Перегляд за Автор "Pidhorodynska, Yuliia I."
Зараз показуємо 1 - 5 з 5
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Екосистемний підхід у міжнародно-правовому регулюванні охорони довкілля(2022) Підгородинська, Юлія Ігорівна; Pidhorodynska, Yuliia I.Сучасний стан міжнародно-правового регулювання охорони навколишнього середовища демонструє значний рівень фрагментації, адже відповідні міжнародні договори присвячені охороні не стільки навколишнього середовища загалом, скільки окремих його елементів, як-то: певних видів флори та фауни, окремих географічних об'єктів та просторів. Разом з тим, довкілля є цілісною системою, у якій завдання шкоди одним елементам часто призводить до руйнування інших та системи у цілому. Отже, взаємозалежність та цілісність навколишнього середовища є факторами, що мають враховуватися при розробленні ефективних засобів охорони навколишнього середовища. Із цими факторами безпосередньо пов'язаний екосистемний підхід щодо збереження та захисту довкілля у міжнародному праві.Документ Міжнародний контроль за виконанням природоохоронних зобов’язань: перспективи вдосконалення(2022) Підгородинська, Юлія Ігорівна; Pidhorodynska, Yuliia I.У статті проаналізовано сучасний стан забезпечення виконання міжнародних зобов’язань у сфері охорони довкілля та зроблено висновок про його незадовільний характер, зважаючи на фрагментованість та децентралізацію цього процесу. Визначено, що міжнародний контроль має відігравати у цьому аспекті значну роль, при цьому акцентовано, що наразі ця функція майже цілковито покладена на органи адміністрування відповідних міжнародних договорів про охорону навколишнього середовища, котрі часто не наділені значними повноваженнями для впливу на порушників. Крім того, у роботі досліджено можливі перспективи розвитку міжнародного контролю у контексті застосування екосистемного підходу та формування зобов’язань erga omnes.Документ Органи міжнародних договорів про охорону навколишнього середовища, що приймають участь у контролі за їх дотриманням(2022) Підгородинська, Юлія Ігорівна; Pidhorodynska, Yuliia I.Особливим феноменом, властивим міжнародному праву навколишнього середовища, стала поява так званих автономних інституційних чи квазіінституційних механізмів, що обслуговують міжнародні договори про охорону навколишнього середовища (далі МДОНС). Ці механізми складаються, як правило, з конференції чи наради сторін із правотворчими та директивними повноваженнями, секретаріату, що наділений адміністративними функціями, та додаткових органів із виконавчими повноваженнями. Зважаючи на їх ad hoc статус, вони не є міжнародними організаціями у традиційному сенсі, хоча й мають риси та виконують ролі, які дуже нагадують ті, які зазвичай приписуються міжнародним організаціям. Разом з тим, маючи зазначену структуру постійно дійючих органів, вони виходять за рамки конференцій, що, як відомо, є тимчасовою формою міжнародного співробітництва. Через те, що такі механізми займають окреме місце, відрізняючись як від сторін договору, так і від повноцінних міжнародних міжурядових організацій, деякі вчені пропонують визнавати їх автономний статус, який проявляється у наявності специфічних адміністративних повноважень та процедур контролю за дотриманням договорів [1, с. 623]. Максимальної кількості органів, що утворюються для обслуговування цілей угод не існує. Вона індивідуальна для кожного договору та пов’язана з його потребами.Документ Правовий статус комітету з імплементації та дотримання Паризької угоди до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату(2022) Підгородинська, Юлія Ігорівна; Pidhorodynska, Yuliia I.; Нігреєва, Олена Олександрівна; Nihreieva, Olena O.Завдання забезпечення ефективної охорони навколишнього середовища набуло особливої актуальності в останні роки. Значний вклад у його реалізацію мають зробити численні міжнародні угоди. Однак, незважаючи на їх наявність, наразі стан охорони навколишнього середовища важко назвати задовільним, зокрема, через те, що переважна кількість угод немає ефективних механізмів забезпечення дотримання. Хоча останні продовжують розвиватися. Це проявляється у тому числі в утворенні спеціальних органів контролю.Документ Становлення та еволюція органів міжнародного контролю за дотриманням міжнародних договорів про охорону навколишнього середовища(2022) Підгородинська, Юлія Ігорівна; Pidhorodynska, Yuliia I.У статті розглянуто становлення та еволюцію органів міжнародного контролю за дотриманням міжнародних договорів про охорону навколишнього середовища. Їх ефективне функціонування є важливою складовою механізмів та процедур забезпечення дотримання відповідних договорів. До- слідження демонструє, що у міжнародному праві навколишнього середовища, як і у більшості галу- зей міжнародного права, існує проблема забезпечення дотримання нормативних приписів. Однак у сфері охорони довкілля на міжнародному рівні сформувалася не типова для інших галузей система автономних органів контролю за дотриманням, які не є класичними міжнародними міжурядовими організаціями, але мають певні адміністративні та контрольні повноваження. Особливістю міжнарод- ного права навколишнього середовища є акцент на його непримусовому забезпеченні, що вплинуло на повноваження органів та методи й засоби контролю та забезпечення дотримання зобов’язань сто- рін МДОНС. Традиційним прикладом застосування неконфронтаційних засобів, що мають за мету полегшити виконання договору, а не змусити для нього, є процедура забезпечення Монреальського протоколу. Саме вона стала прототипом для багатьох інших МДОНС. Саме ці органи складають ядро інституційної складової міжнародних природоохоронних режимів. Дослідження розвитку цих органів за останні 30 років продемонструвало, що їх утворення на за- безпечення відповідних договорів, є тенденцією, що поширюється. Водночас, міжнародна спільнота намагається віднайти ідеальний баланс між сприянням та примусом у повноваженнях та функціях цих органів, який би допоміг полегшити та забезпечити виконання природоохоронних зобов’язань державами-учасницями договорів. Більшість процедур забезпечення дотримання міжнародних при- родоохоронних угод базуються саме на підході сприяння. Однак відсутність засобів примусу часто демонструє їх неспроможність гарантувати дотримання. Як наслідок, дизайн нових органів міжна- родного контролю має продемонструвати вдале поєднання цих елементів. Як здається, у цьому сенсі робота Комітету з імплементації та забезпечення дотримання Паризької угоди до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату стане показовою