Перегляд за Автор "Harbuzov, Hennadii O."
Зараз показуємо 1 - 3 з 3
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Астрономія : навчальний посібник(2012) Климишин, Іван Антонович; Гарбузов, Геннадій Олександрович; Мурніков, Борис Олександрович; Кабанова, Тамара Іванівна; Гарбузов, Геннадий Александрович; Harbuzov, Hennadii O.; Кабанова, Тамара Ивановна; Kabanova, Tamara I.; Murnikov, Borys O.; Мурников, Борис АлександровичЦя книга являє собою оновлене видання книги І. А. Климишина «Астрономія: практикум» (Львів, 1996). Автори зберегли основний зміст та структуру книги. Частина матеріалу була перероблена, особливо це стосується таблиць та ілюстрацій. Книга призначена різним категоріям читачів, котрих об’єднує одне — бажання самостійно розібратися у небесних явищах. По-перше, це допитливі люди, що звикли дивитися на небо, і їм просто цікаво більше знати про Всесвіт. По-друге, це аматори астрономії, котрі бажають зробити свій внесок у науку. Зрозуміло, без потужних телескопів, витонченої методики і глибоких теоретичних знань, це дуже складно. Але і досі є низка наукових задач, у розв’язанні яких успішно працюють аматори астрономії — спостереження змінних зір, метеорів і т. ін. По-третє, це викладачі та учні загальноосвітніх шкіл, де астрономія знову викладається як окремий предмет. Нескладні спостереження безпосередньо за небесними світилами та їхнім рухом незрівнянно більш корисні, ніж пасивне знайомство із Всесвітом в Інтернеті. Допитливі школярі можуть і самостійно користатися книгою як методичним посібником з астрономії. По-четверте, книга стане в пригоді викладачам і студентам вищих навчальних закладів. Вона не замінить підручники та методичні вказівки з різних відділів сучасної астрономії, але забезпечить матеріалом багато практичних занять. Сподіваємось, деякі довідкові таблиці будуть корисні і астрономам-професіоналам. Не тільки вченим астрономам, студентам та вчителям необхідні знання з астрономії. Будь-яка культурна людина повинна мати імунітет проти сенсаційної та перекрученої «інформації», котрої так багато в сучасному інформаційному просторі. Неспеціалісту дуже важко відокремити зерно наукової істини від наукоподібних спекуляцій. Ми не претендуємо на «істину в останній інстанції», а тільки сподіваємось, що наша книга сприятиме реалістичному ставленню до навколишнього світу, в якому, до речі, дійсно цікавого значно більше, ніж в усіх псевдонаукових вигадках. Ми приносимо щиру подяку колегам: проф. С. М. Андрієвському за всебічну підтримку, К. П. Сухову за допомогу у підготовці ілюстрацій, Ю. М. Горбаньову за консультації, Л. Ф. Орловій за надання кількох рисунків її покійного чоловіка, астронома В. П. Орлова.Документ Використання способу найменьших квадратів при обробці астрономічних спостережень : методичні вказівки для студ. фіз. ф-ту спец. "Астрономія"(2011) Гарбузов, Геннадій Олександрович; Мурніков, Борис Олександрович; Кабанова, Тамара Іванівна; Гарбузов, Геннадий Александрович; Harbuzov, Hennadii O.; Кабанова, Тамара Ивановна; Kabanova, Tamara I.; Мурников, Борис Александрович; Murnikov, Borys O.Астрономічне спостереження — це вимірювання якої-небудь величини, а при вимірюванні будь-яких величин неминучі похибки вимірювань. Треба прагнути усунути або зменшити вплив причин, що викликають систематичні похибки, або вивчити цей вплив для того, щоб врахувати його при обробці результатів вимірювань. Наприклад, зенітна відстань зірки та її годинний кут пов’язані строгим співвідношенням. Можна точно обчислити зенітні відстані зірки при різних годинних кутах. Однак, якщо ми побажаємо перевірити це співвідношення, вимірюючи великий ряд зенітних відстаней для різних значень ї, то переконаємось в тому, що всі виміряні зенітні відстані менше обчислених, причому різниця між ними зростає з величиною самої зенітної відстані. Причиною цієї систематичної похибки є рефракція в земній атмосфері, яка піднімає світило над горизонтом, тобто зенітна відстань світила зменшується. Виправивши вимірювання за рефракцію, ми знайдемо, що і зараз вимірювання не співпадають точно із обчисленнями, причому виміряні значення то більше, то менше обчислених, а більші відхилення зустрічаються рідше, ніж малі. Виявляється, що, крім систематичних похибок, при вимірюваннях неминучі випадкові похибки. Причина кожної такої похибки не піддається строгому врахуванню, але випадкові похибки при багаторазовому повторенні тих самих вимірювань підпорядковуються особливим законам, котрі дають дослідникові можливість отримати із ряду вимірювань більш надійний результат, ніж із кожного окремого вимірювання, і оцінити точність цього результату.Документ Розрахунок прецесії за допомогою таблиць(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2011) Гарбузов, Геннадій Олександрович; Мурніков, Борис Олександрович; Кабанова, Тамара Іванівна; Гарбузов, Геннадий Александрович; Harbuzov, Hennadii O.; Кабанова, Тамара Ивановна; Kabanova, Tamara I.; Мурников, Борис Александрович; Murnikov, Borys O.Сонце рухається вздовж екліптики і повертається до точки весняного рівнодення за 365,2422 середніх сонячних діб. Це — тропічний рік. Він менший зоряного року, який визначається поверненням Сонця в його видимому русі по небосхилу до того ж самого розташування відносно зірок. Зоряний рік складає 365,2564^. Це відбувається тому, що точка весняного рівнодення дуже повільно рухається вздовж екліптики назустріч Сонцю, тобто зі сходу на захід. Це явище, відкрите Гіппархом, носить назву прецесія або випередження рівнодень. Прецесія пояснюється наступним чином. Якщо б Земля мала форму кулі, що складається з однорідних сферичних шарів однакової густини, і була б абсолютно твердим тілом, то, згідно законам механіки, напрямок осі обертання Землі та період її обертання залишались би незмінними на протязі будь-якого проміжку часу.