Перегляд за Автор "Manzhula, A. A."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Адміністративне право та податкове право в контексті регулювання публічно-сервісних правовідносин(2023) Миколенко, Олександр Іванович; Манжула, А. А.; Mykolenko, Oleksandr I.; Manzhula, A. A.У статті на підставі аналізу джерел права та наукових джерел аналізуються адміністративне і податкове право в контексті регулювання ними публічно-сервісних правовідносин. Констатується, що сучасне адміністративне право України, не втративши своєї властивості щодо забезпечення ефективної діяльності суб’єктів публічного адміністрування, орієнтоване на забезпечення прав і свобод особи в публічно-правових відносинах. Такі права і свободи реалізуються через чисельні публічно-правові процедури (серед яких особливе місце посідають адміністративні процедури), публічно-сервісні відносини (наприклад, надання адміністративний послуг) та публічно-партнерські відносини (наприклад, у сфері релігії). Аналіз адміністративного та податкового права в контексті регулювання публічно-сервісних правовідносин обумовлений і тим, що платники податків, з одного боку, є учасниками податкових правовідносин, що безпосередньо закріплено в Податковому кодексі України, з іншого, є учасниками адміністративних правовідносин, які виникають між суб’єктами публічного адміністрування та приватними особами з питань надання адміністративних послуг. З’ясовано, що сучасний предмет адміністративного права виглядає наступним чином: а) управлінські відносини; б) правоохоронні відносини; в) публічно-сервісні відносини. Доведено, що ініціаторами публічно-сервісних відносин є приватні особи, що звертаються до суб’єктів публічного адміністрування за наданням відповідних публічних послуг. Зроблено висновок, що податкове право не включає в предмет свого правового регулювання публічно-сервісні відносини, адже вони позбавлені такої ознаки як «підпорядкованість». До того ж, податкове право ґрунтується на забезпеченні конституційного обов’язку щодо сплати податків і зборів, а тому зміст його предмету наповнюють в основному відносини щодо контрольної та юрисдикційної діяльності в цій сфері. Встановлено, що відносини, які виникають між платником податків та суб’єктом публічного адміністрування щодо надання публічних послуг, відносяться до сфери адміністративно-правового регулювання. Зроблено висновок, що адміністративне право еволюціонувало за останні тридцять років в галузь національного права, пріоритетом якої є забезпечення реалізації та захисту прав і свобод людини та громадянина в публічно-правовій сфері. Податкове ж право продовжує на засадах «державоцентризму» регулювати суспільні відносини, які виникають між платниками податків та податковими органами з приводу забезпечення реалізації конституційного обов’язку щодо сплати податків і зборів.Документ Концепт щодо особливостей адміністративно-правового статусу суб’єктів публічного адміністрування в податкових правовідносинах(2023) Миколенко, Олександр Іванович; Манжула, А. А.; Mykolenko, Oleksandr I.; Manzhula, A. A.Здійснено аналіз особливостей адміністративно-правового статусу суб’єктів публічного адміністрування в податкових правовідносинах. Визначено, що розуміння адміністративно-правового статусу юридичних осіб публічного права є ключовим завданням, яке вимагає уваги і ретельного вивчення з боку вчених і законодавців, щоб забезпечити правову стабільність і якість державного управління. Саме в цьому контексті виникає необхідність збалансувати процеси інституціонального оновлення, які сприяють розвитку взаємовідносин між платниками податків і суб’єктами публічного адміністрування, що відповідає потребам суспільства й сприяє економічному розвитку країни. У зв’язку з цим, актуальним бачиться дослідження особливостей правового статусу суб’єктів публічного адміністрування в податкових правовідносинах в сучасних умовах. Ці суб’єкти виступають ключовими суб’єктами в механізмі вдосконалення і розвитку інституціонального податкового середовища. Наголошено, що один із надзвичайно важливих напрямків в сучасній юридичній науці полягає у визначенні ключових характеристик адміністративно-правового статусу юридичних осіб публічного права. Досягнення чіткого розуміння та визначення цих ключових ознак адміністративно-правового статусу має важливе значення як для наукової спільноти, так і для законодавчого процесу. Дослідження і аналіз цього питання відкривають шляхи для подальшого удосконалення нормативно-правового регулювання цього питання, що є важливим в контексті розвитку правової системи та забезпечення правової визначеності. Доведено, що правовий статус суб’єктів публічного адміністрування у податкових правовідносинах є складним і специфічним, і він визначається рядом особливостей, які відділяють їх від інших учасників цих відносин, а саме: а) ці суб’єкти мають особливий статус;б) користуються імунітетом або особливими правами та привілегіями; в) зазвичай зобов’язані виконувати специфічні податкові обов’язки, що є фундаментальним завданням держави; г) їхні дії і рішення у сфері податків можуть бути предметом особливого нагляду і контролю, включаючи аудити та перевірки. Зазначено, що ДПС перетворюється на сучасний та технологічний орган публічної адміністрації, що надає якісні та зручні послуги платникам податків і зборів із урахуванням принципу транспарентності.Документ Предмет адміністративного та податкового права з позицій концепції людиноцентризму та цілепокладання норм права(2023) Миколенко, Олександр Іванович; Манжула, А. А.; Mykolenko, Oleksandr I.; Manzhula, A. A.У статті на підставі аналізу наукових та нормативних джерел були розкриті особливості предмету адміністративного та податкового права з позицій концепції людиноцентризму та цілепокладання норм адміністративного права. Встановлено, що відносини, які виникають між платниками податків та суб’єктами публічного адміністрування не отримали належного висвітлення в науковій літературі з позицій концепції людиноцентризму та на засадах цілепокладання норм адміністративного права. Наголошено, що концепція людиноцентризму, перш ніж набути своїх реальних результатів у повсякденному житті, повинна стати спочатку соціальною цінністю, а потім правовою цінністю. Лише після цього ця соціальна цінність буде впливати на формування цілей суб’єктами таких видів людської діяльності як наукова, правотворча та правозастосовна. Доведено, що без ідей людиноцентризму не можливо побудувати ні демократичну, ні правову, ні соціальну державу, адже, у першому випадку, при реалізації державної влади не буде враховуватись думка невеличких соціальних груп, які можуть мати свої відмінні від більшості суспільства потреби, у другому, зміст і спрямованість діяльності держави не будуть орієнтуватись на права і свободи людини, а в третьому, держава буде займатись публічно-сервісною діяльністю лише тоді, коли захоче, на власних умовах та за власними правилами. Отже, концепція людиноцентризму є невід’ємною і обов’язковою ознакою всіх трьох видів держав – демократичної, правової і соціальної. З’ясовано, що з концепцією людиноцентризму в адміністративному праві України склалась наступна ситуація: 1) в адміністративно-правовій літературі, яка присвячена забезпеченню та захисту прав і свобод особи у публічно-правовій сфері, або взагалі відсутня згадка про таку концепцію, або ж вона висвітлюється швидкоплинно і достатньо тривіально; 2) якщо на теоретичному рівні існують загальні уявлення про зміст та спрямованість концепції людиноцентризму, то практика може взагалі не відповідати цим теоретичним уявленням; 3) часто теорія обмежується декларуванням важливих для суспільства ідей, але не пропонує методологію впровадження цих ідей у реальне життя. Обґрунтовано, що система публічного права розвивається та еволюціонує не рівномірно. Якщо в адміністративному праві на рівні наукової, правотворчої і правозастосовної діяльностей відбулися вже суттєві зміни щодо впровадження ідей людиноцентризму та цілепокладання норм права, то в податковому праві в цих напрямах робляться лише перші несміливі кроки на рівні наукової діяльності.