Перегляд за Автор "Kiparenko, Olena L."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Мова ненависті в інтернеті на тлі соціальної напруженості(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Кіпаренко, Олена Леонідівна; Kiparenko, Olena L.Проблематика "языка ненависти", которая еще несколько лет назад в Украине была предметом заинтересованности и деятельности небольших общественных организаций и инициатив, сейчас широко обсуждается как в медиа-пространстве, так и среди психологических организаций и сообществ. Но , несмотря на активный интерес в Украине ,уровень исследований в данном направлении слишком низкий и не соответствует европейскому и российскому, где мониторинг и исследования осуществляются на постоянной основе. Важность таких исследований, их анализ состоит в том, что они помогают определить самые уязвимые группы, на которые направлен язык ненависти. Именно эти группы чаще всего страдают от дискриминации от государственных структур или проявлений ксенофобии в обществе.Документ Нейропсихологічна діагностика і корекція порушень читання у дітей з вадами зору(2022) Кременчуцька, Маргарита Костянтинiвна; Кіпаренко, Олена Леонідівна; Чикур, Лілія Дмитрівна; Пундєв, Володимир Васильович; Добриніна, Ірина Вікторівна; Kremenchutska, Margaryta K.; Chykur, Liliia D.; Pundiev, Volodymyr V.; Kiparenko, Olena L.Вступ. Кожен рік кількість дітей з порушеннями навичок читання збільшується. У статті акцентовано увагу на нейропсихологічному підході до дослідження порушень оволодіння навичкою читання у дітей з вадами зору. Мета роботи. Дослідити впчив нейропсихологічних показників на порушення читання у дітей з вадами зору. Матеріали і методи. Вибірку дослідження склали 72 дитини віком від 8 до 12 років, з яких 36 дітей мат різні вади зору. В дослідженні використано батарею нейропсихологічних тестів О.Р. Лурії (дитяча версія Ж.М. Глозман). Статистичний аначіз проводився за допомогою IBM SPSS Statistics 23. Результати. Аналіз нейропсихологічних проб виявив достовірні відмінності (р<0,050) між експериментальною та контрольною групами. Нейропсихоло- гічний симптамокомплекс (кластер) для дітей з вадами зору містить певні маркери, що відповідають за регуляцію та контроль: незапам’ятовування послідовності елементів, незапам’ятовування смислових елементів тексту, не- сформованість холістичного читання, низький темп читання, неможливість скласти програму розв ’язання задачі, труднощі}’ знаходженні узагальненого поняття, конкретно-ситуативне узагальнення. Висновки. Встановлено, що на порушення читання у дітей з вадами зору вшиває рівень сформованості нейропсихологічних показників, а саме регуляторні механізми, яку руховій так й у інтелектуальній сферах. Розуміння нейропсихологічних механізмів порушень читання у дітей з вадами зору має вирішальне значення для диференціачьної нейропсихологічної діагностики та подальшого правильно збудованого корекційного маршруту роботи нейропсихолога.Документ Особливості розвитку вищих психічних функцій у дітей із труднощами навчання(2023) Кіпаренко, Олена Леонідівна; Kiparenko, Olena L.Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора філософії за спеціальністю 053 «Психологія».- Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Одеса, 2023. Роботу присвячено вивченню структури вищих психічних функцій у дітей, які мають труднощі шкільного навчання. Такі діти навчаються за програмою загальноосвітньої школі і не мають особливого статусу або певних діагнозів. Здійснено теоретико – методологічний аналіз проблеми зв'язку трудності оволодіння шкільними навичками і актуальним станом вищих психічних функцій дитини. Наведено різноманітні концепції до вивчення даного питання. Історія концептуалізації поняття вищих психічних функцій людини на сьогодні в науці розглядається у трьох основних напрямках: неврологічний, психологічний і педагогічний. У вітчизняному просторі немає на даний час узгодженої моделі кількісного або якісного аналізу роботи вищих психічних функцій. За оцінками експертів кількість дітей, які мають труднощі у навчанні приблизно 20-30 % від загального числа дітей. І подолання труднощів шкільного навчання виходить на перший план не тільки в роботі педагога, але й в роботі шкільного психолога. Саме шкільному психологу найважливіше продіагностувати причини і скласти план корекційної роботи з дитиною. Підготовка психолога для роботи з такими дітьми вимагає не просто базових знань і навичок психологічної роботи. В першу чергу – це комплексний підхід, тому і діагностичні, і корекційні методики роботи повинні включати в себе комплексну оцінку причин труднощів дитини. Такий підхід має більшу вірогідність успішності роботи і мотивація дитини до навчання теж покращиться. Проблему мотивації дитини важливо обов'язково відмітити, тому що навантаження і вимоги до дітей з боку школи ростуть, а реакція нервової системи дитини не завжди буде адекватна сучасним вимогам. Останні дослідження описують і зростання феномену «набутої безпорадності» школярів на тлі шкільних проблем, і зростання рівню тривожності у школярів, і особливості шкільних страхів у дітей. Виділено труднощі засвоєння навички читання в якості пріоритетної для подальшого успішного навчання дитини. Визначено вплив складових вищих психічних функції на появу певних шкільних труднощів. В контексті дослідження вищі психічні функцій дитини та їх складові розглядаються як інтегральна структура та складна система нейропсихологічних факторів. Особлива роль в оволодінні основними формами шкільних навичок належить як фізіологічним, так і психологічним факторам: певна морфологічна готовність дитини до шкільного навчання, вміння регулювати довільну психічну діяльність, достатній рівень нейродинамічної компоненти, що забезпечить енергетичну складову цілеспрямованої діяльності, сформованість за віком операцій мислення, коректна робота сенсорних систем дитини, що забезпечить достатній рівень всіх видів сприйняття, достатній рівень цілеспрямованих рухів і дій, стан слухомовної, зорової і рухової пам'яті. Стійкість шкільних труднощів також пояснюється їхньою щільною кореляцією із руховим і мовленнєвим розвитком дитини після народження та сімейною ситуацією. Проведене дослідження дає змогу розглянути кожну складову вищої психічної функції не тільки у вигляді достатнього рівня пам'яті, уваги, сприйняття, мислення, мовлення, а й як багатогранну структуру у комплексі роботи енергетичної складової довільної психічної діяльності, можливості отримання, збереження і відтворення зорової, слухової, шкірно-кінестетичної інформації, програмування і контролю довільної психічної діяльності, міжпівкульної взаємодії. Констатовано, що кожна з зазначених складових впливає певним чином на рівень навчання дитини. У дослідженні детально визначено вклад кожної із них. Дослідження ґрунтується на припущенні про те, що є можливість скласти певну батарею тестів для дитячого віку з мінімальним витратами часу, яка дасть можливість виділити роботу усіх основних психологічних складових, які впливають на рівень оволодіння дитиною шкільними навичками. Це дозволить виділити актуальний стан розвитку вищих психічних функцій дитини і зону її найближчого розвитку. Кожна з виділених складових має певний вклад і можливо об'єднання їх в певні профілі дітей для подолання шкільних проблем по кожному профілю окремо. Для проведення емпіричного дослідження було створено, адаптовано і стандартизовано діагностичну методику нейропсихологічного обстеження дитини, а також окремо методики діагностики дислексії у дітей. Створена методика нейропсихологічної діагностики і тести СМОНЧ і ТОПОЧ, дозволили з нейропсихологічної точки зору оцінити рівень сформованості вищих психічних функцій дитини детально і конкретно виділити перешкоди, які заважають дитині вчитися на оптимальному для неї рівні. В результаті проведеного емпіричного дослідження створено дев'ять індивідуальних нейропсихологічних профілів стану дітей, представники яких мають певні загальні стилі несформованості складових вищих психічних функцій за віком та виражені ознаки труднощів в оволодінні певними шкільними навичками. Для української науки дослідження зв'язку рівня зв'язку вищих психічних функцій і труднощів шкільного навчання є інноваційним, але дослідження українських науковців доводять важливість і необхідність подальшої роботи в цьому напрямі. Термін «вищі психічні функції» в вітчизняній психології визначається як складна форма свідомості вищої психічної діяльності, яка здійснюється на підставі відповідних мотивів, ці мотиви регулюються відповідними цілями та підпорядковуються всім законам психічної діяльності. Мотиваційна складова і довільність є основними базовими компонентами при проведенні роботи. Це дає змогу дитині самостійно знаходити шляхи і варіанти рішень для подолання труднощів. Констатовано, що група дітей з найбільш вираженими шкільними труднощами характеризуються двома типами індивідуального нейропсихологічного профіля, а також з вираженим значенням генерального нейропсихологічного фактору, кожен з яких має певну структуру, яка описана в результатах дослідження. За результатами емпіричного дослідження було виявлено значущі компоненти, кожна з яких відноситься до роботи кожного з функціональних блоків головного мозку і міжпівкульної взаємодії. Такий розподіл є умовним, але він дозволяє здійснити класифікацію порушень описати систему роботи всіх ланок довільної психічної діяльності дитини. Наведені результати допомагають фахівцеві по-перше, комплексно провести нейропсихологічну діагностику дитини. По-друге, звернути увагу в першу чергу саме на конкретні складові, які впливають на труднощі у навчанні і коректно побудувати індивідуальний корекційний маршрут роботи з дитиною Такі складові визначено по двох вікових групах, по кожному з дев'яти Інтегральних показників нейропсихологічного статусу дитини, а також по Генеральному нейропсихологічному фактору. Зазначено важливість дошкільного розвитку дитини і виділено неуважність і непосидючість в анамнезі у молодшій віковій групі в якості передумов до подальших труднощів оволодіння шкільними навичками. Такі висновки потребують подальшої розробки діагностичних і корекційних методик для дітей дошкільного віку щодо роботи з профілактики шкільних труднощів. У старшій віковій групі зазначені показники втомленості в анамнезі, в якості передумов шкільних труднощів, що є наслідком найчастіше недостатності розвитку рухової сфери дитини або неврологічної складової. Рухову сферу досліджено детально методами нейропсихологічної діагностики, визначені складові у вигляді кінестетики, кінетики, регуляторної та нейродинамічної складових, просторової організації. Нейропсихологічний підхід взято не випадково проведення емпіричного дослідження. Нейропсихологія – сучасна фундаментальна наука і методи нейропсихології використовуються і теоретично, і практично у психологічних, педагогічних, реабілітаційних підходах. В Україні науково нейропсихологія тільки починає розвиватися, хоча світові погляди поширюються і удосконалюються. Проведене дослідження спрямоване також на розвиток вітчизняної нейропсихології. Діагностичні інструменти розуміння шкільних проблем дозволяють психологу, логопеду, педагогу комплексно підійти до описаних проблем, разом з батьками та іншими фахівцями допомогти дитині, в тому числі у розкритті її потенціалу.