Перегляд за Автор "Karpenko, Miroslava V."

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Ескіз
    Документ
    Гетевський образ природи в контексті поняття протофеномену
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Карпенко, Мирослава Вікторівна; Karpenko, Miroslava V.
    Все своє життя Гете був одержимий прагненням пізнати таємниці природи. Природу він сприймав як живу, доцільно влаштовану єдність, що містить в собі безліч одиничних явищ (феноменів). Він вбачав в ній те, що відповідало його внутрішньому світу, його духу.
  • Ескіз
    Документ
    П. А. Флоренский и Гёте: мифосимвол или протофеномен?
    (Одесский национальный университет имени И. И. Мечникова, 2008) Погорелов, Олег; Карпенко, Мирослава Вікторівна; Karpenko, Miroslava V.
    Согласно одному из определений гения, гений – это великая идея, возникшая в молодые годы и осуществленная в зрелом возрасте. Личность П. А. Флоренского полностью соответствует этому определению. Свое самое раннее восприятие мира он определяет как интуицию, которая, по его словам, «была и есть то таинственное  высвечивание действительности иными мирами – просвечивание сквозь действительность иных миров, которое дается осязать, видеть, нюхать, вкушать, настолько оно определенное».
  • Ескіз
    Документ
    Філософія. Змістовий модуль 1. Світоглядна природа філософії. Тема 1. Предмет філософії, склад проблем і основні розділи
    (Астропринт, 2023) Карпенко, Мирослава Вікторівна; Karpenko, Miroslava V.
    У запропонованому виданні подано роз’яснення з першої теми першого змістового модулю дисципліни «Філософія». Робоча програма дисципліни «Філософія» укладена відповідно до освітньо-професійної програми підготовки студентів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 035 Філологія. Метою навчальної дисципліни «Філософія» є розширення світогляду здобувачів вищої освіти у сфері духовної культури, розкриття світоглядної природи філософського знання, визначення місця і значущості філософського знання в контексті духовного буття людини.
  • Ескіз
    Документ
    Цільне життя: історія людства у світлі принципу всеєдності В. С. Соловйова
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Карпенко, Мирослава Вікторівна; Karpenko, Miroslava V.
    В. С. Соловйов створює своє філософське вчення на основі принципу всеєдності та доповнює його філософським спогляданням троїчності. Універсальність троїчності привноситься сюди через філософське тлумачення догмату троїчності. Томаш Шпідлік пише: «Святое Триединство лучше всего выражает воззрения русских мыслителей». Так, буття має три модуси (воля, уявлення, почуття), діяльність – три основні сфери (життя, знання, творчість) і навіть позитивна всеєдність, яка є сутністю Всеєдиного Сущого, має три образи: Благо, Істина, Краса. Звертаючи увагу на універсальний характер всеєдності, В. С. Соловйов пише, що «если в нравственной области (для воли) всеединством есть абсолютное благо, если в области познавательной (для ума) оно есть абсолютная истина, то осуществление всеединства (…) в области материального бытия есть абсолютная красота» .