Перегляд за Автор "Finohenova, Mariia O."
Зараз показуємо 1 - 6 з 6
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ The comparison of siderophores content in bacteria isolated from Black Sea mussels(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Martynenko, S. A.; Finohenova, Mariia O.; Semenets, Anastasiia S.; Galkin, Mykola B.; Мартиненко, С. А.; Фіногенова, Марія Олексіївна; Семенець, Анастасія Сергіївна; Галкін, Микола БорисовичThis research was carried out for determination of ability to produce siderophores by strains of Pseudomonas aeruginosa and Bacillus sp. isolated from Black Sea mussels and for studying characteristics of their synthesis at mono- and co-cultivation of researched strains. Materials and methods. In the study we used four strains of Pseudomonas aeruginosa and two strains of Bacillus sp. Monocultivation and co-cultivation were carried out with these strains on a LB medium. CAS (chrome azurol S) analysis was used to determine the content of synthesized siderophores, the measurement was carried out in spectrophotometer SmartSpec Plus at 630 nm. Conclusions. This study showed that marine strains of P. aeruginosa can produce more siderophores than marine strains of Bacillus sp. At monocultivation, strain P. aeruginosa М1 was able to produce the largest amount of siderophores with value of SU (siderophores units) 65 ± 4% and the smallest one strain B. atrophaeus МН4 with value of SU 21 ± 1%. Co-cultivation provides an increase in production of siderophores in each strain, that is the result of special interactions between different microorganisms. And through it, the combination B. subtilis MC3+P. aeruginosa M1 demonstrated the highest content of siderophores with value of SU 81 ± 6%, the lowest content was shown by combination B. atrophaeus МН4+P. aeruginosa M3 with value of SU 41 ± 4%. And such results showed that co-cultivation is the useful method for obtaining more content of siderophores from already famous strains.Документ Біосурфактанти морських мікроорганізмів: ІI. Потенційні можливості застосування в медицині(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Галкін, Микола Борисович; Фіногенова, Марія Олексіївна; Семенець, Анастасія Сергіївна; Галкін, Борис Миколайович; Філіпова, Тетяна Олегівна; Галкин, Николай Борисович; Финогенова, Мария Алексеевна; Семенец, Анастасия Сергеевна; Галкин, Борис Николаевич; Филиппова, Татьяна Олеговна; Galkin, Borys M.; Finohenova, Mariia O.; Semenets, Anastasiia S.; Galkin, Mykola B.; Filipova, Tetiana O.Морські мікроорганізми мають унікальні метаболічні та фізіологічні особливості і є важливим джерелом нових біомолекул, зокрема, таких як біосурфактанти. Деякі з поверхнево-активних сполук, синтезованих морськими мікроорганізмами, виявляють антимікробну, антиадгезивну та антибіоплівкову активність щодо широкого спектру патогенних мікроорганізмів, які резистентні до антибіотиків та протимікробних препаратів. Біоповерхнево-активні речовини (Біо-ПАР) виявляють протипухлинну активність, що можна розглядати як альтернативу традиційній терапії. У цьому огляді розглядаються найважливіші біосурфактанти, що виробляються морськими мікроорганізмами, які можуть застосовуватися у медицині, як альтернативи існуючим препаратам.Документ Біосурфактанти морських мікроорганізмів: ІII. Застосування у промислових технологіях(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Галкін, Борис Миколайович; Galkin, Borys M.; Фіногенова, Марія Олексіївна; Finohenova, Mariia O.; Галкін, Микола Борисович; Galkin, Mykola B.; Семенець, Анастасія Сергіївна; Semenets, Anastasiia S.; Філіпова, Тетяна Олегівна; Filipova, Tetiana O.Поверхнево-активні речовини (ПАР) та емульгатори завдяки здатності зменшувати міжфазне натягнення широко використовуються у різних галузях промисловості. Більшість ПАР, що застосовуються сьогодні, виробляється з невідновлюваних нафтохімічних сировинних ресурсів та є небезпечними для живих істот і довкілля. Біосурфактанти (Біо-ПАР) синтезуються мікроорганізмами з відновлюваних сировинних ресурсів, зокрема, з відходів харчової промисловості, є перспективною альтернативою хімічнім ПАР завдяки їх біологічній трансформації та екологічності. Перевагами Біо-ПАР, що продукуються представниками морської мікробіоти, є, що вони проявляють свою активність в широкому діапазоні температур, рН та солоності. Показано, що ці біосурфактанти крім поверхнево-активних властивостей часто чинять також інші види активності: антимікробну, протибіоплівкову, антиоксидантну. Встановлено, що біосурфактанти морських мікроорганізмів можуть широко використовуватися у таких галузях, як виробництво засобів гігієни, фармацевтиці, косметології, харчовій промисловості, сільському господарстві, біоремедіації, нафтовидобуванні.Документ Біосурфактанти морських мікроорганізмів: І. Структура та функції(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Галкін, Борис Миколайович; Галкин, Борис Николаевич; Galkin, Borys M.; Фіногенова, Марія Олексіївна; Финогенова, Мария Алексеевна; Finohenova, Mariia O.; Семенець, Анастасія Сергіївна; Семенец, Анастасия Сергеевна; Semenets, Anastasiia S.; Галкін, Микола Борисович; Галкин, Николай Борисович; Galkin, Mykola B.; Філіпова, Тетяна Олегівна; Филиппова, Татьяна Олеговна; Filipova, Tetiana O.Морські мікроорганізми мають унікальні метаболічні та фізіологічні особливості і є важливим джерелом нових біомолекул, зокрема, таких як поверхнево-активні речовини (Біо-ПАР). Низькомолекулярні біосурфактанти представлені гліколіпідами, фосфоліпідами, жирними кислотами, ліпопептидами та ліпопротеїдами, а високомолекулярні – сумішами гетерополіцукридів, ліпополіцукридів, ліпопротеїдів та білків. Основні роди бактерій, які виробляють Біо-ПАР це Pseudomonas, Bacillus, Acinetobacter, Antarctobacter, Rhodococcus, Halomonas, Alcanivorax, Pseudoalteromonas та Marinobacter. У огляді розглядаються структура та функції Біо-ПАР, виділених з морських мікроорганізмів.Документ Синтез біосурфактантів бактеріями Pseudomonas Aeruginosa, ізольованими з поверхні мушель мідій Чорного Моря(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Пріщенко, Іван Вікторович; Прищенко, И.В.; Prishchenko, I.V.; Фіногенова, Марія Олексіївна; Финогенова, Мария Алексеевна; Finohenova, Mariia O.; Галкін, Борис Миколайович; Галкин, Борис Николаевич; Galkin, Borys M.; Галкін, Микола Борисович; Галкин, Николай Борисович; Galkin, Mykola B.; Метеліцина, І. П.; Метелицина, И. П.; Metelitsyna, I. P.; Філіпова, Тетяна Олегівна; Филиппова, Татьяна Олеговна; Filipova, Tetiana O.; Семенець, Анастасія Сергіївна; Семенец, Анастасия Сергеевна; Semenets, Anastasiia S.; Калєва, Г.С.; Калева, А.С.; Kaleva, G.S.Мета. Встановлення здатності до синтезу поверхнево-активних сполук бактерій Pseudomonas aeruginosa, ізольованих з мушель чорноморських мідій. Методи. Під час досліджень було використано кілька штамів морських Pseudomonas spp, виділених із забруднених нафтовими вуглеводнями ділянок Чорного моря: P. aeruginosa M1, P. aeruginosa M4, та P. aeruginosa PA01 як референтний штам, які вирощували у суспензійних та біоплівкових культурах у середовищах LB та Гіса. Культивування штамів Pseudomonas aeruginosa проводили при 37 °C протягом 120 і 168 годин. Ріст планктонної культури визначали спектрофотометрично при довжині хвилі 600 нм. Масу біоплівки визначали спектрофотометрично при довжині хвилі 592 нм за допомогою CV-тесту. Наявність поверхнево-активних сполук оцінювали у дроп-тесті. Кількісний вміст рамноліпідів визначали за кольоровою реакцією рамнози з орцином. Результати. Штами P. aeruginosa M1 і M4, виділені з поверхонь чорноморських мідій, синтезують на 25% і 66% більше ПАР, ніж штам PA01. Усі штами в середовищі Гіса синтезували у 10–20 разів менше рамноліпідів ніж у середовищі LB. У біоплівкових культурах спостерігається така ж залежність синтезу біосурфактанта від складу живильного середовища, що й у суспензійних культурах. За інтенсивністю продукції рамноліпідів у біоплівкових культурах досліджувані штами можна розташувати таким чином: P. aeruginosa M4 > P. aeruginosa M1 >> P. aeruginosa PA01. Висновки. Штами P. aeruginosa, виділені з Чорного моря, є більш ефективними продуцентами рамноліпідів, ніж еталонний штам P. aeruginosa PA01; Інтенсивність синтезу біосурфактантів істотно залежить від складу живильного середовища та способу вирощування.Документ Утворення біоплівки та рухливість бактерій Pseudomonas Aeruginosa з різними рівнями вмісту циклічного дигуанозинмонофосфату(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Галкін, Микола Борисович; Семенець, Анастасія Сергіївна; Фіногенова, Марія Олексіївна; Галкін, Борис Миколайович; Філіпова, Тетяна Олегівна; Галкин, Николай Борисович; Семенец, Анастасия Сергеевна; Финогенова, Мария Алексеевна; Галкин, Борис Николаевич; Филиппова, Татьяна Олеговна; Galkin, Mykola B.; Semenets, Anastasiia S.; Finohenova, Mariia O.; Galkin, Borys M.; Filipova, Tetiana O.Мета роботи: встановлення особливостей утворення біоплівки штамами Pseudomonas aeruginosa з різними рівнями вмісту циклічного дигуанозинмоно-фосфату(цикло-ди-ГМФ) та переміщення їх клітин шляхом плавання, роїння і смикання. Матеріали та методи. У дослідженні були використані штам дикого типу P. aeruginosa PA01 і штами P. aeruginosa з низьким (PAO1 pJN2133) та підвищеним (PA01 ΔwspF1) рівнями цикло-ди-ГМФ. Культивування проводили в 24-лункових плоскодонних планшетах Nuclon у середовищі LB при 37 оС впродовж 24 годин. Кількість планктонних клітин оцінювали спектрофотометрично, масу біоплівки – за методом забарвлення кристалічним фіолетовим. Рухливість клітин визначали на чашках Петрі з використанням середовищ з різним вмістом агару: плавання 0,3%, роїння 0,6% та смикання 1,5%. Струк- туру біоплівок оцінювали за допомогою світлової та лазерної конфокальної мікроскопії. Результати. Встановлено, що P. aeruginosa PA01 pJN2133 порівняно з P. aeruginosa PA01 і PA01 ΔwspF1 утворює біоплівку з порушеною структурою, маса якої знижена у 3,7 і 5 разів, відповідно. У той же час, кількість планктонних клітин над біоплівкою P. aeruginosa PA01 pJN2133 була вищою ніж у двох інших штамів. За морфологією біоплівки штамів P. aeruginosa PA01 і PA01 ΔwspF1 виявилися подібними: містили 3D структури, які у разі штаму дикого типу були за розміром більшими і чітко відокремленими одна від одної. Біоплівка P. aeruginosa PA01 pJN2133 рівномірно покривала поверхню, була дуже тонкою і не містила тривимірних компонентів. Встановлено, що найбільш рухливими при здійснені усіх типів переміщення по поверхні є клітини штаму P. aeruginosa PA01 pJN2133. Штами P. aeruginosa PA01 і PA01 ΔwspF1 мали однакову активність при переміщенні шляхом плавання і смикання, але різнилися за здатністю до роїння – у P. aeruginosa PA01 ΔwspF1 цей процес блокований. Діаметр зони розповсюдження клітин P. aeruginosa PA01 pJN2133 шляхом роїння становив 62 мм і в 1,4 рази перевищував показник P. aeruginosa PA01 – 43 мм. Морфологія зон роїння цих штамів суттєво різнилася за низкою ознак. Висновки. Низький внутрішньоклітинний вміст цикло-ди-ГМФ перешкоджає утворенню повноцінної біоплівки і сприяє планктонному способу існування P. aeruginosa PA01 pJN2133 та активному переміщенню клітин різними поверхнями. Підвищений рівень цикло-ди-ГМФ забезпечує формування біоплівки з більшою у порівнянні з контрольним штамом масою, і гальмує процес роїння у P. aeruginosa PA01 ΔwspF1.