Перегляд за Автор "Lopuha, Oresta I."
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Society Ladenness Model: SystemParametric Analysis(2021) Nerubasska, Alla; Paulava, Volha; Bogachenko, Valentyna; Lopuha, Oresta I.; Лопуга, Ореста Іванівна; Лопуга, Ореста ИвановнаThe system-parametric method developed by A. Uyemov allows creating a model of the contemporary bifurcational reality. There are many terms adopted from other sciences which are often used in postmodern philosophy. Bifurcation is one of such terms adopted from synergetics. In this article emphasis is placed on the contemporary time which is bifurcational in its essence. Using the key thesis of the systems method which states that any object can be presented as a system, we propose to create a model of social ladenness. The mere fact that ladenness exists, makes the system of crisis (bifurcation) nature. The social ladenness is defined using system descriptors. This definition contains the concept, the structure, and the substrate of the object and analysis of their elements. Consistence and hierarchical arrangement of the descriptors is the social ladenness model under discussion. The elements identified in the social ladenness model are the economic, political, technical, ecological, religious, creative and bifurcation impact. We identified some markers of human existence in the community system. The coronavirus pandemic is used as an example to demonstrate the way the bifurcation society system model can be built in order to find solutions to overcome the social and individual crises.Документ Актуальні питання історії та культури України(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Лопуга, Ореста Іванівна; Вінцковський, Тарас Степанович; Lopuha, Oresta I.; Vintskovskyi, Taras S.; Лопуга, Ореста Ивановна; Винцковский, Тарас СтепановичДисципліна «Актуальні питання історії та культури України» є невід'ємною складовою професійної підготовки за освітньою програмою студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти біологічного факультету, відіграє важливу роль у системі всієї гуманітарної підготовки особистості. Зміст програми курсу передбачає володіння студентами синтетичних знань з історії та культури України, головних тенденцій в історіографії історії України задля розуміння наукових альтернатив, комплексу міждисциплінарних знань у межах гуманітаристики, зосереджує увагу на теоретичних засадах культурології, особливостях розвитку української культури. В ситуації культурного розмаїття, коли в межах однієї державної території, зазвичай, історично співіснують різні народи, підвищується інтерес до національних особливостей історії та культури. Культурна самобутність власного народу є надзвичайно цінною. Феноменальність української історії та культури породжувалась і формувалась найбільшою мірою просторово-географічним та історичним чинниками. І це тісно пов‘язано з нинішніми реаліями становлення незалежної України, формування її матеріальних, духовних, моральних цінностей. Географічний, історичний та мовний чинники – найдавніші і найтриваліші в історії людства ще з доісторичних епох, з часів унікальної Трипільської культури. Історію української культури розглядають крізь призму національної культури. Методологічні засади дозволяють розкрити сутність та особливості національної історії та культури. Вона охоплює систему різноманітних форм національного життя, серед яких – історічні, географічні, господарські, побутові, ідеологічні, державно-правові, релігійні чинники. Українська історія та культура – органічна частина світової історії та культури. Відтак, опановуючи курс «Актуальні питання історії та культури України», треба звернути увагу на те, що культура українського народу є частиною світової культури, світової цивілізації. Вона розвивалася за спільними законами, в руслі розвитку європейської культури, хоча і має свої особливості, як і кожна національна культура. А історія України є інтегральною складовою загальноєвропейських історичних процесів, із взаємним впливом протягом тривалого проміжку часу. Дисципліна читається у першому семестрі першого року навчання студентів-бакалаврів. Для опанування курсу програмою передбачено 4 кредита ECTS, що становлять 120 академічних годин, з яких 28 годин лекційних та 18 годин семінарських занять. Курс складається із 2-х змістових модулів та передбачає 1 заліковий модуль. Форма підсумкового контролю знань студентів – іспит. Предметом вивчення дисципліни є історія та культура України від найдавніших часів до сьогодення, культурний процес і культурне буття українського народу в контексті історичної, політичної, економічної та культурологічної думки, матеріальні й духовні цінності українського народу, історична біографістика, історія політичних партій, повсякдення, військова історія.Документ Актуальні питання історії та культури України(Олді Плюс, 2024) Синявська, Олена Олександрівна; Лопуга, Ореста Іванівна; Syniavska, Olena O.; Lopuha, Oresta I.У методичних рекомендаціях розкривається програма курсу, даються вказівки для опанування лекційним матеріалом, тематика та рекомендації до практичних занять. Наведено список джерел та літератури до курсу, завдання для самостійної роботи, перелік тем для презентацій, форми контролю, критерії оцінювання, перелік контрольних питань. Для здобувачів біологічного факультету першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальностями 014.05 «Середня освіта (біологія та здоров’я людини)», 091 «Біологія та біохімія», 162 «Біотехнології та біоінженерія», 206 «Садово-паркове господарство».Документ Вплив інтеграційних процесів на духовно-ціннісні орієнтації особистості(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Лопуга, Ореста Іванівна; Lopuha, Oresta I.Духовність – найвищий стан свідомості особистості і суспільства, який орієнтує на загальнозначимі цінності. Біологічно людині дається тільки організм, в який закладено визначені функції, задатки тощо. І саме в процесі життєдіяльності людина формується як культурно-історична істота. Людське дитя, яке виросло поза людським спілкуванням, не зможе стати людиною, не зважаючи на всі свої фізичні дані. Чим більше духовності в людині, тим вище вона стоїть в людському суспільстві.Документ Духовна культура як фактор самореалізації особистості(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Лопуга, Ореста Іванівна; Lopuha, Oresta I.Проблема людини, її духовного світу органічно пов’язана з розкриттям творчої природи людини через її духовність, що надає людському життю сенс. За В. Франклом, загалом універсальні людські цінності ґрунтуються на трьох складових людського буття, в основі якого лежать духовність, свобода та відповідальність. Загалом духовні цінності розглядаються як основа поєднання у культурі загальнолюдських та національних цінностей.Документ Духовна культура як іманентна складова постмодерного суспільства(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Лопуга, Ореста Іванівна; Лопуга, Ореста Ивановна; Lopuha, Oresta I.Всі поняття і визначення культури дослідники проблеми розділяють на три великі групи. Культура розуміється: 1) як усе те, що створило людство за час свого існування, 2) як досягнення людства, що заслуговують позитивну оцінку, 3) як перетворення природного світу в рукотворний у відповідності з потребами людини. Проте в загальноприйнятому значенні культура розуміється як духовна й піднесена сторона життя людей.Документ Мораль як фундаментальний аспект соціальної реальності(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Лопуга, Ореста Іванівна; Lopuha, Oresta I.За Гегелем мораль і моральність це дві категорії, які мають різні функції. Мораль – це духовна перевага, яка закладена в слові «дух», в душі людини, в особистісному переконанні і належить до сфери індивідуального. Моральність – це дії людини, її особистий спосіб життя, який спрямований на підпорядкування інтересам держави, це відносини людини і суспільства і моральність належить до суспільної сфери. Мораль виступає як квінтесенція духовності, вона створює орієнтир людяності для підростаючого покоління. Мораль регулює поведінку людей, а також суспільства в цілому, а моральні цінності виступають центром духовного світу людини, суспільства і впливають на політичні, правові, релігійні, етичні погляди, позиції. В критичних, екстремальних ситуаціях мораль залишається єдиною опорою людини.Документ Мораль як чинник формування громадянського суспільства(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Лопуга, Ореста Іванівна; Лопуга, Ореста Ивановна; Lopuha, Oresta I.Зі змістовного боку духовна культура найчастіше ототожнюється зі сферою моралі. Моральність є особливо важливою складовою духовної культури особистості, оскільки в основі усього культурного життя українського народу завжди знаходився моральний досвід. Моральність у традиційній вітчизняній духовній культурі завжди була первинною при конструюванні онтологічної картини світу, моральні пошуки лежать в основі вітчизняної філософської думки.Документ Історія української культури(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2019) Лопуга, Ореста Іванівна; Лопуга, Ореста Ивановна; Lopuha, Oresta I.«Історія української культури» – курс, спрямований на збагачення і розширення гуманітарної підготовки студентів, формування творчої активності майбутніх фахівців. Він дає уявлення про етапи розвитку української культури, забезпечує розуміння системного зв’язку всіх складових культури – мистецтва, етнографії, матеріальної культури, наукового знання, усіх форм духовних цінностей, формує світогляд. Входження молодих людей у глобалізований, динамічний світ третього тисячоліття вимагає від особистості конкурентносроможності, посилення гнучкості і мобільності соціальної поведінки та компетентності. І отже пізнання сутності та процесу розвитку культури має бути орієнтоване на формування таких якостей людини, як різнобічна освіченість, висока свідомість, моральність, вміння знаходити порозуміння з представниками різноманітних культур. Значення курсу полягає передусім у тому, що він формує науковий світогляд студентів, загальноосвітній, фаховий і культурний рівень майбутнього спеціаліста, а також власний життєвий ресурс. В ході вивчення курсу аналізується розвиток різних форм культури в конкретні історичні періоди, висвітлюється діалектично суперечливий характер культурних процесів. Курс “Історія української культури” є невід'ємною складовою фахової підготовки за освітньою програмою студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету міжнародних відносин, політології та соціології. Основними формами вивчення дисципліни «Історія української культури» є лекції, практичні заняття та самостійна робота. Згідно з навчальним планом курс «Історія української культури» вивчається упродовж одного семестру на освітньо-кваліфікаційному рівні «бакалавр». Для опанування курсу програмою передбачено 2 кредити ECTS, що становить 68 академічних години, з них 12 годин відведено на аудиторну роботу студентів у формі лекційних занять та 8 годин на семінарські заняття, 40 годин на самостійну роботу студентів. Курс складається з 2 змістових модулів та передбачає 1 заліковий модуль. Форма підсумкового контролю знань студентів – залік.