Перегляд за Автор "Bilostotskyi, Oleg V."
Зараз показуємо 1 - 9 з 9
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Legal Mechanisms for Protection of the Rights of Participants in Contractual and Non-Contractual Legal Relations(2021) Sviatoshniuk, Serhii S.; Bakalo, Liliia. O.; Bilostotskyi, Oleg V.; Gut, Serhii F.; Chaikovskyi, Oleh I.; Zaiets, O. M.; Бакало, Лілія Олегівна; Святошнюк, Сергій Сергійович; Білостоцький, Олег Вікторович; Гут, Сергій Федорович; Чайковський, Олег ІгоровичThe aim of this study is a comprehensive analysis of legal mechanisms to protect the rights of participants in contractual and non-contractual relations based on the experience of foreign countries, namely: Australia, Brazil, Spain, Mexico, Germany, Portugal, Turkey, France, and Switzerland. This research involved the following methods: sociological analysis, system-structural and comparative methods, logical-semantic and formal-logical methods, as well as the dialectical method. Our study resulted in identification of the main characteristics and features of legal mechanisms to protect the rights of participants in contractual and non-contractual relations of each of the studied countries. As a result, we drew conclusions about the need to update the regulatory framework of most of the said countries. The further use of mechanisms for legal protection of the rights of participants in contractual and non-contractual relations will help ensure their real and effective protection.Документ Актуальність надання судді дискреційних повноважень в умовах війни(2022) Білостоцький, Олег Вікторович; Bilostotskyi, Oleg V.; Степанова, Тетяна Валеріївна; Stepanova, Tetiana V.Право на захист є одним з важливих та невід’ємних прав людини. Воно може бути реалізовано як шляхом самозахисту, так і шляхом представництва інтересів особи іншою особою, як шляхом звернення до суду, так і позасудовими способами. Незважаючи на широке розповсюдження останнім часом інформації про альтернативні способи вирішення спорів, фізичні та юридичні особи частіше за все обирають саме звернення до суду для врегулювання спору між ними.Документ Дискреційні повноваження судді при проведенні процедури урегулювання спору за участю судді(2022) Білостоцький, Олег Вікторович; Bilostotskyi, Oleg V.Статтю присвячено висвітленню врегулювання спору за участю судді як інституту процесуального права, який має переважну складову дискреційності при реалізації. Автор вважає, що застосування даного інституту не треба робити обов’язковим, оскільки вказане одразу значно знизить відсоток ефективності застосування такої процедури. Автор визнає формулювання ЦПК і ГПК щодо обов’язку судді зупинити провадження у справі на час проведення процедури врегулювання спору за участю судді більш коректним, тому доцільно внести зміни до КАС України, уодноманітнивши це законодавче положення. Обгрунтовано доцільність встановлення імперативного обовязку судді достроково припинити процедуру врегулювання спору за участі судді у разі затягування врегулювання спору будь-якою із сторін. Проаналізовано значення та вплив особистісних якостей судді як учасника судочинства при реалізації дискреційних і недискреційних повноважень. Доводиться, що такі риси, як толерантність, доброчесність, кваліфікованість судді необхідні для якісної реалізації дискреційних повноважень суду. Запропоновано уніфікувати підходи до проведення процедури врегулювання спору за участю судді та проводити з цих питань лекції та тренінги в Академії суддів України. Виявлено, що деякі повноваження судді є багатоскладними, що включають декілька повноважень. Повноваження судді щодо врегулювання спору за участю судді складається з декількох повноважень, які можуть бути реалізовані лише в тому випадку, якщо суддя винесе рішення про застосування даної процедури. При цьому ці «похідні» повноваження можна поділити на дискреційні та не дискреційні в залежності від того, чи надає законодавець судді право діяти на свій розсуд при реалізації певного повноваження. Однак за аналізом деяких повноважень було виявлено невідповідність завдань цих повноважень їх законодавчому регулюванню. Тому необхідні внесення змін до чинного законодавства та подальші дослідження порушеного питання.Документ Доктрина імунітету і дискреція: розмежування понять(2020) Білостоцький, Олег Вікторович; Bilostotskyi, Oleg V.; Степанова, Тетяна Валеріївна; Степанова, Татьяна Валерьевна; Stepanova, Tetiana V.Останні події в нашій державі вказують на те, що поняття суддівського імунітету та дискреції часто змішують або навіть ототожнюють, а деякі автори та судді вважають дискрецію складовою суддівського імунітету. Тому дослідження та розмежування вказаних понять видається актуальним.Документ Етичні стандарти як складова суддівської дискреції(2021) Білостоцький, Олег Вікторович; Bilostotskyi, Oleg V.; Степанова, Тетяна Валеріївна; Степанова, Татьяна Валерьевна; Stepanova, Tetiana V.Як зазначалося раніше, дискреція має прояв у тих випадках, коли або закон надає декілька варіантів вирішення справи чи процесуального питання в ході розгляду справи, з яких суд має обрати один, або взагалі не врегульовано законом варіанти поведінки судді. За латиною discretio це – вирішення посадовою особою або державним органом віднесеного до їх компетенції питання на власний розсуд в порядку реалізації дискреційної влади.Документ Завдання та функції дискреційних повноважень суду(2021) Білостоцький, Олег Вікторович; Bilostotskyi, Oleg V.Загальновідомо, що дискреція – це можливість суду та інших органів на свій розсуд вирішувати питання в межах повноважень, наданих їм законом. В даній доповіді досліджуватиметься судова дискреція як особливий різновид.Документ Обов’язок обґрунтування судом винесення ним рішення в межах дискреційних повноважень(2022) Білостоцький, Олег Вікторович; Bilostotskyi, Oleg V.При винесенні судового рішення суддя завжди обгрунтовує свою позицію. Це встановлено законодавством та підтверджено сталою судовою практикою. Межі дискреційних повноважень – тема, якій присвячено декілька наукових та багато практико-орієнтованих праць. При цьому доведення необхідності додаткового, більш грибокого обгрунтування судового рішення у випадку реалізації суддею дискреційних повноважень не було предметом наукового дослідження.Документ Ознаки (характерні риси) дискреційних повноважень судді(2022) Білостоцький, Олег Вікторович; Bilostotskyi, Oleg V.Статтю присвячено висвітленню важливої складової дискреційних повноважень судді – їх ознак (характерних рис). Дискреційні повноваження реалізуються суддею у випадках, коли законодавець не встановив чітко правило поведінки судді при настанні певних обставин, а надає певну свободу при прийнятті ним рішень як в ході розгляду справи, так і при прийнятті підсумкового судового акта. Наголошується, що дискреційні повноваження мають певні специфічні ознаки, не властиві іншим повноваженням суду. Запропоновано вважати такими ознаками (характерними рисами): варіативність (поліваріативність), оптимальність, екологічність, індивідуальність (індивідуалізацію) та судову активність. Всі вказані ознаки (характерні риси) дискреційних повноважень відбивають їх відмінності порівняно з іншими видами повноважень судді. Наприклад, варіативність (поліваріативність) означає, що закон надав можливість прийняття декількох законних рішень, причому всі вони можуть бути рівною мірою прийнятні в такій ситуації. Також є певні питання, які взагалі віддаються на розсуд судді. Вони теж відбивають ознаку поліваріативності. Оптимальність означає, що при реалізації дискреційних повноважень суддя фактично відповідає за оптимальність процедури та прийняття судових рішень. Він, обираючи певний варіант поведінки серед дозволених, має обирати його з урахуванням оптимальності подальшого розгляду та вирішення справи. Екологічність покладає на суддю необхідність визначити доцільність отримання тлумачень чи правових позицій з виникаючих питань та брати на себе максимальну відповідальність там, де законодавець дозволив судді діяти на власний розсуд. Індивідуальність (індивідуалізація) вимагає в кожному конкретному випадку враховувати особливості справи. Судова активність означає, що такі повноваження можуть бути реалізовані лише суддею шляхом активної поведінки. Одночасно визнано, що подальші розробки можуть виявити й інші ознаки дискреційних повноважень.Документ Суддівська дискреція як елемент доступу до правосуддя(2022) Білостоцький, Олег Вікторович; Bilostotskyi, Oleg V.Стаття присвячена обгрунтуванню віднесення дискреційних повноважень до елементів реалізації права на доступ до правосуддя. Обгрунтовується, що дотепер немає єдиної думки щодо елементів принципу доступу до правосуддя. Більшість елементів принципу доступності судового захисту прав мають вихід на належне виконання наданих процесуальним законом повноважень судді. І ці повноваження, за загальним правилом, чітко регламентовані законом з метою недопущення обмеження права доступу до правосуддя. Але в деяких випадках законодавець надає можливість вийти за межі цих повноважень в процесі виключно для виконання мети судочинства – винесення законного та обгрунтованого рішення по справі. Дискреційні повноваження – це можливість судді діяти на власний розсуд або обирати з декількох законних варіантів поведінки. При вирішенні питання, чи можна відносити до елементів доступу до правосуддя дискреційні повноваження, або лише тільки визначені законом повноваження судді, слід виходити з наступного. Перед суддями стоїть багато викликів організаційного та правозастосовного характеру, які необхідно оперативно вирішувати, особливо на сучасному етапі, в воєнні часи. Однак будь-яка стала система права має прогалини і колізії законодавства. І суддя, як представник судової гілки влади, повинен мати певну свободу при виявленні таких колізій та прогалин для належного захисту прав та інтересів учасників процесу і гарантування доступності правосуддя й оперативності вирішення спорів. Без надання йому дискреційних повноважень з таких питань швидке відновлення прав учасників правовідносин видається неможливим. Окремо слід зазначити, що важливою складовою доступу до правосуддя є впровадження електронного судочинства. І виклики сьогодення також потребують надання судді додаткових повноважень з цього питання. Тому доречно підсумувати, що дискреційні повноваження слід відносити до елементів реалізації права на доступ до правосуддя. Такі повноваження мають надаватися судді як в країнах зі сталим розвитком, так і тих, що знаходяться в перехідному періоді. Невизнання вказаного призводить до правореалізаційних проблем за наявності колізій і прогалин законодавства, які не можуть бути оперативно усунені.