Перегляд за Автор "Kulyna, Iryna G."
Зараз показуємо 1 - 8 з 8
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Вплив модальних часток на просодію висловлювань німецького діалогічного мовлення(Астропринт, 2008) Голубенко, Лідія Миколаївна; Кулина, Ірина Георгіївна; Никифоренко, Ірина Валеріївна; Holubenko, Lidiia M.; Kulyna, Iryna G.Сучасний етап розвитку лінгвістики, орієнтований на комунікативно-прагматичний підхід до вивчення мовних одиниць, передбачає різноаспектні дослідження їх реального функціонування у мовленні. При цьому важливими складниками виступають певні слова-індикатори, за допомогою яких сконструйовано природні висловлювання. Для німецької мови такими найбільш характерними словами є модальні частки (МЧ), що виступають у розмовному мовленні, насамперед у діалогічному, як його невід'ємні елементи.Документ Вступ до германської філології(Фенікс, 2024) Кулина, Ірина Георгіївна; Янер, Оксана Сергіївна; Kulyna, Iryna G.; Yaner, Oksana S.Запропонований посібник призначений для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти денної та заочної форми навчання зі спеціальності 035 Філологія спеціалізації 035.043 Германські мови та літератури (переклад включно), перша – німецька, а також усіх, хто цікавиться особливостями германських мов у сім’ї індоєвропейських мов та зі шляхами їх власного розвитку і становлення.Документ Діахронічне дослідження іменників зі значенням збірності в німецькій мові(Астропринт, 2018) Голубенко, Лідія Миколаївна; Кулина, Ірина Георгіївна; Голубенко, Лидия Николаевна; Кулина, Ирина Георгиевна; Holubenko, Lidiia M.; Kulyna, Iryna G.Стаття присвячена діахронічному дослідженню іменників зі значенням збірності на матеріалі словників готської, давньоверхньонімецької та нововерхньонімецької мов.Документ Еволюційний розвиток німецької мови та її діалектів(Астропринт, 2022) Кулина, Ірина Георгіївна; Kulyna, Iryna G.Стаття присвячена еволюційному розвитку німецької мови та її діалектів (баварського і швабсько-алеманського). Актуальність теми визначається тим, що не дивлячись на домінування Standardsprache на території сучасної Німеччини, у ній достатньо розповсюджені також і місцеві діалекти, які останнім часом завойовують усе більший престиж, особливо серед молоді. Метою даного дослідження є аналіз мовних особливостей німецьких південних діалектів (баварського і швабсько-алеманського) та виявлення їхніх генетичних зв’язків із сучасною німецькою мовою — Standarddeutsch / Standardsprache. Матеріалом дослідження слугували тексти (художні та газетні) на зазначених діалектах та ідентичні на Standarddeutsch, діалектні карти (атласи) німецької мови, давні та сучасні словники. В роботі використано дескриптивний та порівняльно — історичний методи. Об’єктом дослідження є німецькі південні діалекти (баварський і швабсько-алеманський). Предметом дослідження є лінгвістичні характеристики німецьких південних діалектів та їхній зв’язок із сучасною німецькою мовою. На прикладі розвитку німецьких діалектів (баварського і швабсько-алеманського) та їхньої взаємодії зі Standarddeutsch, можна стверджувати, що німецька мова, виходячи із законів лінгвосинергетики, є складною відкритою інформаційною системою, що постійно розвивається, але при цьому зберігає інформацію про свої колишні стани, а сукупність знань минулого і сучасного надає можливість для виявлення перспективи розвитку системи у майбутньому. Результати дослідження дають можливість прогнозувати подальші зміни у сучасній німецькій мови на всіх її рівнях (фонетичному, лексичному, граматичному) з урахуванням різноманітних діалектологічних особливостей, які впроваджуються в систему німецької мови. Отримані дані про еволюційний розвиток німецької мови та її діалектів (баварського і швабсько-алеманського) має певне значення для вивчення та викладання «Історії німецької мови», «Вступу до германської філології», діалектології а також практичного курсу німецької мови.Документ Навчання німецької мови на основі тексту(Астропринт, 2024) Кулина, Ірина Георгіївна; Янер, Оксана Сергіївна; Kulyna, Iryna G.; Yaner, Oksana S.Стаття присвячена дослідженню тексту на сучасному етапі розвитку лінгвістики тексту. В ній висвітлені погляди вітчизняних та зарубіжних мовознавців на поняття «текст» і розглядаються методи його дослідження. Сучасне мовознавство потребує нових принципів і методів формування текстів, в основу яких закладена корпусна лінгвістика. Дослідження мови та мовлення неможливі також без антропоцентричного і мовленнєвого принципу, який формується в ракурсі: людина і мова, У зв’язку з цим його роль в тексті має велике значення. Окрема увага в статті приділяється навчанню іноземної» мови (німецької) на основі тексту, як комунікативної одиниці вищого рівня, носія інформативного коду, що адресується від суб’єкта до об’єкта. Текст повинен містити пізнавальний матеріал, мати виховні можливості, бути доступним, викликати інтерес та мати зворотний зв’язок зі здобувачами. Звісно, що сприйняття тексту залежить від багатьох чинників: від лексичної, граматичної бази здобувачів, їхніх загальноосвітніх знань, досвіду тощо. Під час роботи з текстом потрібно приділяти увагу не тільки фонетиці, граматиці, лексиці тощо, але й тематиці текстів, яка повинна зацікавити студентів. Вважаємо дуже продуктивним використання газетних текстів, тематика яких пов’язана з освітою, життям молоді в Україні та за кордоном, хобі, спортом, медициною, політичними та економічними питаннями тощо. До роботи з текстом (художнім, публіцистичним, науковим тощо) треба підходити як до вивчення та опису мови в дії, це гарна можливість для здобувачів виявити отримані знання та застосувати їх на практиці. Саме робота з текстом сприяє розвитку у здобувачів комунікативної компетенції та практичного мислення, що є основними цілями освіти.Документ Розвиток граматичного роду іменників у німецькій мові(Астропринт, 2019) Голубенко, Лідія Миколаївна; Кулина, Ірина Георгіївна; Голубенко, Лидия Николаевна; Кулина, Ирина Георгиевна; Holubenko, Lidiia M.; Kulyna, Iryna G.Стаття присвячена діахронічному дослідженню граматичного роду іменників у німецькій мові на матеріалі словників давньої та сучасної німецької мови, а також етимологічних словників. Актуальність теми визначається тим, що знання законів, способів і засобів виникнення та розвитку категорії граматичного роду відіграє велику роль у практичному вивченні сучасної німецької мови. Оскільки словниковий склад будь-якої мови знаходиться в стані безперервного розвитку, який відображує зміни, що відбуваються в усіх сферах життя та діяльності людей, то саме в процесі цього розвитку утворення нових слів на базі вже існуючих відіграє важливу роль. Надати конкретні правила визначення роду іменників у сучасній німецькій мові, на нашу думку, не є можливим. Але їх можна об’єднати за певними суфіксами або префіксами чи за належністю до деяких найменувань. Виходячи з проведеного дослідження можна стверджувати, що граматична категорія роду виникла з уявлення про біологічну стать, але в процесі історичного розвитку, в результаті граматичної абстракції, зв’язок виявився порушеним, хоча деякі факти у сучасній німецькій мові свідчать про наявність цього зв’язку.Документ Становлення орфографічної норми в німецькій мові(Астропринт, 2023) Янер, Оксана Сергіївна; Кулина, Ірина Георгіївна; Yaner, Oksana S.; Kulyna, Iryna G.Стаття присвячена становленню орфографічної норми в німецькій мові, починаючи з XVII ст. і до сьогодення. Розглядаються етапи формування орфографічної норми німецької мови з описом основних характерних рис кожного з них. На основі дослідження праць видатних вітчизняних і зарубіжних мовознавців та документів конференцій, що пов’язані зі становленням і кодифікацією загальновизнаної орфографічної норми в німецькій мові (Standarddeutsch), починаючи з XVII ст. і до сьогодення, виявлено спрощення певних правил правопису у сучасній німецькій мові та більш послідовне дотримання етимологічного принципу правопису. Метою праці є опис процесів становлення орфографічної норми в німецькій мові. Об’єктом дослідження є орфографічні особливості німецької писемної мови XVII–XXI ст. Предметом дослідження стали орфографічні зміни у німецькій мові XVII–XXI століть. Матеріалом дослідження слугували праці видатних вітчизняних і зарубіжних мовознавців та документи конференцій, що пов’язані зі становленням і кодифікацією загальновизнаної орфографічної норми в німецькій мові (Standarddeutsch), починаючи з XVII ст. і до сьогодення. Дослідження, яке було нами проведено, виявило шляхи становлення орфографічної норми в німецькій мові. Безумовно, що усі автори різноманітних орфографічних реформ керувалися найкращими спонуканнями удосконалювати німецьку орфографію, щоб відповідати завданням у сфері культури німецької мови на кожному етапі її розвитку. Але наскільки нові правила полегшують завдання писемного використання німецької мови, покаже життя. На наш погляд, автори останньої реформи уникали радикального реформування, чим пояснюється, наприклад, збереження написання іменників в німецькій мові з великої літери. Результати дослідження можуть бути корисними в курсі лекцій з «Історії німецької мови», «Історичної фонетики німецької мови», а також при викладанні та вивченні практичного курсу німецької мови.Документ Табуювання прикметника «link» в німецькій мові (діахронічне дослідження)(Астропринт, 2023) Кулина, Ірина Георгіївна; Kulyna, Iryna G.Пропонована стаття присвячена висвітленню поняття «табу» та причин його існування в німецькій мові, починаючи з давнини і до сьогодення. Метою роботи є дослідження прикметника «link» (лівий) та його табуювання у німецькій мові в діахронічній площині. Об’єктом дослідження обрано прикметник «link» та його табуювання в діахронічній перспективі становлення та функціонування в німецькій мові. Предметом дослідження є лінгвістичні особливості прикметника «link» та засоби його табуювання у німецькій мові з давнини і до сьогодення. Матеріалом дослідження слугували давні та сучасні словники В. В. Левицького, К. Дудена, Р. Шютцайхеля, Б. Хенніг, Г. Варіга. У роботі використано дескриптивний та порівняльно-історичний методи дослідження. В результаті проведеного дослідження виявлено, що прикметник «link» (лівий) мав у німецький мові протягом багатьох століть у більшості випадків негативну конотацію, тому був табуйованим і замінювався певними мовними евфемізмами. Отримані дані щодо появи і розвитку цього прикметника мають певне значення для вивчення та викладання «Історії німецької мови», «Вступу до германської філології», «Лексикології німецької мови» а також практичного курсу німецької мови.