Перегляд за Автор "Fomin, Hlib"

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Авторський світ в оповіданні Томаса Ліготті «Лунна соната» (”The Music of the Moon”)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Фомін, Гліб; Fomin, Hlib
    Мета статті – дослідження характеру авторського світу, вираженого в оповіданні Томаса Ліготті «Місячна музика». Відправною точкою у статті є розуміння авторського світу як відповіді письменника на основний для нього комплекс проблем дійсності, яку він відтворює у творі за допомогою художніх прийомів і засобів. Авторський світ завжди ґрунтується на певних художніх засадах і зумовлений будовою душі письменника, а також специфічними для цього письменника особливостями художнього мислення. Oсновний метод дослідження у статті – типологічний. Оповідання Т. Ліготті вивчено шляхом зіставлення його з твором іншого автора, Едогави Рампо, «Чарівні чари місяця». Твори схожі суб’єктивною формою оповіді, збігами в образах оповідачів, часом і місцем дії. В обох творах схожі сюжетні мотиви. І водночас між цими творами існує принципова різниця: один із них є фантастичним, у ньому містична фантастика, а інший – детективним оповіданням, у якому все таємниче мотивується діями злочинця. На основі виокремлення головної відмінності між оповіданнями Т. Ліготті та Е. Рампо у статті пропонується висновок про продуктивність типологічного вивчення літератури як шляху до дослідження авторського світу.
  • Ескіз
    Документ
    Інтертекстуальні зв’язки з «Божественною комедією» Данте в оповіданні Томаса Ліготті «Дзвоники дзвонитимуть вічно» («The bells will sound forever»)
    (Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Фомін, Гліб; Fomin, Hlib
    Мета статті – дослідити оповідання сучасного американського письменника Томаса Ліготті в аспекті інтертекстуальності. Обґрунтовується висновок про наявність в оповіданні алюзій на поему Данте Аліґ’єрі «Божественна комедія», другої її частини «Чистилище». Тому головними методами дослідження були інтертекстуальний, а також типологічний. У статті підкреслюється, що важливість перегуку оповідання Т. Ліготті саме з цією частиною «Божественной комедії» полягає у тому, що Данте ввів образ чистилища (офіційно католицька церква визнала його існування вже після його смерті) як образ місця надії та порятунку, каяття і вибору, де душі тих, хто розкаявся, можуть працювати над своїм остаточним спокутуванням. Все це має відношення до історії головного героя Ліготті. Головна увага автора статті була сконцентрована на вивченні образної системі твору, а саме – образах оповідача та розповідача, а також Місс Пік, володарки готелю, перебування в якому мало рокові наслідки для розповідача. Досліджуються опис зовнішності, одягу, рухів персонажів в обох творах. Робиться висновок про те, що використання алегорій, метафор і символіки, з поеми Данте дало автору оповідання можливість не тільки розкрити теми спокути, очищення і наслідків гріха, які є головними у творчості Данте, але й надати подіям та образам свого твору універсального сенсу. Новизна статті полягає у тому, що це перший досвід виявлення ознак звернення Ліготті до Данте.