Перегляд за Автор "Spaskyi, Ihor D."
Зараз показуємо 1 - 13 з 13
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
Документ Cофійна онтологізація господарства у практиках філософської рефлексії економічного мислення(2021) Спаський, Ігор Дмитрович; Spaskyi, Ihor D.Сучасна системна криза, поза всяким сумнівом, торкнулася як теоретичного знання, так і безпосередньо економічного життя. Цим викликана актуальність ревізії історичної спадщини економічної думки в цілому та її окремих напрямків. А також здійснення розумової рефлексії на предмет пізнавальних можливостей і обмежень. Аналіз економічної думки в історичної ретроспективі висвітлив декілька теоретико-методологічних проблем. Це так звана ізольованість теоретичних викладок від таких важливих аспектів економічної науки, як економічна антропологія та аналіз соціальних, екологічних та, навіть, психофізиологічних аспектів дійсності. У статті розглядається проблема софійної онтологізації у практиках філософської рефлексії мислення. Софійну онтологізацію господарства можливо визначити як комплекс філософських рефлексій софійних досвідів у контексті господарства. Автор ґрунтується на практиках софійної онтологізації, наявних у традиції філософії господарства. Це надає можливість підвищити евристичний потенціал економічного мислення та надати йому нову перспективу енергії та сенсів. Софійна онтологізація економічного мислення спроможна, на думку автора, подолати деякий тоталітаризм присутній у традиційної економічної думки. Практики філософської рефлексії економічного мислення співтворюють, з одного боку, визначення думкових ходів, які виникають у межах тих чи інших шкіл економічної думки. З іншого боку, виникає можливість практикувати багатомірне мислення у економічній теорії. Що в цілому спрямовано на підвищення якості економічного мислення та можливостей його практизації. Софійна етика та естетика мислення надає певні орієнтири щодо якості і глибини економічного мислення. Практики ж софійної онтологізації мислення розширюють його евристичний потенціал та додатково стимулюють думкові процеси шляхом енергійної та сенсової ініціації. Софійна онтологізація господарства в цілому розкриває методологічний принцип всеєдності. Що надає можливість заповнити думкові лакуни, наявні в господарчому мисленні в цілому та різних рефлексіях господарської думки. Це надає можливість суттєво розширити евристичний потенціал філософських рефлексій теорії господарства та окремих напрямків господарської думки.Документ Hesychasm in the practice of ontologization of the economy(2020) Spaskyi, Ihor D.; Спаський, Ігор ДмитровичThe problem of sophisticated ontologization of the economy based on the practices of hesychasm is revealed. Вasing on key problems of S. Bulgakov’s philosophy and Russian traditions of religious philosophy, this is the problem of the place of the human in the world, and his role in the destiny of human being. Noting the singularity of Bulgakov’s anthropology focuses on the ability of being. The paper denotes distinguishes between the ability to be (human ontology) and the ability of to be (human phenomenology).Документ Визначення господарства в контексті параметричної загальної теорії систем(2019) Спаський, Ігор Дмитрович; Spaskyi, Ihor D.Ґрунтуючись на основах спадщини Авеніра Івановича Уйомова та принципах параметризації складних нерівноважних систем можливо визначити господарство як складну нерівноважну систему. Визначення, калібровка та параметризація господарства як складної нерівноважної системи може бути здійснена шляхом виділення керуючих повільно релаксуючих параметри, корелюючих з станом системи.Документ Концепт поиска Иного Царства в традиции мышления XIX – начала XX веков в контексте философии хозяйства(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2021) Спасский, Игорь Дмитриевич; Спаський, Ігор Дмитрович; Spaskyi, Ihor D.Е.Н.Трубецкой раскрывает очень важную интенцию - поиск Иного Царства, определяющую, по сути, духовный поиск мистиков всех времен и народов. Особая бытийная инициация звучит в его словах: «...иное, высшее вдохновение, которое поднимается над житейским... ...там, где чувствуется этот подъем, мы не найдем отзвуков классового антагонизма и классовых вожделений... ...прямо осмеивается этот приземистый идеал житейского благополучия... ...Человек обыденный, житейский, стоит на точке зрения борьбы за существование по отношению к низшей природе. Для него животные - либо вкусная пища, которую нужно съесть, либо орудия хозяйства, либо, наконец, враги, подлежащие истреблению...Документ Проблема тоталітаризму в мисленні та практиках повсякденності(2021) Бакланова, Олена; Спаський, Ігор Дмитрович; Baklanova, Olena; Spaskyi, Ihor D.Мислення, яке в самій своїй суті є феноменом свободи руху свідомості людини, перебуває в опозиції до будь-яких тоталітарних станів – від проявів свідомості до дій у повсякденності. Тоталітаризм у мисленні означає антимислення, заперечення мислення саме в його основах. Існує багато різновидів тоталітарних систем, які мають різні соціальні цілі, але схожі типові характеристики, оскільки механізмом досягнення цих цілей стає тотальний контроль за висловлюваннями, поведінкою, особистим життям і навіть за особистою думкою кожного громадянина. Штучно влаштований спосіб життя програмує мислення та визначає повсякденну поведінку. Він фактично формує нову людину зі спотвореними нормами моралі. У роботі розглянуто типові характеристики тоталітарного режиму, які формують мислення і норми громадської та особистої поведінки, а саме: культ традиції та синкретизм, неприйняття критики, культ дії заради дії, неприйняття пацифізму, культивація ідеї ворога та змови, підпорядкування особистого життя колективним інтересам заради досягнення загальної мети. Показано прояв масової свідомості та форми контролю над нею. Визначено суперечливі властивості мас – консервативність, нейтральність, політична байдужість, інертність поведінки, які поєднуються з максималізмом у мисленні, прагненням досягти заповітної мети. Масова поведінка найбільш виразно проявляється у натовпі, де зникає індивідуальна свідомість та виникає психічна спільність. Індивід перестає бути самим собою і стає автоматом, в якого своєї волі немає. З’ясовано, що ці риси притаманні масам не тільки в момент революційного екстазу, а й у повсякденному житті. Тоталітарне мислення характеризує нетерпимість та фанатизм, обожнювання свого вождя і приписування йому містичної сили, які набувають релігійної одержимості. Найбільш згубним є те, що навіть після падіння тоталітарного режиму масовість свідомості не зникає, вона продовжує впливати на повсякденну поведінку людей. Показано можливості зниження впливу тоталітарного чинника на свідомість через практики рефлексії мислення, посилення розрізняючої здатності свідомості та використання принципів нейрофізіології мозку. Розширення мірності мислення дозволяє збільшити його глибину і всеосяжність, звільняючи цим суб’єкта від кайданів тоталітарності.Документ Проблеми Софійної онтологізації у філософії господарства(2021) Спаський, Ігор Дмитрович; Spaskyi, Ihor D.Актуальність проблеми. Сучасна системна криза, поза всяким сумнівом, торкнулася як теоретичного знання, так і безпосередньо економічного життя. Цим викликано актуальність ревізії історичної спадщини економічної думки у цілому та її окремих напрямів, а також здійснення розумової рефлексії на предмет пізнавальних можливостей і обмежень. Аналіз економічної думки в історичній ретроспективі висвітлив декілька теоретико-методологічних проблем. Це так звана ізольованість теоретичних викладок від таких важливих аспектів економічної науки, як економічна антропологія та аналіз соціальних, екологічних та навіть психофізіологічних аспектів дійсності. Мета. Розкрити можливості софійної онтологізації господарської думки у традиції філософії господарства, щоб підвищити евристичний потенціал сучасної економічної та господарської думки. Методи та результати дослідження. У статі розглядається проблема софійної онтологізації у практиках філософської рефлексії мислення. Софійну онтологізацію господарства можливо визначити як комплекс філософських рефлексій софійних досвідів у контексті господарства. Автор ґрунтується на практиках софійної онтологізації, існуючій у традиції філософії господарства. Це дає змогу підвищити евристичний потенціал економічного мислення та надати йому нову перспективу енергії та сенсів. Софійна онтологізація економічного мислення спроможна, на думку автора, подолати деякий тоталітаризм, присутній у традиційній економічній думці. Практики філософської рефлексії економічного мислення сприяють, з одного боку, визначенню думкових ходів, які виникають у межах тих чи інших шкіл економічної думки. З іншого боку, виникає можливість практикувати багатомірне мислення в економічній теорії, що у цілому спрямоване на підвищення якості економічного мислення та можливостей його практизації. Софійна етика та естетика мислення надають певні орієнтири щодо якості і глибини економічного мислення. Практики ж софійної онтологізації мислення розширюють його евристичний потенціал та додатково стимулюють думкові процеси шляхом енергійної та сенсової ініціації. Софійна онтологізація господарства у цілому розкриває методологічний принцип всеєдності, що дає змогу возповнити думкові лакуни, існуючі у господарчому мисленні у цілому та різних рефлексіях господарської думки. Це дає змогу суттєво розширити евристичний потенціал філософських рефлексій теорії господарства та окремих напрямів господарської думки.Документ Софійна онтологічна таємниця господарства у практиках філософської рефлексії(2021) Спаський, Ігор Дмитрович; Spaskyi, Ihor D.Світ господарства істотно ширший за систему товарних відносин. Тому дослідження господарства з погляду філософської рефлексії виходить за межі як економічної теорії, так і філософії економіки. Господарство – організм, що поєднує в собі як процеси порядку, так і хаосу. Господарство, певною мірою, є комплексним культурним утворенням. При цьому не лише культурним утворенням, а й сукупністю ресурсів, які не використовуються, і непізнаних як речових, так і нематеріальних ресурсів. Господарство можна розглядати як у космічному і планетарному масштабі, так і господарство міста, сім’ї, окремої людини. Господарство – це особливий простір, в якому розгортається не лише різноманітна людська діяльність, а й існує господарство природи або окремих природних утворень. Софійний світ-господарство наповнений неймовірною різноманітністю і життєвою силою. У роботі господарство розглядається як місце мобільності, як потік і повсякденні практики, розрізняючи конкретні організаційні форми господарства за їх повторюваними феноменологічними зразками. Пропонується погляд на господарство з точки зору «олігоптикону», зверху, знизу і між його поверхнями. Такий підхід дозволяє істотно звузити дослідницьку «оптику» і зосередитися на роботах, в яких господарство, з одного боку, трактується як різноманітність форм і практик найбільш різноманітних рівнів і масштабів. А з іншого, як цілісний живий організм, функціонально інтегрований в усій своїй різноманітній самобутності. Розкриття значень різних форм господарського буття пропонується на підставі використання софійної онтології та методології. Якщо говорити конкретніше, робота присвячена філософсько-методологічному дослідженню місця софійної онтологізації в теорії господарства. Онтологізація господарства може бути визначена як сукупність способів, методів і результатів конструювання фундаментальних картин світу в тому чи іншому напрямку думки, які можуть бути віднесені до знання про господарство. Софійна онтологізація господарства трактується як мисленнєвий напрямок, що відкриває господарство як результат синергійної взаємодії небесного і земного начал, що розкриває всеєдність цілісності Бога, світу і людини.Документ Софійні аспекти креативного добробуту в контексті економічної безпеки і сталого розвитку(2021) Спаський, Ігор Дмитрович; Spaskyi, Ihor D.Сучасна системна криза, поза всяким сумнівом, торкнувся як теоретичного знання, так і безпосередньо економічного життя. Ці виклики обумовлюють цілеспрямований пошук теоретико-методологічних засобів підвищення еврістичного потенціалу нау-кового знання. Розкриття софійних аспектів креативного добробуту здатні не тільки підвищити пізнавальний потенціал економічної науки, але й розкрити певні цільови критерії щодо господарської практикі.Документ Софійні аспекти творчості Григорія Сковороди у контексті філософії ідентичності(2022) Спаський, Ігор Дмитрович; Spaskyi, Ihor D.У статті розкривається творчість Григорія Сковороди в контексті софійного мислення. Особиста цілісність, пошук Іншого Царства та “рух по водах” повсякденності ‒ важливі характеристики софійного виміру як думкового простору, так і життя Григорія Сковороди. Софійний духовний досвід, який знайшов відображення у творах Григорія Сковороди, може бути реактуалізований та використаний у філософських практиках сучасності, щодо визначення сакральних основ буття та їх розкриття у дійсності.Документ Теорія основного капіталу як феномен історії економічної думки: софійний аспект(2021) Спаський, Ігор Дмитрович; Spaskyi, Ihor D.У статті здійснюється розкриття софійного аспекту теорії основного капіталу. Це дає змогу підсилити методологічні позиції дослідження теорії основного капіталу як феномена історії економічної думки. На підставі використання софійного аспекту в економічних дослідженнях надаються рекомендації щодо практизації теорії основного капіталу. Дослідження теорії основного капіталу на рівні «загального» дало змогу розкрити її пізнавальний потенціал, а також визначити дослідницькі лакуни, що визначають певні пізнавальні обмеження. Це створило умови для розкриття можливостей практизації теорії основного капіталу і шляхів заповнення наявних дослідницьких обмежень і форм пізнавального відчуження. Теоретичне відчуження, характерне для теорії основного капіталу, має низку характерних аспектів і проявляється як в обмеженні евристичного потенціалу теорії, так і в процесі її практизації.Документ Філософська ідея всеєдності у практиках онтологізації господарства(2021) Спаський, Ігор Дмитрович; Spaskyi, Ihor D.У сучасному світі відбуваються глобальні зміни. Про це говорять фахівці з різних галузей знань. Засоби масової інформації постійно транслюють безліч процесів, що відбуваються і які осмислюються в широкому діапазоні концептуалізацій (від тектонічних глибинних зрушень до катастрофічних, апокаліптичних станів). Отож, соціальні науки потребують методологічної рефлексії і теоретичної ревізії своїх досягнень. Особливо дослідження онтологічних основ тих чи інших науково-теоретичних побудов може сприяти збільшенню знань різної предметної спрямованості. Господарство – організм, що поєднує в собі процеси як порядку, так і хаосу. Господарство є комплексним культурним утворенням, при цьому не лише ним, а й сукупністю ресурсів, які не використовуються, до того ж як речових, так і нематеріальних. Господарство можна розглядати як у космічному і планетарному масштабі, як і господарство міста, сім’ї, окремої людини. Господарство – це особливий простір, у якому не лише розгортається різноманітна людська діяльність, а й існує господарство природи або окремих природних утворень. Розкриття значень різних форм господарського буття пропонується на підставі використання софійної онтології та методології. Ця робота присвячена філософсько-методологічному дослідженню місця софійної онтологізації в теорії господарства. Наростальна трансформація картин світу супроводжується переосмисленням філософських підстав пізнання. Погляд на існування буття як єдиного і незмінного змінюється з виникненням множинних онтологій (онтологічний плюралізм). При цьому не лише стверджується так звана поліфундаментальна реальність, а й ставиться під сумнів існування самої реальності. Давнє питання про принципову можливість пізнання фундаментальних основ світобудови знову стає в «повний зріст». Погляди на співвідношення буття і пізнання зміщуються від вираження в пізнанні властивостей реальності до конструктивістських підходів, що визначають реальність як систему уявлень і не більше. Таким чином, конструктивізм проблематизує процеси формування онтологій, стверджуючи множинність моделей різних онтологій, а також постулюючи їх мінливість. Поняття «онтологізація» в конструктивістському підході проблематизує та узагальнює процеси формування різних варіантів онтологій. Онтологізація господарства може бути визначена як сукупність способів, методів і результатів конструювання фундаментальних картин світу в тому чи іншому напрямі думки, які можуть належати до знання про господарство. Софійна онтологізація господарства розуміється як мисленнєвий напрям, що окреслює господарство як результат синергійної взаємодії небесного і земного начал, що розкриває всеєдність цілісності Бога, світу і людини.Документ Філософсько-методологічні аспекти cофійної онтологізації господарства у сучасних умовах(2021) Спаський, Ігор Дмитрович; Spaskyi, Ihor D.The current systemic crisis has undoubtedly affected both theoretical knowledge and economic life itself. This causes the urgency of the revision of the historical heritage of economic thought as a whole and its individual areas. As well as the implementation of mental reflection on the subject of cognitive abilities and limitations. Analysis of economic thought in historical retrospect highlighted several theoretical and methodological problems. This is the so-called isolation of theoretical calculations from such important aspects of economics as economic anthropology and analysis of social, environmental, and even psychophysiological aspects of reality. The article considers the problem of Sofia ontology in the practices of philosophical reflection of thinking. The Sofia ontologization of the economy can be defined as a set of philosophical reflections of the Sofia experiences in the context of the economy. The author is based on the practices of the Sofia ontologization, existing in the tradition of the philosophy of economy. This provides opportunities to increase the heuristic potential of economic thinking and give it a new perspective of energy and meaning. Sophia’s ontologization of economic thinking can, according to the author, overcome some totalitarianism present in traditional economic thought. The practices of philosophical reflection of economic thinking co-create, on the one hand, the definition of thought moves that arise both within certain schools of economic thought. On the other hand, there is an opportunity to practice multidimensional thinking in economic theory. Which in general is aimed at improving the quality of economic thinking and opportunities for its practice. Sophia’s ethics and aesthetics of thinking provide certain guidelines for the quality and depth of economic thinking. The practices of the Sophian ontologization of thinking expand its heuristic potentials, and additionally stimulate thought processes through energetic and meaningful initiation. Sophia’s ontologization of the economy as a whole reveals the methodological principle of omnipresence. Which provides an opportunity to fill the gaps in thought that exist in economic thinking in general and various reflections of economic thought. This provides an opportunity to significantly expand the heuristic potential of philosophical reflections on the theory of economics and certain areas of economic thought.Документ Філософія господарства С.М. Булгакова: предмет та методи дослідження в контексті рефлексії підприємницького мислення(2019) Спаський, Ігор Дмитрович; Spaskyi, Ihor D.; Петриківська, Олена Сергіївна; Petrykivska, Olena S.Рефлексуючи підприємці-практики Ю. Мороз та Р. Гоулз та С. Рубін ставлять проблему відчуження простору традиційного бізнесу та виникаючих у наслідок цього обмежень підприємницької творчості. Альтернативною точкою зору є позиція, яка полягає в тому, що ціль підприємців - виключно перемога у конкурентній боротьбі та максимізація прибутку. А. Здравомислов та В. Радаєв висловлюють та аргументують точка зору, що полягає в тому, що філософія господарства, якщо її осмислювати в контексті практичної філософії, може використовуватись в процесі рефлексії підприємницького мислення. Це можливо безпосередньо завдяки предмету та методам, що використовуються у філософії господарства.