Електронний архів-репозитарій
Одеського національного університету імені І. І. Мечникова
ISSN:2310-7731
Вітаємо на цифровій платформі elONUar, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій наукових, науково-дослідних, навчально-методичних праць та кваліфікаційних робіт наукових та науково-педагогічних співробітників, аспірантів та студентів Одеського національного університету імені І. І. Мечникова, а також електронних версій університетських друкованих видань.
Супровід та підтримка здійснюються Науковою бібліотекою університету
Нові матеріали для розміщення надсилайте на e-mail dspace@onu.edu.ua
Фонди
Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.
Нові надходження
Nomina agentis ta nomina actoris в Одеському списку «Малого збірника повчань» Теодора Студита XVIII ст.
(Астропринт, 2023) Стоянова, Дарина Федорівна; Stoianova, Daryna F.
Метою даної статті є визначення словотвірних та лексико-семантичних особливостей найменувань nomina agentis та nomina actoris, зареєстрованих у «Малому збірнику повчань» Теодора Студита, на підставі чого схарактеризувати дані мовні одиниці як засоби архаїзації чи модернізації (осучаснення та наближення до народнорозмовної мови) тексту. Предмет дослідження — словотвірні та лексико-семантичні особливості іменників nomina agentis та nomina actoris. Дослідження ґрунтується на основі аналізу Одеського списку «Малих катехиз», що входить до збірника № 1/154, який зберігається в Одеській національній науковій бібліотеці. Усі зафіксовані іменники nomina agentis та nomina actoris поділяються за походженням на дві групи: питомі слов’янські мовні одиниці та запозичені; корінні слов’янські лексеми серед кожного номінативного ряду розподіляються на групи за словотвірними типами. У межах словотвірних типів відокремлюються лексико-семантичні групи. Виділення 2 лексико-семантичних груп — назв осіб за видом діяльності, характером занять, професією та номенів за характерними принципами поведінки — можливе для кожного словотвірного типу. Виокремлення інших лексико-семантичних груп є факультативним. Встановлено, що для слов’янських найменувань nomaina agentis найбільш продуктивними словотворчими формантами виявились -тел, -ник, -ец, непродуктивними -ица, *-jь та одиничним -ач, для утворення для назв nomina actoris найчастіше використовується афікс -ник, дуже рідко -ар. Відома науці стилістична диференціація між книжним афіксом -тел, афіксами -ник, -ец, які могли брати участь як у творенні книжних елементів, так і народно-розмовних, «Малих катехизах» не простежується. Результати дослідження дають змогу зробити висновок про низку факторів, якими могло бути спричинене це явище: особливості змісту проповідей, індивідуальне відчуттям книжника мовної норми, який працював над текстом, його підхід до підбору лексики та орієнтація на специфіку аудиторії, для якої призначалися тексти — добре підготовлені та освічені церковні служителі, ченці. Іншомовні запозичення представлені лише грецизмами, більшість з яких була засвоєна в давню епоху. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в конкретизації ролі церковнослов’янської мови східної редакції на продуктивність даних словотвірних типів.
Новітні соціолінгвістичні опитування в Україні як база даних у лінгвоконфліктологічних дослідженнях
(Астропринт, 2023) Яроцька, Галина Сергіївна; Yarotska, Galyna S.
Об’єктом дослідження представленої наукової роботи є соціолінгвістичні опитування як джерела інформації у вирішенні лінгвістичних конфліктів, які ми розуміємо як зіткнення національно-мовних інтересів представників різних мовних спільнот через нерівність статусів мов усередині двомовного або багатомовного суспільства. Предметом дослідження постало мовне питання в Україні, яке протягом усіх років незалежності в період передвиборчих кампаній використовувалося політичними елітами як предмет спекуляцій для мобілізації свого електорату. На думку багатьох дослідників, мовне питання в Україні безпосередньо пов’язане із визначенням національної ідентичності, тому соціолінгвістичні опитування містять серед інших і запитання щодо національної ідентичності. Мета пропонованої роботи полягає у спробі визначити корелятивні зв’язки між політико-ідеологічною аджендою в країні та результатами опитувань. Звичайно, що російська агресія не могла не вплинути на мовне питання в країні. Поряд із впливом офіційних політико-ідеологічних дискурсів на мовну політику в Україні починає здійснювати вплив так звана агентність, адже в мовних суперечках беруть участь мовні активісти або агенти, що постало предметом окремих наукових досліджень у європейських та вітчизняних працях. Результати. Порівнюючи результати соціолінгвістичних опитувань упродовж усіх років незалежності, науковці намагаються з’ясувати суспільні тенденції щодо вирішення мовних конфліктів. Проте політичні еліти продовжують використовувати мовне питання для розбрату в суспільстві, незважаючи на те, що соціолінгвістичні дані свідчать про вторинність мовного питання для громадян України, принаймні у довоєнний період. Висновки. Навіть оптимістичні результати опитувань, що дійсно підтверджують наявність певних, але вже не таких суттєвих розбіжностей між мовними орієнтаціями різних груп населення України, не надають гарантій щодо безконфліктного співіснування на мовному ґрунті, адже конкуренція між політичними елітами здатна знову представити мовне питання як конфліктогенне та погляди людей як поляризовані й безкомпромісні через конструювання відповідних політико-ідеологічних дискурсів.
Начерки до мовної ситуації в українському Подунав’ї
(Астропринт, 2023) Новак, Ольга Миколаївна; Novak, Olga M.
Мета дослідження — окреслення сучасної мовної ситуації в одному з поліетнічних, полілінгвальних і полікультурних регіонів України: Буджаку. Завдання дослідження: а) визначити основні диференційні риси мовної ситуації регіону; б) виявити складники мовної ситуації — ідіоми, що взаємодіють у досліджуваному регіоні; в) виявити функційне навантаження ідіомів у побутовому й офіційному спілкуванні; г) дослідити вплив стандартних (літературних) мов на діалектні системи. Об’єктом вивчення є мовна ситуація в одному з регіонів України. Предметом дослідження є структура й особливості сучасної мовної ситуації в поліетнічному регіоні українського Подунав’я. Результати дослідження дали змогу зробити такі висновки: мовна ситуація в досліджуваному регіоні є багатокомпонентною, складною, екзоглосною (взаємодіють ідіоми (діалекти) різних мов: болгарської, гагаузської, албанської, молдовської (румунської), української, російської тощо); ендоглосною (конкурують діалекти та стандартні мови); незбалансованою (компоненти функційно нерівнозначні та розподіляються за сферами використання). Українська мова виконує функції мови офіційного спілкування й освіти, російська — функції lingua franca та неофіційного (усного й писемного) спілкування. Перспективу подальших студій вбачаємо у дослідженні міжмовної взаємодії, мішаних говірок і регіолекту. Необхідним і негайним вважаємо укладання програми комплексного соціолінгвістичного дослідження регіону як моделі, що може використовуватися в інших поліетнічних регіонах з метою вдосконалення мовного планування та мовної політики держави загалом.
Проблема системи цінностей і категорії оцінки в історії української лінгвофілософської думки
(Астропринт, 2023) Кривенченко, Дар’я Сергіївна; Kryvenchenko, Daria S.
В теорії цінностей, що формується у ХІХ–ХХ ст., наголошується, що оцінка встановлює ціннісні відношення між суб’єктом і об’єктом і спричиняє різні підходи у лінгвофілософських системах. З огляду на це мета статті полягає в аналізі постання і формування поглядів на цінності та категорію оцінки в історії української лінгвофілософської думки.
Об’єктом вивчення є основні праці українських мислителів і філософів від доби Київської Русі до XIX та першої третини XX ст., що розглядають аксіологічні лінгвофілософські проблеми. Предметом статті є аналіз внеску українських філософів у лінгвістичну аксіологію.
Актуальність проведеного дослідження зумовлена зацікавленням мовознавців до витоків проблем, пов’язаних із сутністю взаємозв’язків мови та навколишнього світу, зі свідомістю та мисленням людини. Наголошено, що аксіологічні поняття (система цінностей, оцінка) займали провідне місце в творах мислителів та філософів — митрополита Іларіона, І. Вишенського, Г. Сковороди, І. Франка, П. Юркевича, О. Потебні, Д. Чижевського. В центрі уваги вчених перебувають поняття системи цінностей і категорії оцінки, що відображаються в мовних структурах за ціннісними параметрами об’єктивного світу (добро / зло, позитивне / негативне, свій / чужий та ін.).
Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у вивченні категорії оцінки у лінгвопрагматичному та лінгвокультурному аспектах.
Трансформація прецедентних імен в українському гумористичному дискурсі 2022–2024 рр.
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Шевчук, Лариса Василівна; Shevchuk, Larysa V.
Статтю присвячено дослідженню мовних механізмів трансформації прецедентних імен в українському гумористичному дискурсі воєнного часу. Метою дослідження обрано виявлення структурно‑семантичних та комунікативно‑ прагматичні особливостей інноваційних прецедентів у сучасному гумористичному дискурсі. Джерельною базою дослідження послугували трансформовані прецедентні імена в сучасних українських телевізійних розважальних програмах, пародіях Юрія Великого, гумор в Telegram‑каналах за 2022–2024 рр. Було проаналізовано чотири різновиди прецедентних імен: антропоніми, топоніми, ергоніми та хрононіми. З’ясовано, що найбільшу активність в усіх групах виявляє контамінаційний тип дериватів, утворених шляхом накладання однієї твірної основи на іншу. На другому місці за кількістю зафіксованих контамінатів є прийом вичленування однієї твірної основи в іншу. Розглядається словотвірна контамінація як вияв мовної гри, що набуває яскраво виражену прагматичну скерованість на зняття психологічного стресу, подолання негативу війни за допомогою гумору. Доведено, що зневажливої тональності набувають номени‑трансформанти, пов’язані з країною‑ агресором, представниками її органів влади, пропагандистами, культурними діячами, що стали прибічниками імперсько‑мілітаристської політики. Негативне оцінювання особи чи явища відбувається за допомогою розмовно‑ зниженої лексики, яка створює іронічне забарвлення новотвору. Обґрунтовано синтетичну функційність контамінатів, які виконують одночасно номінативну, оцінну й експресивну функції. Здійснена розвідка виявляє те, що в стилістичному плані комічний ефект від більшості трансформованих прецедентних імен спричиняє каламбурна парономазія. Завдяки паронімічній атракції, інновати синтезують в собі звукову оболонку й значення двох паронімів, що дозволяє перетворити жахливі явища воєнного лихоліття на комічні шляхом глузування, уникаючи «мови ворожнечі».
Антивоєнні перформанси: «мова образів» та прояв суспільної реакції
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2023) Масалов, Павло; Masalov, Pavlo
У статті розглянуто еволюцію антивоєнного акціонізму через призму антивоєнних перформансів минулого та сучасності – від розуміння акціонізму як «мистецтва дії та політичного акціонізму до антивоєнного акціонізму. Визначено поняття антивоєнного перформансу, як концептуальної форми донесення пацифістських ідей та технології антивоєнного акціонізму. Проаналізовано історію антивоєнних перформансів у зарубіжних країнах, як реакції на воєнні конфлікти 1960 і 1990 років, визначені їх основні цілі та ідеї. Досліджено українські антивоєнні перформанси, спровоковані широкомасштабним російським вторгненням, вказані їх ключові ідеї, які ставлять за мету викликати світову увагу до наслідків воєнних дій, демонструючи жорстокість російський солдат та страждання мирного населення. Порівняно антивоєнні перформанси минулого та сучасності, виявлено схожість та різницю у їх структурі і інтерпретації. Зроблено висновок, що антивоєннні перформанси є ефективним засобом впливу на громадську думку. Особлива увага приділена спробам перформерів донести сутність своїх дій через «мову образів». Висловлено думку про необхідність подальших досліджень антивоєнного акціонізму в контексті соціально‑ політичних змін та викликів сучасності.
Експериментальне дослідження стану кісткової тканини за умов розвитку хронічної алкогольної інтоксикації
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Кіка, Владислав Володимирович; Kika, Vladyslav V.
Кіка В. В. Експериментальне дослідження стану кісткової тканини за умов розвитку хронічної алкогольної інтоксикації.
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 091 Біологія - Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2024.
Дисертаційна робота присвячена дослідженню стану кісткової тканини у лабораторних щурів з хронічною алкогольною інтоксикацією, а також обґрунтуванню комплексної профілактики порушень, які є наслідком інтоксикації.
Для реалізації мети і виконання завдань дисертаційної роботи проведено дві серії експериментів на лабораторних щурах. Щурів під час досліджень утримували згідно правил роботи з експериментальними тваринами, що встановлені Директивою Європейського парламенту та Ради (2010/63/EU), наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 01.03.2012 р. № 249. Тварини під час проведення експериментів знаходилися на постійному харчовому та питному режимі віварію ОНУ імені І. І. Мечникова.
Завданням першого етапу роботи було дослідження стану деяких кісток у щурів з хронічною алкогольною інтоксикацією за морфометричними параметрами, показниками антиоксидантної системи, маркерами ремоделювання. Також у тварин визначали стан слизових оболонок травного тракту за показниками всмоктування, засвоєння кальцію, запалення, антиоксидантного захисту, перекисного окиснення ліпідів, ступеня дисбіозу. Для з’ясування головної ланки патогенезу остеодистрофії при алкогольній інтоксикації висновки дослідження робили на підставі різниці отриманих даних у осібин різної статі.
Дослід проводили на 14 самцях і 14 самках, поділених порівну на інтактну та дослідну групи. Інтактні групи отримували воду, дослідні групи замість води отримували розчин етанолу. Розчин алкоголю був єдиним джерелом рідини для тварин. Початкова концентрація спирту 5 %, далі збільшували концентрацію на 2 % кожні 10 днів (протягом 50 днів), протягом наступних 58 днів тварини вживали 15 % розчин спирту. Тривалість експерименту - 108 днів.
Отримані результати показали, що тривале введення щурам етанолу посилює атрофію альвеолярного відростку на 15,0 % у самців та на 18,0 % у самиць, що свідчить про активацію резорбції кісткової тканини щелеп. Хронічне вживання алкоголю призвело до збільшення кількості каріозних уражень на 34,1 % у самців і на 40,0 % у самок (р < 0,02). В стегнових кістках і поперекових хребцях алкоголізованих самок встановлена тенденція до збільшення вмісту мінерального компоненту і зменшення вмісту органічного компоненту. Щільність кісток самок не змінювалась, але порушилось співвідношення мінерального та органічного компоненту у кістковій тканині. У самців такого перерозподілу не відбулося.
Дослідження активності антиоксидантних ферментів у кістковій тканині обох статей виявило їх зміну внаслідок прийому алкоголю: спостерігали зріст активності каталази на 33,3-38,6 %, падіння активності супероксиддисмутазы на 15,6-18,3 % і глутатіоноредуктази - на 33,1-39,4 %. У кістковій тканині самиць порушення активності усіх ферментів було значнішим, що супроводжувалось вираженим розвитком перекисного окиснення ліпідів, а саме - збільшенням вмісту малонового діальдегіду на 75,3 %, що було статистично вище, ніж у самців (р < 0,001).
Навпаки, підвищення маркерів резорбції (активності еластази та кислої фосфатази) у щелепах внаслідок алкоголізації достовірно більш виражено у самців на тлі зменшення показника кісткоутворення (активності лужної фосфатази), яке було також значнішим у щелепах самців.
Тому більш виражені порушення стану антиоксидантно-прооксидантної системи в кістковій тканині алкоголізованих самиць можуть пояснити значнішу атрофію альвеолярного відростку щелеп та зміни в співвідношенні мінерального та органічного компонентів в стегнових кістках та поперекових хребцях, а значить і погіршення якості кісткової тканини самок.
Дослідження всмоктування, екскреції та засвоєння кальцію встановило зниження абсорбції цього елементу у тонкій кишці алкоголізованих тварин однаково у обох статей. При цьому у самців кількість виведеного кальцію була статистично менше ніж у самок, що розглядається як компенсаторна реакція на зниження його всмоктування у тонкій кишці. А у самок внаслідок хронічної алкоголізації констатували гірше засвоєння кальцію, так як при зменшенні всмоктування у тонкій кишці цей елемент в більшій кількості ніж у самців виводився з сечею і калом.
Хронічна алкогольна інтоксикація викликала запальні та дисбіотичні явища у травному тракті тварин, чим можна пояснити порушення всмоктування і засвоєння кальцію. Так, встановлено активацію кислої фосфатази (на 22,7-58,6 %) разом з еластазою (на 20,0-55,5 %) як у всіх слизових оболонках шлунково-кишкового тракту, так і особливо у печінці щурів (57,4-112,6 %), що свідчить про розвиток запалення, яке більшою мірою виражено у самців. Запалення носило генералізований характер, оскільки активність еластази суттєво зростала у сироватці алкоголізованих щурів.
Хронічне введення етанолу щурам сприяло також розвитку дисбіозу у травному тракті, що супроводжувалось суттєвим зниженням антимікробного фактору активності лізоциму (на 26,4-70,0 %) та зростанням активності уреази (на 21,3-139,5 %). Найбільш значущі зміни виявлено у слизовій оболонці шлунку тих щурів обох статей, де зареєстровано найвища активність уреази при повній відсутності лізоциму.
В слизових оболонках травного тракту, печінці та сироватці крові щурів внаслідок тривалого вживання етанолу встановили зниження активності антиоксидантного ферменту каталази, що супроводжувалося суттєвим збільшенням вмісту малонового діальдегіду (на 16,1-25,0 %). Отримані результати вказують на пригнічення антиоксидантного захисту та розвиток оксидативного стресу внаслідок хронічного вживання алкоголю, що більшою мірою було виражено у самок щурів.
Оскільки оксидативний стрес у травному тракті, збільшення екскреції кальцію та зменшення його засвоєння значніше виражено у алкоголізованих самок, а ступінь активації запальних та дисбіотичних процесів - з деякою перевагою у самців, саме оксидативний стрес при хронічній алкогольній інтоксикації є причиною погіршення засвоєння кальцію, що робить додатковий негативний вклад у розвиток алкогольної остеодистрофії.
Виснаження антиоксидантного захисту і розвиток оксидативного стресу за умов хронічної алкоголізації зареєстровано також в головному мозку щурів.
На підставі встановлення розвитку оксидативного стресу у кістковій та травній системах внаслідок хронічної алкогольної інтоксикації, обґрунтували дві схеми корекції прооксидантного впливу етанолу за допомогою комплексів препаратів з вмістом неферментних антиоксидантів (кверцетин, аскорбінова кислота) і кофакторів антиоксидантних ферментів (цинк, марганець, селен). Враховуючі збільшення екскреції кальцію внаслідок алкогольної інтоксикації, основою першого комплексу обрали кальцій з раковин устриць з вітаміном D, основу другого комплексу склав препарат Мінерол та вітаміни D і С для кращого засвоєння кальцію.
На наступному етапі досліджували ефективність застосування запропонованих комплексів при тривалій алкоголізації щурів. Експеримент проводили на самках щурів, так як на першому етапі було встановлено більш виражені патологічні зміни у кістковій та травній системах самок.
Тварини були випадковим чином поділені на чотири групи: інтактну та три групи з алкогольною інтоксикацією, двом з яких вводили мінерально - вітамінний комплекс на основі кальцію з раковин устриць 500 мг/кг або комплекс на основі препарату Мінерол 1000 мг/кг. Тварини поступово адаптувались до прийому алкоголю: перші 7 днів - 8 % розчин, наступні 7 днів - до 16 %, далі до кінця досліду - 25 % розчин етанолу. Тривалість експерименту становила 104 дні.
Профілактичну остеопротекторну ефективність запропонованих комплексів для корекції встановлених порушень оцінювали у кістках щурів за морфометричними параметрами, показниками антиоксидантної системи, маркерами ремоделювання. Також у тварин визначали стан слизових оболонок травного тракту за показниками запалення, антиоксидантного захисту, перекисного окиснення ліпідів, ступеня дисбіозу.
Результати досліджень другого етапу підтвердили негативний вплив хронічного введення етанолу на якість кісткової тканини, а саме - посилення резорбційних процесів, більш значне у щелепах і в деякій мірі - у стегнових кістках самок щурів. Показники поперекових хребців тварин були незмінними. Біохімічні дослідження кісткової тканини виявили наявність оксидативного стресу (зниження активності антиоксидантних ферментів, накопичення малонового діальдегіду), активацію деструктивних ферментів в кістках при одночасному гальмуванні маркеру кісткоутворення, зниження вмісту кальцію у щелепах і стегнових кістках алкоголізованих тварин. Тривале вживання етанолу також викликало порушення у печінці та слизових оболонках травного тракту тварин: оксидативний стрес, запалення, посилення мікробної контамінації, холестаз, порушення метаболізму ліпідів.
Введення шурам з хронічною алкогольною інтоксикацією мінерально- вітамінного комплексу на основі кальцію з раковин устриць ефективно попереджувало розвиток порушень у кістках тварин, тобто виявило виражені антиоксидантні та остеопротекторні властивості. Навпаки, при вживанні комплексу «Мінерол» погіршився стан стегнових кісток та не змінились показники ремоделювання та антиоксидантного захисту у кістковій тканині.
Профілактичне застосування комплексів з метою корекції порушень, які індукує алкогольна інтоксикація, виявило загальний антиоксидантний вплив комплексів, а також гепатопротекторну дію в умовах тривалого надходження етанолу. Використання обох комплексів у самиць на тлі хронічної алкогольної інтоксикації сприяло ефективному зменшенню проявів оксидативного стресу, запалення, мікробної контамінації в слизових оболонках травного тракту.
Порівняння профілактичної ефективності комплексів показало, що мінерально-вітамінний комплекс на основі раковин устриць краще попереджував розвиток порушень у кістковій тканині та сироватці крові алкоголізованих щурів ніж Мінеролом. У слизових оболонках травного тракту та печінці тварин при хронічній алкогольній інтоксикації мінерально- вітамінний комплекс і Мінерол мали однакову коригуючу дію.
Загальний висновок досліджень стосується виражених антиоксидантних властивостей запропонованих комплексів, що доказує обґрунтовану патогенетичну профілактику, використання якої ефективно припиняло головну ланку патогенезу алкогольної інтоксикації - оксидативний стрес у кістковій та травній системах щурів.
Журналістика відкритих даних
(Назарчук С. Л., 2022) Сидун, Ірина Володимирівна; Sydun, Iryna V.
Методичні вказівки містять мету та завдання курсу, змістовий план лекційних занять, практичні та самостійні завдання для закріплення практичних навичок. Окремо подані питання для поточного та підсумкового контролю. З метою полегшення самостійного вивчення дисципліни наведено список рекомендованої літератури та електронні ресурси.
Методичні вказівки призначені для здобувачів вищої освіти денної та заочної форм навчання.
Хемосорбційно-каталітичні наноматеріали на основі сполук паладію(II), купруму(II) та флогопіту для окиснення монооксиду карбону і діоксиду сульфуру киснем
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Назар, Анна Павлівна; Nazar, Anna P.
Назар А. П. Хемосорбційнокаталітичні наноматеріали на основі сполук паладію(ІІ), купруму(ІІ) та флогопіту для окиснення монооксиду карбону і діоксиду сульфуру киснем. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 102 «Хімія». – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2024.
В дисертаційній роботі розв’язані актуальні теоретичні та практичні задачі, які стосуються системного вивчення фазового складу та впливу різних чинників на фазові трансформації й фізикохімічні властивості природного та спученого флогопіту, а також на каталітичну активність закріплених сполук Pd(ІІ) і Cu(ІІ) в реакціях окиснення монооксиду карбону і діоксиду сульфуру атмосферним киснем; оптимізовані склад та умови використання нових наноматеріалів в засобах індивідуального захисту органів дихання людини від монооксиду карбону в присутності пари води та діоксиду сульфуру.
В дисертаційній роботі як прекурсори використовували природний флогопіт (ПPhl), термічноспучений (ТСPhl) (постачальник «Укрвермікуліт»), а також хімічноспучений флогопіт (ХСPhl), отриманий дією 30% розчину пероксиду водню на ПPhl за умови 20°С.
Розроблені нові методи ціленаправленого модифікування ПPhl, ТСPhl і ХСPhl нітратною кислотою: і) рефлаксметод за умови варіювання концентрації кислоти за сталим часом контакту Х ̅ НPhl1, Х ̅ НТСPhl1, Х̅ НХСPhl1 (Х ̅ = 0,25; 0,5; 1,0; 3,0; 4,0; 6,0; 8,0 моль/л НNO3); іі) рефлаксметод за умови варіювання тривалості контакту кислоти зі зразками флогопіту Х̅ НPhlτ, Х ̅ НТСPhlτ, Х ̅ НХСPhlτ (τ = 0,5; 1; 3; 4 години); ііі) низькотемпературне (20°С) довготривале модифікування нітратною кислотою Х̅ НPhlτ, Х ̅ НТСPhlτ (τ = 1; 24; 48; 72 години).
На основі вихідних зразків ПPhl, ТСPhl, ХСPhl та їх кислотномодифікованих форм Х̅ НPhlτ, Х̅ НТСPhlτ, Х̅ НХСPhlτ методом просочування в одну стадію по вологоємності отримано серії каталізаторів окиснення монооксиду карбону, базовими компонентами яких є K2PdCl4 ,Cu(NO3)2 , KBr та носій (S̅ ) – Pd(ІІ)Cu(ІІ)/S ̅ .
Для досягнення мети роботи були використані наступні методи дослідження: рентгенофазовий аналіз (РФА); скануюча електронна мікроскопія з електроннозондовим мікроаналізом (СЕМЕЗМ); ІЧспектроскопія; рНметрія; кінетичний метод для встановлення закономірностей окиснення СО і SO2, визначення часу захисної дії каталітичних композицій відносно газоподібних токсичних речовин та оцінки характеру зв’язку Pd(ІІ), Cu(ІІ) з поверхнею носія; математичні методи обробки результатів дослідження.
Встановлено, що незалежно від методу кислотного модифікування ПPhl, ТСPhl і ХСPhl (рефлаксметод або низькотемпературна довготривала обробка), дія нітратної кислоти є аналогічною та відбувається: і) зміна фазового складу, співвідношення фаз і кристалічності зразків; іі) розшарування ламелей, яке супроводжується збільшенням об’єму зразка; ііі) вилуговування алюмінію, магнію й феруму за механізмом «краєвої» атаки; іііі) зміна кислотноосновних властивостей поверхні зразків ПPhl, ТСPhl, ХСPhl.
Методом РФА встановлено, що природний флогопітовий концентрат є поліфазовим мінералом із переважним вмістом флогопіту (Phl) та наявності фаз клінохлору (Сlс), діопсиду (Di) й тремоліту (Tr). Вміст флогопіту зростає в результаті високотемпературного модифікування нітратною кислотою (максимально до 70%) та термічного спучення (ТСPhl) природного флогопіту (максимально до 80%). У разі низькотемпературної (20°С) довготривалої (τ =1; 24; 48; 72 години) дії нітратної кислоти вміст фази флогопіту в природному та термічноспученому зразках регулярно убуває з паралельним зростанням фази клінохлору до 35,9 %. Кристаліти визначених фаз є нанорозмірними. Доведено, що в результаті руйнування алюмосилікатного каркасу, незалежно від природи вихідного флогопіту (ПPhl, ТСPhl) та способу кислотного модифікування, відбувається формування наносиліки, яка виступає носієм сполук паладію(ІІ) та купруму(ІІ). Встановлено, що у складі каталізаторів не виявляються додаткові фази, а саме солі паладію(ІІ), купруму(ІІ), оксидні форми (PdО, CuО, Cu2О) та відновлені метали (Pd0, Cu0). Каталітичні компоненти добре гомогенізовані. Методом десорбції Pd(II) та Cu(II) із модельних зразків каталізаторів доведено, що на кислотномодифікованих носіях 70% паладію(ІІ) і 50% купруму(ІІ) утворюють з поверхнею носія слабкі зв’язки. За результатами тестування каталізаторів Pd(ІІ)Cu(ІІ)/S̅ в реакції окиснення СО киснем встановлено, що за умови однакового вмісту базових компонентів активність каталізаторів в стаціонарному режимі суттєво залежить від вихідних прекурсорів флогопіту та умов їх кислотного модифікування. Встановлені наступні ряди активності каталізаторів:
- серія 1 Pd(II)Cu(II)/Х̅ НPhl1: 3НPhl1 (53) < 4НPhl1 (80) < 6НPhl1(91) < 8НPhl1 (95);
- серія 2 Pd(II)Cu(II)/8НPhlτ: 8НPhl0,5 (92) < 8НPhl1 (95) < 8НPhl3(99) = 8НPhl4 (99);
- серія 3 Pd(II)Cu(II)/8НPhlτ (τ = 1; 24; 48; 72 годин; t = 20°C): 8НPhl1(26) < 8НPhl24 (71) < 8НPhl48 (90) < 8НPhl72 (97);
- серія 4 Pd(II)Cu(II)/Х̅ НТСPhl1: 1НТСPhl1 (68) < 2НТСPhl1 (86) < 3НТСPhl1 (98) = 6НТСPhl1 (98) < 8НТСPhl1 (100);
- серія 5 Pd(II)Cu(II)/3НТСPhlτ (τ = 1; 24; 48; 72 години): 3НТСPhl1(0) < 3НТСPhl24 (35) < 3НТСPhl48 (74) < 3НТСPhl72 (97);
- серія 6 Pd(II)Cu(II)/Х ̅ НХСPhl1: 1НХСPhl1 (30) < 2НХСPhl1(62) < 3НХСPhl1(84) < 6НХСPhl1(95).
За умови високотемпературного кислотного модифікування 3М HNO3 активність каталізаторів зростає у такій послідовності: Pd(II)Cu(II)/3НPhl1 (53%) < Pd(II)Cu(II)/3НХСPhl1 (84%) < Pd(II)Cu(II)/3НТСPhl1 (98%).
За умови низькотемпературного (20ºС) довготривалого (72 години) кислотного модифікування максимальна активність каталізаторів Pd(II)Cu(II)/3НТСPhl72 (97%) = Pd(II)Cu(II)/8НPhl72 (98%) досягається за різної концентрації кислоти.
Досліджено хемосорбційнокаталітичні властивості вихідних зразків ПPhl, ТСPhl; їх кислотномодифікованих форм Х̅ НPhl1, 8НPhlτ (τ = 1; 24; 48; 72 годин; t = 20°C); Х̅ НТСPhl1 та каталізаторів Pd(ІІ)Cu(ІІ)/S ̅ в реакції діоксида сульфуру з атмосферним киснем в присутності пари води. Доведено, що тільки у разі однокомпонентних Cu(ІІ) або Pd(ІІ)композицій, а також двокомпонентних композицій параметри реакції, а саме кількість адсорбованого SO2 та захисні властивості композицій значно покращуються.
Встановлено, що біметальні композиції Pd(ІІ)Cu(ІІ)/S ̅ (S ̅ = 6НPhl1; 8НPhl72; Х̅ НТСPhl1) виявили синергетичний ефект в реакції з діоксидом сульфуру в присутності пари води та атмосферного кисню. Константа синергізму залежить від умов кислотного модифікування ПPhl і ТСPhl та співвідношення показників τ ГПК для біметальної та монометальних композицій. Стехіометричний коефіцієнт n, визначений по паладію(ІІ), зростає від 0,8 до 4,9, що свідчить про каталітичне окиснення SO2 киснем.
Визначена серія високоактивних нанокаталізаторів Pd(ІІ)Cu(ІІ)/S̅ , які забезпечують стабільну очистку повітря від монооксиду карбону та є перспективними для використання в засобах індивідуального захисту органів дихання людини.
Результати цієї роботи використовуються в навчальному процесі підготовки здобувачів за спеціальністю 102 Хімія (магістри, РhD) в лекціях і лабораторному практикумі з дисциплін «Новітні матеріали в охороні навколишнього середовища» та «Газоподібні токсичні речовини неорганічного походження та методи їх знешкодження».
Об’єктно-орієнтоване програмування
(Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, 2024) Рачинська, Алла Леонідівна; Недєва, Ольга Анатоліївна; Палій, Катерина Сергіївна; Rachynska, Alla L.; Nedieva, Olha A.; Palii, Kateryna S.
Пропонований методичний посібник стане у нагоді при вивченні обов’язкової дисципліни «Об’єктно-орієнтоване програмування», яка викладається студентам першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності 122 «Комп’ютерні науки» факультету математики, фізики та інформаційних технологій Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Він включає в себе лабораторні роботи та лекційний матеріал, що охоплює ключові аспекти об’єктно-орієнтованого програмування.
Посібник також може бути використаний у навчанні здобувачами першого бакалаврського рівня спеціальності 126 «Інформаційні системи та технології».