життя після закінчення збройного конфлікту. Згадано ситуації, за яких ускладняється втілення програм відновлення довкілля після завершення збройного конфлікту. Доведено причини, чому саме особлива увага в аналізі положень стосовно об’єктивної сторони міжнародних воєнних злочинів проти довкілля приділяється Римському статуту Міжнародного кримінального суду (на відміну від інших джерел міжнародного кримінального права). Зазначено, чому саме шкода навколишньому середовищу, заподіяна під час збройного конфлікту, зазвичай посилює цикли збройного насильства. Виокремлено діяння, наслідки і причинний зв’язок між діяннями і наслідками як основні елементи об’єктивної сторони міжнародних воєнних злочинів проти довкілля. У статті схарактеризовано обстановку як факультативний елемент об’єктивної сторони міжнародних воєнних злочинів проти довкілля. У межах дослідження авторкою проаналізовано дві форми обстановки, серед яких здійснення міжнародних воєнних злочинів проти довкілля відбувається під час міжнародних збройних конфліктів і під час збройного конфлікту неміжнародного характеру. Наведено рішення за справами Міжнародного кримінального суду «Прокурор проти Лубанго» від 14.03.2012 № ICC-01/04-01/06, «Прокурор проти Жермена Катанги» від 7.03.2014 № ICC-01/04-01/07 як приклади застосування міжнародно-правових положень у контексті збройних конфліктів неміжнародного характеру. За результатами дослідження зроблено пропозиції щодо розширення положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду у трактуванні обстановки як елементу об’єктивної сторони міжнародних воєнних злочинів проти довкілля. Цей підхід урівноважить застосування норм міжнародного гуманітарного права до ситуацій озброєних конфліктів внутрішнього характеру, у межах яких останнім часом усе частіше завдається значна шкода навколишньому середовищу, котра, як наслідок, впливає на загальнопланетарний стан довкілля. Така пропозиція є особливо актуальною з огляду на ситуацію в Україні.Документ Ознаки суб’єктивної сторони воєнних злочинів проти довкілля за міжнародним кримінальним правом(2021) Садова, Тетяна Сергіївна; Садовая, Татьяна Сергеевна; Sadova, Tetiana S.; Нігреєва, Олена Олександрівна; Нигреева, Алена Александровна; Nihreieva, Olena O.Надзвичайно важливе теоретичне та практичне значення мають питання, що стосуються ознак суб’єктивної сторони міжнародних воєнних злочинів проти довкілля (далі – МВЗПД). Суб’єктивна сторона за міжнародним кримінальним правом – це сукупність ознак, які характеризують вину особи та інший юридично значущий прояв її психічної діяльності.Документ Основні ознаки воєнних злочинів: національний та міжнародно-правовий аспект(2019) Садова, Тетяна Сергіївна; Садовая, Татьяна Сергеевна; Sadova, Tetiana S.На відміну від джерел міжнародного права в національному законодавстві України воєнним злочинам (далі ВЗ). Тому актуальним є факт виявлення основних ознак ВЗ для розуміння особливості та небезпечності цього виду злочину.Документ Характеристика складу міжнародних воєнних злочинів проти довкілля(2021) Садова, Тетяна Сергіївна; Садовая, Татьяна Сергеевна; Sadova, Tetiana S.Протягом багатьох віків людство з економічних та інших причин постійно втручалося в навколишнє природнє середовище. У минулому це часто робилося без урахування наслідків для довкілля. Подібне втручання у формі міжнародних воєнних злочинів проти довкілля може мати наслідки, які складають катастрофічну шкоду довкіллю. У п. 1 ст. 20 Римського статуту Міжнародного кримінального суду згадується про «склад злочину» як про характеристику самого злочину.Документ Щодо закріплення терміну «злочини проти людяності» у джерелах міжнародного права(2019) Садова, Тетяна Сергіївна; Садовая, Татьяна Сергеевна; Sadova, Tetiana S.Злочини проти людяності викликають заклопотаність всієї міжнародної спільноти, оскільки існує загроза небезпеки будь-якої країни. Метою наукової доповіді є розгляд історичного процесу становлення та закріплення терміну «злочини проти людяності». Відповідно до поставленої мети сформовані завдання: визначити час зародження концепції злочинів проти людяності (даті - ЗПЛ), проанатізуватн яких змін зазната концепція ЗПД протягом часу.Документ Щодо поняття воєнних злочинів проти довкілля в міжнародному кримінальному праві(2021) Садова, Тетяна Сергіївна; Садовая, Татьяна Сергеевна; Sadova, Tetiana S.У статті досліджено положення щодо трактування поняття воєнних злочинів проти навколишнього природного середовища в міжнародних джерелах, серед яких: Римський статут Міжнародного кримінального суду від 17 липня 1998 року, Додатковий протокол І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, від 8 червня 1977 року та Конвенція про заборону військового або будь-якого ворожого використання засобів впливу на природне середовище від 18 травня 1977 року. Виявлено основні ознаки, характерні для поняття воєнних злочинів проти довкілля. Детально проаналізовано тлумачення обширності, довгочасності та серйозності шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, для правильної кваліфікації такого протиправного діяння, як воєнний злочин. Досліджено питання щодо неможливості альтернативного застосування вказаних ознак, оскільки в тлумаченні ознак шкоди, завданої навколишньому природному середовищу під час збройного конфлікту, немає єдності. Доводиться, що під час збройного конфлікту відбувається порушення законів і звичаїв ведення війни, які виражаються в пошкодженні та винищенні природно-заповідних об’єктів. Під час збройних конфліктів природа зазнає великої шкоди від засобів і способів, покликаних на її винищення. Але навіть за наявності таких протиправних діянь, які шкодять природі під час війни, досить складно кваліфікувати їх як воєнні злочини проти довкілля. У статті було розглянуто, у чому саме полягають складності такої кваліфікації. Як наслідок, автор зробив висновок щодо визначення поняття воєнного злочину проти довкілля. Виявлено причини, чому правовий захист довкілля від завдання шкоди є не досить дієвим.Документ Імплементація норм римського статуту в кримінальне законодавство України(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Садова, Тетяна Сергіївна; Садовая, Татьяна Сергеевна; Sadova, Tetiana S.У статті проведено аналіз норм Кримінального кодексу України стосовно тяжких міжнародних злочинів, які підпадають під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Досліджено співвідношення міжнародного та внутрішнього кримінального права через механізм національно-правової імплементації. Автором надані рекомендації щодо заповнення прогалин у Кримінальному кодексі України та його удосконалення. Як наслідок – визначена необхідність в імплементації норм Римського статуту.