Перегляд за Автор "Fokin, A. S."

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Ескіз
    Документ
    Зростання злочинності неповнолітніх як результат сімейного неблагополуччя
    (2019) Фокін, А. С.; Чуваков, Олег Анатолійович; Фокин, А. С.; Fokin, A. S.; Чуваков, Олег Анатольевич; Chuvakov, Oleh A.
    Актуальність теми обумовлена, передусім, статистичними показниками, відповідно до яких можна судити о розмірах цієї проблеми. Так, за даними Генеральної прокуратури України у 2018 році неповнолітніми було скоєно 3980 кримінальних правопорушень. З них 40,2% (1600 правопорушень) складають тяжкі та особливо тяжкі злочини. Із загальної кількості кримінальних правопорушень неповнолітніми дівчатами було скоєно 471 правопорушення, що складає майже 12%. Також, слід враховувати той факт, що значна частина неповнолітніх правопорушників становляться злочинцями у дорослому віці. Отже, аналіз особливостей сучасних проявів неповнолітньої злочинності є необхідною умовою протидії їй на сучасному етапі та в майбутньому.
  • Ескіз
    Документ
    Кримінологічний підхід до вивчення детермінант вчинення самогубства та суїцидальної поведінки особи
    (2020) Орловський, Богдан Михайлович; Орловский, Богдан Михайлович; Orlovskyi, Bohdan M.; Фокін, А. С.; Fokin, A. S.
    Стаття присвячена дослідженню детермінант вчинення самогубства та формування суїцидальної поведінки особи у межах кримінологічної науки. Суїцидальна поведінка з точки зору кримінології є прогресуючою в часі сукупністю послідовних суїцидальних процесів, що поступово виникають та відбуваються у житті людини у вигляді наступної схеми: думки; тенденції; наміри; висловлювання; суїцидальні спроби; завершений суїцид. За даними World Population Review у 2019 р. Україна перебувала на 8 місці серед усіх країн світу по кількості самогубств, вчинених на одиницю населення. Тому комплексне дослідження системи детермінант (причин і умов), що схиляють людину до вчинення самогубства та формування єдиної послідовної системи таких детермінант має важливе значення у кримінологічній науці. У процесі дослідження авторами було визначено, що структура детермінант вчинення самогубства охоплює три основні виміри (сфери) – соціум, «індивідуум та особистість» і біологічні схильності. При класифікації детермінанти вчинення самогубства доцільно поділяти дві основні групи: 1) зовнішню, що охоплює загальносоціальну та кримінально-правову підгрупи; 2) внутрішню, що охоплює особистісну і біологічну підгрупи. Розглядаючи кримінально-правову підгрупу детермінант вчинення самогубства авторами було встановлено, що за змістом ст. 120 Кримінального кодексу України вони включають в себе: жорстоке поводження з людиною; шантаж; систематичне приниження гідності людини; систематичний протиправний примус до дій, що суперечать волі людини; схиляння до суїциду. Однак, даний перелік детермінант суїцидальної поведінки не є вичерпним, оскільки є й інші сучасні кримінально-правові детермінанти, що не відображені в нормах ст. 120, а саме автори відносять до них наступні: 1) «булінг»; 2) «сімейне насильство»; 3) «релігійний вплив тоталітарних деструктивних сект». У зв’язку з викладеним, на думку авторів, зокрема А.С. Фокіна, для протидії «сімейному насильству» як детермінанті розвитку суїцидальної поведінки дитини, доцільно доповнити ст. 120 КК України такого роду кваліфікуючою ознакою, шляхом введення додаткової ч. 4 такого змісту: «Діяння, передбачене частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені батьками щодо малолітньої дитини». За результатами дослідження авторами у статті сформульовані відповідні послідовні висновки.