Перегляд за Автор "Kulbida, M. P."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Ескіз
    Документ
    Влияние факторов андрогенеза in vitro на признаки удвоенных гаплоидов пшеницы
    (2013) Моцный, И. И.; Motsnyi, I. I.; Кульбида, М. П.; Kulbida, M. P.; Замбриборщ, И. С.; Zambriborsh, І. S.; Лобанова, Е. І.; Lobanova, E. І.; Чеботарь, Галина Александровна; Chebotar, Galyna O.; Чеботарь, Сабина Витальевна; Chebotar, Sabina V.; Чеботар, Сабіна Віталіївна; Бойко, М. С.; Boiko, M. S.; Чеботар, Галина Олександрівна
    В настоящее время применение удвоенных гаплоидов всё шире входит в отечественную селекционную практику. Однако, влияние культуральных факторов на некоторые агрономически ценные признаки пшеницы неоднозначно в первых поколениях ex vitro, что может существенно исказить оценку селекционного материала и привести к элиминации ценных комбинаций генов при выбраковке материала на ранних этапах селекционного процесса. Для анализа последствий проведения генотипов через культуру in vitro, в отношении количественных признаков, которые имеют полигенную детерминацию, высокую средовую дисперсию и сильно коррелируют между собой, необходимы методы многомерного статистического анализа, в частности - дискриминантный анализ. Цель работы - проанализировать связь между фактором андрогенеза in vitro в культуре пыльников и количественными признаками растений озимой пшеницы, различных по генам короткостебельности; оценить информативность комплекса признаков для дискриминации линий-дигаплоидов и исходных форм в зависимости от года репродукции в поле.
  • Ескіз
    Документ
    Вплив генів короткостебловості на варіацію ознак ліній м’якої озимої пшениці
    (2013) Чеботар, Галина Олександрівна; Моцний, І. І.; Кульбіда, М. П.; Чеботар, Сабіна Віталіївна; Чеботарь, Галина Александровна; Моцный, И. И.; Кульбида, М. П.; Чеботарь, Сабина Витальевна; Chebotar, Galyna O.; Motsnyi, I. I.; Kulbida, M. P.; Chebotar, Sabina V.
    Вивчали зв'язок між алельним станом генів короткостебловості Rht8, Rht-B1, Rht-D1 й одного з мажорних генів, що відповідає за реакцію рослин на фотоперіод – Ppd-D1, та взаємно корельованими кількісними ознаками ліній-аналогів, сортів та рекурентних форм озимої пшениці за допомогою методів дисперсійного та дискримінантного аналізу. Відмінності за результатами, отриманими цими двома методами, пояснюються врахуванням кореляції між ознаками при використанні дискримінантного аналізу. Показано, що найбільш інформативними ознаками для розрізнення ліній були: довжина головного колосу, кількість зерен з колосу, дата цвітіння і дата колосіння. Можливість диференціації усіх генотипів, що були відмінними за алелями генів короткостебловості, за комплексом агрономічних ознак не залежала від генетичного фону.
  • Ескіз
    Документ
    ДИСКРИМІНАЦІЯ ЗА КІЛЬКІСНИМИ ОЗНАКАМИ КОРОТКОСТЕБЛОВИХ АНАЛОГІВ М’ЯКОЇ ПШЕНИЦІ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СТУПЕНЯ ВІДНОВЛЕННЯ ГЕНОФОНУ РЕКУРЕНТНОГО СОРТУ
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2013) Моцний, І. І.; Чеботар, Галина Олександрівна; Чеботар, Сабіна Віталіївна; Кульбіда, М. П.; Моцный, И. И.; Чеботарь, Галина Александровна; Чеботарь, Сабина Витальевна; Кульбида, М. П.; Motsnyi, I. I.; Chebotar, Galyna O.; Chebotar, Sabina V.; Kulbida, M. P.
    За комплексом кількісних агрономічних ознак оцінено відмінності між донорами Rht-генів, рекурентними та бекросними формами різного ступеня насичування (ВС6-8) короткостеблових аналогів трьох сортів м’якої пшениці (Кооператорка, Одеська 51, Степняк). Обговорюється можливість розрізнення аналогів із високим ступенем відновлення генофону рекурентного сорту за допомогою дискримінантного аналізу. Найбільш інформативними для дискримінації ліній виявилися характеристики головного колосу (довжина, кількість колосків та зерен, маса зерна, озерненість колоска). Множина ознак, що формує дискримінантну функцію, а також співвідношення їх інформативності та внесків до дискримінації ліній залежали від умов року і генотипу рекурентної форми.