Перегляд за Автор "Potapenko, K. S."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Вплив ізонікотиноїлгідразону 2-гідрокси-1-нафтальдегіду на різні види рухливості Pseudomonas aeruginosa
    (2017) Потапенко, К. С.; Захарова, Ю. Ю.; Зінченко, Оксана Юріївна; Potapenko, K. S.; Zakharova, Yu. Yu.; Zinchenko, Oksana Yu.; Зинченко, Оксана Юрьевна
    Експериментальна частина роботи виконана на базі кафедри мікробіо-логії, вірусології та біотехнології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова та Біотехнологічного науково-навчального центру. Метою роботи було визначення впливу ізонікотиноїлгідразону 2-гідрокси-1-нафтальдегіду на різні види рухливості Pseudomonas aeruginosa. Досліджений представник класу гідразонів – ізонікотиноїлгідразон 2-гідрокси-1-нафтальдегід здатний пригнічувати ріст тест-штамів P. aeruginosa. Ця сполука затримувала рухливість типу twitching на 8,2-20,7, swarming – на 10,0-31,1% та swimming – на 10,0-45,3%.
  • Ескіз
    Документ
    Вторинні метаболіти морських актинобактерій з антибіотичною активністю
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Потапенко, Катерина Сергіївна; Коротаєва, Надія Володимирівна; Іваниця, Володимир Олексійович; Потапенко, Е. С.; Коротаева, Надежда Владимировна; Иваница, Владимир Алексеевич; Potapenko, K. S.; Korotaieva, Nadiia V.; Ivanytsia, Volodymyr O.
    Морські актинобактерії є активними продуцентами та невикористаним багатим джерелом різноманітних біологічно активних вторинних метаболітів, таких як антибіотики, протипухлинні, противірусні та протизапальні сполуки, біопестициди, гормони росту рослин, пігменти, ферменти, інгібітори ферментів. У цьому огляді представлено дані сучасних джерел літератур, в тому числі, за період з 2017 по 2021 роки безпосередньо про різноманітні біоактивні сполуки, які продукують морські актинобактерії, їх антибіотичну активність та біотехнологічний потенціал, наведено основні групи вторинних метаболітів та їх продуценти.
  • Ескіз
    Документ
    Чутливість до важких металів актинобактерій, виділених із біологічних обростань черепашнику і мідій Одеської затоки Чорного Моря
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Страшнова, Ірина Валентинівна; Потапенко, Катерина Сергіївна; Коротаєва, Надія Володимирівна; Васильєва, Наталія Юріївна; Метеліцина, І. П.; Strashnova, Iryna V.; Potapenko, K. S.; Korotaieva, Nadiia V.; Vasylieva, Nataliia Yu.; Metelitsyna, I. P.
    Забруднення навколишнього середовища важкими металами є однією із найбільш важливих екологічних проблем, що зумовлює розробку стратегій біоремедіації і пошук біомаркерів для оцінки його стану. Мета. Визначити чутливість до важких металів актинобактерій, виділених із біологічних обростань природного черепашнику і мідій Одеської затоки Чорного моря. Методи. Використано 34 штами актинобактерій, ізольованих із обростань черепашнику і мідій Одеської затоки. Чутливість досліджуваних бактерій до катіонів важких металів визначали на крохмаль-казеїновому агарі диско-дифузійним методом. Використано диски, просочені розчинами солей Cu2+, Co2+, Ni2+, Cd2+, Zn2+ у концентраціях катіонів 0,001 моль/л, 0,01 моль/л, 0,05 моль/л, 0,1 моль/л, 0,5 моль/л і 1,0 моль/л. Результати. Досліджені актинобактерії проявили варіабельну чутливість до важких металів, яка залежала від джерела виділення, штаму, типу металу і його концентрації. Усі досліджені бактерії були найбільш чутливими до Cd2+ з мінімальною інгібуючою концентрацією (МІК) 0,001 моль/л, найбільш стійкими до Zn2+ (для більшості бактерій МІК була вищою 1,0 моль/л). У концентраціях, менших за МІК, цинк стимулював утворення повітряного міцелію бактерій майже всіх штамів, у деяких з них збільшувалося пігментоутворення. Чутливість до важких металів актинобактерій, виділених із черепашнику, знижувалася у такій послідовності: Cd2+>Cu2+>Cо2+>Ni2+>Zn2+, а у актинобактерій, ізольованих із мідій, – Cd2+>Cu2+>Ni2+>Cо2+>Zn2+. Висновки. Актинобактерії, ізольовані з мідій, є більш чутливими до кадмію, купруму, кобальту, нікелю і цинку ніж актинобактерії з черепашнику. Усі досліджені штами виявилися високочутливими до Cd2+ (МІК Cd2+ майже для усіх штамів склала 0,001 моль/л) і стійкі до Zn2+ у діапазоні концентрацій 0,001 моль/л– 0,5 моль/л.