Перегляд за Автор "Malinovska, O. O."

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Ескіз
    Документ
    Неорганічні та полімерні модифіковані сорбенти: вилучення урану (VI) з водних розчинів та регерація
    (2018) Перлова, Ольга Вікторівна; Дзязько, Юлія С.; Іванова, І. С.; Маліновська, О. О.; Пальчик, О. В.; Perlova, Olha V.; Dzyazko, Yuliya S.; Ivanova, I. S.; Malinovska, O. O.; Palchyk, O. V.; Перлова, Ольга Викторовна
    Композиційні іоніти одержано шляхом введення до гелевих іонообмінних смол неорганічних наповнювачів. Катіонообмінну смолу модифікували гідрофосфатом цирконію, а аніонообмінну — гідратованим діоксидом цирконію. З використанням методу трансмісійної електронної мікроскопії встановлено, що наповнювачі знаходяться у фазі полімерів, в основному, у формі неагрегованих наночастинок, розмір яких становить 3—6 нм (аніоніт) та 4—20 нм (катіоніт). Синтезовано також неорганічні наноматеріали: гідратований діоксид цирконію та композит на його основі, який містить гексаціаноферат(ІІ) кобальту. Ці сорбенти характеризуються високорозвиненою поверхнею (350—380 м2-г—1). Встановлено, що у всіх випадках результатом модифікування є збільшення ступеня вилучення розчинних сполук урану (VI) з нітратних та сульфатних розчинів, де вони знаходяться у катіонній та аніонній формі, відповідно. Модифіковані сорбенти характеризуються також більш високою швидкістю сорбції у порівнянні з немодифікованими. Показано, що двохкомпонентні сорбенти регенеруються більш повно і з більш високою швидкістю, ніж однокомпонентні. Знайдено час десорбції (90—180 хв) та розраховано константи швидкості десорбції сполук урану (0,23—5,б8)-10-4 с—1) 0,01—1 М розчинами № Н С 0 3 та трилону Б. Експериментально доведено, шо початкова форма органонеорганічного катіоніту може бути відновлена на 99,5% 0,1—0,5 М розчинами № Н С 0 3 та на 86% — 0,05 М розчином трилону Б, а органо-неорганічного аніоніту та модифікованого неорганічного сорбенту — відповідно на 80 і 90% 1 М розчином № Н С 0 3. Показано, шо органо-неорганічні катионіт та аніоніт зберігають високу сорбційну здатність за відношенням до сполук урану (VI) протягом 10 циклів сорбції— регенерації.