Перегляд за Автор "Arefieva, Natalia G."
Зараз показуємо 1 - 4 з 4
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ До 90-річчя від дня народження Дмитра Семеновича Іщенка: спогади про вченого(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2022) Яковлєва, Ольга Василівна; Арефьєва, Наталія Георгіївна; Степанов, Євгеній Миколайович; Yakovlieva, Olha V.; Arefieva, Natalia G.; Stepanov, Yevhenii M.Автори цієї статті представили свої спогади про свого вчителя, а в подальшому колегу — Дмитра Семеновича Іщенка, якому 23 листопада 2022 року могло б виповнитися 90 років. Він народився в Одесі, на вули- ці Старопортофранківській, був студентом і аспірантом російського відділення філологічного факультету Одеського державного університету імені І. І. Мечникова (нині Одеського національного університету імені І. І. Мечникова). Після захисту дисертації працював у Тираспольському державному педагогічному інституті (нині Придністровькому державному університеті імені Т. Г. Шевченка), очолював там кафедру російської мови; декілька років викладав ро- сійську мову в Делійському університеті, а в 1970-ті роки повернувся в alma-mater і працював до кінця свого життя (19 січня 2013 року) доцентом, професором кафедри російської мови, очолював її з 1993 по 2010 роки. З 2001 року до кінця життя Д. С. Іщенко був головним редактором науково-теоретичного часопису «Мова», приділяючи багато уваги не лише науковій, навчальній, організаційній, а й редакторській роботі. Кожен із співавторів висвітлює різні сторони життя і професійної діяльності Дмитра Семеновича Іщенка.Документ Русский диалектный фразеологизм чёрный вал в этнокультурном освещении(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2018) Арефьева, Наталья Георгиевна; Арефьєва, Наталія Георгіївна; Arefieva, Natalia G.Целью статьи является определение внутренней формы, этнокультурной значимости и путей возник- новения русского диалектного фразеологизма чёрный вал, зафиксированного в корпусе фразеологизмов картотеки русских говоров Одесщины. Предмет исследования — этнокультурная информация, закодированная в данном фра- зеологизме. Методологически автор опирается на современные разработки и основные положения этнолингвокуль- турологии, фразеологии, диалектологии и когнитивной лингвистики. В основу исследования легло этнокультурное содержание компонентов фразеологизма. Привлекая данные близкородственных языков, прежде всего украинского, автор заключает, что диалектный русский фразеологизм чёрный вал является усечённой формой фразеологизма чёр- ный вал на ногу наступит, имеет восточнославянское происхождение и кодифицированные параллели в украинском языке. Результатом исследования стали также выводы, согласно которым внутренняя форма фразеологизма чёрный вал связана с сакральной и жертвенной символикой вола у древних славян. Чёрный вол у восточных славян символи- зировал негативные явления: горе, несчастье, неурожай и т. п. Чёрный вол, наступивший на ногу, ассоциировался также с незадавшейся семейной жизнью, а один из древнейших смыслов фразеологизма — подавление продуцирующей функции.Документ Фразеологическая картина мира сквозь призму лингвокультурных кодов (на материале русских говоров Одесщины)(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2017) Арефьева, Наталья Георгиевна; Арефьєва, Наталія Георгіївна; Arefieva, Natalia G.Цель статьи — попытка реконструировать фразеологическую картину мира носителей русских говоров Одесского региона. Предмет исследования составляют лингвокультурные коды, планом выражения которых являются фразеологизмы, зафиксированные в двухтомном Словаре русских говоров Одесщины. Методологической основой исследования стали современные разработки и основные положения лингвокультурологии, когнитивной лингвистики, диалектологии и лингвосемиотики. На основе обширного пласта фразеологизмов русских говоров Одесщины выделен лингвокультурный код. Некоторые из них рассмотрены на фоне лингвокультурологической парадигмы. Результатом исследования стали выводы, согласно которым фразеологическая картина мира может быть реконструирована с помощью лингвокультурных кодов. Фразеологическая картина мира носителей русских переселенческих говоров Одесской области отличается широтой и многообразием, воссоздаёт быт, культурные традиции, социокультурные и природные условия, в которых проживают диалектоносители, а также отражает стереотипы и эталоны, на которые ориентируются русскоязычные жители Одесского региона. Вазовым лингвокультурным кодом фразеологической картины мира является хозяйственный код, вокруг которого группируется значительная часть других лингвокультурных кодов.Документ Фразеологічний словник російських говірок Одещини(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2020) Арефьєва, Наталія Георгіївна; Arefieva, Natalia G.; Арефьева, Наталья ГеоргиевнаРосійські говірки Одещини, що протягом довготривалого часу перебувають у тісному сусідстві з українською, болгарською, молдавською, гагаузькою, румунською та німецькою мовами, є унікальним мовним і культурним явищем, яке привертає увагу дослідників вже не одне десятиріччя не тільки своєрідністю та виразністю мовних засобів, але й самобутністю культурних традицій, фактів та уявлень, сягаючих своїм корінням сивої давнини. Майже двохсотлітнє і більше (у старообрядців) функціонування говірок у відриві від материнських, південноросійських за своїм походженням, переважно курсько-орловських, компактне проживання діалектоносіїв (в Одеській області розташовано близько 40 російських поселень, заснованих 200 і більше років тому) багато в чому зумовили стійкість, збереження не лише великої кількості лексем, але й сталих сполучень, що фіксують факти матеріальної й духовної культури та походять від фольклору, звичаїв, обрядів, традицій, які складалися і розвивалися у росіян протягом століть. З іншого боку, полікультурне й полілінгвальне оточення, тісні багаторічні контакти із сусідами – болгарами, молдаванами, німцями, румунами, гагаузами і насамперед, звичайно, з українцями – зумовили чималу кількість запозичень, як лексичних, так і фразеологічних. У цьому ключі не можна не погодитись зі словами одеської дослідниці-діалектолога, авторки унікального навчального посібника «Лексика російських переселенських говірок Одеської області, що функціонують у різномовному оточенні» Л. Ф. Бараннік, яка писала: «Російські острівні говірки Півдня України, безсумнівно, є феноменальними в лінгвістичному, етнографічному, культурологічному сенсі. Це справді цікава жива дослідницька мовна лабораторія як для лінгвістів, так і для істориків, етнографів, культурологів, фольклористів» (переклад наш – Н. А.) [Баранник 2015, с. 35]. Російські говірки Одещини є унікальним об’єктом для вивчення та реконструкції не тільки регіональної, загальнонаціональної, а й міжнаціональної картини світу.