Особливості мовлення при порушенні вищих психічних функцій: психолінгвістичний аспект
Альтернативна назва
Speech features in higher mental function disorders: a psycholinguistic aspect
Вантажиться...
Дата
2024
Науковий керівник
Укладач
Редактор
Назва журналу
ISSN
E-ISSN
Назва тому
Видавець
Анотація
Локота І. М. Особливості мовлення при порушенні вищих психічих функцій: психолінгвістичний аспект. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертацію присвячено психолінгвістичному аналізу особливостей усного та писемного мовлення пацієнтів із шизофренією, а також їхнього асоціативного фону. Мовленнєві особливості розглянуто як предмет лінгвістичного дослідження, проаналізовано мовленнєві вияви на різних рівнях мови, а також розроблено алгоритм психолінгвістичного дослідження, спрямований на виявлення мовленнєвих показників захворювання на шизофренію.
Актуальність дисертації зумовлена необхідністю комплексного дослідження мовленнєвих особливостей пацієнтів із шизофренією в контексті сучасного психолінгвістичного аналізу. Попри вагому соціальну важливість проблеми психічних захворювань і наявні дослідження в галузі психіатрії, в українському мовознавстві бракує систематизованого підходу до вивчення мовленнєвих виявів цієї групи пацієнтів. Це створює потребу в глибокому теоретичному та практичному осмисленні, а також розробці ефективних методик для опису та діагностики мовлення при порушенні вищих психічних функцій, зокрема для такого захворювання, як шизофренія.
Мета дисертаційної роботи полягає у виявленні й аналізі мовленнєвого комплексу хворих на шизофренію у проєкції на його психолінгвістичну природу. Досягнення поставленої мети передбачає необхідність вирішення таких конкретних завдань: зібрати фактичний матеріал, релевантний для комплексного психолінгвістичного аналізу; виявити у фактичному матеріалі усного мовлення основні лексичні, морфологічні, синтаксичні, прагматичні особливості; схарактеризувати специфіку письмового мовлення на рівні лексико-граматичних та графічних виявів осіб, хворих на шизофренію; провести асоціативний експеримент та зафіксувати і проінтерпретувати характерні риси асоціативного фону таких пацієнтів; інтегрувати отримані результати аналізу усного, письмового мовлення й асоціативного експерименту та розробити алгоритм комплексного психолінгвістичного дослідження виявів захворювання на шизофренію; верифікувати доцільність та наукову об’єктивність застосування такого алгоритму; узагальнити отримані результати і сформувати практичні рекомендації щодо використання отриманого алгоритму.
Об’єктом дослідження є мовлення хворих на шизофренію, а предметом – лексичні, граматичні, прагматичні особливості усного і письмового мовлення й асоціативний фон їхньої комунікації.
Матеріалом дослідження послугували 18 фрагментів усного мовлення пацієнтів загальною тривалістю 1 година 18 хвилин; 2 фрагменти письмового мовлення пацієнта, хворого на шизофренію; 53 асоціативних реакцій хворих та 548 асоціативних реакцій здорових осіб, а також близько 170 реакцій, залучених як додатковий ілюстративний матеріал.
Весь фактичний матеріал дослідження був зібраний на базі Одеської обласної психіатричної лікарні №4 протягом 2010-2019 років, зафіксований на аудіоносії (диктофон), розшифрований та перероблений у формат, доступний для читання й аналізу.
Методологійна база представлена загальнонауковими і спеціальними методами. Із загальнонаукових – метод спостереження, за допомогою якого було зібрано і зафіксовано актуальний фактичний матеріал; кількісний метод, який допоміг встановити число випадків різнорівневих порушень мовлення та загальну динаміку аналізованого фактичного матеріалу; описовий, який ґрунтується на здійсненні загальної характеристики зібраного матеріалу; порівняльний метод уможливив з’ясування характерних особливостей мовлення здорових респондентів та хворих на шизофренію. Із спеціальних – метод вільного асоціативного експерименту, який допоміг простежити динаміку асоціативних зв’язків у свідомості хворої людини та порівняти їх із реакціями здорових респондентів для унаочнення розбіжностей; компонентний аналіз, який допоміг виявити семантичні особливості граматичних та лексичних маркерів у мовленні ХШ; контекстуально-інтерпретаційний аналіз, який являє собою сукупність процедур, спрямованих на встановлення тих семантичних змін, яких зазнає усталена семантична структура слова в певному контексті; елементи прагмалінгвістичного аналізу, застосовані для з’ясування актуальних комунікативних стратегій у мовленні пацієнтів. Також застосовано елементи графологічного аналізу, спрямованого на вияв особливостей письмово зафіксованого мовлення.
Дослідження ґрунтується на принципах психолінгвістики, нейролінгвістики, патопсихолінгвістики, а також теорії вищих психічних функцій Л. Виготського.
У дисертаційній праці розглянуто проблему мовної особистості (МО), а саме МО з патологічними порушеннями мовлення внаслідок психічного захворювання. Результати дослідження підтвердили, що мовленнєві порушення у пацієнтів із шизофренією виявляються на всіх мовних рівнях: а) на фонетичному рівні було часто зафіксовано патологічно прискорений темп мовлення (тахілалія), а також один випадок апраксії; лексико-семантичний рівень демонструє схильність до використання оказіоналізмів, метафоризації та зміни у значеннях слів; на морфологічному рівні спостерігається переважання дієслів, займенників та іменників; синтаксичний рівень характеризується домінуванням складних конструкцій із численними підрядними зв’язками, наявністю неповних та незавершених речень, що порушують синтаксичну завершеність висловлювань; на текстовому рівні порушення когерентності та когезії виявляються у вигляді «словесного салату», логічної невідповідності між частинами тексту та смислової розірваності; прагматичний рівень відзначається домінуванням монологічного мовлення, порушенням діалогічної структури, униканням прямих відповідей, різкими змінами тем та зосередженістю на внутрішніх переживаннях пацієнтів; міжрівневі порушення найчастіше виявляються у формі персеверацій; б) аналіз писемного мовлення встановив, що деякі зафіксовані вияви усного мовлення фіксуються і в письмовому мовленні хворих, зокрема: на лексико-семантичному рівні спостерігається використання невідповідних понять, парафазій та метафор; морфологічний аналіз показує переважання іменників і дієслів; на синтаксичному рівні відзначається відсутність пунктуації; текстовий рівень демонструє ознаки «словесного салату» та персеверації; графологічні особливості письмового мовлення виявлені у вигляді акцентуацій окремих слів, ненормативного використання великих літер або підкреслення.
Окрему увагу в дисертаційній праці приділено опису застосування вільного асоціативного експерименту, який є ключовим методом у психолінгвістичних дослідженнях. Результати проведеного асоціативного експерименту серед 50 психічно здорових і 6 пацієнток із діагнозом «шизофренія» показали, що основною мовою реакцій в обох групах була українська, хоч у кожній зафіксовано по два випадки іншомовних асоціацій; у ході дослідження в обох групах респондентів були зафіксовані випадки відсутності реакцій на слова-стимули; частота повторюваних реакцій була значно вищою у здорових респондентів, тоді як у пацієнток із шизофренією зафіксовано лише одну повторювану реакцію. Структурний аналіз асоціацій виявив, що у пацієнток із шизофренією реакції були значно варіативнішими: однослівні – 53.97%, двослівні – 12.63%, трислівні – 11.11%, реченнєві – 14.29%, тоді як у здорових домінували однослівні реакції (97.08%), а двослівні становили 1.82%, трислівні – 0.91%, реченнєві – лише 0.18%. Частиномовний аналіз показав, що іменники домінували в реакціях обох груп, але з різною частотою: у хворих – 73.33%, у здорових – 81.98%; дієслова посіли друге місце (17.78% у пацієнток із шизофренією та 15.45% у психічно здорових респонденток); прикметники становили 8.89% у респонденток із діагнозом шизофренія і лише 2.94% у психічно здорових.
У дисертаційній праці також розглянуто основні експериментально-психологічні дослідження при діагностуванні психічних захворювань. Було розроблено алгоритм психолінгвістичної ідентифікації хворих на шизофренію, який складається з трьох частин: усної, асоціативного експерименту та письмової частини і відповідно проводиться в 4 етапи, де 4 етап передбачає узагальнення й аналіз отриманих результатів. Такий комплексний підхід не лише забезпечує всебічне охоплення мовленнєвих особливостей хворих на шизофренію, а й суттєво економить час для аналізу.
Крім того, запропонований алгоритм підтвердив валідність висновків, до яких ми дійшли у попередніх наших дослідженнях. Він надав змогу не лише відтворити виявлені раніше особливості мовленнєвої діяльності пацієнтів, а й узагальнити ці результати в рамках єдиної дослідницької стратегії. Завдяки цьому алгоритм став як підсумковим результатом проведеного дослідження, так і методологійною основою для подальших наукових і клінічних розробок.
Перспективи дослідження вбачаємо у впровадженні отриманих результатів у клінічну практику, зокрема для вдосконалення діагностичних підходів та реабілітаційних програм у їхній проєкції на власне мовний аспект. Одним із важливих напрямів є розробка програмного забезпечення для автоматичного аналізу мовлення, що дасть змогу оперативно виявляти порушення вищих психічних функцій, насамперед на рівні їхніх вербальних експлікацій.
Результати дослідження створюють базу для подальшого вивчення мовленнєвих порушень при різних психічних розладах, зокрема з урахуванням таких аспектів, як стадії захворювання, гендерні й вікові особливості, мовна належність та соціокультурний контекст пацієнтів. Це уможливлює дослідження мовленнєвих виявів у носіїв різних мов і представників різних соціальних груп, а також відстеження динамікі мовлення на різних етапах хвороби.
Крім того, перспективним видається вивчення індивідуальної асоціативної амплітуди, яка слугує індикатором варіативності та специфіки когнітивних процесів у пацієнтів із порушеннями вищих психічних функцій, а також створення асоціативних словників пацієнтів із психічними розладами, які можуть стати цінним інструментом для діагностики та терапії.
Lokota I. M. Speech Features in Higher Mental Function Disorders: A Psycholinguistic Aspect. – Qualification Research Work in Manuscript Form. Dissertation for the Doctor of Philosophy Degree (PhD), Specialty 035 Philology. – Odesa I. I. Mechnikov National University, Odesa, 2024. The dissertation is dedicated to the psycholinguistic analysis of the features of oral and written speech in patients with schizophrenia and their associative background. Speech characteristics are considered the subject of linguistic research, with speech manifestations analyzed at various language levels. Additionally, a psycholinguistic research algorithm aimed at identifying schizophrenia has been developed. The need for a comprehensive study of the speech characteristics of patients with schizophrenia in the context of contemporary psycholinguistic analysis drives the relevance of the dissertation. Despite the significant social importance of addressing mental health issues and existing research in psychiatry, Ukrainian linguistics lacks a systematic approach to studying the speech manifestations of this patient group. This highlights the necessity for an in-depth theoretical and practical understanding, as well as the development of effective methods for describing and diagnosing speech disorders associated with higher mental function impairments, particularly in conditions such as schizophrenia. The dissertation aims to identify and analyze the speech complex of patients with schizophrenia in relation to its psycholinguistic nature. Achieving this goal involves collecting factual material relevant for a comprehensive psycholinguistic analysis, identifying the main lexical, morphological, syntactic, and pragmatic features in the oral speech materials, and characterizing the specifics of written speech at the lexical-grammatical and graphic levels among individuals with schizophrenia. It also includes conducting an associative experiment, documenting and interpreting the characteristic features of the associative background of such patients, integrating the results of oral speech, written speech, and the associative experiment to develop an algorithm for a comprehensive psycholinguistic study of schizophrenia manifestations, verifying the feasibility and scientific objectivity of applying such an algorithm, and summarizing the obtained results to formulate practical recommendations for its application. The object of the study is the speech of patients with schizophrenia, while the subject comprises the lexical, grammatical, and pragmatic features of their oral and written speech, as well as the associative background of their communication. The research material includes 18 fragments of oral speech from patients with a total duration of 1 hour and 18 minutes, 2 fragments of written speech from a patient with schizophrenia, 53 associative reactions from patients, and 548 associative reactions from mentally healthy individuals. All factual material was collected at Odesa Regional Psychiatric Hospital No. 4 between 2010 and 2019, recorded on audio devices (voice recorders), transcribed, and reformatted into a structure suitable for reading and analysis. The methodological framework of the research is based on general scientific and specialized methods. Among the general scientific methods, the observation method was employed to collect and record relevant factual material; the quantitative method helped establish the number of instances of multi-level speech disturbances and the overall dynamics of the analyzed material; the descriptive method was used to provide a general characterization of the collected material; and the comparative method allowed for identifying distinctive features of the speech of healthy respondents and patients with schizophrenia. Among the specialized methods, the free-associative experiment method enabled tracking the dynamics of associative connections in the consciousness of patients and comparing them with the reactions of healthy respondents to highlight differences. Component analysis facilitated the identification of semantic features of grammatical and lexical markers in the speech of patients with schizophrenia. Contextual-interpretive analysis, comprising a set of procedures, was used to determine the semantic changes that the established semantic structure of a word undergoes in a specific context. Elements of pragmalinguistic analysis were applied to clarify the communicative strategies present in the patients' speech. Additionally, elements of graphological analysis were used to identify features of written speech. The research is based on the principles of psycholinguistics, neurolinguistics, and pathological psycholinguistics, as well as L. Vygotsky's theory of higher mental functions. The dissertation examines the issue of linguistic personality (LP), specifically LP with pathological speech impairments caused by mental illness. The study's findings confirm that speech disorders in patients with schizophrenia manifest at all linguistic levels: a) at the phonetic level, a pathologically accelerated speech rate (tachylalia) and one case of apraxia were frequently observed. The lexico-semantic level reveals a tendency to use occasionalisms, metaphorization, and altered word meanings. The morphological level is characterized by the predominance of verbs, pronouns, and nouns. At the syntactic level, there is a prevalence of complex constructions with numerous subordinate clauses, incomplete and unfinished sentences that disrupt syntactic completeness. The textual level shows violations of coherence and cohesion, manifesting as word salad, logical inconsistencies between parts of the text, and semantic disjointedness. At the pragmatic level, there is a dominance of monologic speech, disruptions in dialogic structure, avoidance of direct answers, abrupt topic shifts, and a focus on the patients' inner experiences. Inter-level disorders are most commonly observed in the form of perseverations. b) Analysis of written speech indicates that some features noted in oral speech also appear in written speech. Specifically, at the lexico-semantic level, the use of inappropriate concepts, paraphasias, and metaphors is observed. Morphological analysis shows a predominance of nouns and verbs. At the syntactic level, punctuation is often absent. The textual level exhibits signs of word salad and perseveration. Graphological peculiarities in written speech include emphasizing specific words, non-standard use of capital letters, or underlining. Special attention in the dissertation is devoted to describing the application of the free associative experiment, a key method in psycholinguistic research. The results of the experiment, conducted among 50 mentally healthy individuals and 6 female patients diagnosed with schizophrenia, revealed several significant findings. The primary language of responses in both groups was Ukrainian, although each group recorded two instances of responses in other languages. Cases of no response to stimulus words were observed in both groups. The frequency of repeated responses was notably higher among healthy respondents, while patients with schizophrenia exhibited only one repeated response. Structural analysis of the associations showed greater variability in the responses of patients with schizophrenia: single-word responses accounted for 53.97%, two-word responses for 12.63%, three-word responses for 11.11%, and sentence-length responses for 14.29%. In contrast, healthy respondents predominantly produced single-word responses (97.08%), with two-word responses at 1.82%, three-word responses at 0.91%, and sentence-length responses at only 0.18%. Part-of-speech analysis demonstrated that nouns dominated the responses in both groups but with different frequencies: 73.33% for patients and 81.98% for healthy respondents. Verbs ranked second, comprising 17.78% of responses from patients with schizophrenia and 15.45% from mentally healthy respondents. Adjectives accounted for 8.89% in the schizophrenia group and only 2.94% among healthy participants. The dissertation also addresses key experimental-psychological studies in diagnosing mental illnesses. An algorithm for psycholinguistic identification of patients with schizophrenia was developed, consisting of four components: oral speech analysis, an associative experiment, written speech analysis, and a final stage dedicated to summarizing and analyzing the results. This process is implemented in three phases, with the fourth stage focusing on consolidating findings and drawing conclusions. This comprehensive approach not only ensures a thorough examination of the speech features of patients with schizophrenia but also significantly reduces the time required for analysis. Moreover, the proposed algorithm confirmed the validity of the conclusions reached in our previous studies. It not only allowed for the replication of previously identified features of the speech activity of patients but also facilitated the synthesis of these findings within a unified research framework. As a result, the algorithm has become both the culminating outcome of the conducted research and a methodological foundation for future scientific and clinical developments. The prospects of this research lie in implementing the obtained results into clinical practice, particularly for improving diagnostic approaches and rehabilitation programs with a focus on the linguistic aspect. One significant direction is the development of software for automatic speech analysis, which would enable the rapid detection of higher mental function impairments, primarily at the level of their verbal manifestations. The findings of the study provide a foundation for further investigation of speech disorders associated with various mental illnesses, taking into account aspects such as disease stages, gender and age characteristics, linguistic background, and the sociocultural context of patients. This opens opportunities for studying speech manifestations in speakers of different languages and representatives of diverse social groups, as well as tracking the dynamics of speech across various stages of the illness. Additionally, studying individual associative amplitude appears to be a promising direction, as it indicates the variability and specificity of cognitive processes in patients with higher mental function impairments. Furthermore, the creation of associative dictionaries for patients with mental disorders could become a valuable tool for both diagnosis and therapy.
Lokota I. M. Speech Features in Higher Mental Function Disorders: A Psycholinguistic Aspect. – Qualification Research Work in Manuscript Form. Dissertation for the Doctor of Philosophy Degree (PhD), Specialty 035 Philology. – Odesa I. I. Mechnikov National University, Odesa, 2024. The dissertation is dedicated to the psycholinguistic analysis of the features of oral and written speech in patients with schizophrenia and their associative background. Speech characteristics are considered the subject of linguistic research, with speech manifestations analyzed at various language levels. Additionally, a psycholinguistic research algorithm aimed at identifying schizophrenia has been developed. The need for a comprehensive study of the speech characteristics of patients with schizophrenia in the context of contemporary psycholinguistic analysis drives the relevance of the dissertation. Despite the significant social importance of addressing mental health issues and existing research in psychiatry, Ukrainian linguistics lacks a systematic approach to studying the speech manifestations of this patient group. This highlights the necessity for an in-depth theoretical and practical understanding, as well as the development of effective methods for describing and diagnosing speech disorders associated with higher mental function impairments, particularly in conditions such as schizophrenia. The dissertation aims to identify and analyze the speech complex of patients with schizophrenia in relation to its psycholinguistic nature. Achieving this goal involves collecting factual material relevant for a comprehensive psycholinguistic analysis, identifying the main lexical, morphological, syntactic, and pragmatic features in the oral speech materials, and characterizing the specifics of written speech at the lexical-grammatical and graphic levels among individuals with schizophrenia. It also includes conducting an associative experiment, documenting and interpreting the characteristic features of the associative background of such patients, integrating the results of oral speech, written speech, and the associative experiment to develop an algorithm for a comprehensive psycholinguistic study of schizophrenia manifestations, verifying the feasibility and scientific objectivity of applying such an algorithm, and summarizing the obtained results to formulate practical recommendations for its application. The object of the study is the speech of patients with schizophrenia, while the subject comprises the lexical, grammatical, and pragmatic features of their oral and written speech, as well as the associative background of their communication. The research material includes 18 fragments of oral speech from patients with a total duration of 1 hour and 18 minutes, 2 fragments of written speech from a patient with schizophrenia, 53 associative reactions from patients, and 548 associative reactions from mentally healthy individuals. All factual material was collected at Odesa Regional Psychiatric Hospital No. 4 between 2010 and 2019, recorded on audio devices (voice recorders), transcribed, and reformatted into a structure suitable for reading and analysis. The methodological framework of the research is based on general scientific and specialized methods. Among the general scientific methods, the observation method was employed to collect and record relevant factual material; the quantitative method helped establish the number of instances of multi-level speech disturbances and the overall dynamics of the analyzed material; the descriptive method was used to provide a general characterization of the collected material; and the comparative method allowed for identifying distinctive features of the speech of healthy respondents and patients with schizophrenia. Among the specialized methods, the free-associative experiment method enabled tracking the dynamics of associative connections in the consciousness of patients and comparing them with the reactions of healthy respondents to highlight differences. Component analysis facilitated the identification of semantic features of grammatical and lexical markers in the speech of patients with schizophrenia. Contextual-interpretive analysis, comprising a set of procedures, was used to determine the semantic changes that the established semantic structure of a word undergoes in a specific context. Elements of pragmalinguistic analysis were applied to clarify the communicative strategies present in the patients' speech. Additionally, elements of graphological analysis were used to identify features of written speech. The research is based on the principles of psycholinguistics, neurolinguistics, and pathological psycholinguistics, as well as L. Vygotsky's theory of higher mental functions. The dissertation examines the issue of linguistic personality (LP), specifically LP with pathological speech impairments caused by mental illness. The study's findings confirm that speech disorders in patients with schizophrenia manifest at all linguistic levels: a) at the phonetic level, a pathologically accelerated speech rate (tachylalia) and one case of apraxia were frequently observed. The lexico-semantic level reveals a tendency to use occasionalisms, metaphorization, and altered word meanings. The morphological level is characterized by the predominance of verbs, pronouns, and nouns. At the syntactic level, there is a prevalence of complex constructions with numerous subordinate clauses, incomplete and unfinished sentences that disrupt syntactic completeness. The textual level shows violations of coherence and cohesion, manifesting as word salad, logical inconsistencies between parts of the text, and semantic disjointedness. At the pragmatic level, there is a dominance of monologic speech, disruptions in dialogic structure, avoidance of direct answers, abrupt topic shifts, and a focus on the patients' inner experiences. Inter-level disorders are most commonly observed in the form of perseverations. b) Analysis of written speech indicates that some features noted in oral speech also appear in written speech. Specifically, at the lexico-semantic level, the use of inappropriate concepts, paraphasias, and metaphors is observed. Morphological analysis shows a predominance of nouns and verbs. At the syntactic level, punctuation is often absent. The textual level exhibits signs of word salad and perseveration. Graphological peculiarities in written speech include emphasizing specific words, non-standard use of capital letters, or underlining. Special attention in the dissertation is devoted to describing the application of the free associative experiment, a key method in psycholinguistic research. The results of the experiment, conducted among 50 mentally healthy individuals and 6 female patients diagnosed with schizophrenia, revealed several significant findings. The primary language of responses in both groups was Ukrainian, although each group recorded two instances of responses in other languages. Cases of no response to stimulus words were observed in both groups. The frequency of repeated responses was notably higher among healthy respondents, while patients with schizophrenia exhibited only one repeated response. Structural analysis of the associations showed greater variability in the responses of patients with schizophrenia: single-word responses accounted for 53.97%, two-word responses for 12.63%, three-word responses for 11.11%, and sentence-length responses for 14.29%. In contrast, healthy respondents predominantly produced single-word responses (97.08%), with two-word responses at 1.82%, three-word responses at 0.91%, and sentence-length responses at only 0.18%. Part-of-speech analysis demonstrated that nouns dominated the responses in both groups but with different frequencies: 73.33% for patients and 81.98% for healthy respondents. Verbs ranked second, comprising 17.78% of responses from patients with schizophrenia and 15.45% from mentally healthy respondents. Adjectives accounted for 8.89% in the schizophrenia group and only 2.94% among healthy participants. The dissertation also addresses key experimental-psychological studies in diagnosing mental illnesses. An algorithm for psycholinguistic identification of patients with schizophrenia was developed, consisting of four components: oral speech analysis, an associative experiment, written speech analysis, and a final stage dedicated to summarizing and analyzing the results. This process is implemented in three phases, with the fourth stage focusing on consolidating findings and drawing conclusions. This comprehensive approach not only ensures a thorough examination of the speech features of patients with schizophrenia but also significantly reduces the time required for analysis. Moreover, the proposed algorithm confirmed the validity of the conclusions reached in our previous studies. It not only allowed for the replication of previously identified features of the speech activity of patients but also facilitated the synthesis of these findings within a unified research framework. As a result, the algorithm has become both the culminating outcome of the conducted research and a methodological foundation for future scientific and clinical developments. The prospects of this research lie in implementing the obtained results into clinical practice, particularly for improving diagnostic approaches and rehabilitation programs with a focus on the linguistic aspect. One significant direction is the development of software for automatic speech analysis, which would enable the rapid detection of higher mental function impairments, primarily at the level of their verbal manifestations. The findings of the study provide a foundation for further investigation of speech disorders associated with various mental illnesses, taking into account aspects such as disease stages, gender and age characteristics, linguistic background, and the sociocultural context of patients. This opens opportunities for studying speech manifestations in speakers of different languages and representatives of diverse social groups, as well as tracking the dynamics of speech across various stages of the illness. Additionally, studying individual associative amplitude appears to be a promising direction, as it indicates the variability and specificity of cognitive processes in patients with higher mental function impairments. Furthermore, the creation of associative dictionaries for patients with mental disorders could become a valuable tool for both diagnosis and therapy.
Опис
Ключові слова
психолінгвістика, нейролінгвістика, патопсихолінгвістика, мовна особистість, мовленнєвий акт, усне та письмове мовлення, комунікація, семантика, асоціативний експеримент, вищі психічні функції, шизофренія, українська мова, відхилення, норма, алгоритм, psycholinguistics, neurolinguistics, pathopsycholinguistics, linguistic personality, speech act, oral and written speech, communication, semantics, associative experiment, higher mental functions, schizophrenia, Ukrainian language, deviation, norm, algorithm, 035 Філологія
Бібліографічний опис
Локота І. М. Особливості мовлення при порушенні вищих психічних функцій: психолінгвістичний аспект : дис. … д-ра філос. у галузі 03 Гуманітарні науки : 035 / І. М. Локота ; наук. керівник Т. Ю. Ковалевська ; Одес. нац. ун-т імені І. І. Мечникова. Одеса, 2024. 287 с.
DOI
ORCID:
УДК
81’23: 811.161.2